розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області в складі судді Беркещук Б. Б. від 20 вересня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області в складі суддів: Матківського Р. Й., Малєєва А. Ю., Фединяка В. Д., від 20 листопада 2017 року,

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України (1618-15) (далі - Цивільний процесуальний кодекс України (1618-15) ), у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) , касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ПП "Прикарпатський експрес", ОСОБА_2, Атаманюка В. М., ПП ТРК "НТК" про спростування недостовірної інформації.

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що 13 вересня 2016 року на телеканалі "НТК" в ефірі телепрограми "Інформаційний випуск "Події дня" за 13 вересня 2016 року відповідачами поширена щодо нього, як фізичної особи-підприємця, негативна та недостовірна інформація, що не відповідає дійсності та порушує права, свободи, принижує честь, гідність та ділову репутацію.

Вказував, що відеосюжет телепрограми знімався, а недостовірна інформація поширювалась відповідачами під час блокування автобусів, які він, автомобільний перевізник використовує для надання транспортних послуг пасажирам на маршруті "Косів - Познань". Зокрема на початку сюжету телепрограми її ведучою було наголошено на тому, що: "коломийські афганці, чорнобильці та перевізники вчора зібралися на автобусній станції, щоб не випустити на рейс автобус Косів - Познань", а під час сюжету неодноразово було показано автобус з трафаретом "Косів - Познань ". Зазначає, що даний маршрут функціонує з липня 2016 року, а обслуговують його на паритетних засадах український перевізник ФОП ОСОБА_1 та польський перевізник P-Trans Sp.z о.о.

Директором ПП "Прикарпатський Експрес" ОСОБА_5 у засобах масової інформації поширена наступна негативна та недостовірна інформація: "Появився підприємець ОСОБА_1, який створив фірму і з України і з Польщі, зробив фірму П-Транс-1, один і той самий перевізник, транспортних засобів не має відповідної кваліфікації, такі, які би відповідали усім стандартам, їздить на старих добитих автобусах, які часто ламаються, не доїжджаючи до призначених точок, рейси розробляє так, щоб накладались на інших перевізників, які купу років їздили, обслуговували, накатували ці маршрути, він робить пів години перед рейсом, а останній рейс взагалі зухвало зробив 15 хв. перед нами до Польщі і 15 хв. з Польщі".

Щодо указаної інформації позивач зазначав, що він більше 10 років здійснює підприємницьку діяльність в сфері внутрішніх та міжнародних перевезень пасажирів автобусами, що підтверджується відповідними ліцензіями (містяться в матеріалах справи), характеризується повагою та авторитетом серед водіїв, пасажирів та колег - перевізників. Всі його, позивача автобуси (власні, орендовані), в тому числі і ті, які блокувались на автостанції в м. Коломия, є відповідного класу, сертифіковані, виїжджають в рейси в технічно справному стані, після проходження обов`язкового технічного огляду. Розглянувши звернення та прийнявши рішення про відкриття маршруту "Косів - Познань", який він обслуговує, Міністерство інфраструктури України тим самим підтвердило той факт, що всі автобуси, які використовуються на даному маршруті, відповідають встановленим законодавством вимогам. Рішення про відкриття маршруту чи відхилення заяви про відкриття маршруту приймає відповідна комісія при Міністерстві інфраструктури України.

Крім того, ОСОБА_2 у засобах масової інформації поширена наступна негативна та недостовірна інформація: "От зараз даний автобус, який приїхав, 30 км проїхав з Косово і уже поломився генератор і непрацюючий, от таких два автобуси старого зразка"

ПП ТРК "НТК" поширено наступну негативну та недостовірну інформацію: " Активісти дочекались автобус конкурента, мали на меті не дозволити йому виїхати за межі Коломийської автостанції, проте блокування як такого не знадобилося, транспортний засіб зламався, люди здали квитки і шукали іншу можливість потрапити до Польщі".

Щодо указаної інформації позивач зазначав, що 12 вересня 2016 року о 18 годині, автобус, який він використовує на міжнародному маршруті "Косів (Україна) - Познань (Польща)", відправився в рейс з АС Косів та о 19 годині 20 хв. прибув на АС Коломия, як це передбачено розкладом руху автобусів на вказаному міжнародному маршруті. Проте, на автостанції в місті Коломия, група осіб з 30 людей, в тому числі і засновники, директор, працівники ПП "Прикарпатський експрес" та особи, які називали себе "активістами", "чорнобильцями", "афганцями", заблокували рух належного ФОП ОСОБА_1 автобуса, використовуючи при цьому транспортні засоби, а саме автобуси, які належали "ПП Прикарпатський експрес", в зв`язку із чим, рейс по вказаному міжнародному маршруту не був здійснений до кінцевого пункту маршруту. За вказаним фактом протидії законній господарській діяльності 17 вересня 2016 року Коломийським відділом поліції ГУ НП в Івано-Франківській області розпочато кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 206 КК України.

Належний позивачу автобус, який 12 вересня 2016 прибув на АС Коломия, був справний, а не здійснив рейс по міжнародному маршруту "Косів (Україна) - Познань (Польща)" з причини його блокування вищевказаними особами.

Також, адвокат Атаманюк В. М. у засобах масової інформації поширив негативну та недостовірну інформацію: "На той час мав п`ять найманих працівників, при тому обслуговував дев`ять рейсів, дев`ять маршрутів, в тому числі внутрішніх і міжнародних, виникає питання, як він отримав дозволи відповідні, якщо один маршрут має обслуговувати мінімум троє чоловік, тільки один рейс в один бік і ще, крім того, троє людей в інший бік так само рейси мають ці обслуговувати. Куди ми не звертались через нездорову конкуренцію, всюди тільки розводять руками. Враховуючи кількість неоформлених працівників в нашого недобросовісного конкурента, то він би мав сплатити штраф приблизно близько мільйон гривень державі. Якщо пише у законі дві години повинно бути між рейсом, чому Міністерство інфраструктури, бувше Міністерство транспорту, видає ліцензії перевізникам, і надає можливість їм напрацьовані рейси використовувати на свій розсуд. Коли ми написали запити у відповідні автостанції, по маршруту де рухається цей рейс, чи їм відомий такий рейс, вони кажуть, що нам такий рейс взагалі невідомий, ми про нього не знаємо такого рейсу".

Щодо указаної інформації позивач зазначав, що згідно відповіді Косівського об`єднаного управління ПФУ Івано- Франківської області від 02 лютого 2017 року, наданої на адвокатський запит, станом на час поширення недостовірної інформації у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за трудовим договором працювало 37 найманих працівників. Таким чином, твердження відповідача Атаманюка В. М. про те, що в ФОП " ОСОБА_1 працювало п`ять найманих працівників є недостовірними.

Також, недостовірною є інформація поширена Атаманюком В. М. щодо маршрутів, які він обслуговує. Зазначає, що жодних дій у конкуренції, які б суперечили торговим та іншим чесним звичаям у господарській діяльності, ним не вчинялись ні щодо ПП "Прикарпатський експрес", ні щодо інших суб`єктів господарювання. Висловлювання адвоката Атаманюка В. М. щодо "недобросовісної конкуренції " є недостовірними.

Так само недостовірною є поширена Атаманюком В. М. інформація щодо "мільйонних штрафів", які нібито він повинен сплатити державі за неоформлених працівників. Всіх своїх працівників він приймає на роботу згідно вимог чинного законодавства України, що підтверджується відсутністю будь-яких рішень компетентних органів про його притягнення до відповідальності. Таким чином, поширена адвокатом Атаманюком В. М. вищевказана інформація є негативною та недостовірною, та такою, що порушує честь, гідність та його ділову репутацію .

Посилаючись на зазначене, позивач просив суд визнати недостовірною та такою, що порушує честь, гідність та ділову репутацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 наступну інформацію:

- поширену ПП "Прикарпатський Експрес" у засобах масової інформації: "Появився підприємець ОСОБА_1, який створив фірму і з України і з Польщі, зробив фірму П-ТРАНС - 1, один і той самий перевізник, транспортних засобів не має відповідної кваліфікації, такі, які би відповідали усім стандартам, їздить на старих добитих автобусах, які часто ламаються, не доїжджаючи до призначених точок, рейси розробляє так, щоб накладались на інших перевізників, які купу років їздили, обслуговували, накатували ці маршрути, він робить пів години перед рейсом, а останній рейс взагалі зухвало зробив 15 хв. перед нами до Польщі і 15 хв. з Польщі".

- поширену ОСОБА_2 у засобах масової інформації: "От зараз даний автобус, який приїхав, 30 км проїхав з Косово і уже поломився генератор і непрацюючий, от таких два автобуси старого зразка".

- поширену адвокатом Атаманюком В. М. у засобах масової інформації: "На той час мав п`ять найманих працівників, при тому обслуговував дев`ять рейсів, дев`ять маршрутів, в тому числі внутрішніх і міжнародних, виникає питання, як він отримав дозволи відповідні, якщо один маршрут має обслуговувати мінімум троє чоловік, тільки один рейс в один бік і ще, крім того, троє людей в інший бік так само рейси мають ці обслуговувати. Куди ми не звертались через нездорову конкуренцію, всюди тільки розводять руками. Враховуючи кількість неоформлених працівників в нашого недобросовісного конкурента, то він би мав сплатити штраф приблизно близько мільйон гривень державі. Якщо пише у законі дві години повинно бути між рейсом, чому Міністерство інфраструктури, бувше Міністерство транспорту, видає ліцензії перевізникам, і надає можливість їм напрацьовані рейси використовувати на свій розсуд. Коли ми написали запити у відповідні автостанції, по маршруту де рухається цей рейс, чи їм відомий такий рейс, вони кажуть, що нам такий рейс взагалі невідомий, ми про нього не знаємо такого рейсу".

- поширену ПП ТРК "НТК" у засобах масової інформації: "Активісти дочекались автобус конкурента, мали на меті не дозволити йому виїхати за межі Коломийської автостанції, проте блокування як такого не знадобилося, транспортний засіб зламався, люди здали квитки і шукали іншу можливість потрапити до Польщі".

Позивач просить зобов`язати спростувати у тому ж засобі масової інформації, у той же спосіб, у який вона була поширена, недостовірну та таку, що порушує честь, гідність та ділову репутацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ., вищевказану інформацію, та стягнути з відповідачів судові витрати.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 20 вересня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що предметом судового захисту не можуть бути оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки, поширені в засобі масової інформації, принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй частиною першою статті 277 ЦК України та відповідним законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи, зокрема, у тому ж засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Судом указано, що спірні висловлювання відповідачів є суб`єктивним оціночним судженням, оспорювана інформація є лише критикою, оцінкою дій, припущеннями, особистою думкою особи, що її висловлює, у зв`язку із чим позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 20 листопада 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено. Рішення Коломийського міськрайонного суду від 20 вересня 2017 року залишено без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону, обставини справи встановлені повно, а доводи апеляційної скарги не підтверджені належними та допустимими доказами і не спростовують висновків суду першої інстанції.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким його позов задовольнити.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій, на думку скаржника, не повно дослідили зібрані у справі докази та дійшли помилкових висновків про відмову у задоволенні позову. На думку скаржника, інформація, поширена відповідачами, є недостовірною та підлягає спростуванню, у спосіб, що викладено у позові ОСОБА_1 у даній справі.

Доводи інших учасників справи

У березні 2018 року директор ПП ТРК "НТК" - ОСОБА_4, подав відзив на касаційну скаргу, посилаючись на те, що обставини справи судами попередніх інстанцій встановлені повно та відповідають фактичними обставинам, які склалися між учасниками даної справи, у зв`язку із чим просив у задоволенні касаційної скарги відмовити.

У березні 2018 року Атаманюк В. М. подав відзив на касаційну скаргу, посилаючись на те, що обставини справи судами попередніх інстанцій встановлені повно та відповідають фактичними обставинам, які склалися між учасниками даної справи. У відзиві на касаційну скаргу заявник просив відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити оскаржувані рішення без змін, посилаючись на їх законність і обґрунтованість.

Крім того, у жовтні 2018 року представник ПП "Прикарпатський експрес" - адвокат Атаманюк В. М., подав до суду касаційної інстанції клопотання про розгляд справи у касаційному суді за участі представника ПП "Прикарпатський експрес".

Колегія суддів касаційної інстанції вважає, щопідстави для виклику учасників справи у даній справі відсутні, справа у попередньому судовому засіданні підлягає розгляду в порядку письмового провадження, а представник ПП "Прикарпатський експрес" - адвокат Атаманюк В. М., не надав будь-якого обґрунтування необхідності розгляд справи у касаційному суді за участі представника ПП "Прикарпатський експрес", у зв`язку із чим відповідне клопотання задоволенню не підлягає.

Обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що 13 вересня 2016 року на телеканалі "НТК" в ефірі телепрограми "Інформаційний випуск "Події дня" за 13 вересня 2016" (далі - телепрограма) відповідачами була поширена щодо фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 наступна інформація.

Представником ПП "Прикарпатський Експрес" поширена інформація: "Появився підприємець ОСОБА_1, який створив фірму і з України і з Польщі, зробив фірму П- ТРАНС-1, один і той самий перевізник, транспортних засобів не має відповідної кваліфікації, такі, які би відповідали усім стандартам, їздить на старих добитих автобусах, які часто ламаються, не доїжджаючи до призначених точок, рейси розробляє так, щоб накладались на інших перевізників, які купу років їздили, обслуговували, накатували ці маршрути, він робить пів години перед рейсом, а останній рейс взагалі зухвало зробив 15 хв. перед нами до Польщі і 15 хв. з Польщі".

ОСОБА_2 поширена інформація: "От зараз даний автобус, який приїхав, 30 км проїхав з Косово і уже поломився генератор і непрацюючий, от таких два автобуси старого зразка".

Атаманюком В. М. поширена інформація: "На той час мав п`ять найманих працівників, при тому обслуговував дев`ять рейсів, дев`ять маршрутів, в тому числі внутрішніх і міжнародних, виникає питання, як він отримав дозволи відповідні, якщо один маршрут має обслуговувати мінімум троє чоловік, тільки один рейс в один бік і ще, крім того, троє людей в інший бік так само рейси мають ці обслуговувати. Куди ми не звертались через нездорову конкуренцію, всюди тільки розводять руками. Враховуючи кількість неоформлених працівників в нашого недобросовісного конкурента, то він би мав сплатити штраф приблизно близько мільйон гривень державі. Якщо пише у законі дві години повинно бути між рейсом, чому Міністерство інфраструктури, бувше Міністерство транспорту, видає ліцензії перевізникам, і надає можливість їм напрацьовані рейси використовувати на свій розсуд. Коли ми написали запити у відповідні автостанції, по маршруту де рухається цей рейс, чи їм відомий такий рейс, вони кажуть, що нам такий рейс взагалі невідомий, ми про нього не знаємо такого рейсу".

ПП ТРК "НТК" поширена інформація: "Активісти дочекались автобус конкурента, мали на меті не дозволити йому виїхати за межі Коломийської автостанції, проте блокування як такого не знадобилося, транспортний засіб зламався, люди здали квитки і шукали іншу можливість потрапити до Польщі".

Установлено, що ОСОБА_1 є власником фірми "P-TRANS" (Польща). Згідно з наявними базами даних територіального сервісного центру 2643 МВС України в Івано-Франківській області за ним зареєстровано 7 транспортних засобів: Mercedes-Benz 1320; Setra S 215 HD; Setra S 215 HD; SetraS 215 HD; Mercedes- Benz 0303; Mercedes-Benz 310; Kassbohrer Setra S 215 HD.

Згідно з розкладом руху автобусів на міжнародному маршруті "Чернівці (Україна) - Гданськ (Польща)", перевізника ПП " ОСОБА_9 В" та розкладом руху автобусів на міжнародному автобусному маршруті "Чернівці (Україна) - Щецин (Польща)", перевізника ПП "Прикарпатський експрес" - інтервал часу між відправленнями автобусів складає 30 хвилин, при тому маршрут позивача випереджає маршрут ПП "Прикарпатський експрес".

Згідно відповідних дозволів, перевізник ПП ОСОБА_1 обслуговував наступні маршрути: міжнародні Чернівці - Варшава (відповідно до дозволу № 0025618 ) (приблизно 15 годин в дорозі); Чернівці - Варшава (відповідно до таблиці Державної служби України з безпеки на транспорті) (приблизно 15 годин в дорозі); Чернівці - Гданськ (відповідно до дозволу № 01757) (приблизно 21 година 30 хв. в дорозі); Кам`янець-Подільський - Зелена Гура (відповідно до дозволу № 006015 ) (приблизно 24 години 30 хв. в дорозі); Кам`янець-Подільський - Щецин (відповідно до дозволу № 03325) (приблизно 29 годин в дорозі); Косів - Познань (відповідно до проколу №79) (приблизно 19 годин в дорозі); та внутрішні Косів - Одеса (відповідно до витягну з дозволу серії АС № 000299 ); Хімчин - Коломия (відповідно до розкладу від 01 вересня 2015 року); Снятин - Львів (відповідно до діючого розкладу руху автобусів).

З листа начальника Коломийського ВП ГУНП від 13 квітня 2017 року, 12 вересня 2016 року ОСОБА_2 як керівнику Коломийської міськрайонної організації ветеранів Афганістану надавалось повідомлення про проведення мирної акції на території автовокзалу м. Коломия за участі членів організації, під час яких будь-яких блокувань автобуса не було, оскільки автобус на час акції був припаркований у несправному стані.

Згідно відповіді генерального директора ТОВ "Івано-Франківське обласне підприємство автобусних станцій" ОСОБА_6 від 15 травня 2017 року за період з 01 серпня 2016 року по 09 травня 2017 року, по АС-2 м. Івано-Франківська згідно програмного комп`ютерного забезпечення, мали місце зриви рейсів міжнародного сполучення ПП ОСОБА_1 : Кам.Подільський -Щецин -1 зрив, Кам.Подільський -Зелена Гура - 9 зривів, Косів -Вроцлав - 18 зривів, Косів-Познань - 10 зривів, Косів - Познань - 13 зривів.

Судами встановлено, що частина інформації, поширеної відповідачами відносно позивача, не є недостовірною, оскільки є вищеуказаний перелік конкретних фактів, що відбулися та відповідачі надали докази про те, що така інформація відповідає дійсності, а решта інформації - є оціночними судженнями, думками, переконаннями, критичною оцінкою певних фактів і недоліків, які, містять суб`єктивні думки і погляди відповідачів.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

За частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд та застосовані норми права

Відповідно до частин другої та четвертої статті 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

Відповідно до статті 10 Конвенції кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання держави і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може бути предметом таких формальностей, умов, обмежень або санкцій, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського спокою, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров`я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду.

Згідно зі статтею 62 Конституції України один з основоположних принципів - презумпція невинуватості, а відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Відповідно до пункту 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 (v_001700-09) "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної та юридичної особи" юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказує, що слід розрізняти факти та оціночні судження. Наявність фактів можна довести, а правдивість оціночних суджень - не можна (LINGENS v. AUSTRIA, № 9815/82 від 08 липня 1986 року).

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

У свою чергу, діловою репутацією є усталена оцінка особи, що ґрунтується на наявній інформації про її позитивні та негативні суспільно значимі діяння у певній сфері, що відома оточуючим.

Згідно з частиною другою статті 30 Закону України "Про інформацію" оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Предметом судового захисту не можуть бути оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які як вираження суб`єктивної думки і поглядів відповідача не можна перевірити щодо їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці ЄСПЛ при тлумаченні положень статті 10 Конвенції (LINGENS v. AUSTRIA, № 9815/82, 46, ЄСПЛ, 08 липня 1986 року)).

Разом з тим слід відрізняти деякі висловлювання, які хоч і мають характер образи, однак в цілому контексті є оцінюючими судженнями з урахуванням вживаних слів та виразів з використанням мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири).

Судження - це те саме, що й думка, висловлення. Воно являє собою розумовий акт, що має оціночний характер та виражає ставлення того, хто говорить, до змісту висловленої думки і напряму, пов`язаними із такими психологічними станами, як віра, впевненість чи сумнів. Оцінити правдивість чи правильність судження будь-яким шляхом неможливо, а тому воно не входить до предмета судового доказування.

Згідно 201 ЦК України (435-15) честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.

У частині першій статті 277 ЦК України передбачено, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на спростування цієї інформації.

Тлумачення статті 277 ЦК України свідчить, що позов про спростування недостовірної інформації підлягає задоволенню за такої сукупності умов: поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; поширення інформації, що порушує особисті немайнові права; врахування положень статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини щодо її застосування.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини свобода вираження поглядів є однією з важливих засад демократичного суспільства та однією з базових умов прогресу суспільства в цілому та самореалізації кожної окремої особи. Відповідно до пункту 2 статті 10 Конвенції вона стосується не тільки "інформації" чи "ідей", які сприймаються зі схваленням чи розглядаються як необразливі або нейтральні, але й тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти. Саме такими є вимоги плюралізму, толерантності та широти поглядів, без яких немає "демократичного суспільства" (KARPYUK AND OTHERS v. UKRAINE, № 30582/04, 32152/04, 188, ЄСПЛ, 06 жовтня 2015 року).

Преса відіграє істотну роль у демократичному суспільстві. І хоча вона не може переступати певні межі, зокрема, щодо репутації, прав інших осіб і необхідності запобігання розголошенню конфіденційної інформації, тим не менш, її обов`язком є передавати у спосіб, сумісний із її обов`язками та відповідальністю, інформацію та ідеї з усіх питань суспільного інтересу, включно з тими, що стосуються правосуддя. Не тільки на неї покладається завдання передавати таку інформацію та ідеї; громадськість також має право їх отримувати. Стаття 10 захищає не лише суть висвітлених ідей та інформації, але також і форму, в якій вони надаються. Журналістська свобода також включає можливість перебільшень або навіть провокацій. (GAZETA UKRAINA-TSENTR v. UKRAINE, № 16695/04, 46, ЄСПЛ, 15 липня 2010 року).

З урахуванням усталеної практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів погоджується із висновками судів про відмову в задоволенні позову, оскільки позивачем не доведено, що частина поширеної інформації є недостовірною, а інша частина такої інформації є оціночними судженнями, які не підлягають спростуванню.

Доводи касаційної скарги в їх сукупності зводяться до незгоди із висновками судів попередніх інстанцій, невірного розуміння скаржником вимог чинного законодавства та власного тлумачення характеру спірних правовідносин. Такі доводи оцінені судом першої інстанції, були предметом перегляду судом апеляційної інстанції та не знайшли свого підтвердження.

Згідно вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.

Згідно абзацу 10 пункту 9 рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 (v003p710-03) правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації", у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації") повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржені рішення постановлені без додержання норм матеріального і процесуального права та зводяться до переоцінки доказів у справі, що, відповідно до положень статті 400 ЦПК, знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржені рішення без змін.

Рішення судів попередніх інстанцій містять вичерпні висновки, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи, та обґрунтування щодо доводів сторін по суті позову, що є складовою вимогою частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.