розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 26 листопада 2018 року у складі судді Нестеренка С. Г., ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 29 листопада 2018 року у складі судді Нестеренка С. Г. та постанову Полтавського апеляційного суду від 30 січня 2019 року у складі колегії суддів: Лобова О. А., Дорош А. І., Триголова В. М.,

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк"), третя особа - ОСОБА_2, про захист прав споживачів, розірвання договору, стягнення грошових коштів та відшкодування моральної шкоди.

Позов мотивовано тим, що він є держателем банківської картки № НОМЕР_1 ПАТ КБ "ПриватБанк". 17 березня 2015 року він здійснив у магазині "Дитяча скарбничка" оплату товару на суму 149 999 грн. Перерахування цих грошових коштів на рахунок продавця - ОСОБА_2 було проведено ним з картки № НОМЕР_1 через POS термінал ПАТ КБ "ПриватБанк", розташований у цьому магазині.

18 березні 2015 року він попросив продавця - ОСОБА_2 про повернення грошових коштів за товар на суму 149 999 грн. Операція повернення коштів у той же день була здійснена через POS термінал ПАТ КБ "ПриватБанк", встановлений у магазині "Дитяча скарбничка".

Станом на 19 березня 2015 року на картковому рахунку знаходились належні йому грошові кошти в сумі 150 039 грн 22 коп.

Зазначав, що 18 березня 2015 року його картка була заблокована відповідачем з посиланням на те, що станом на 18 березня 2015 року на рахунку ОСОБА_2 . НОМЕР_2 був від?ємний баланс і повернення йому грошових коштів відбулося через POS термінал відповідача з транзитного рахунку. У зв`язку з блокуванням його картки він був позбавлений можливості розпоряджатися належними йому грошовими коштами, а блокування банківської картки спричинило йому нервовий стрес та душевні страждання, чим завдано йому моральної шкоди, яку він оцінює в 25 тис. грн.

25 червня 2015 року грошові кошти в сумі 149 999 грн були списані ПАТ КБ "ПриватБанк" з його карткового рахунку.

Ураховуючи викладене, уточнивши позовні вимоги, позивач просив суд розірвати договір на обслуговування карткового рахунку № НОМЕР_1, укладений між ним та ПАТ КБ "ПриватБанк", стягнути з банку на його користь грошові кошти у розмірі 150 039 грн 22 коп., пеню у розмірі 1 044 272 грн 97 коп., 3 % річних у розмірі 2 861 грн 20 коп., суму інфляційних втрат у розмірі 45 326 грн 85 коп. та 25 тис. грн на відшкодування моральної шкоди.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 11 грудня 2015 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Розірвано договір на обслуговування карткового рахунку НОМЕР_1, укладений між ОСОБА_1 та ПАТ КБ "ПриватБанк". У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Рішенням апеляційного суду Полтавської області від 18 лютого 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, апеляційну скаргу ПАТ КБ "ПриватБанк" задоволено частково. Рішення суду першої інстанції змінено в частині розподілу судових витрат. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Короткий зміст судового рішення суду касаційної інстанції

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 квітня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 11 грудня 2015 року та рішення апеляційного суду Полтавської області від 18 лютого 2016 року залишено без змін.

Короткий зміст вимог заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами

У липні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області із заявою про перегляд рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 11 грудня 2015 року за нововиявленими обставинами, посилаючись на те, що 26 червня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової Палати Касаційного цивільного суду, вирішуючи спір у подібних правовідносинах з аналогічними фактичними обставинами (справа № 524/6549/15-ц, провадження № 61-21044св18), постановив ухвалу про передачу цієї справи на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у зв`язку з необхідністю відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, а саме у постанові Верховного Суду від 12 квітня 2018 року у справі № 524/3242/15-ц (провадження 61-3147св18) за позовом ОСОБА_1 до ПАТ КБ "Приватбанк" про розірвання договору, стягнення коштів і відшкодування моральної шкоди.

У листопаді 2018 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 - заявила клопотання про зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи, яка розглядається у порядку цивільного судочинства Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі № 524/6549/15-ц.

Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції

Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 26 листопада 2018 року у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 - про зупинення провадження у справі відмовлено.

Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 29 листопада 2018 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 11 грудня 2015 року за нововиявленими обставинами відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі, суд першої інстанції виходив з відсутності передбачених процесуальним законом підстав для зупинення провадження у справі.

Відмовляючи у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука від 11 грудня 2015 року, суд першої інстанції виходив з того, що скасування рішення суду, що набрало законної сили, у провадженні за нововиявленими обставинами за відсутності факту істотності таких обставин, з мотивів неправильного застосування судом норм матеріального та/або процесуального права, зокрема неповного дослідження нібито всіх фактів буде порушенням принципу юридичної визначеності, тобто пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також статті 1 Першого Протоколу до вказаної Конвенції.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Полтавського апеляційного суду від 30 січня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 26 листопада 2018 року про відмову у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 - про зупинення провадження та ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 29 листопада 2018 року про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 11 грудня 2015 року за нововиявленими обставинами залишено без змін.

Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами ОСОБА_1 заявлений факт передачі справи у подібних правовідносинах на розгляд Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в порядку частини другої статті 403 ЦПК України. Отже, без вирішення питання про те, чи є це нововиявленою обставиною у розумінні положень статті 423 ЦПК України неможливо правильно вирішити питання щодо зупинення провадження у справі. Крім того, після ухвалення судом рішення по суті спору не допускається зупинення провадження у справі з підстав, встановлених пунктом 6 частини першої статті 251 ЦПК України (у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду) або пунктом 10 частини першої статті 252 ЦПК України (суд може зупинити провадження у справі до перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду).

Доводи заявника про перегляд рішення суду зводяться до того, що в іншій справі з подібними правовідносинами Верховний Суд вже сформував іншу правову позицію, іншу юридичну оцінку тих самих фактичних обставин, що мали місце у цій справі. Тобто йдеться не про надання судом оцінки новим обставинам, які істотно можуть вплинути на вирішення спору по суті, а про існування іншого тлумачення норми матеріального права судом касаційної інстанції, а саме статті 32 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні". Зміна правової позиції суду касаційної інстанції у подібних правовідносинах не може розцінюватися як нововиявлена обставина у розумінні статті 423 ЦПК України.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У березні 2019 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й ухвалити нове рішення, яким провадження у справі зупинити до ухвалення Верховним Судом у складі Об?єднаної палати Касаційного цивільного суду рішення у справі № 524/6549/15-ц (провадження № 61-21044св18).

Касаційна скарга мотивована тим, що у провадженні Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду перебуває справа № 524/6549/15-ц (провадження № 61-21044св18), в якій сторонами у справі є, зокрема: ОСОБА_4, фізична особа-підприємець ОСОБА_2, ПАТ КБ "ПриватБанк", із аналогічним спором з фізичною особою щодо правовідносин, що сталися у той самий день в приміщенні того самого магазину.

Згідно з ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової Палати Касаційного цивільного суду від 26 червня 2018 року у справі № 524/6549/15-ц (провадження № 61-21044св18) підставою для передачі справи на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду є саме формування єдиної правозастосовної практики в аналогічних справах.

Вважав, що судом першої та апеляційної інстанції залишено без уваги те, що у вказаній ухвалі Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 26 червня 2018 року у справі № 524/6549/15-ц (провадження № 61-21044св18) зазначено, що судом досліджувалось також судове рішення у справі № 5424/3242/15-ц, тобто саме у цій справі. При цьому колегія суддів дійшла висновку, що існують підстави для відступлення від висновків судів попередніх інстанцій, оскільки оскаржуваний переказ не можна вважати помилковим.

Також зазначав, що з огляду на те, що суд має право скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається, то висновки, викладені в ухвалі Верховного Суду слід вважати такими, що можуть прямо вплинути на юридичну оцінку обставин саме в цій справі, оскільки згідно з частиною шостою статті 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Вважав помилковим висновок суду апеляційної інстанції про те, що йдеться не про надання судом оцінки новим обставинам, які істотно можуть вплинути на вирішення спору по суті, а про існування іншого тлумачення норми матеріального права судом касаційної інстанції, а саме статті 32 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", а зміна правової позиції суду касаційної інстанції у подібних правовідносинах не може розцінюватися як нововиявлена обставина у розумінні статті 423 ЦПК України, оскільки виключно Верховний Суд може надавати правові висновки, які у наступному обов`язкові до застосування всіма судами України, а тому, на його думку, можуть вважатися нововиявленими обставинами.

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 березня 2019 року касаційне провадження у вказаній справі відкрито та витребувано цивільну справу № 524/3242/15-ц із Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області.

У квітні 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 травня 2019 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

У квітні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ КБ "ПриватБанк", третя особа - ОСОБА_2, про захист прав споживачів, розірвання договору, стягнення грошових коштів та відшкодування моральної шкоди.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.

Згідно з частиною першою статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Відповідно до частини першої статті 425 ЦПК України заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 3 частини третьої статті 423 цього Кодексу, подається до суду, який ухвалив судове рішення.

Частиною другою статті 425 ЦПК України передбачено, що заява про перегляд судових рішень судів апеляційної і касаційної інстанцій з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, якими змінено або скасовано судове рішення, подається до суду тієї інстанції, яким змінено або ухвалено нове судове рішення.

У пункті 16 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 4 "Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами" (v0004740-12) судам роз`яснено, що за правилами статті 363 ЦПК України 2004 року судові рішення переглядаються у зв`язку з нововиявленими обставинами судом, який ухвалив таке судове рішення, а з урахуванням вимог статті 11-1 ЦПК України 2004 року, частини п`ятої статті 21 ЦПК України 2004 року суд діє в іншому складі.

Перегляд у зв`язку з нововиявленими обставинами судових рішень апеляційної чи касаційної інстанції, якими змінено або ухвалено нове рішення, здійснюється судом, який змінив або ухвалив нове рішення.

Відповідно до частин другої та третьої статті 429 ЦПК України справа розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження, у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд.

За результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може: відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

Встановлено, що рішенням апеляційного суду Полтавської області від 18 лютого 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, апеляційну скаргу ПАТ КБ "ПриватБанк" задоволено частково.

Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 11 грудня 2015 року змінено в частині розподілу судових витрат. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Тобто судом апеляційної інстанції було ухвалено власне рішення.

У порушення статей 423, 425, 429 ЦПК України суди, переглядаючи судові рішення суду першої інстанції, ухвалені за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 11 грудня 2015 року, зазначені вимоги процесуального закону не врахували і не звернули уваги на те, що судом, який ухвалив рішення по суті спору і до компетенції якого належить здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, передбаченими пунктами 1, 3 частини третьої статті 423 ЦПК України, є суд апеляційної інстанції, який ухвалив власне рішення, а не суд першої інстанції.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо судове рішення ухвалено судом з порушенням правил інстанційної або територіальної юрисдикції.

Керуючись статтями 400, 411, 416, 425 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 26 листопада 2018 року, ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 29 листопада 2018 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 30 січня 2019 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження за нововиявленими обставинами.