Постанова

Іменем України

22 травня 2019 року

м. Київ

справа № 702/903/17

провадження № 61-42225св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Курило В. П.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідач 1 - ОСОБА_2,

відповідач 2 - ОСОБА_3,

відповідач 3 - ОСОБА_4,

третя особа - приватний нотаріус Жашківського районного нотаріального округу Шелудько Валентина Петрівна,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову апеляційного суду Черкаської області в складі колегії суддів: Нерушак Л. В., Карпенко О. В., Фетісової Т. Л. від 11 травня 2018 року,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа - приватний нотаріус Жашківського районного нотаріального округу Шелудько В. П. про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири та стягнення коштів.

Свої вимоги позивач мотивувала тим, що 18 жовтня 2016 року між нею та ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 . Продаж квартири вчинено за 414 250 грн. Договір купівлі-продажу у день його укладення, посвідчено приватним нотаріусом Жашківського районного нотаріального округу Черкаської області Шелудько В. П., робоче місце якої знаходиться в Жашківському районі Черкаської області за адресою: АДРЕСА_2 . ОСОБА_1 вважає, що укладений 18 жовтня 2017 року між нею та відповідачами, посвідчений нотаріусом Жашківського районного нотаріального округу Черкаської області Шелкдько В. П., договір купівлі-продажу квартири підлягає визнанню недійсним відповідно до умов Закону України "Про нотаріат" (3425-12) та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, що затверджений наказом міністерства юстиції України № 296/5 від 22 лютого 2012 року (z0282-12) , та зареєстрований в Міністерстві юстиції 22 лютого 2012 року за № 282/20595 (z0282-12) . Позивач вказує, що предмет оспорюваного договору купівлі-продажу знаходиться в м . Монастирище Монастирищенського району Черкаської області, місце проживання одного з відчужувачів квартири ОСОБА_2 також є місто Монастирище Монастирищенського району Черкаської області. Два інші продавці проживають в м. Умань, Уманського району, Черкаської області. ОСОБА_1 зазначає, що з 23 січня 2009 року вона постійно проживає і зареєстрована у с. Шарнопіль Монастирищенського району Черкаської області, що підтверджується відомостями паспорта громадянина України. Таким чином, вважає, що безпідставне зазначення приватним нотаріусом Жашківського нотаріального округу Шелудько В. П. недостовірних відомостей про реєстрацію ОСОБА_1 в селі Тетерівка Жашківського району Черкаської області не наділяє правом посвідчувати укладений між позивачем та відповідачами договір купівлі-продажу вищевказаної квартири, та є підставою для визнання оспорюваного правочину недійсним.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Монастирищенського районного суду Черкаської області від 30 листопада 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, що укладений 18 жовтня 2016 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом Жашківського районного нотаріального округу Черкаської області Шелудько В. П. - недійсним. Скасовано державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 . Вирішено питання про судовий збір.

Вирішуючи спір, та ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири та стягнення коштів, суд першої інстанції виходив з доведеності та обґрунтованості позовних вимог позивача, посилаючись, що покупець не проживає за вказаною в договорі адресою, тому нотаріус не вправі був посвідчувати укладений сторонами договір купівлі-продажу квартири між сторонами, оскільки нотаріус не вправі здійснювати нотаріальну діяльність за межами свого нотаріального округу, за винятком випадків заміщення інших нотаріусів, у випадках передбачених законом. Суд послався, що предмет договору купівлі-продажу знаходиться в м. Монастирище, місцем реєстрації одного із продавців є також м. Монастирище, а два інші продавці зареєстровані в м. Умань, а позивач з 21 січня 2009 року зареєстрована в с. Шарнопіль Монастирищенського району Черкаської області, тому нотаріус вчинив дію посвідчення договору з порушенням вимог законодавства щодо місця вчинення нотаріальної дії.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою апеляційного суду Черкаської області від 11 травня 2018 року апеляційну скаргу Шелудько В. П. задоволено. Рішення Монастирищенського суду Черкаської області від 30 листопада 2017 року скасовано та прийнято нову постанову про відмову в позові.

Апеляційний суд скасовуючи рішення місцевого суду та ухвалюючи нове судове рішення про відмову в позові, виходив із того, що місцевим судом невірно надана правова оцінка обставинам справи, суд не звернув уваги на те, що сторонами по справі додержано вимоги статті 203 ЦК України, а тому відсутні підстави для визнання правочину недійсним та задоволення вимог позивача, з вказаних нею підстав.

Аргументи учасників справи

Узагальнені доводи касаційної скарги

У серпні 2018 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову апеляційного суду, у якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що оспорюваний договір купівлі-продажу посвідчено не за місцем реєстрації майна, яке є об`єктом купівлі-продажу, і не за місцем реєстрації сторін правочину, а приватним нотаріусом Жашківського районного нотаріального округу Шелудько В. П., тобто поза межами Уманського або Монастирищенського нотаріальних округів, правильним є висновок місцевого суду про визнання зазначеного правочину недійсним.

Узагальнені доводи відзиву на касаційну скаргу

У вересні 2018 року Шелудько В. П. подала відзив на касаційну скаргу, у якому просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду без змін. Указує на те, що при посвідченні оспорюваного правочину нею дотримані всі вимоги статті 203 ЦК України. І продавці, і покупець мали повний обсяг цивільної дієздатності. Зміст правочину не суперечить чинному ЦК України, правочин вчинений на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 16 серпня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 702/903/17 з Монастирищенського районного суду Черкаської області.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Суд установив, що згідно договору купівлі-продажу квартири від 18 жовтня 2016 року ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 передали у власність ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 69,2 кв.м., житловою площею 31,5 кв.м., кількість кімнат: дві, ринковою вартістю 414 250 грн.

2.Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

За змістом частин першої-третьої, п`ятої, шостої статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до пунктів 2, 3, 4 глави 6 розділу I Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, який затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (z0282-12) (далі - Порядок), нотаріус зобов`язаний встановити дійсні наміри кожної із сторін до вчинення правочину, який він посвідчує, а також відсутність у сторін заперечень щодо кожної з умов правочину. Установлення дійсних намірів кожного з учасників правочину здійснюється шляхом встановлення нотаріусом однакового розуміння сторонами значення, умов правочину та його правових наслідків для кожної із сторін. Установлення дійсних намірів однієї із сторін правочину може бути здійснено нотаріусом за відсутності іншої сторони. Правочин посвідчується нотаріусом, якщо кожна із сторін однаково розуміє значення, умови правочину та його правові наслідки, про що свідчать особисті підписи сторін на правочині.

Апеляційний суд, встановивши, що сторони мали повний обсяг дієздатності, договір купівлі-продажу вчинений відповідно до вимог законодавства щодо письмової форми та послідуючою державною реєстрацією державного нерухомого майна в реєстрі речових прав, посвідчений нотаріусом договір купівлі-продажу квартири був спрямований на реальне настання правових наслідків, оскільки покупець бажав придбати нерухоме майно, а продавці - відповідачі погодились його продати позивачу за обумовлену сторонами суму.

Звертаючись до суду з даним позовом про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним та застосування наслідків недійсності правочину, ОСОБА_1 посилається, що даний договір є недійсним, оскільки посвідчений нотаріусом поза межами нотаріального округу.

Згідно частини третьої статті 55 Закону України "Про нотаріат" посвідчення правочинів щодо відчуження, іпотеки житлового будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна, а також правочинів щодо відчуження, застави транспортних засобів, що підлягають державній реєстрації, провадиться за місцезнаходженням (місцем реєстрації) цього майна або за місцезнаходженням (місцем реєстрації) однієї із сторін відповідного правочину.

Апеляційний суд установив, що у договорі купівлі-продажу квартири місце реєстрації позивача ОСОБА_1 зазначено с. Тетерівка Жашківського району Черкаської області. Даний договір був підписаний сторонами, в тому числі ОСОБА_1, яка не оспорює свій підпис у договорі купівлі-продажу квартири. В матеріалах справи наявна нотаріально завірена копія паспорта ОСОБА_1, за яким місце проживання ОСОБА_1 зареєстроване в с. Тетерівка, Жашківського району . Відтак правильними є висновки апеляційного суду про те, що на момент складання договору купівлі-продажу квартири приватний нотаріус Жашківського нотаріального округу Шелудько В. П. керувалася вищезазначеною реєстрацією місця проживання позивача, інших даних у нотаріуса не було, що свідчить про відсутність у діях нотаріуса неправомірних дій.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржуване судове рішення ухвалено без додержання норм матеріального і процесуального права та фактично стосуються переоцінки доказів та встановлених на їх підставі обставин справи, що, відповідно до положень статті 400 ЦПК України, знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду.

Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту "в" пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки у задоволенні касаційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову апеляційного суду Черкаської області від 11 травня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: М. Є. Червинська

В. М. Коротун

В. П. Курило