Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Курило В. П.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

представники позивача: ОСОБА_3, ОСОБА_4,

відповідач - ОСОБА_2,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області у складі судді Ромазана В. В. від 20 березня 2018 року та постанову апеляційного суду Тернопільської області у складі колегії суддів: Ткача З. Є., Міщія О. Я., Шевчук Г. М. від 04 липня 2018 року,

1.Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання недійсним та скасування державного акта на право приватної власності на земельні ділянки.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_2 незаконно передана у власність земельна ділянка із земель колгоспу "Перемога" с. Довжанка Тернопільського району Тернопільської області, членом якого на час приватизації земельних ділянок він не був. Незаконне виділення ОСОБА_2 земельної ділянки призвело до зменшення розмірів земельних ділянок інших пайовиків, у тому числі і її, у зв`язку з чим було порушено її право на приватизацію земельної ділянки у належному розмірі.

Посилаючись на вказані обставини та з урахуванням уточнення позовних вимог, просила визнати недійсним та скасувати державний акт на право власності на земельні ділянки площею 3,07 га - рілля, кадастровий номер НОМЕР_1 та 0,20 га - пасовища, кадастровий номер НОМЕР_2, виданий на ім`я ОСОБА_2

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20 березня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Судове рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем не доведено, що спірним державним актом на право власності на земельну ділянку, який вона просить визнати недійсним та скасувати, порушено її право на отримання спірної земельної ділянки. Крім того, правомірність видачі відповідачу оспорюваного державного акта позивачем не спростована та підтверджується рішенням Тернопільського районного суду Тернопільської області від 18 грудня 2000 року у справі № 2-1486/2000.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою апеляційного суду Тернопільської області від 04 липня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20 березня 2018 року залишено без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону, обставини справи встановлені повно, а доводи апеляційної скарги не підтверджені належними та допустимими доказами і не спростовують висновків суду першої інстанції.

Узагальнені доводи касаційної скарги

У серпні 2018 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що на час розпаювання земель колгоспу "Перемога" с. Довжанка Тернопільського району Тернопільської області відповідач не був його членом, оскільки в добровільному порядку розірвав з ним трудові відносини та перейшов працювати до іншого підприємства, тому не мав права на приватизацію земельної частки (паю). Така обставина встановлена ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 квітня 2013 року у справі № 2-1486/2000, мотиви якої суди попередніх інстанцій не врахували.

Відзив відповідача на касаційну скаргу не надходив.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 03 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 607/13295/16-ц з Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Суд установив, що з 1974 року по вересень 1994 року ОСОБА_2 працював у колгоспі "Перемога" с. Довжанка Тернопільського району Тернопільської області і був звільнений з посади голови колгоспу в зв`язку з переводом на роботу в інше господарство - радгосп "Тернопільський".

26 липня 1996 року колгоспу "Перемога" с. Довжанка Тернопільського району Тернопільської області видано державний акт на право власності на землю серії НОМЕР_3 .

Розпорядженням голови районної державної адміністрації від 12 серпня 2005 року № 440 "Про передачу у власність земельних ділянок та надання дозволу на виготовлення Державних актів на право власності на земельні ділянки громадянам на території Довжанської сільської ради", передано у власність громадянам земельні ділянки колишнього колгоспу "Перемога", розміри яких у фізичних гектарах визначені проектом землеустрою щодо організації території земельних часток для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, згідно з додатком № 1.

Згідно додатку № 1 в список громадян, яким передаються земельні частки (паї) у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Довжанської сільської ради Тернопільського району, включено ОСОБА_2, загальна площа земельної ділянки 3,27 га, в тому числі рілля - 3,07 га; пасовища - 0,20 га.

Рішенням Тернопільського районного суду Тернопільської області від 18 грудня 2000 року у справі № 2-1486/2000, яке набрало законної сили та на даний час не скасоване, за ОСОБА_2 визнано право на земельну частку (пай) в землях колективної власності колгоспу "Перемога" Довжанської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області та зобов`язано Тернопільську районну державну адміністрацію видати останньому сертифікат про право на земельну частку (пай) в землях колективної власності колгоспу "Перемога" Довжанської сільської ради народних депутатів. Крім цього, визнано незаконним рішення загальних зборів членів колгоспу "Перемога" від 13 березня 1997 року про відмову ОСОБА_2 у виділенні земельної частки (паю) та скасовано його.

30 січня 2006 року Тернопільським районним відділом земельних ресурсів на ім'я ОСОБА_2 . видано державний акт серії НОМЕР_4 на право власності на земельну ділянку площею 3,27 га, тому числі рілля - 3,07 га, кадастровий номер НОМЕР_1 та пасовища - 0,20 га, кадастровий номер НОМЕР_2 .

2.Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 2 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" (720/95) право на частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишилися членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Згідно з вимогами статей 22, 23 ЗК України (у редакції від 22 червня 1993 року) та зазначеного указу особа набуває право на земельний пай за наявності трьох умов: 1) перебування в членах КСП на час паювання; 2) включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю; 3) одержання КСП цього акта.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цих Кодексом.

Звертаючись до суду з указаним позовом, позивач не довела наявність у неї права на отримання спірної земельної ділянки (паю) та порушення такого права оспорюваним державним актом на право власності на земельну ділянку (пай), правомірність видачі якого відповідачу не спростована.

Доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування судових рішень судів попередніх інстанцій, оскільки зводяться до переоцінки судом доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції, були предметом дослідження у судах із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту "в" пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки у задоволенні касаційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанцій, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20 березня 2018 року та постанову апеляційного суду Тернопільської області від 04 липня 2018 року залишити без змін.