особа, яка подала касаційну скаргу - товариство з обмеженою відповідальністю "Нью Файненс Сервіс", правонаступник публічного акціонерного товариства "Ідеа Банк",

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Файненс Сервіс" на рішення апеляційного суду Полтавської області від 27 листопада 2017 року у складі колегії суддів: Пряднікової О. В., Обідіної О. І., Пікуля В. П.,

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом до публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ "Ідея Банк") про визнання недійсним кредитного договору.

Позов мотивовано тим, що пункт 1.4, укладеного 09 вересня 2014 року між нею та ПАТ "Ідея Банк" кредитного договору, яким встановлено щомісячну плату за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 2,3% від початкової суми кредиту суперечить Закону України "Про захист прав споживачів" (1023-12) , а тому є нікчемним.

З урахуванням викладеного та уточнивши позовні вимоги ОСОБА_1 просила суд визнати пункт 1.4 кредитного договору від 09 вересня 2014 року № Z03.178.73440 недійсним та розірвати вказаний договір.

У липні 2015 року ПАТ "Ідея Банк" звернулося до суду із зустрічним позовом, в якому просило стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором від 09 вересня 2014 року, яка станом на 15 липня 2015 року складала 105 281,41 грн.

Короткий зміст судових рішень у справі

Рішенням Карлівського районного суду Полтавської області від 14 грудня 2015 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано недійсним пункт 1.4 кредитного договору щодо встановлення щомісячної плати за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 2,3 % від початкової суми кредиту. У решті позову відмовлено. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Полтавської області від 28 січня 2016 року рішення районного суду в частині позову ОСОБА_1 про визнання недійсним пункту 1.4 кредитного договору скасовано, в задоволенні позову в цій частині відмовлено. Зустрічний позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Ідея Банк" 105 281,41 грн заборгованості за кредитним договором. В іншій частині рішення районного суду залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 червня 2016 року касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилено. Рішення апеляційного суду залишено без змін.

Постановою Верховного Суду України від 06 вересня 2017 року частково задоволено заяву ОСОБА_1 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 червня 2016 року.

Ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 червня 2016 року та рішення апеляційного суду Полтавської області від 28 січня 2016 року скасовано, рішення Карлівського районного суду Полтавської області від 14 грудня 2015 року в частині задоволення позову ОСОБА_1 про визнання пункту кредитного договору недійсним залишено в силі.

В частині зустрічних позовних вимог справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Рішенням апеляційного суду від 27 листопада 2017 року рішення Карлівського районного суду Полтавської області від 14 грудня 2015 року скасовано в частині відмови у задоволенні зустрічного позову ПАТ "Ідея Банк".

Ухвалено в цій частині нове рішення, яким частково задоволено зустрічний позов ПАТ "Ідея Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Ідея Банк" заборгованість за кредитним договором від 09 вересня 2014 року № ZO3.178.73440 в сумі 77 533, 02 грн, яка складається з основного боргу 76 900,96 грн, прострочених процентів у розмірі 575,18 грн, строкових процентів 56,89 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Ідея Банк" 1 729,98 грн судового збору.

В іншій частині рішення Карлівського районного суду Полтавської області від 14 грудня 2015 року суду залишено без змін.

Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що розглядаючи спір в частині позовних вимог ПАТ "Ідея Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості апеляційний суд взяв до уваги те, що рішенням Карлівського районного суду Полтавської області від 14 грудня 2015 року, яке в цій частині залишено в силі постановою Верховного Суду України від 06 вересня 2017 року, визнано недійсним пункту 1.4 кредитного договору, яким було передбачено щомісячну плату за обслуговування кредитної заборгованості.

На запит апеляційного суду Полтавської області банком надано розрахунок заборгованості за кредитним договором без нарахованої комісії та з урахуванням платежів, які здійснювались в погашення комісії в рахунок погашення заборгованості за тілом кредиту.

Згідно вказаного розрахунку, станом на 17 липня 2015 року, заборгованість за кредитним договором становила 77 533,02 грн, з них: основний борг 76 900, 96 грн, прострочені проценти 575,18 грн, строкові проценти 56, 89 грн.

З урахуванням викладеного апеляційний суд дійшов висновку, що з позичальника на користь банку підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором, відповідно до наданого банком і не спростованого позивачем розрахунку, що у загальному розмірі становить 77 533,02 грн.

У січні 2018 року ТОВ "Нью Файненс Сервіс", яке набуло право вимоги за спірним кредитним договором, подало до Верховного Суду касаційну скаргу в якій просить скасувати рішення апеляційного суду Полтавської області від 27 листопада 2017 року в частині відмови у задоволенні позову про стягнення, передбаченої умовами кредитного договору плати за обслуговування кредитної заборгованості. Ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача за зустрічним позовом в повному обсязі. В іншій частині рішення апеляційного суду залишити без змін.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга обґрунтована тим, що ОСОБА_1 підписавши умови кредитний договір від 09 вересня 2014 року, була ознайомлена з його умовами та погодилася з ними в тому числі і з пунктом 1. 4 кредитного договору, яким встановлено щомісячну плату за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 2,3 % від початкової суми кредиту, а тому апеляційний суд безпідставно відмовив у задоволенні позову в цій частині.

Доводи інших учасників справи

Відзив на касаційну скаргу не подано.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що 09 вересня 2014 року між ПАТ "Ідея Банк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № Z03.178.73440, згідно умов якого останній надано кредит в розмірі 100 000,00 грн строком на 60 місяців зі сплатою 3% річних від залишкової суми кредиту (а.с.4-5, т.1).

Пунктом 1. 4 Договору встановлено щомісячну плату за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 2,3% від початкової суми кредиту (а. с.4, т.1).

Згідно розрахунку здійсненого ПАТ "Ідея Банк" у зв`язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 своїх зобов`язань перед Банком, станом на 17 липня 2015 року утворилася заборгованість в розмірі 105 281, 41 грн, яка складається з: основного боргу - 84 347, 30 грн, простроченого боргу - 6 302, 01 грн, прострочених процентів - 10 040, 20 грн, строкових процентів - 59,60 грн, нарахованої плати за обслуговування кредиту - 2 300,00 грн, пені (за останній рік) 2 232, 30 грн (а. с.78-80, т.1).

30 вересня 2015 року був укладений договір факторингу між ПАТ "Ідея Банк" та ТОВ "Факторингова компанія "Рантье".

28 лютого 2017 року ТОВ "Факторингова компанія "Рантье" уклало договір факторингу з ТОВ "Фінансова компанія "Серет", яке в подальшому змінило назву на ТОВ "Нью Файненс Сервіс".

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Рішенням Карлівського районного суду Полтавської області від 14 грудня 2015 року, яке в цій частині залишено в силі постановою Верховного Суду України від 06 вересня 2017 року, визнано недійсним пункту 1.4 кредитного договору, яким було передбачено щомісячну плату за обслуговування кредитної заборгованості. Рішення набрало законної сили.

Таким чином апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову ПАТ "Ідея Банк" про стягнення з ОСОБА_1, передбаченої кредитним договором, плати за обслуговування кредитної заборгованості.

Статтею 410 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судом повно та всебічно з`ясовано дійсні обставини справи, надано належну оцінку зібраним у ній доказам, постановлено законне і обґрунтоване рішення, подану касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду апеляційного суду в частині відмови у задоволенні позову ПАТ "Ідея Банк" про стягнення з ОСОБА_1, передбаченої кредитним договором, плати за обслуговування кредитної заборгованості - без змін.

Керуючись статтями 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Нью Файненс Сервіс"залишити без задоволення.

Рішення апеляційного суду Полтавської області від 27 листопада 2017 року в частині відмови у задоволенні позову публічного акціонерного товариства "Ідея Банк" про стягнення з ОСОБА_1, передбаченої кредитним договором, плати за обслуговування кредитної заборгованості залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий	М. Є. Червинська
Судді:	Н. О. Антоненко
	В. М. Коротун
	В. І. Крат
	В. П. Курило