розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" на ухвалу Апеляційного суду Київської області від 05 жовтня 2017 року у складі судді Коцюрби О. П.

Короткий зміст вимог

11 лютого 2014 році Товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" (далі - ТОВ "ОТП Факторинг Україна") звернулося з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (правонаступником якого є ОСОБА_2 ) про звернення стягнення на заставне майно.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 травня 2015 року відмовлено в позові.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 05 жовтня 2017 року відмовлено у відкритті провадження у справі за апеляційною скаргою ТОВ "ОТП Факторинг Україна" на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 травня 2015 року.

Ухвалу мотивовано тим, що заявник апеляційної скарги не усунув її недоліки, зазначені в ухвалі Апеляційного суду Київської області від 31 серпня 2017 року, зокрема, не надав суду доказів поважності пропуску строку на апеляційне оскарження.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У жовтні 2017 року ТОВ "ОТП Факторинг Україна" звернулося до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Апеляційного суду Київської області від 05 жовтня 2017 року, направити справу до суду апеляційної інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

02 листопада 2017 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ відкрито касаційне провадження у справі за вказаною касаційною скаргою.

05 червня 2018 року вказану справу разом із матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України (1618-15) , у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року №2147-VІІІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) , касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі зазначено про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Представник позивача брала участь у судовому засіданні, однак не була присутня під час проголошення судового рішення, копій короткого, повного тексту судового рішення не отримувала, тому на підставі частини першої статті 294 ЦПК України 2004 року апеляційну скаргу на вказане рішення може подати протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Із текстом рішення представник позивача ознайомилася 09 серпня 2017 року у приміщенні суду під час ознайомлення із матеріалами справи. Таким чином, звернувшись до суду із апеляційною скаргою 19 серпня 2017 року, позивач строк на апеляційне оскарження не пропустив, що не враховано судом апеляційної інстанції.

Після отримання ухвали суду апеляційної інстанції про залишення апеляційної скарги без руху, ТОВ "ОТП Факторинг Україна" навело вже зазначені вище обставини у заяві про усунення недоліків, однак суд апеляційної інстанції не взяв їх до уваги, як і клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку.

Заперечень на касаційну скаргу не надходило.

Позиція Верховного Суду

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи у касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Обставини встановлені судом апеляційної інстанції

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 травня 2015 року відмовлено в позові.

Рішення ухвалено в присутності представника позивача ОСОБА_6 (а. с. 213-214), отже, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня ухвалення рішення.

Апеляційну скаргу на вказане судове рішення ТОВ "ОТП Факторинг Україна" подано 19 серпня 2017 року.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 31 серпня 2017 року надано заявнику апеляційної скарги строк для усунення її недоліків, запропоновано надати обгрунтоване клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ( а. с. 234 - 235).

Після отримання ухвали Апеляційного суду Київської області від 31 серпня 2017 року про усунення недоліків апеляційної скарги, якою заявнику апеляційної скарги надано строк для надання обґрунтованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, ТОВ "ОТП Факторинг Україна" подано заяву про усунення недоліків, в якій заявник не визнав пропуск строку на апеляційне оскарження.

Оскільки 26 травня 2015 року представник заявника апеляційної скарги ОСОБА_6 брала участь у судовому засіданні, брала участь у дебатах, однак, незважаючи на це, ТОВ "ОТП Факторинг Україна" звернулося до суду з апеляційною скаргою лише 19 серпня 2017 року, будь-яких доказів поважності пропуску строку на апеляційне оскарження не зазначило, що є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Право на апеляційне оскарження судових рішень у контексті положень частин першої та другої статті 55, пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України є складовою права кожного на звернення до суду.

Відповідно до статті 294 ЦПК України 2004 року апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суд, згідно з частиною першою статті 73 ЦПК України 2004 року, поновлює або продовжує строк, встановлений відповідно законом або судом, за клопотанням сторони або іншої особи у разі його пропущення з поважних причин.

Частиною першою статті 218 ЦПК України 2004 року передбачено, що рішення суду або його вступна та резолютивна частини проголошуються негайно після закінчення судового розгляду і прилюдно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Головуючий роз`яснює зміст рішення, порядок і строк його оскарження. У разі проголошення у судовому засіданні тільки вступної та резолютивної частин судового рішення суд повідомляє, коли особи, які беруть участь у справі, зможуть ознайомитися з повним рішенням суду.

Відповідно до статті 222 ЦПК України 2004 року копії повного рішення суду видаються особам, які брали участь у справі, негайно після проголошення такого рішення. У разі проголошення тільки вступної та резолютивної частин судового рішення, особам, які брали участь у справі і були присутні у судовому засіданні, негайно після його проголошення видаються копії судового рішення із викладом вступної та резолютивної частин.

Доводи касаційної скарги ТОВ "ОТП Факторинг Україна" про те, що представник товариства не була присутня під час проголошення судового рішення, а тому строк на апеляційне оскарження має обчислюватися з дня отримання копії цього рішення, не підтверджені доказами.

Із журналу судового засідання від 26 травня 2015 року випливає, що в судовому засіданні були присутні представник позивача ОСОБА_6 та відповідач ОСОБА_2 (а. с. 213).

Відповідно до журналу судового засідання розгляд справи розпочато об 14:20:40; до нарадчої кімнати суд видалився об 14:42:59; вступну та резолютивну частини рішення оголошено судом 16:20:18.

Із журналу судового засідання від 26 травня 2015 року не випливає, що представник позивача не була присутня під час проголошення судового рішення.

Із електронного аудіоносія, на який здійснювалось звукозапис судового засідання, також не випливає, що представник позивача не була присутня у судовому засіданні під час проголошення судового рішення (а. с. 169).

Згідно із частиною першою статті 199 ЦПК України 2004 року особи, які беруть участь у справі, мають право ознайомитися із технічним записом судового засідання, журналом судового засідання та протягом трьох днів з дня проголошення рішення у справі подати до суду письмові зауваження щодо неповноти або неправильності їх запису.

Відповідно до статті 199 ЦПК України 2004 року представник позивача до суду письмові зауваження щодо неповноти або неправильності технічного запису судового засідання, журналу судового засідання не подавала.

Згідно із матеріалами справи копію рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 травня 2015 року надіслано лише відповідачу ОСОБА_1 (а. с. 219). Позивач ознайомився з рішенням 09 серпня 2017 року під час ознайомлення з матеріалами справи (а. с. 221), про що і повідомлено суд апеляційної інстанції в апеляційній скарзі, заяві про усунення недоліків та клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 травня 2015 року.

У касаційній скарзі заявник посилається на те, що про судове рішення дізнався 09 серпня 2017 року під час ознайомлення його представника із матеріалами справи.

Зазначені заявником обставини свідчать про те, що про результати розгляду справи у травні 2015 року він почав цікавитись лише у серпні 2017 року.

Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження рішення (справа "Олександр Шевченко проти України" від 26 квітня 2007 року, справа "Трух проти України" від 14 жовтня 2003 року).

У рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" Європейський суд з прав людини вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Отже, вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком осіб, які беруть участь у справі і безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

ТОВ "ОТП Факторинг Україна" не виклало переконливих аргументів з посиланням на докази про відсутність представника позивача під час проголошення рішення суду 26 травня 2015 року, а також обставини, за яких протягом двох років він не вживав заходів, щоб дізнатись про результати розгляду справи судом першої інстанції.

З огляду на те, що доводи та аргументи, наведені ТОВ "ОТП Факторинг Україна" у касаційній скарзі, не дають підстав для висновків про незаконність оскаржуваного судового рішення, тому відсутні визначені ЦПК України (1618-15) підстави для скасування ухвали суду апеляційної інстанції.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.