розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новокаховського міського суду Херсонської області у складі судді Ведяшкіна Ю. В. від 04 квітня 2018 року та постанову апеляційного суду Херсонської області у складі колегії суддів: Майданіка В. В., Кутурланової О. В., Орловської Н. В. від 10 липня 2018 року,

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до регіонального відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі - регіональне відділення ФДМ в Херсонській області), Новокаховської міської ради Херсонської області про визнання недійсним договору купівлі-продажу комунального майна, стягнення безпідставно отриманих коштів, процентів за користування чужими коштами та відшкодування збитків.

Позовна заява мотивована тим, що 18 лютого 2011 року на підставі договору купівлі-продажу він придбав у представництва ФДМ України в м. Нова Каховка, засновником якого було регіональне відділення ФДМ по Херсонській області, 21/100 частини комплексу будівель та споруд пожежного депо ППЧ-36, яка складається з гаража літ. "А5", загальною площею 266,1 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та є комунальною власністю територіальної громади м. Нова Каховка, вартістю 233 018,40 грн. Вказані кошти були зараховані до місцевого бюджету м. Нова Каховка. Зазначав, що ним здійснено витрати на капітальний ремонт вказана майна у розмірі 67 207,60 грн.

29 грудня 2011 року на підставі договору купівлі-продажу він продав зазначене вище майно ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які купили його у рівних частинах за ціною 300 226,00 грн.

Рішенням апеляційного суду Херсонської області від 14 січня 2014 року у справі № 661/3480/13-ц визнано недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 01 грудня 2006 року на комплекс будівель і споруд пожежного депо ППЧ -36 за адресою: АДРЕСА_1; витребувано у Новокаховської міської ради на користь Міністерства надзвичайних ситуацій України (далі - МНС України) вказане майно; витребувано у ОСОБА_3 і ОСОБА_4 в рівних частинах на користь МНС України нежитлову будівлю, яка складається з гаража літ. "А" цегляною площею 266,1 кв. м, що знаходиться в АДРЕСА_1 .

Зазначеним рішення суду встановлено, що на момент укладення договору купівлі-продажу від 18 лютого 2011 року було скасоване в судовому порядку рішення Новокаховської міської ради від 21 листопада 2006 року № 206 "Про прийняття до міської комунальної власності нерухомого майна колишньої пожежної частини приладобудівного заводу "Сокіл", тому спірне майно вибуло з володіння власника не з його волі, що на думку позивача свідчить про те, що при укладенні договору не дотримано вимоги закону щодо наявності у продавця - ФДМ України в м. Нова Каховка необхідного обсягу цивільної дієздатності, порушено приписи статті 658 ЦК України, що є підставою для визнання договору недійсним.

Посилаючись на вказані обставини та з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу комунального майна від 18 лютого 2011 року, укладений між ним та представництвом ФДМ України в м. Нова Каховка; стягнути з Новокаховської міської ради на його користь 233 018,40 грн безпідставно отримані коштиза договором від 18 лютого 2011 року; 20 7051,56 грн проценти за користування чужими коштами та 67 207,60 грн збитки, понесені у зв`язку із капітальним ремонтом спірного майна.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Новокаховського міського суду Херсонської області від 04 квітня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Стягнуто з Новокаховської міської ради на користь ОСОБА_1 233 018,40 грн кошти за договором від 18 лютого 2011 року, 8 213,08 грн проценти за користування чужими коштами, а всього - 241 231,48 грн.

В іншій частині позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу комунального майна від 18 лютого 2011 року, суд першої інстанції виходив із того, що на день розгляду зазначеної справи в суді вказаний договір втратив чинність, оскільки сторонами умови договору були виконані в повному обсязі, після чого позивач розпорядився майном, отриманим за оспорюваним договором, та відповідно отримав від наступного покупця визначену договором суму вартості спірного договору, та спірне майно повернуто належному власнику за позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння внаслідок застосування механізму, визначеного статтею 388 ЦК України, тобто підстав для застосування приписів статей 215, 216 ЦК України не має.

Задовольняючи позовні вимоги про стягнення з Новокаховської міської ради безпідставно отриманих за договором від 18 лютого 2011 року коштів у розмірі 233 018,40 грн, суд першої інстанції виходив із наявності, передбачених статтею 661 ЦК України, підстав для їх задоволення.

Частково задовольняючи позовні вимоги про стягнення з Новокаховської міської ради процентів за користування чужими коштами, суд вважав, що вони підлягають стягненню відповідно до статті 536 ЦК України за період з 05 вересня 2017 року (коли з власності позивача вибули кошти, отримані ним від ОСОБА_3 і ОСОБА_4 за договором купівлі-продажу від 29 грудня 2011 року) по 26 січня 2018 року, виходячи з облікової ставки Національного банку України (далі - НБУ).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог про стягнення збитків у розмірі 67 207,60 грн, які понесені позивачем на капітальний ремонт спірного майна, суд виходив із того, що саме МНС України, на користь якого рішенням апеляційного суду Херсонської області від 14 січня 2014 року у справі № 661/3480/13-ц витребувано спірне майно, є належним відповідачем у справі, а не Новокаховська міська рада, до якої позивач звернувся з вимогами.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою апеляційного суду Херсонської області від 10 липня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 04 квітня 2018 року в частині відмови в задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу комунального майна від 18 лютого 2011 року скасовано й ухвалено в цій частині нове рішення про задоволення позову.

Визнано недійсним з моменту укладення договір від 18 лютого 2011 року купівлі-продажу комунального майна, а саме 21/100 частини комплексу будівель та споруд пожежного депо ППЧ - 36, яке складається з гаража "А5" загальною площею 266,1 кв. м та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_1 та представництвом ФДМ України в м. Нова Каховка, посвідчений приватним нотаріусом Новокаховського міського нотаріального округу Іваніщенко С. І. за реєстровим № 687.

Рішення суду в частині стягнення з Новокаховської міської ради Херсонської області на користь ОСОБА_1 8 213,08 грн процентів за користування чужими коштами змінено, зменшено суму стягнення до 2 738,45 грн та зменшено загальну суму стягнення з Новокаховської міської ради Херсонської області на користь ОСОБА_1 до 235 756,85 грн.

У решті рішення суду залишено без змін. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що оскільки рішенням апеляційного суду Херсонської області від 14 січня 2014 року у справі № 661/3480/13-ц встановлено, що представництво ФДМ України в м. Нова Каховка, виконуючи делеговані повноваження Новокаховської міської ради, при укладенні оспорюваного договору із ОСОБА_1 не мало права на відчуження спірного майна як комунальної власності територіальної громади м. Нова Каховка, то вимоги позивача про визнання такого договору недійсним на підставі статей 203, 215 ЦК України підлягають задоволенню.

Зменшуючи суму стягнутих процентів за користування чужими коштами до 2 738,45 грн, апеляційний суд виходив із того, що такі проценти нараховуються відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, а не за обліковою ставкою НБУ.

Погоджуючись з висновком суду першої інстанції про відмову у позові про стягнення понесених позивачем витрат на капітальний ремонт спірного майна, апеляційний суд виходив із того, що оскільки на даний час міська рада не є утримувачем відповідних поліпшень майна, які не можуть бути відокремлені від спірного майна, то остання не може бути відповідачем за такими вимогами.

Узагальнені доводи касаційної скарги

У серпні 2018 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій в частині відмови у позові про стягнення збитків та процентів за користування безпідставно набутими грошовими коштами та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що висновки судів попередніх інстанцій про те, що відшкодування витрат позивача на ремонт спірного майна має бути здійснене МНС України є помилковими, оскільки позивач не має будь-яких договірних відносин з міністерством. Крім того, Новокаховській міській раді ще з 23 грудня 2010 року було відомо про незаконність перебування пожежного депо в комунальній власності територіальної громади м. Нова Каховка, однак, незважаючи на цю обставину, 18 лютого 2011 року договір купівлі-продажу комунального майна був укладений. Тому понесені позивачем збитки на поліпшення вказаного майна має відшкодувати саме Новокаховська міська рада. Вирішуючи спір в частині стягнення процентів за користування чужими коштами, суди попередніх інстанцій не врахували, що такі проценти підлягають стягненню з Новокаховської міської ради за період з 18 лютого 2011 року (день укладення спірного договору купівлі-продажу комунального майна) по 26 січня 2018 року, оскільки з 23 грудня 2010 року міська рада була обізнана про незаконність перебування спірного майна в комунальній власності територіальної громади м. Нова Каховка.

Судові рішення не оскаржуються в частині вирішення позову про визнання недійсним договору купівлі-продажу комунального майна від 18 лютого 2011 року та стягнення 233 018,40 грн за вказаним договором, тому в цій частині не є предметом касаційного перегляду (стаття 400 ЦПК України).

Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22 серпня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 661/1602/17 з Новокаховського міського суду Херсонської області.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Суд установив, що 18 лютого 2011 року між представництвом ФДМ України в м. Нова Каховка та ОСОБА_1 був укладений договір купівлі-продажу комунального майна, відповідно до умов якого позивач придбав у власність окреме індивідуаль визначене майно - 21/100 частини комплексу будівель та споруд пожежного депо ППЧ-36, яка складається з гаража літ. "А5", загальною площею 266,1 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та є комунальною власністю територіальної громади м. Нова Каховка, вартістю 233 018,40 грн. Вказані кошти були зараховані до місцевого бюджету м. Нова Каховка.

29 грудня 2011 року на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу нежитлової будівлі ОСОБА_1 продав вказане майно ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які купили його у рівних частинах за ціною 300 226,00 грн.

Рішенням апеляційного суду Херсонської області від 14 січня 2014 року у справі № 661/3480/13-ц визнано недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 01 грудня 2006 року на комплекс будівель і споруд пожежного депо ППЧ -36 за адресою: АДРЕСА_1 ; витребувано у Новокаховської міської ради на користь МНС України вказане майно; витребувано у ОСОБА_3 і ОСОБА_4 в рівних частинах на користь МНС України нежитлову будівлю, яка складається з гаража літ. "А" цегляного площею 266,1 кв. м, що знаходиться в АДРЕСА_2 .

Зазначеним рішенням суду встановлено відсутність у представництва ФДМ України в м. Нова Каховка права на відчуження спірного нерухомого майна як комунальної власності територіальної громади м. Нова Каховка в особі Новокаховської міської ради, тому що це майно знаходилось у власності держави та перебувало в оперативному управлінні державного органу - територіального підрозділу МНС України. Оскільки на момент укладення договору купівлі-продажу від 18 лютого 2011 року було скасовано в судовому порядку рішення Новокаховської міської ради від 21 листопада 2006 року № 206 "Про прийняття до міської комунальної власності нерухомого майна колишньої пожежної частини приладобудівного заводу "Сокіл", то спірне майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі, тому є підстави для застосування механізму, визначеного статею 388 ЦК України.

30 серпня 2017 року ОСОБА_1 в добровільному порядку повернув ОСОБА_3 та ОСОБА_4 300 226,00 грн, переданих йому за договором купівлі-продажу від 29 грудня 2011 року.

Звертаючись до суду з указаним позовом, позивач посилаючись на те, що Новокаховська міська рада безпідставно користувалася його грошовими коштами, набутими без достатніх правових підстав, просив стягнути з останньої на свою користь проценти за користування такими коштами за період з 18 лютого 2011 року (день укладення спірного договору купівлі-продажу комунального майна) по 26 січня 2018 року. Також просив відшкодувати понесені ним збитки на поліпшення спірного майна.

2.Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Із уточненої позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1, посилаючись на приписи статей 536, 1214 ЦК України, просив стягнути з відповідача проценти за весь час користування чужими грошовими коштами, розмір яких установлений статтею 1048 ЦК України.

Згідно з частиною другою статті 1214 ЦК України у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).

Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

За змістом частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Тобто положеннями цієї законодавчої норми врегульовано правовідносини щодо сплати процентів за правомірне користування чужими грошовими коштами, коли боржник одержує можливість законно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу.

Плата за прострочення виконання грошового зобов`язання врегульована законодавством. У цьому разі відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто, у разі прострочення виконання зобов`язання, зокрема, щодо повернення безпідставно одержаних чи збережених грошей, нараховуються 3% річних відповідно до частини другої статті 625 ЦК України.

Касаційна скарга подана позивачем, відповідач касаційну скаргу на судові рішення не подавав, а суд касаційної інстанції не може вийти за межі доводів касаційної скарги (стаття 400 ЦПК України), тому колегія суддів дійшла висновку про залишення постанови апеляційного суду в частині вирішення позову про стягнення процентів за користування безпідставно набутими грошовими коштами без змін.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду про відсутність підстав для покладання на Новокаховську міську раду Херсонської області обов`язку відшкодувати позивачу понесені ним збитки на поліпшення спірного майна, оскільки позов у цій частині не доведений.

Доводи касаційної скарги фактично стосуються переоцінки доказів та встановлених на їх підставі обставин справи, що, відповідно до положень статті 400 ЦПК України, знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду.

Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення в частині вирішення позову про стягнення збитків та процентів за користування безпідставно набутими грошовими коштами без змін.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту "в" пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки у задоволенні касаційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 04 квітня 2018 року та постанову апеляційного суду Херсонської області від 10 липня 2018 року в частині відмови у позові ОСОБА_1 до Новокаховської міської ради Херсонської області про стягнення 67 207,60 грн збитків та постанову апеляційного суду Херсонської області від 10 липня 2018 року в частині стягнення з Новокаховської міської ради Херсонської області на користь ОСОБА_1 2 738,45 грн процентів за користування безпідставно набутими грошовими коштами залишити без змін.