розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми, у складі судді Алфьорова А. М., від 01 листопада 2018 року та постанову Сумського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Собини О. І., Кононенко О. Ю., Левченко Т. А., від 27 лютого 2019 року.

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про виділ у натурі частки з нерухомого майна, що є у спільній частковій власності.

Свої вимоги позивач мотивувала тим, що вона є власником 49/105 частки житлового будинку АДРЕСА_1 . Також їй належить 49/105 частки земельної ділянки площею 0,100 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та 49/105 частки земельної ділянки площею 0,0434 га для ведення садівництва, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Іншим власником (співвласником) домоволодіння та земельних ділянок є відповідач ОСОБА_2, частка якого складає 56/105 у праві спільної часткової власності. Існуюча спільна часткова власність на спірне нерухоме майно створює для них незручності, як співвласників, з приводу користування надвірними спорудами та земельними ділянками, що призводить до періодичних спорів та суперечок. Відповідач ОСОБА_2 у позасудовому порядку здійснити розподіл спірного домоволодіння та припинити спільну часткову власність відмовляється.

Із урахуванням зазначеного, позивач просила позов задовольнити, ухвалити рішення, яким виділити їй та визнати за нею право власності на домоволодіння АДРЕСА_1, згідно варіанту розділу домоволодіння № 2 висновку № 14 комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи (варіант поділу господарських будівель виконано згідно фактичного користування), а по спірним земельним ділянкам за варіантом (графічно відображений в додатку 1) арк. 1 висновку № 14 земельної-технічної експертизи від 23 квітня 2018 року.

У лютому 2017 року ОСОБА_3 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про виділ в натурі частки з нерухомого майна, що є у спільній частковій власності.

Свої вимоги позивач за зустрічним позовом мотивувала тим, що їй на праві приватної власності належить 28/105 часток житлового будинку разом з надвірними будівлями та господарськими спорудами і земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_1 . Вказана частка нерухомого майна належала її батьку ОСОБА_2 і була подарована їй за договорами дарування. Іншими співвласниками нерухомого майна за вказаною адресою є відповідач ОСОБА_2, частка якого складає 28/105, та ОСОБА_1, частка якої складає 49/105. У той же час попередніми співвласниками нерухомого майна був визначений порядок користування жилим будинком та нежилими будівлями відповідно до ідеального розміру їх часток у праві спільної часткової власності на спірне майно на підставі акту від 21 червня 1962 року, складеного головою Сумського міжміського бюро технічної інвентаризації. Між нею та відповідачем ОСОБА_1 виникають постійні суперечки щодо узгодження порядку здійснення права спільної часткової власності на спірне майно.

Із урахуванням викладеного, позивач за зустрічним позовом, просила позов задовольнити, виділити в натурі як окремий об`єкт нерухомого майна їй 28/105 часток житлового будинку з надвірними будівлями та господарськими спорудами за АДРЕСА_1 згідно з першим варіантом розподілу житлового будинку, визначеного графічно зеленим кольором у додатку № 1 до висновку комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 24 травня 2017 року за № 980/1. Припинити право спільної часткової власності на 28/105 часток вказаного житлового будинку разом з надвірними будівлями та господарськими спорудами. Виділити їй в натурі 28/105 часток із складу земельної ділянки для індивідуального садівництва площею 0,0434 га з кадастровим номером НОМЕР_1, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, згідно з першим варіантом розділу земельної ділянки. Припинити право спільної часткової власності на 28/105 часток земельної ділянки для індивідуального садівництва площею 0,0434 га з кадастровим номером НОМЕР_1 . Визначити порядок користування земельною ділянкою для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,1000 га з кадастровим номером НОМЕР_2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, згідно з першим варіантом порядку користування земельною ділянкою, при якому виділити їй у індивідуальне користування земельну ділянку площею 191 кв. м, з урахуванням площі під будівлями, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, а двір загальною площею 228 кв. м залишити у спільному користуванні.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 01 листопада 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_3 задоволено.

Поділено між ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 садибу АДРЕСА_1 за варіантом № 2, визначеним висновком комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 24 травня 2017 року, складеним судовими експертами Андрєєвим Л. Г. та Сукаленко С. В.

Припинено право спільної часткової власності ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо садиби АДРЕСА_1 та визначено частку кожного із співвласників окремим об`єктом нерухомого майна.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на приміщення житлового будинку літ. "А-І": житлова кімната "1-3", площею 14,1 кв. м, житлова кімната "1-4", площею 9,1 кв. м. Приміщення житлової прибудови літ. "А3-І": коридор "1-1", площею 5,7 кв. м, житлова кімната "1-2", площею 7,2 кв. м. Приміщення прибудови літ. "а3": тамбур "І", площею 1,7 кв. м. Господарські споруди: частина сараю літ. "Б", сарай літ. "З", літня кухня літ. "В", тамбур літ. "в", погріб літ. "п/г2", убиральня літ. "М", літній душ літ. "Н", огорожа № 1, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнано за ОСОБА_2 право власності на приміщення житлового будинку літ. "А-І": житлова кімната "2-2", площею 11,0 кв. м. Приміщення житлової прибудови літ. "А2-І": житлова кімната "2-1", площею 13,6 кв. м. Приміщення прибудови літ. "а1": кухня "2-3", площею 8,9 кв. м. Приміщення прибудови літ. "а2": тамбур " ІІ ", площею 2,6 кв. м. Господарські споруди: навіс літ. "С", гараж літ. "И", погріб літ. "п/г1", навіс літ. "Т", убиральня літ. "Л", огорожа № 2, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнано за ОСОБА_3 право власності на приміщення житлового будинку літ. "А-І": житлова кімната "3-3", площею 13,7 кв. м. Приміщення прибудови літ. "а4": тамбур "ІІІ", площею 1,6 кв. м. Приміщення прибудови літ. "а5": кухня "3-1", площею 4,1 кв. м, житлова кімната "3-2", площею 5,2 кв. м. Господарські споруди: частина сараю літ. "Б", навіс літ. "Г", погріб літ. "п/г", убиральня літ. "О", літній душ літ. "Р", огорожа за № 3, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Поділено між ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 земельну ділянку для індивідуального садівництва, площею 0,0434 га, кадастровий номер НОМЕР_1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до варіанту, графічно відображеного в додатку 1 висновку № 14 земельно-технічної експертизи від 23 квітня 2018 року, складеного судовим експертом Сукаленко С. В. згідно якого:

виділено ОСОБА_1 у власність земельну ділянку площею 202 кв. м, що відображена у додатку 1 висновку № 14 від 23 квітня 2018 року жовтим кольором;

виділено ОСОБА_2 у власність земельну ділянку площею 116 кв. м, що відображена у додатку 1 до висновку № 14 від 23 квітня 2018 року блакитним кольором;

виділено ОСОБА_3 у власність земельну ділянку площею 116 кв. м, що відображена у додатку 1 до висновку № 14 від 23 квітня 2018 року зеленим кольором.

Визначено порядок користування земельною ділянкою для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,1000 га, кадастровий номер НОМЕР_2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до варіанту, графічно відображеного у додатку 1 висновку № 14 земельно-технічної експертизи від 23 квітня 2018 року, складеного судовим експертом Сукаленко С. В. згідно якого:

виділено ОСОБА_1 у користування земельну ділянку площею 405 кв. м, що відображена у додатку 1 до висновку № 14 від 23 квітня 2018 року жовтим кольором;

виділено ОСОБА_2 у користування земельну ділянку площею 207 кв. м, що відображена у додатку 1 до висновку № 14 від 23 квітня 2018 року блакитним кольором;

виділено ОСОБА_3 у користування земельну ділянку площею 207 кв. м, що відображена у додатку 1 до висновку № 14 від 23 квітня 2018 року зеленим кольором.

Земельну ділянку, площею 181 кв. м, що відображена у додатку 1 до висновку № 14 від 23 квітня 2018 року без кольору, залишено у спільному користуванні співвласникам ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що здійснений розподіл фактично відповідає часткам власників домоволодіння та земельних ділянок у праві спільної часткової власності, інтересам сторін, надає можливість вільного користування житловим будинком і надвірними будівлями садиби.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Сумського апеляційного суду від 27 лютого 2019 року апеляційну скаргу, доповнення до апеляційної скарги ОСОБА_2 та апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишено без задоволення, а рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 01 листопада 2018 року - без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що місцевий суд правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог, врахувавши інтереси усіх співвласників нерухомого майна, яке є предметом спору.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 01 листопада 2018 року та постанову Сумського апеляційного суду від 27 лютого 2019 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити за необґрунтованістю, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що при вирішенні спору судами не застосовано положення статті 381 ЦК України, не надано належної оцінки аргументам та доводам ОСОБА_2 . Заявник вважає, що суди помилково застосували лише норми матеріального права, що регулюють правовідносини співвласників майна спільної власності, а саме положення статей 183, 358, 364, 367 ЦК України. Предметом спору є дві окремі земельні ділянки, одна із яких вільна від забудови, інша забудована житловою нерухомістю, а тому, враховуючи різний правовий режим двох земельних ділянок, слід застосовувати норми матеріального права із урахуванням цільового призначення земельних ділянок. Судами не враховано, що рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 15 листопада 1979 року у справі № 2-1265, яке набрало законної сили, було визначено порядок користування земельною ділянкою. На час подання позову у справі та на момент її розгляду по суті право власності на належну позивачу ОСОБА_1 частку житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами не зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Суд апеляційної інстанції безпідставно відхилив доводи апеляційної скарги, не надав їм належної оцінки. Внаслідок поділу порушено його права.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 18 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження у справі.

Ухвалою Верховного Суду від 15 травня 2019 року справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про виділ у натурі частки з нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про виділ у натурі частки з нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, призначено до судового розгляду.

Доводи осіб, які подали відзив на касаційну скаргу

У поданому відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 посилається на те, що сторони у справі є співвласниками двох земельних ділянок та житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами. Ухвалюючи рішення, суди попередніх інстанцій керувалися безумовним правом учасника у спільній часткові власності на виділ у натурі частки, яка знаходиться у спільній частковій власності. Суди попередніх інстанцій повно та всебічно встановили обставини справи, правовідносини сторін спору, а доводи касаційної скарги не спростовують правильних по суті судових рішень.

У поданому відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_3 посилається на те, що доводи касаційної скарги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення з підстав, викладених у ній.

У поданій відповіді на відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу ОСОБА_2 посилається на його необґрунтованість.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_1 вперше набула право власності на 49/105 спірного домоволодіння АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу, укладеного 09 липня 1962 року між нею та продавцем ОСОБА_6 За цим договором ОСОБА_1 придбала 49/105 частин домоволодіння, яке складалось у цілому з житлового, одноповерхового, дерев`яного будинку на п`ять кімнат житловою площею 59,96 кв. м та надвірних будівель, розташованих на земельній ділянці загальною площею 910 кв. м.

В подальшому ОСОБА_1 подарувала належну їй частину у розмірі 49/105 спірного домоволодіння своїй матері ОСОБА_7 на підставі договору від 17 квітня 1972 року. На підставі вказаного договору у дар було передано 49/105 частин будинку загальною житловою площею 59,96 кв. м та відповідну частину надвірних будівель.

Вдруге позивач ОСОБА_1 набула право власності на 49/105 частки житлового будинку АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 28 жовтня 2001 року, виданого державним нотаріусом Другої Сумської державної нотаріальної контори Чернишенко В. В., після смерті своєї матері ОСОБА_7 (т. 1 а. с. 7).

Спадкове майно, на яке видане свідоцтво складалось з 49/105 частин житлового будинку "а-1" - дерев`яний обкладений цеглою, житлова площа якого 55,1 кв. м, з відповідною частиною надвірних, господарських та побутових будівель: сарай Б - дощатий, сарай Г - дощатий, погріб п/г - цегляний, погріб п/г1 - цегляний, сарай В - цегляний, сарай З - дощатий, гараж з оглядовою ямою И - металевий, погріб п/г1 - цегляний, огорожа № 1-3 - дощата.

Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку від 02 листопада 2009 року позивачу ОСОБА_1 належить 49/105 частки земельної ділянки площею 0,100 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1 а. с. 11).

Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку від 02 листопада 2009 року позивачу ОСОБА_1 належить 49/105 частки земельної ділянки площею 0,0434 га для ведення садівництва, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1 а. с. 12).

Відповідачу ОСОБА_2 належало 28/105 часток домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 30 вересня 1997 року після смерті ОСОБА_8, посвідченого державним нотаріусом Другої Сумської державної нотаріальної контори Вольвач А. В. за № 3-869. Майно, на яке було видане дане свідоцтво, складалось з 49/105 частин житлового будинку: "А-1" - дерев`яний обкладений цеглею, житлова площа якого 55,1 кв. м, з відповідною часткою надвірних, господарських та побутових будівель: сараї "Г", "Б" - дощаті, погріб "п/г" - цегляний, погріб "п/г1" - цегляний, сарай "В" - цегляний, сарай "З" - дощатий, огорожа № 1-3 - дощата, гараж "И" металевий, погріб "п/г2" - цегляний (т. 1 а. с. 8).

Також відповідач ОСОБА_2 набув право власності на 28/105 часток спірного домоволодіння на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 18 лютого 2003 року після смерті ОСОБА_9, виданого державним нотаріусом Другої Сумської державної нотаріальної контори Чернишенко В. В. № 2-360. Майно, на яке було видане дане свідоцтво, складалось з 49/105 частин житлового будинку "А-1", дерев`яний обкладений цеглею, житлова площа якого 55,1 кв. м, з відповідною частиною надвірних, господарських та побутових будівель: сарай Б - дощатий, сарай Г - дощатий, погріб п/г - цегляний, погріб "п/г1" - цегляний, сарай "З" - дощатий, гараж з оглядовою ямою И - металевий, цегл. погріб п/г - цегляний (т. 1 а. с. 9).

Загальна частка відповідача ОСОБА_2 у праві спільної часткової власності на домоволодіння складала 56/105.

Відповідач ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 31 травня 2016 року подарував 28/105 часток житлового будинку разом з надвірними будівлями та господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_1, своїй дочці ОСОБА_3 - позивачу за зустрічним позовом (т. 1 а. с. 30).

Відповідно до договорів дарування від 31 травня 2016 року ОСОБА_2 подарував ОСОБА_3 . 28/105 часток земельної ділянки площею 0,1000 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та 28/105 часток земельної ділянки для ведення індивідуального садівництва площею 0,0434 га, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1 а. с. 34, 37).

Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 05 квітня 2017 року призначено комплексну судову будівельно-технічну та земельно-технічну експертизу.

Відповідно до висновку № 980/12 комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи від 24 травня 2017 року, виходячи з нормативних вимог поділ житлового будинку та господарських споруд садиби, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, між співвласниками, з урахуванням їх ідеальних часток (49/105 ОСОБА_1, 28/105 ОСОБА_3, 28/105 ОСОБА_2 ) та фактичного користування, який склався між сторонами, є можливим.

Експертом запропоновано на розгляд суду варіанти розділу будинку із господарськими будівлями.

При другому варіанті позивач ОСОБА_1 користується (показано рожевим кольором в додатку № 1) наступними приміщеннями і надвірними будівлями садиби: приміщення житлового будинку літ. "А-І": житлова кімната "1-3", площею 14,1 кв. м, житлова кімната "1-4", площею 9,1 кв. м. Приміщення житлової прибудови літ. "А3-І": коридор "1-1", площею 5,7 кв. м, житлова кімната "1-2", площею 7,2 кв. м. Приміщення прибудови літ. "а3": тамбур "І", площею 1,7 кв. м. Господарські споруди: частина сараю літ. "Б", сарай літ. "З", літня кухня літ. "В", тамбур літ. "в", погріб літ. "п/г2", убиральня літ. "М", літній душ літ. "Н", огорожа № 1, що складає 39/100 (41/105) ідеальних доль, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_2 користується (показано синім кольором в додатку № 1) наступними приміщеннями і надвірними будівлями садиби: приміщення житлового будинку лі. "А-І": житлова кімната "2-2", площею 11,0 кв. м. Приміщення житлової прибудови літ. "А2-І": житлова кімната "2-1", площею 13,6 кв. м. Приміщення прибудови літ. "а1": кухня "2-3", площею 8,9 кв. м. Приміщення прибудови літ. "а2": тамбур "ІІ", площею 2,6 кв. м. Господарські споруди: навіс літ. "С", гараж літ. "И", погріб літ. "п/г1", навіс літ. "Т", убиральня літ. "Л", огорожа № 2, що складає 39/100 (41/105) ідеальних доль, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_3 користується (показано зеленим кольором в додатку № 1) наступними приміщеннями і надвірними будівлями садиби: приміщення житлового будинку літ. "А-І": житлова кімната "3-3", площею 13,7 кв. м. Приміщення прибудови літ. "а4": тамбур "ІІІ", площею 1,6 кв. м. Приміщення прибудови літ. "а5": кухня "3-1", площею 4,1 кв. м., житлова кімната "3-2", площею 5,2 кв. м. Господарські споруди: частина сараю літ. "Б", навіс літ. "Г", погріб літ. "п/г", убиральня літ. "О", літній душ літ. "Р", огорожа за № 3, що складає 22/100 (23/105) що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до висновку № 14 земельно-технічної експертизи від 23 квітня 2018 року, виходячи з дослідження документів, наданих експерту, нормативних вимог, розміру ідеальних часток сторін (49/105 ОСОБА_1, 28/105 ОСОБА_2, 28/105 ОСОБА_3 ), розподілу житлового будинку та господарських будівель за адресою: АДРЕСА_1, експертом запропоновано на розгляд суду варіант розподілу земельної ділянки для індивідуального садівництва площею 0,0434 га з кадастровим номером НОМЕР_1 та додатковий варіант користування земельної ділянки площею 0,1000 га для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд з кадастровим номером НОМЕР_2, з урахуванням частини сараю літ. "Б" розміром 4,49 х 6,60 м, що знаходиться в фактичному користуванні ОСОБА_1, а інша частина сараю в користуванні ОСОБА_3 .

При варіанті розподілу земельної ділянки для індивідуального садівництва площею 0,0434 га з кадастровим номером НОМЕР_1, графічно відображеного у додатку 1: для першого співвласника ( ОСОБА_1 ) - відображена жовтим кольором земельна ділянка площею 202 кв. м; другого співвласника ( ОСОБА_2 ) - відображена блакитним кольором земельна ділянка площею 116 кв. м; третього співвласника ( ОСОБА_3 ) - відображена зеленим кольором земельна ділянка площею 116 кв. м.

При варіанті визначення порядку користування земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,1000 га з кадастровим номером НОМЕР_2 : першого співвласника ( ОСОБА_1 ) - відображена жовтим кольором земельна ділянка площею 405 кв. м; другого співвласника ( ОСОБА_2 ) - відображена блакитним кольором земельна ділянка площею 207 кв. м; третього співвласника ( ОСОБА_3 ) - відображена зеленим кольором земельна ділянка площею 207 кв. м.

При цьому землі спільного користування між співвласниками (вільні від забудов) відображені у схемі без кольору загальною площею 181 кв. м.

Позиція Верховного Суду

Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частин першої та другої статті 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Частиною першою статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Відповідно до статті 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Якщо виділ у натурі частки зі спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання.

Статтею 367 ЦК України визначено, що майно, яке перебуває у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, враховуючи вказані норми матеріального права, встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, право кожного співвласника на користування спірним майном, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позовних вимог.

Здійснюючи розподіл спірного домоволодіння та земельної ділянки площею 0,0434 га, а також встановлюючи порядок користування земельною ділянкою загальною площею 0,1000 га суди, із урахуванням проведених у справі комплексної судової будівельно-технічної та земельної-технічної експертизи № 980/12 від 24 травня 2017 року, земельної-технічної експертизи № 14 від 23 квітня 2018 року, обґрунтовано виходили із того, що запропонований експертами розподіл садиби відповідає часткам власників домоволодіння та земельних ділянок у праві спільної часткової власності, їх інтересам, надає можливість вільного користування житловим будинком і надвірними будівлями.

Судами надано належну оцінку запропонованим варіантам поділу домоволодіння та земельних ділянок, які знаходяться у спільній частковій власності сторін спору, відносно яких виник спір.

Судом апеляційної інстанції також надано належну оцінку копії технічного паспорту на індивідуальний житловий будинок, розташований по АДРЕСА_1, виготовлений ФОП ОСОБА_10 станом на травня 2016 року і складений на замовлення співвласника домоволодіння ОСОБА_3, в якому відсутні посилання про наявність самочинних приміщень або будівель у цьому об`єкті нерухомості. Саме цей технічний паспорт використовувався експертами при складанні висновку за результатами експертизи. У довідці-характеристиці об`єкту нерухомого майна, складеної ФОП ОСОБА_10, наведено перелік усіх будівель та споруд, розташованих за вищезазначеною адресою станом на 01 березня 2017 року, і зазначено про відсутність самочинного будівництва та реконструкцій (т. 1 а. с. 43-45, 138).

Судами також було досліджено матеріали інвентарної справи на спірне домоволодіння та встановлено, що виготовлений станом на 21 червня 1962 року поверховий план будинку передбачав його фактичний поділ на три відокремлені частини з окремими входами до них. Згідно акту, складеного Сумським міжміським бюро технічної інвентаризації і погодженим із трьома співвласниками домоволодіння, фактично ОСОБА_6 належить у літ "А" приміщення № 1-3, 1-4, у житловій прибудові "А-ІІІ" приміщення № 1-1, 1-2, крильце літ Б1-1/3 часть літ "В", п/г1 - погріб, 1/3 частина огорожі, а згідно розрахунку часток домоволодіння, зокрема і частки ОСОБА_6, яка підлягає відчуженню, встановлено, що до його частки дійсно увійшла і житлова прибудова А-ІІІ, зокрема приміщення № 1-1, 1-2.

В подальшому саме ці житлові та нежитлові приміщення у будинку та житловій прибудові перейшли у фактичне користування позивача за первісним позовом у цій справі, потім за договором дарування перейшли у власність матері позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_7 і в подальшому у порядку спадкування знову перейшли у власність ОСОБА_1

Відповідач ОСОБА_2 вперше набув право спільної часткової власності на 28/105 частин спірного домоволодіння на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 30 вересня 1997 року після смерті ОСОБА_8, а 18 лютого 2003 року він набув право власності в порядку спадкування на 28/105 часток спірного домоволодіння після смерті ОСОБА_9

Встановлені судами обставини спростовують доводи заявника про те, що при поділі спірної садиби були поділені самочинно побудовані приміщення.

Відповідно до частини першої статті 88 ЗК України володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюється за згодою всіх співвласників згідно з договором, а в разі недосягнення згоди у судовому порядку.

Частиною першою статті 318 ЦК України передбачено, що кожен власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Однак право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Право користування земельною ділянкою визначається відповідно до часток кожного з власників нерухомого майна, розташованого на цій земельній ділянці, якщо інше не було встановлено домовленістю між ними. Наявне в однієї особи право не може порушувати права іншої особи (частина п`ята статті 319 ЦК України).

При вирішенні спору судами враховано посилання ОСОБА_3 на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 15 листопада 1979 року, яким визначено порядок користування земельною ділянкою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1, між ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_6, та встановлено, що вказане рішення ані у добровільному, ані в примусовому порядку виконано не було, а тому спір між новими власниками домоволодіння про поділ майна та визначення порядку користування підлягав вирішенню у цій справі. Зокрема, у межах розгляду цієї справи було проведено земельно-технічну експертизу № 14 від 23 квітня 2018 року, на підставі висновків якої (враховуючи порядок поділу житлового будинку та господарських споруд) судами визначено порядок користування спірними земельними ділянками, із урахуванням реальної можливості та інтересів усіх співвласників, які є сторонами спору.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржені судові рішення ухвалено без додержання норм матеріального і процесуального права, не спростовують правильних висновків судів по суті спору та зводяться до переоцінки доказів, що згідно з положеннями статті 400 ЦПК України не відноситься до повноважень суду касаційної інстанції.

Суди правильно застосували до правовідносин сторін норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, та дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Статтею 410 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Головуючий	Д. Д. Луспеник
Судді	О. В. Білоконь
	Б. І. Гулько
	Є. В. Синельников
	С. Ф. Хопта