розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК "Добропіллявугілля" на ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 21 червня 2017 року у складі колегії суддів: Тимченко О. О., Корчистої О. І., Хейло Я. В.,

Короткий зміст вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

У квітні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК "Добропіллявугілля" (далі - ТОВ "ДТЕК "Добропіллявугілля") звернулося до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, заінтересовані особи: ОСОБА_1, Добропільський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецької області (далі - Добропільський МВ ДВС ГТУЮ у Донецькій області).

Заява мотивована тим, що рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 10 лютого 2014 року, залишеного без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 24 березня 2014 року, позов ОСОБА_1 до ТОВ "ДТЕК "Добропіллявугілля" про відшкодування моральної шкоди задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "ДТЕК "Добропіллявугілля" на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування моральної шкоди 25 000,00 грн. Вказане рішення із 12 лютого

2015 року за заявою стягувача ОСОБА_1 перебуває на примусовому виконанні у ВДВС Добропільського МРУЮ у Донецькій області (ВП № 46453297).

09 вересня 2016 року та 06 жовтня 2016 року ТОВ "ДТЕК "Добропіллявугілля" добровільно виплачена стягувачу суму моральної шкоди із відрахуванням з цієї суми обов`язкових податків і зборів на час виконання рішення, відповідно до статей 167, 168 ПК України, тому фактично ОСОБА_1 перераховано суму у розмірі

ТОВ "ДТЕК "Добропіллявугілля" вважає, що повністю виконало рішення суду, і тому звернулося 27 січня 2017 року до державного виконавця щодо закінчення виконавчого провадження № 46453297 у зв`язку з його виконанням. Проте державний виконавець не закриває виконавче провадження, вважаючи його незакінченим, тому заявник не погоджується з такими висновками державного виконавця та просить визнати виконавчий лист у ВП № 46453297 таким, що не підлягає виконанню у зв`язку з тим, що рішення суду виконано у повному обсязі.

Ухвалою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 16 травня

2017 року заяву ТОВ "ДТЕК "Добропіллявугілля" задоволено. Виконавчий лист

№ 2/227/405/2014, виданий 04 лютого 2015 року Добропільським міськрайонним судом Донецької області про стягнення з ТОВ "ДТЕК "Добропіллявугілля" на користь ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 25 000,00 грн (ВП № 46453297) визнано таким, що не підлягає виконанню та відкликано вказаний виконавчий лист із примусового виконання з Добропільського МВ ДВС ГТУЮ у Донецькій області.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що сума відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_1 є доходом фізичної особи та підлягає оподаткуванню на загальних підставах за ставками, визначеними пунктом 167.1 статті 167 ПК України, а отже, рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області

від 10 лютого 2014 року є фактично повністю виконаним (12 075,00 грн + 8 050,00 грн + 2 700,00 грн + 1 800,00 грн + 225,00 грн + 150,00 грн = 25 000,00 грн), що підтверджується платіжними дорученнями від 09 вересня 2016 року № 2116619539, № 2116619571, № 2116619560 та від 06 жовтня 2016 року № 2116644111,

№ 2116644135, № 2116644145.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 21 червня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 16 травня 2017 року скасовано. У задоволенні заяви ТОВ "ДТЕК "Добропіллявугілля" відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні заяви апеляційний суд виходив із того, що добровільне виконання обов`язку боржником у межах виконавчого провадження, не є підставою для визнання виконавчого листа, на виконання якого він виданий, таким, що не підлягає виконанню. Крім того, матеріали справи не містять доказів того, що рішення суду виконано у повному обсязі.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи

У липні 2017 року ТОВ "ДТЕК "Добропіллявугілля" подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 21 червня 2017 року, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та залишити в силі ухвалу суду першої інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильним застосування норм матеріального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що дохід у вигляді відшкодування немайнової (моральної) шкоди включається до загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податку та підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах, тому ТОВ "ДТЕК "Добропіллявугілля" діяло як податковий агент, який зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за рахунок особи, якій виплачується, отже, апеляційний суд, не дослідивши усі докази у справі, порушив принцип змагальності, неправильно застосував норми матеріального права, внаслідок чого помилково скасував ухвалу суду першої інстанції.

Станом на час розгляду вказаної справи у Верховному Суді від інших учасників справи не надходило відзивів на касаційну скаргу ТОВ "ДТЕК "Добропіллявугілля".

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 серпня 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) , за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України (1618-15) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У травні 2018 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ передано вказану цивільну справу до Верховного Суду.

Розпорядженням в. о. керівника секретаріату Касаційного цивільного суду

від 03 червня 2019 року № 481/о/226-19 призначено повторний автоматичний розподіл судової справи та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями провадження № 61-29955св18 03 червня 2019 року призначено судді-доповідачеві Ступак О. В.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 10 лютого 2014 року (справа № 227/130/14-ц, провадження

№ 2/227/405/2014), яке ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 24 березня 2014 року залишено без змін, на користь ОСОБА_1 з ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля" стягнуто у рахунок відшкодування моральної шкоди

25 000,00 грн. Вказане рішення набрало законної сили 24 березня 2014 року.

04 лютого 2015 року судом виданий виконавчий лист.

Постановою про відкриття виконавчого провадження від 12 лютого 2015 року відкрито виконавче провадження № 46453297 із виконання виконавчого листа

№ 2/227/405/2014, який виданий 04 лютого 2015 року Добропільським міськрайонним судом Донецької області про стягнення із ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля" на користь ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 25 000,00 грн та надано боржнику строк для добровільного виконання рішення до 19 лютого

За результатами пошуку виконавчих проваджень в електронній базі на сайті Міністерства юстиції України АСВП (http://asvpweb.nais.gov.ua/#/search-debtors), вбачається, що до зведеного виконавчого провадження № 43383805 приєднано виконавче провадження № 46453297. Із вказаних відомостей, а також листа ВДВС

від 10 травня 2017 року № 14.27-27/476 убачається, що станом на день розгляду заяви у суді зведене виконавче провадження № 43383805 у частині виконання виконавчого листа № 2/227/405/2014, який видано 04 лютого 2015 року Добропільським міськрайонним судом про стягнення з ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля" на користь ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 25 000,00 грн - не є закінченим.

Згідно із матеріалами виконавчого провадження, ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля"

09 вересня 2016 року та 06 жовтня 2016 року у рахунок відшкодування моральної шкоди ОСОБА_1 на підставі рішення суду, перерахувало кошти у розмірі

20 125,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 09 вересня 2016 року

№ 2116619539 та від 06 жовтня 2016 року № 2116644111.

Відповідно до платіжних доручень від 09 вересня 2016 року № 2116619571 та

від 09 вересня 2016 року № 2116619560, а також від 06 жовтня 2016 року

№ 2116644135 та від 06 жовтня 2016 року № 2116644145, ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля", виконуючи рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 10 лютого 2014 року перерахував у дохід держави за

ОСОБА_1 податки при нарахуванні останньому моральної шкоди у розмірі

25 000,00 грн, а саме податок із доходів фізичних осіб у розмірі: 2 700,00 грн та 1 800,00 грн, на загальну суму 4 500,00 грн (25 000,00 грн х 18 %) а також військовий збір у розмірі: 225,00 грн та 150,00 грн на загальну суму 375,00 грн (25 000,00 грн х

27 січня 2017 року боржник звернувся до державного виконавця із заявою про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2/227/405/2014, який виданий 04 лютого 2015 року Добропільським міськрайонним судом Донецької області про стягнення з ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля" на користь ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 25 000,00 грн, у зв`язку з фактичним виконанням виконавчого документа у повному обсязі та надав оригінали платіжних доручень.

Нормативно-правове обґрунтування

Згідно із Конституцією України (254к/96-ВР) , статті 14 ЦПК України 2004 року судові рішення, які набрали законної сили, обов`язкові для виконання всіх органів влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організації, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

У відповідності до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Дійсно, моральна шкода є негативним наслідком (втратою) немайнового характеру, яка виникла в результаті фізичних та душевних страждань, яких особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Конкретний спосіб, на підставі якого здійснюється відшкодування моральної шкоди, обирається потерпілою особою, з урахуванням характеру правопорушення, його наслідків та інших обставин.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану та інші обставини. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Разом з тим порядок оподаткування доходів, отриманих фізичними особами, врегульовано розділом IV Податкового кодексу України (2755-17) , яким визначено види отриманих фізичними особами доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу (стаття 164 ПК України), та доходів, що не включаються до розрахунку загального (річного) оподатковуваного доходу (стаття 165 ПК України).

Так, згідно з підпунктом "а" підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 ПК України визначено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров`ю.

При цьому, відповідно до підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПК України, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 ПК України.

Відповідно до підпункту 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV ПК України (2755-17) , до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV ПК України.

Отже, чинним податковим законодавством передбачено, що суми відшкодування немайнової (моральної) шкоди, стягнуті на підставі судового рішенням, включаються до оподатковуваного доходу платника податку, відповідно підлягають оподаткуванню, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому шкоди життю та здоров`ю.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Зі змісту рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області

від 10 лютого 2014 року, залишеного без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 24 березня 2014 року, вбачається, що судами ухвалено рішення про стягнення з ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля" на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди, спричиненої унаслідок ушкодження здоров`я.

З огляду на викладене, правильним та обґрунтованим є висновок суду апеляційної інстанції, що оскільки боржником рішення суду про стягнення моральної шкоди невиконано у повному обсязі, тому відсутні підстави для визнання виконавчого листа, таким, що не підлягає виконанню, оскільки його наслідком є закінчення виконавчого провадження. При цьому, сума, стягнута на підставі рішення суду про відшкодування моральної шкоди, спричиненої ушкодження здоров`я, не підлягає оподаткуванню, отже, державний виконавець зобов`язаний виконати судове рішення про стягнення відшкодування у повному розмірі, а саме у розмірі 25 000,00 грн.

Наведені у касаційній скарзі доводи про те, що дохід у вигляді відшкодування немайнової (моральної) шкоди включається до загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податку та підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах, тому ТОВ "ДТЕК "Добропіллявугілля" діяло як податковий агент, який зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за рахунок особи, якій виплачується, не заслуговує на увагу, оскільки не оподатковується сума, яка за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому шкоди життю та здоров`ю.

При цьому Верховний Суд враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі "Руїз Торія проти Іспанії", 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх ( 2 рішення у справі "Хірвісаарі проти Фінляндії").

Вищевикладене свідчить про те, що касаційна скарга є необґрунтованою, а тому не підлягає задоволенню.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.