розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Сміла Енергоінвест", яка підписана представником Назаренко Мариною Петрівною, на рішення апеляційного суду Черкаської області від 23 березня 2016 року у складі колегії суддів: Качана О. В., Захарової А. Ф., Фетісової Т. Л.,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю "Сміла Енергоінвест" (далі - ТОВ "Сміла Енергоінвест") звернулося із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого опалення місць загального користування.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1, яка у встановленому порядку від`єднана від систем центрального опалення, оскільки у ній встановлено індивідуальне (автономне) опалення. При цьому відповідач зобов`язаний оплачувати надані послуги з централізованого опалення місць загального користування у цьому багатоквартирному будинку.

ОСОБА_1 із жовтня 2010 року по лютий 2014 року не оплатив послуги з опалення місць загального користування у будинку.

У зв`язку із цим ТОВ "Сміла Енергоінвест" просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 887,98 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 27 липня 2015 року позов ТОВ "Сміла Енергоінвест" задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Сміла Енергоінвест" заборгованість за послуги з централізованого опалення місць загального користування з жовтня 2010 року по лютий 2014 року у розмірі 887,98 грн та судовий збір у розмірі 243,60 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскільки квартира відповідача розташована у багатоквартирному житловому будинку, він зобов`язаний нести витрати на утримання місць загального користування у ньому нарівні з власниками інших квартир у цьому будинку.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Рішенням апеляційного суду Черкаської області від 03 вересня 2015 року рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 27 липня 2015 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ "Сміла Енергоінвест" відмовлено.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що фактично відповідач не отримував послугу з централізованого опалення місць загального користування, оскільки місця загального користування (під`їзд, підвал) не обладнані приладами опалення, а в приміщенні під`їзду також відсутні і розподільчі трубопроводи, а додані позивачем до позовної заяви акти, не підтверджують вказаних обставин.

Короткий зміст рішення суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 грудня 2015 року рішення апеляційного суду Черкаської області від 03 вересня 2015 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала суду касаційної інстанції мотивована тим, що апеляційний суд неправильно застосував пункт 28 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМ України від 21 липня 2005 року № 630 (630-2005-п) та зробив помилковий висновок про те, що відповідач не отримував послуг з опалення місць загального користування та не має їх оплачувати, оскільки не дав належної правової оцінки акту по обстеженню будинку щодо наявності у підвалі багатоквартирного будинку розподільчих трубопроводів та не перевірив тверджень позивача про нарахування відповідачеві плати за втрати теплової енергії цими трубопроводами, не встановив обсягу наданих послуг з опалення місць загального користування у будинку, що припадають на квартиру відповідача.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Рішенням апеляційного суду Черкаської області від 23 березня 2016 року рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 27 липня 2015 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ "Сміла Енергоінвест" відмовлено.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що судом не встановлено правового статусу відповідача - наймач житла, член сім`ї наймача, власник житла, член сім`ї власника, а встановлений судом першої інстанції лише сам факт проживання відповідача у квартирі не породжує обов`язку відповідача нести витрати по утриманню житла і не дає суду зробити висновки про наявність чи відсутність обов`язку відповідача по утриманню житла, а також про об`єм такого обов`язку.

Апеляційний суд вказав, що суд першої інстанції не врахував, що ОСОБА_1 має статус ветерана війни-інваліда війни, яким на підставі пункту 5 частини першої статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" надається 100 % знижка плати за користування комунальними послугами у межах середніх норм споживання. Проте, як зазначив апеляційний суд, відповідач звільнений від сплати комунальних послуг у межах площі квартири 31,5 кв. м, але хто має оплачувати послуги у межах решти 20,5 кв. м (від загальної площі квартири 52 кв. м) з пояснень сторін та наявних у справі доказів не вбачається.

Аргументи учасників справи

У квітні 2016 року ТОВ "Сміла Енергоінвест" через представника Назаренко М. П. подало касаційну скаргу на рішення апеляційного суду Черкаської області від 23 березня 2016 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що нарахування за втрати теплової енергії розподільчими трубопроводами опалення будинку, прокладеними в підвалі або на горищі, є обов`язковими (тобто не опалення, а саме утрати теплової енергії розподільчими трубопроводами опалення будинку, прокладеними в підвалі та горищі). У зв`язку із тим, що у під`їздах багатьох будинків прилади опалення відсутні, ТОВ "Сміла Енергоінвест", починаючи з лютого 2013 року проводить нарахування плати за втрати теплової енергії розподільчими трубопроводами опалення будинку, прокладеними в підвалі або на горищі. Факт наявності розподільчих трубопроводів у підвалі будинку, де проживає відповідач, підтверджується актом по обстеженню будинку, що наявний в матеріалах справи.

Вказує, що ОСОБА_1 у суді першої інстанції повідомляв, що є власником квартири АДРЕСА_1 . Висновки апеляційного суд про те, що відповідач має право на 100% знижку плати за користування комунальними послугами в межах середніх норм споживання є помилковими, оскільки не підтверджені належними доказами і ця пільга не поширюється на централізоване опалення місць загального користування.

У травні 2016 року ОСОБА_1 подав до суду заперечення на касаційну скаргу, у якому просив залишити касаційну скаргу відхилити, а оскаржене рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Заперечення мотивовані тим, що на оплату опалення місць загального користування поширюється пільга передбачена Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) . У під`їзді відсутні прилади опалення, що унеможливлює визначення надання теплопостачання, тому послуга вважається не наданою. Вказує, що між сторонами не виникли правовідносини, оскільки договір про теплопостачання не укладався, тому ОСОБА_1 не є споживачем.

Короткий зміст ухвал суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 квітня 2016 року відкрито касаційне провадження у справі.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 червня 2016 року справа призначена до судового розгляду.

У статті 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК (1618-15) України), в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) , який набрав чинності 15 грудня 2017 року, передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК (1618-15) України справу передано до Касаційного цивільного суду.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України (1618-15) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позиція Верховного Суду

Колегія суддів приймає аргументи, які викладені у касаційній скарзі, з таких мотивів.

Суди встановили, що ОСОБА_1 проживає у квартирі АДРЕСА_1, яку у встановленому законодавством порядку від`єднано від систем центрального опалення, оскільки у ній встановлено індивідуальне (автономне) опалення.

ТОВ "Сміла Енергоінвест" є постачальником теплової енергії до будинку за адресою: АДРЕСА_1, в якій проживає відповідач.

Рішенням виконавчого комітету Смілянської міської ради від 21 червня 2007 року № 661 виконавцем житлово-комунальних послуг в галузі теплопостачання є КП "Смілакомунтеплоенерго". Рішенням виконавчого комітету Смілянської міської ради від 20 жовтня 2010 року № 651 внесені зміни до рішення виконавчого комітету Смілянської міської ради від 21 червня 2007 року № 661, яким виконавцем житлово-комунальних послуг в галузі теплопостачання замість КП "Смілакомунтеплоенерго" визначено ТОВ "Сміла Енергоінвест".

Згідно оборотно-сальдових відомостей по особовому рахунку ОСОБА_1 за централізоване опалення місць загального користування за період з жовтня 2010 року по лютий 2014 року борг становить 887,98 грн.

Пред`являючи позов, ТОВ "Сміла Енергоінвест" посилалось на те, що відповідач не сплачує опалення місць загального користування багатоквартирного будинку.

При задоволенні позову суд першої інстанції зробив висновок, що оскільки квартира відповідача розташована у багатоквартирному житловому будинку, він зобов`язаний нести витрати на утримання місць загального користування у ньому нарівні з власниками інших квартир у цьому будинку.

При скасуванні рішення суду першої інстанції та відмові у задоволенні позову суд апеляційної інстанції зробив висновок, що судом першої інстанції не встановлено правового статусу відповідача, а також не враховано, що ОСОБА_1 має статус ветерана війни-інваліда війни, яким на підставі пункту 5 частини першої статті 13 ЗУ "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" надається 100 % знижка плати за користування комунальними послугами в межах середніх норм споживання.

Колегія суддів не погоджується із цим висновком апеляційного суду з таких підстав.

Як свідчить тлумачення статті 526 ЦК України цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов`язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов`язання.

У пункті 28 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМ України від 21 липня 2005 року № 630 (630-2005-п) (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що споживачі, які встановили у квартирі багатоквартирного будинку індивідуальні (автономні) системи опалення, оплачують послуги з централізованого опалення місць загального користування будинку відповідно до методики, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

За таких обставин суд першої інстанції зробив правильний висновок про те, що нарахування оплати за опалення місць загального користування позивачем здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства та існуючих нормативних документів.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналогічні за змістом висновки містяться у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суд від 26 вересня 2018 року у справі № 703/58/16-ц (провадження № 61-5443св18) та від 07 лютого 2018 року у справі № 703/4963/15-ц (провадження № 61-3181св18).

Натомість апеляційний суд на підставі частини четвертої статті 338 ЦПК України (у редакції, чинній на момент розгляду справи судом апеляційної інстанції) не врахував висновки і мотиви, які зазначені в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 грудня 2015 року, та зробив помилковий висновок про скасування рішення суду першої інстанції та відмову у задоволенні позову.

Посилання у запереченнях на касаційну скаргу про те, що між сторонами не виникли правовідносини, оскільки договір про теплопостачання не укладався, тому ОСОБА_1 не є споживачем, є необґрунтованими.

У постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15 зроблено висновок, що "споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі".

Посилання у запереченнях на касаційну скаргу про те, що на оплату опалення місць загального користування поширюється пільга передбачена Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (3551-12) , колегія суддів вважає необґрунтованими.

Тлумачення пункту 5 частини першої статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" свідчить, що до опалювальної площі житла, на яку надається знижка при розрахунках плати за опалення, не входить площа місць загального користування багатоквартирного будинку. Аналогійний висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 лютого 2019 року у справі № 539/1130/17 (провадження № 61-30118св18).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

За таких обставин доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що рішення апеляційного суду ухвалено без додержання норм матеріального права. У зв`язку із наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити, рішення апеляційного суду скасувати і залишити в силі рішення суду першої інстанції.