розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1, яка діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2, - ОСОБА_3 на постанову Рівненського апеляційного суду від 26 грудня 2018 року у складі колегії суддів: Бондаренко Н. В., Ковальчук Н. М., Хилевича С. В.,

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, з позовом до Головного управління Національної поліції в Рівненській області та Головного управління Державної казначейської служби України у Рівненській області про відшкодування моральної шкоди.

Позовна заява мотивована тим, що 14 червня 2017 року ОСОБА_4, керуючи автомобілем Fiat Doblo, номерний знак реєстраційний номер НОМЕР_1, у с. Суховоля Володимирецького району Рівненської області здійснив наїзд на пішохода - малолітню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка внаслідок цієї дорожньо-транспортної пригоди отримала тілесні ушкодження, з якими була госпіталізована до комунального закладу "Володимирецька центральна районна лікарня".

14 червня 2017 року слідчим слідчого відділу Володимирецького відділення Варашського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області Бялим О. О. було відкрито кримінальне провадження, відомості про яке внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12017180230000398 за ознаками злочину, передбаченого частиною першою статті 286 КК України.

Під час досудового розслідування малолітню ОСОБА_2 визнано потерпілою в указаному кримінальному провадженні.

Вказувала, що досудове розслідування є неефективним, за сім місяців, протягом яких триває досудове розслідування, було проведено лише судову інженерно-транспортну експертизу, на підставі якої було закрито кримінальне провадження, але постановою начальника Володимирецького відділу Сарненської місцевої прокуратури було скасовано постанову слідчого про закриття кримінального провадження, матеріали кримінального провадження направлено для організації подальшого досудового розслідування.

Вважає бездіяльність Володимирецького відділення Варашського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області незаконною і такою, що завдає значних моральних страждань малолітній ОСОБА_2, оскільки держава в особі органу досудового розслідування не може захистити її порушене право, яке підлягає захисту.

Крім того, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 14 червня 2017 року, малолітній ОСОБА_2 було завдано множинні травми, у зв`язку з чим вона неодноразово знаходилась на стаціонарному лікуванні, перенесла тяжкі операції, отримала інвалідність і не може самостійно пересуватись, що спричиняє їй моральні страждання.

На підставі вказаного та положень статті 56 Конституції України, статті 23, частини шостої статті 1176 ЦК України, ОСОБА_1, яка діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2, просила суд стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в Рівненській області шляхом безспірного списання коштів з Єдиного казначейського рахунку на її користь компенсацію за заподіяну моральну шкоду у розмірі 300 000,00 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Володимирецького районного суду Рівненської області від 11 вересня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1, яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2, відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що ОСОБА_1 у порушення вимог статті 81 ЦПК України не надала суду належних і допустимих доказів на підтвердження обставин, на які вона посилаються, як на підставу своїх вимог. Органом досудового розслідування нікому не повідомлено про підозру у вчиненні злочину, оскільки відсутні результати призначених експертиз.

Крім того, позивач безпідставно посилалася на положення статті 1176 ЦК України, оскільки ця норма регулює порядок відшкодування заподіяної шкоди, а не моральної шкоди

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Рівненського апеляційного суду від 26 грудня 2018 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1, яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2, - ОСОБА_3 задоволено частково.

Рішення Володимирецького районного суду Рівненської області від 11 вересня 2018 року скасовано і ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1, яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2, відмовлено з інших правових підстав.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви і апеляційної скарги віднесено за рахунок держави.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що позивачем на підтвердження своїх вимог про відшкодування моральної шкоди не надано суду належних і допустимих доказів того, що вона в установленому законом порядку зверталася до суду або компетентних органів зі скаргами щодо бездіяльності і недотримання розумних строків досудового розслідування Володимирецьким відділенням Варашського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області, а також доказів прийняття відповідними органами рішень, якими преюдиційно було б встановлено незаконність дій чи бездіяльності посадових осіб вказаного державного органу. Крім того, позивачем не доведено, що у зв`язку з тривалим досудовим розслідуванням кримінального провадження малолітня ОСОБА_2 зазнала втрат немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі представник ОСОБА_1, яка діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2, - ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову апеляційного суду скасувати і ухвалити нове судове рішення про задоволення позову ОСОБА_1, яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_2

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 05 лютого 2019 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

У лютому 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 травня 2019 року справу за позовом ОСОБА_1, яка діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2, до Головного управління Національної поліції в Рівненській області та Головного управління Державної казначейської служби України у Рівненській області про відшкодування моральної шкодипризначено до розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не врахував, що досудове розслідування у справі триває дуже довгий проміжок часу, є неефективним і безрезультатним, що у свою чергу порушує права малолітньої дитини, оскільки стороною обвинувачення не зібрано жодних доказів, які б дали можливість встановити істину у справі та забезпечити її належний захист, як потерпілої сторони. Крім того, слідчим Володимирецького відділення Варашського відділу Головного управління Національної поліції в Рівненській області не дотримано розумних строків досудового розслідування, що є порушенням вимог статті 28 КПК України. Її позовні вимоги ґрунтуються на положеннях статті 16 ЦК України.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У березні 2019 року Головне управління Національної поліції в Рівненській області подало відзив на касаційну скаргу, вказуючи на те, що доказів погіршення життєвих зв`язків, стану здоров`я, душевної рівноваги внаслідок дій працівників поліції, а також обґрунтованого і мотивованого розрахунку розміру моральної шкоди у розмірі 300 000,00 грн ОСОБА_1, яка діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2, судам не надано.

Між діями працівників поліції і настанням шкоди у виді тяжких тілесних ушкоджень малолітній дитині ОСОБА_2 та її моральних страждань і душевних переживань відсутній причинний зв`язок, так як описані позивачем моральні страждання малолітньої дитини виникли саме внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, тому моральна шкода має відшкодовуватись особою, яка її завдала.

Також наголошує, що при скасуванні постанови слідчого про закриття кримінального провадження начальником Володимирецького відділу Сарненської місцевої прокуратури оцінка законності дій слідчого не здійснювалася, а підставою для скасування постанови стала необхідність проведення додаткових слідчих дій.

У березні 2019 року Головне управління Державної казначейської служби України у Рівненській області подало відзив на касаційну скаргу, вказуючи, що воно не вступало у будь-які правовідносини з позивачем, своїми діями чи бездіяльністю не завдавало позивачеві шкоди.

Суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволення позову, оскільки доказів неправомірних дій чи бездіяльності слідчих органів досудового розслідування позивачем та її представником не надано, тому звернення до суду із даним позовом є передчасним.

Оскільки, незаконність дій органу досудового розслідування не доведена, відсутні підстави для проведення безспірного списання коштів відповідно до вимог Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845 (845-2011-п) .

Фактичні обставини справи, встановлені судами

14 червня 2017 року до Володимирецького відділення Варашського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області надійшло повідомлення ОСОБА_4 про те, що керуючи автомобілем Fiat Doblo, номерний знак НОМЕР_1, у с. Суховоля Володимирецького району Рівненської області він здійснив наїзд на пішохода.

За даним фактом, 14 червня 2017 року, слідчим слідчого відділу Володимирецького відділення Варашського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань і розпочато досудове розслідування кримінального провадження за № 12017180230000398 за ознаками злочину, передбаченого частиною першою статті 286 КК України.

11 січня 2018 року слідчим слідчого відділу Володимирецького відділення Варашського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області винесено постанову, якою кримінальне провадження № 12017180230000398 по факту порушення правил дорожнього руху, що спричинило потерпілому тілесні ушкодження, закрито на підставі пункту 2 частини першої статті 286 КПК України у зв`язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 286 КК України.

Постановою начальника Володимирецького відділу Сарненської місцевої прокуратури від 24 січня 2018 року постанову слідчого слідчого відділу Володимирецького відділення Варашського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області від 11 січня 2018 року про закриття кримінального провадження скасовано, матеріали кримінального провадження № 12017180230000398 направлено для організації подальшого досудового розслідування.

Потерпілою в указаному кримінальному провадженні визнано малолітню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка внаслідок дорожньо-транспортної пригоди отримала тілесні ушкодження.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга представника ОСОБА_1, яка діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2, - ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону постанова апеляційного суду у повній мірі не відповідає.

Статтею 56 Конституції України кожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до частин першої-третьої статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

За загальними положеннями, передбаченими статтею 1167 ЦК України, Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.

За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 ЦК України).

Дії (бездіяльність) посадових осіб Володимирецького відділення Варашського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області, внаслідок яких (якої) було завдано шкоди, є основним предметом доказування та, відповідно встановлення у цій справі, оскільки відсутність такого елемента делікту свідчить про відсутність інших складових цієї правової конструкції та відсутність самого заподіяння шкоди як юридичного факту, внаслідок якого виникають цивільні права та обов`язки (стаття 11 ЦК України (435-15) ).

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1, яка діє в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2, апеляційний суд виходив із того, що позивач на підтвердження своїх вимог про відшкодування моральної шкоди не надала суду належних і допустимих доказів того, що вона в установленому законом порядку зверталася до суду або компетентних органів зі скаргами щодо бездіяльності і недотримання розумних строків досудового розслідування Володимирецьким відділенням Варашського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області, а також доказів прийняття відповідними органами преюдиційних рішень, якими б було встановлено незаконність дій чи бездіяльності посадових осіб вказаного органу, що є підставою для відмови в позові.

З таким висновком апеляційного суду погодитися не можна.

У частині четвертій статті 263 ЦПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові від 12 березня 2019 року у справі № 920/715/17, провадження № 12-199гс18, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що питання наявності між сторонами деліктних зобов`язань та цивільно-правової відповідальності за заподіяну шкоду перебуває у площині цивільних правовідносин потерпілого і держави, що не регулюються нормами КПК України (4651-17) , а суд самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення шкоди, оцінюючи надані сторонами докази.

Стверджуючи про необхідність попереднього судового рішення або рішення іншого компетентного органу, яким має бути встановлено протиправність відповідних дій, рішень чи бездіяльності державного органу при здійснені кримінального провадження, як підстави для відшкодування шкоди, апеляційний суд не врахував, що спірні деліктні правовідносини виникли через дії, які не опосередковуються регулюванням КПК України (4651-17) .

Таким чином, апеляційним судом не встановлені обставини, які мають значення для правильного вирішення справи і спір по суті не вирішено.

Ураховуючи, що фактичні обстави справи не встановлені, оцінка доказам не дана, суд касаційної інстанції у силу своїх процесуальних повноважень позбавлений можливості ухвалити рішення по суті спору.

Відповідно до пунктів 1, 2 і 3 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

Оскільки апеляційний суд не встановив фактичні обставини, від яких залежить правильне вирішення справи, та не перевірив доводи сторін і надані на їх підтвердження докази, то оскаржувана постанова апеляційного суду відповідно до частини третьої статті 411 ЦПК України підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.