розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 16 червня 2016 року в складі судді Лебідь-Гавенко Г. М. та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 02 серпня 2016 року в складі колегії суддів: Гуля В. В., Воробйової Н. С., Верланова С. М.,

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України (1618-15) у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Київоблгаз" (далі - ПАТ "Київоблгаз"), третя особа - Васильківська філія газового господарства ПАТ "Київоблгаз", про визнання дій неправомірними.

Позовна заява мотивована тим, що між сторонами був укладений договір від 18 листопада 2013 року на експлуатацію складових єдиної газотранспортної системи України.

Переглянувши договір та не погодившись з деякими його пунктами, 04 грудня 2013 року позивач направив до Васильківської філіїгазового господарства ПАТ "Київоблгаз" протокол узгодження розбіжностей № 1 до договору № 89 від 18 листопада 2013 року разом з одним підписаним екземпляром договору № 89 від 18 листопада 2013 року. Другий підписаний екземпляр договору залишився у позивача.

Станом на 26 грудня 2013 року Васильківською філією газового господарства ПАТ "Київоблгаз" не було надано відповідь на лист № 79 та підписаний протокол узгодження розбіжностей, в зв`язку з чим 29 травня 2014 року позивачем була направлена до Васильківської філії газового господарства ПАТ "Київоблгаз" претензія № 1 з вимогою надати позивачу підписаний та скріплений печаткою протокол узгодження розбіжностей № 1 до договору № 89 від 18 листопада 2013 року.

У відповідь на претензію Васильківською філією газового господарства ПАТ "Київоблгаз" була надана відповідь від 20 червня 2014 року № 896 про те, що ця філія не є юридичною особою та самостійним суб`єктом господарювання, а виконує частину функцій ПАТ "Київоблгаз" і не може надати позивачу підписаний та скріплений печаткою протокол узгодження розбіжностей № 1 до договору № 89 від 18.11.2013 року з рекомендацією звернутись з претензією безпосередньо до ПАТ "Київоблгаз".

Не отримавши підписаний та скріплений печаткою протокол узгодження розбіжностей, 10 жовтня 2014 року позивач звернувся до Васильківського міськрайонного суду Київської області з позовом щодо визнання дій Васильківської філії газового господарства ПАТ "Київоблгаз" в частині не повернення підписаного та скріпленого печаткою протоколу узгодження розбіжностей неправомірними, проте у задоволенні цього позову було відмовлено в зв`язку з тим, що філія не є належним відповідачем у справі.

Враховуючи рішення суду, позивачем 27 листопада 2015 року та в подальшому 28 грудня 2015 року було направлено листи № 34 та претензію № 1 до ПАТ "Київоблгаз" з вимогою зобов`язати Васильківську філію газового господарства ПАТ "Київоблгаз" повернути підписаний та скріплений печаткою протокол узгодження розбіжностей. У відповідь на лист було отримано відповідь ПАТ "Київоблгаз" про необхідність укладення нового договору, що на думку позивача є відповіддю не по суті питання.

Позивач вважає відповіді ПАТ "Київоблгаз" на листи та претензії необґрунтованими, а дії - неправомірними, оскільки протокол узгодження розбіжностей № 1 набрав законної сили і договір від 18 листопада 2013 року № 89 підписаний обома сторонами, тому вважається укладеним, отже просив позовні вимоги задовольнити.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 16 червня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем не доведено яким чином порушується його право чи не визнається іншою особою до якої пред`явлено позов, а посилання на наведені у позовній заяві обставини не підтверджено належними та допустимими доказами, оскільки відповідачем була надана відповідь, згідно з якою запропоновано позивачу звернутися до Васильківської філії ПАТ "Київоблгаз" для укладення договору відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2494 (z1379-15) .

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 02 серпня 2016 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, а також зазначив, що підписавши договір, вважається, що позивач погодився з усіма викладеними в договорі істотними умовами і цей договір набрав чинності. Усі зміни до нього мають вноситися до нього за згодою сторін шляхом укладення додаткових договорів у письмовій формі.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у травні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що заявлені позивачем вимоги доведені зібраними у справі доказами.

Відмова Васильківської філії газового господарства ПАТ "Київоблгаз" надати позивачу підписаний та скріплений печаткою протокол узгодження розбіжностей до договору від 18 листопада 2013 року № 89 є неправомірною, оскільки вона (філія) мала всі повноваження на підписання цього протоколу.

Відповідь ПАТ "Київоблгаз" на претензію від 28 грудня 2015 року № 1 є неправомірною, оскільки протокол узгодження розбіжностей № 1 набрав законну юридичну силу відповідно до статті 181 ГК України та договір від 18 листопада 2013 року № 89 на експлуатацію складових Єдиної газотранспортної системи України, в якому відповідно до статті 181 ГК України позивачем зроблено застереження про складання протоколу узгодження розбіжностей, підписаний обома сторонами та є укладеним.

Позивач хоч і є фізичною особою, але є власником газопроводу, який самовільно експлуатує ПАТ "Київоблгаз", тому відповідно до статті 2 ГК України є учасником відносин у сфері господарювання, які регулюються як ГК України (436-15) так і ЦК України (435-15) .

Доводи інших учасників справи

Інші учасники справи не скористалися своїми правами на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження і витребувано цивільну справу.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

29 травня 2018 справу передано до Верховного Суду.

Відповідно до підпунктів 2.3.2, 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, постанови Пленуму Верховного Суду від 24 травня 2019 року № 8 "Про здійснення правосуддя у Верховному Суді" та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 28 травня 2019 року № 7 "Про заходи, спрямовані на своєчасний розгляд справ і їх вирішення у розумні строки", у справі № 362/1799/16-ц (провадження № 61-31550св18) призначено повторний автоматизований розподіл.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що 18 листопада 2013 року між ОСОБА_1 та Васильківською філією ПАТ "Київоблгаз" укладено договір № 89 на експлуатацію складових Єдиної газотранспортної системи України (між власниками та газотранспортними або газорозподільними підприємствами) за умовами якого замовник передає виконавцю в експлуатацію складові Єдиної газотранспортної системи, які безпосередньо приєднані до газових мереж виконавця, який є газорозподільним підприємством, та використовуються для забезпечення розподілу природного газу.

ОСОБА_1 . 04 грудня 2013 року складено протокол узгодження розбіжностей № 1, який, на його думку, є невід`ємною частиною договору від 18 листопада 2013 року № 89 "На експлуатацією складових Єдиної газотранспортної системи України (між власниками та газотранспортними або газорозподільними підприємствами)".

Факт надсилання вищевказаного протоколу узгодження розбіжностей від 04 грудня 2013 року № 1 та першого примірника договору від 18 листопада 2013 року № 89 начальнику Васильківської філії ПАТ "Київоблгаз" підтверджується супровідним листом. Замовник просив розглянути протокол узгодження розбіжностей, підписати та скріпити його печаткою.

Крім того, позивачем 29 травня 2014 року надіслано начальнику Васильківської філії ПАТ "Київоблгаз" претензію № 1 з вимогою до 09 червня 2014 року надати особисто на руки замовнику підписаний та скріплений печаткою протокол узгодження розбіжностей № 1 до договору від 18 листопада 2013 року № 89.

Васильківською філією ПАТ "Київоблгаз" 20 червня 2014 року надано повідомлення № 896 про те, що відповідно до положення Васильківська філія газового господарства ПАТ "Київоблгаз" не є юридичною особою та самостійним суб`єктом господарювання, а виконує частину функції ПАТ "Київоблгаз" в районі знаходження філії. Враховуючи викладене, замовнику рекомендовано звернутися безпосередньо до ПАТ "Київоблгаз".

Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 07 квітня 2015 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Васильківської філії газового господарства ПАТ "Київоблгаз" про визнання дій неправомірними відмовлено, з підстав того, що ця філія є структурним підрозділом ПАТ "Київоблгаз" без права юридичної особи, у зв`язку з чим відповідальність за її діяння має нести саме ПАТ "Київоблгаз". Вказане рішення набрало законної сили.

Позивач 27 листопада 2015 року звернувся з листом № 34 безпосередньо до ПАТ "Київоблгаз" з вимогою зобов`язати Васильківську філію газового господарства ПАТ "Київоблгаз" повернути йому підписаний та скріплений печаткою протокол узгодження розбіжностей № 1 до договору від 18 листопада 2013 року № 89.

У відповідь на вищевказане звернення ПАТ "Київоблгаз" листом від 15 грудня 2015 року повідомило позивача, що згідно постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року № 2494 (z1379-15) "Про затвердження Кодексу газопровідних систем" втратила чинність постанова НКРЕ від 07 березня 2013 року № 228 "Про затвердження Типового договору на експлуатацію складовими Єдиної газотранспортної системи України (між власниками та газотранспортними або газорозподільними підприємствами)". В зв`язку з цим було запропоновано звернутися до Васильківської філії газового господарства ПАТ "Київоблгаз" для укладення нового договору на експлуатацію складових газорозподільної системи, згідно з вимогами Кодексу газорозподільних систем.

ОСОБА_1 28 грудня 2015 року звернувся безпосередньо до ПАТ "Київоблгаз" з претензією № 1, в якій просив зобов`язати Васильківську філію газового господарства ПАТ "Київоблгаз" повернути йому підписаний та скріплений печаткою протокол узгодження розбіжностей № 1 до договору від 18 листопада 2013 року № 89. Крім того, позивач повідомив про намір, у разі не виконання вимог претензії, звернутися до суду з позовом.

ПАТ "Київоблгаз" 12 січня 2016 року було надіслано лист повідомлення у відповідь на претензію № 1 від 31 грудня 2015 року (щодо підписання протоколу розбіжностей), зі змісту якого вбачається, що оскільки сторонами не було досягнути згоди за всіма істотними умовами договору, договір від 18 листопада 2013 року № 89 є неукладеним, тому позивачу необхідно звернутися до Васильківської філії ПАТ "Київоблгаз" для укладення договору про експлуатацію газорозподільних систем або договору господарського відання чи користування з передачею газорозподільних систем на баланс Васильківської філії відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду відповідають.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Звертаючись до суду з позовними вимогами, ОСОБА_1 зазначив про порушення порядку розгляду застереження відповідно до вимог статті 181 ГК України, який до спірних правовідносин не застосовується.

Разом з тим, договір від 18 листопада 2013 року на експлуатацію складових єдиної газотранспортної системи України був укладений між позивачем як фізичною особою та відповідачем як юридичною особою, тому до спірних правовідносин застосовуються норми ЦК України (435-15) .

Згідно зі статтями 6, 626, 627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, визначенні його умов.

Як встановлено судами, укладений 18 листопада 2013 року між ОСОБА_1 та Васильківською філією ПАТ "Київоблгаз" договір № 89 на експлуатацію складових Єдиної газотранспортної системи України є чинним, підписаний його сторонами та не оскаржений.

Разом з тим, узгодження розбіжностей, у визначений позивачем спосіб, не відповідає вимогам матеріального права, зокрема статті 651 ЦК України.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (стаття 638 ЦК України).

Як встановлено судами, пропозиція позивача на зміну укладеного між сторонами умов, шляхом підписання протоколу узгодження розбіжностей, відповідачем не прийнята.

Крім того, відповідь відповідача на звернення позивача свідчить про відсутність у нього бажання на погодження розбіжностей, однак не є підставою для визнання його дій неправомірними, оскільки відповідно до пункту 6.2 договору від 18 листопада 2013 року на експлуатацію складових єдиної газотранспортної системи України одностороння зміна чи розірвання цього договору не допускається, крім випадку, передбаченого підпунктом "б" пункту 6.3 цього розділу (у випадку припинення виконавця).

Отже, всі зміни та доповнення до договору від 18 листопада 2013 року на експлуатацію складових єдиної газотранспортної системи України повинні вноситися за взаємною згодою сторін.

Установивши вказані обставини та врахувавши зазначені норми матеріального права, суди дійшли правильного висновку, що позивачем не доведено, яким чином порушується його право чи не визнається іншою особою, до якої пред`явлено позов, а посилання на наведені у позовній заяві обставини не підтверджено належними та допустимими доказами, оскільки відповідачем було запропоновано позивачу звернутися до Васильківської філії ПАТ "Київоблгаз" та вчинити конкретні дії на врегулювання спору між сторонами.

На підставі викладеного суди дійшли правильного висновку, що за відсутності волі відповідача в укладенні договору такі дії відповідача не можуть бути визнані неправомірними.

Враховуючи наведене, не заслуговують на увагу доводи касаційної скарги, що відмова Васильківської філії газового господарства ПАТ "Київоблгаз" надати позивачу підписаний та скріплений печаткою протокол узгодження розбіжностей до договору від 18 листопада 2013 року № 89 є неправомірною та суперечить вимогам статті 181 ГК України, яка, крім іншого, до спірних правовідносин не застосовується.

Інші наведені у касаційній скарзі доводи зводяться до незгоди з висновками суду першої та апеляційної інстанцій стосовно установлення обставин справи, зводяться до переоцінки доказів, що в силу вимог статті 400 ЦПК України виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження в судах попередніх інстанцій із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 16 червня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 02 серпня 2016 року залишити без змін.