розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 03 жовтня

2017 року у складі судді Суркової В. П. та постанову Апеляційного суду Запорізької області від 18 квітня 2018 року у складі колегії суддів: Подліянової Г. С., Дашковської А. В., Кримської О. М.,

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю

"ОТП Факторинг Україна" (далі - ТОВ "ОТП Факторинг Україна") звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1, третя особа - Лисенко А. В., про звернення стягнення на заставлене майно.

Позовна заява мотивована тим, що 08 серпня 2008 року між закритим акціонерним товариством "ОТП Банк" (далі - ЗАТ "ОТП Банк"), правонаступником якого є ТОВ "ОТП Факторинг Україна", і ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, за умовами якого остання отримала кредит у розмірі 50 750 доларів США зі сплатою відсотків у вигляді плаваючої процентної ставки, що складається з фіксованого відсотку у розмірі 5,99 % і так званого FIDR, тобто процентної ставки по строкових депозитах фізичних осіб у валюті, тотожній валюті кредиту, що розміщені в банку на строк у 366 днів, з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору, який зобов`язалася повернути у строк до 08 серпня 2023 року.

Свої зобов`язання щодо повернення кредитних коштів ОСОБА_2 не виконувала, тому 28 серпня 2008 року в забезпечення виконання зобов`язань за цим кредитним договором, між ним та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки, за умовами якого останній передав в іпотеку нерухоме майно - житловий будинок

АДРЕСА_1 загальною площею 107,3 кв. м.

Оскільки ОСОБА_2 не виконувала свої зобов`язання належним чином, станом на 16 жовтня 2009 року виникла заборгованість у розмірі 485 580 грн 71 коп., яка складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі

54 306,70 доларів США; заборгованості за відсотками у розмірі

1 992,35 доларів США; пені у розмірі 36 314 грн 29 коп.

Рішенням постійно діючого третейського суду при Асоціації "Компроміс"

від 25 грудня 2009 року, яке набрало законної сили 02 лютого 2010 року, задоволено позов АТ "ОТП Банк", стягнуто в солідарному порядку з

ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 заборгованість за указаним кредитним договором у розмірі 485 580 грн 71 коп.

Враховуючи викладене, ТОВ "ОТП Факторинг Україна" просило суд звернути стягнення на предмет іпотеки - житловий будинок АДРЕСА_1 загальною площею 107,3 кв. м, що належить на праві власності ОСОБА_1 у рахунок погашення заборгованості перед

ТОВ "ОТП Факторинг Україна" за кредитним договором від 28 серпня

2008 року у розмірі задоволених постійно діючим третейським судом при Асоціації "Компроміс" позовних вимог АТ "ОТП Банк" (правонаступником якого є ТОВ "ОТП Факторинг Україна") та стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 заборгованості за указаним кредитним договором у розмірі 485 580 грн

Встановити спосіб реалізації предмета іпотеки житлового будинку АДРЕСА_1 загальною площею 107,3 кв. м, що належить ОСОБА_1, шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною, що буде встановлена в ході виконавчого провадження відповідно до статті 57 Закону України "Про виконавче провадження".

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 03 жовтня

2017 року у задоволенні позову ТОВ "ОТП Факторинг Україна" відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскільки рішення третейського суду про стягнення заборгованості набрало законної сили

25 грудня 2009 року, а відповідно до статті 21 Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року для пред`явлення виконавчого документа до виконання встановлений трирічний строк, суд дійшов висновку, що перебіг позовної давності починається з 26 грудня 2012 року.

Представником відповідача в судовому засіданні до винесення судом рішення заявлено про застосування позовної давності, що є підставою для відмови в позові у зв`язку зі спливом позовної давності.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Запорізької області від 18 квітня 2018 року апеляційну скаргу ТОВ "ОТП Факторинг Україна" залишено без задоволення. Рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що суд першої інстанції встановивши, що строк виконання основного зобов`язання було змінено пред`явленням банком 25 листопада 2009 року позову до відповідачів про стягнення заборгованості за кредитним договором, однак банк звернувся до суду із позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки лише у квітні 2017 року, дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову у зв`язку з пропуском позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем.

Позивач пропустив строк позовної давності для звернення до суду за захистом порушеного права.

Однак, визначаючи початок перебігу позовної давності, суд першої інстанції помилково зазначив, що перебіг позовної давності починається зі спливом трирічного строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання, тобто з 26 грудня 2012 року.

Використовуючи своє право згідно з частиною другої статті 1050 ЦК України, шляхом пред`явлення 25 листопада 2009 року позову про стягнення усього розміру заборгованості за договором до кінцевого терміну, банк змінив строк виконання зобов`язання. Цим банк, як кредитор, одночасно також змінив момент початку перебігу позовної давності за його вимогами, який слід рахувати з 25 листопада 2009 року. Банк звернувся з позовом до суду про звернення стягнення на предмет іпотеки у квітні 2017 року, тобто поза межами трирічного строку позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у червні 2018 року до Верховного Суду,

ТОВ "ОТП Факторинг Україна", посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги

ТОВ "ОТП Факторинг Україна" задовольнити.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 25 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження у цій справі за касаційною скаргою ТОВ "ОТП Факторинг Україна".

У листопаді 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 31 травня 2019 року справу за позовом

ТОВ "ОТП Факторинг Україна" до ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_2, про звернення стягнення на заставлене майно призначено до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що пред`явлення рішення на виконання до органів державної виконавчої служби є правом, а не обов`язком позивача. Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо пропуску строку позовної давності, оскільки позивачем було пропущено строк пред`явлення виконавчих документів на рішення третейського суду до виконання, а не строк позовної давності для звернення до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів. Вказаним договором іпотеки передбачено, що він діє до виконання боргових зобов`язань у повному обсязі та зобов`язань іпотекодавця за договором іпотеки.

Датою остаточного повернення кредиту є 08 серпня 2023 року, а рішення третейського суду про стягнення заборгованості за кредитним договором з боржника та поручителя не виконано.

Відзив на касаційну скаргу до суду не надійшов

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що 08 серпня 2008 року між ЗАТ "ОТП Банк", правонаступником якого є ТОВ "ОТП Фактоинг Україна", і ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, за умовами якого остання отримала кредит у розмірі 50 750 доларів США зі сплатою відсотків у вигляді плаваючої процентної ставки, що складається з фіксованого відсотку у розмірі 5,99 % і так званого FIDR, тобто процентної ставки по строкових депозитах фізичних осіб у валюті, тотожній валюті кредиту, що розміщені у банку на строк у

366 днів, з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору, який зобов`язалася повернути у строк до 08 серпня 2023 року

28 серпня 2008 року у забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором між ЗАТ "ОТП Банк", правонаступником якого є

ТОВ "ОТП Факторинг Україна", та ОСОБА_1 було укладено договір іпотеки, за умовами якого останній передав в іпотеку нерухоме майно - житловий будинок АДРЕСА_1 загальною площею 107,3 кв. м (а. с. 10-12).

25 листопада 2009 року ЗАТ "ОТБ Банк" звернулося до постійно діючого третейського суду при Асоціації "Компроміс" з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором від 08 серпня 2008 року у розмірі 485 580 грн

Рішенням постійно діючого третейського суду при Асоціації "Компроміс" від 25 грудня 2009 року з ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ПАТ "ОТП Банк" (правонаступником якого є ТОВ "ОТП Факторинг Україна") солідарно стягнуто заборгованість за кредитним договором

від 08 серпня 2008 року у розмірі 485 580 грн 71 коп. та третейський збір у розмірі 4 855 грн 81 коп. (а. с. 13-14).

26 листопада 2010 року між ТОВ "ОТП Факторинг Україна" і ПАТ "ОТП Банк" було укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю, за умовами якого ПАТ "ОТП Банк" переуступив ТОВ "ОТП Факторинг Україна" право пред`явлення вимог за кредитними договорами, у тому числі і за договором іпотеки від 28 серпня 2008 року (а. с. 16-26).

Під час розгляду справи в суді першої інстанції ОСОБА_1 подав письмову заяву про застосування позовної давності (а. с. 65).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ТОВ "ОТП Факторинг Україна" задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із частиною першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно із частиною першою статті 7 Закону України "Про іпотеку" за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.

За змістом частини першої статті 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з частиною першою статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За частиною четвертою статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Зазначений трирічний строк діє після порушення суб`єктивного матеріального цивільного права (регулятивного), тобто після виникнення права на захист (охоронного).

Відмовляючи у задоволенні позову ТОВ "ОТП Факторинг Україна", суди, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, дійшли обґрунтованого висновку про те, що чинним законодавством передбачено право іпотекодержателя задовольнити забезпечені іпотекою вимоги за рахунок предмета іпотеки у випадку невиконання або неналежного виконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання, але позивач пропустив строк позовної давності для звернення до суду за захистом порушеного права.

Доводи касаційної скарги про те, що суди помилково дійшли висновку щодо пропуску позовної давності позивачем, оскільки датою остаточного повернення кредиту є 08 серпня 2023 року, а рішення третейського суду про стягнення заборгованості за вказаним кредитним договором є необґрунтованими з огляду на наступне.

Використовуючи своє право згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, шляхом пред`явлення 25 листопада 2009 року позову про стягнення усього розміру заборгованості за договором до кінцевого терміну, банк змінив строк виконання зобов`язання. Цим банк, як кредитор, одночасно також змінив момент початку перебігу позовної давності за його вимогами, який слід рахувати з 25 листопада 2009 року (пред`явлення банком позову про стягнення всієї заборгованості за кредитним договором).

Банк звернувся з позовом до суду про звернення стягнення на предмет іпотеки у квітні 2017 року, тобто поза межами трирічного строку позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем.

При вирішенні вказаної справи судами правильно визначено характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює.

Відповідно до частин першої, другої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.