Постанова

Іменем України

15 травня 2019 року

м. Київ

Справа № 125/1267/16-ц

Провадження № 14-160 цс 19

Велика Палата Верховного Суду у складі

судді-доповідача Гудими Д. А.,

суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Золотнікова О. С., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І . В., Ситнік О. М., Уркевича В . Ю., Яновської О. Г.

ознайомилася з матеріалами справи за позовом ОСОБА_4 (далі також - позивач) до Барської міської ради та фізичної особи-підприємця (далі також - ФОП) ОСОБА_5 про визнання недійсними рішень міської ради та договорів оренди

за касаційною скаргою ФОП ОСОБА_5 на рішення Барського районного суду Вінницької області від 5 грудня 2016 року, ухвалене суддею Хитруком В. М., та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 13 квітня 2017 року, постановлену колегією суддів у складі Денишенко Т. О., Луценка В. В., Сопруна В. В.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_4 ;

відповідачі: Барська міська рада, ФОП ОСОБА_5 .

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У липні 2016 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:

1.1. Визнати недійсним рішення 19 сесії Барської міської ради 6 скликання від 16 лютого 2012 року "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди земельної ділянки гр. ОСОБА_5 ." (далі також - рішення від 16 лютого 2012 року);

1.2. Визнати недійсним рішення 45 сесії Барської міської ради 6 скликання від 31 жовтня 2013 року "Про надання поштової адреси земельній ділянці, продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки ФОП ОСОБА_5" (далі також - рішення від 31 жовтня 2013 року);

1.3. Визнати недійсним договір оренди землі, укладений між Барською міською радою та ФОП ОСОБА_5 1 березня 2012 року, який зареєстрований відділом Держкомзему у Барському районі у Державному реєстрі земель 17 квітня 2012 року за № 052021014006085 (далі також - договір оренди від 1 березня 2012 року);

1.4. Визнати недійсним договір оренди землі, укладений між Барською міською радою та ФОП ОСОБА_5 12 грудня 2013 року (далі також - договір оренди від 12 грудня 2013 року).

2. Мотивував позов такими обставинами:

2.1. Згідно з пунктами 3 і 4 зазначених договорів оренди від 1 березня 2012 року та від 12 грудня 2013 року на земельній ділянці площею 0,0400 га у АДРЕСА_2, яка є предметом оренди (далі також - земельна ділянка), нерухоме майно й інші об`єкти інфраструктури відсутні.

2.2. Барська міська рада порушила принцип рівності права власності на землю, визначений пунктом "б" статті 5 Земельного кодексу (далі також - ЗК України (2768-14) ), передавши в оренду земельну ділянку без проведення аукціону.

2.3. У договорах оренди від 1 березня 2012 року та від 12 грудня 2013 року немає кадастрового номера земельної ділянки, який згідно зі статтею 15 Закону України "Про оренду землі" є істотною умовою такого договору.

2.4. Відсутність у договорах оренди істотних умов, визначених статтею 15 Закону України "Про оренду землі", а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього ж Закону є підставами для відмови у державній реєстрації договорів оренди, а також для визнання їх недійсними.

Короткий зміст рішень суду першої інстанції

3. 5 грудня 2016 року Барський районний суд Вінницької області ухвалив рішення, яким позов задовольнив повністю.

4. Суд вважав, що Барська міська рада, порушивши статтю 5 ЗК України, надала ФОП ОСОБА_5 земельну ділянку не на конкурентних засадах, позбавивши позивача можливості взяти участь у проведенні аукціону з рівними правами щодо набуття цієї ділянки у користування. Відсутність у договорах оренди від 1 березня 2012 року та від 12 грудня 2013 року такої істотної умови, як кадастровий номер земельної ділянки, є порушенням вимог статті 15 Закону України "Про оренду землі", яке позбавляє можливості ідентифікувати цю ділянку та є підставою для визнання вказаних договорів недійсними.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

5. 13 квітня 2017 року Апеляційний суд Вінницької області постановив ухвалу, якою рішення суду першої інстанції залишив без змін.

6. Мотивував ухвалу тим, що на земельній ділянці, переданій в оренду ФОП ОСОБА_5, відсутнє нерухоме майно, інші об`єкти інфраструктури. Тому Барська міська рада, порушивши приписи земельного законодавства, позбавила інших зацікавлених осіб можливості взяти участь в аукціоні щодо набуття права користування земельною ділянкою. Враховуючи відсутність у договорах оренди від 1 березня 2012 року та від 12 грудня 2013 року однієї з істотних умов, визначених статтею 15 Закону України "Про оренду землі", ці договори слід визнати недійсними. В ухвалі суд вказав, що аналогічних висновків дійшов Верховний Суд України у постановах від 25 травня 2016 року у справі № 6-605цс16 і від 3 червня 2014 року у справі № 13/17/5022-675/2012. Апеляційний суд відхилив аргумент ФОП ОСОБА_5 про наявність юрисдикції щодо розгляду цієї справи у господарського суду, оскільки позивач звернувся до суду як фізична особа, а у сторін спору відсутні господарські правовідносини.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. У травні 2017 року ФОП ОСОБА_5 подав касаційну скаргу. Просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та закрити провадження у справі. Скаржиться на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Короткий зміст ухвали суду касаційної інстанції

8. 13 березня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

9. Обґрунтував ухвалу тим, що ФОП ОСОБА_5 оскаржує рішення Барського районного суду Вінницької області від 5 грудня 2016 року й ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 13 квітня 2017 року, зокрема, з підстав порушення правил суб`єктної юрисдикції.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

(1) Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

10. ФОП ОСОБА_5 . мотивує скаргу так:

10.1. Позивач є фізичною особою-підприємцем відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Тому правовідносини виникли між суб`єктами господарювання й органом місцевого самоврядування з приводу правомірності рішення останнього. Отже, такий спір має розглядати господарський суд відповідно до частини першої статті 12 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК (1798-12) ) України у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року.

10.2. Право позивача не порушене, оскільки він не звертався до міської ради із заявою про надання йому у власність чи у користування земельної ділянки, наданої у користування ФОП ОСОБА_5

10.3. Для передання ФОП ОСОБА_5 в оренду земельної ділянки не потрібно було проводити земельні торги, оскільки відповідно до статті 134 ЗК України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі поновлення договорів оренди землі.

10.4. Помилковими є висновки судів про те, що договори оренди є недійсними через те, що у них відсутня така істотна умова, як кадастровий номер земельної ділянки. Невід`ємними частинами договору оренди є документи, які дозволяють ідентифікувати земельну ділянку, зокрема, план або схема земельної ділянки, кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів.

(2) Позиції інших учасників справи

11. У липні 2017 року позивач подав заперечення на касаційну скаргу, вважаючи, що оскаржені судові рішення є законними й обґрунтованими. Вказує, що він є фізичною особою, а не суб`єктом підприємницької діяльності, і правовідносини, що виникли у сторін спору є цивільними. Тому на ці відносини не поширюється юрисдикція господарських судів, а справу слід розглядати за правилами цивільного судочинства.

12. У липні 2017 року Барська міська рада подала клопотання, в якому попросила розглядати касаційну скаргу без представника міської ради.Крім того, зазначила, що, приймаючи рішення від 16 лютого 2012 року та від 31 жовтня 2013 року, не взяла до уваги вимоги статті 124 ЗК України та передала в оренду земельну ділянку без проведення земельних торгів. Барська міська рада вважає, що позивач як фізична особа оспорює право на використання земельної ділянки, а господарських відносин сторони не мають.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

(1) Оцінка аргументів учасників справи та висновків судів першої й апеляційної інстанцій

13. ЦПК (1618-15) України у редакції, чинній на час звернення позивача до суду, передбачав, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають, зокрема, з цивільних та земельних правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства (частина перша статті 15).

14. ЦПК (1618-15) України у редакції, чинній на час розгляду справи судом касаційної інстанції, також встановлює, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають, зокрема, з цивільних та земельних правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19).

15. Пункт 6 частини першої статті 12 ГПК Україниу редакції, чинній на час звернення позивача до суду, передбачав, що господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб`єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

16. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 20 ГПК України у редакції, чинній на час розгляду справи судом касаційної інстанції, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці.

17. Позивач як фізична особа звернувся з позовом до Барської міської ради та ФОП ОСОБА_5 про визнання недійсними рішень міської ради від 16 лютого 2012 року та від 31 жовтня 2013 року, а також укладених на підставі цих рішень договорів оренди від 1 березня 2012 року та від 12 грудня 2013 року.

18. Суди першої й апеляційної інстанцій вважали, що у сторін відсутні господарські правовідносини, а тому спір не можна розглядати за правилами господарського судочинства.

19. Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення.

20. Вирішуючи питання про юрисдикцію суду, необхідно, насамперед, з`ясувати характер спірних правовідносин, а також суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа.

21. Суди першої й апеляційної інстанцій встановили, що, заслухавши заяву підприємців, Виконавчий комітет Барської міської ради ухвалив рішення № 110 від 31 березня 2009 року "Про впорядкування торгівлі будівельними матеріалами з вантажних автомобілів", надавши підприємцям дозвіл торгувати будівельними матеріалами між автозаправною станцією "ОККО" та недобудованою будівлею готелю. Це рішення є чинним. На його підставі позивач торгував будівельними матеріалами на земельній ділянці.

22. Вказані обставини позивач зазначав у позовній заяві як підстави позову, обґрунтовуючи порушення його права ФОП ОСОБА_5, який вимагав у позивача сплати коштів за користування земельною ділянкою для торгівлі будівельними матеріалами.

23. Отже, позивач звернувся до суду за захистом права на здійснення підприємницької діяльності на земельній ділянці. Позивач не вказував, що просить суд захистити інші його права, не пов`язані зі здійсненням підприємницької діяльності на земельній ділянці. Це спростовує доводи позивача про те, що він діє як фізична особа, а не як суб`єкт підприємницької діяльності.

24. Заявлені у цій справі позовні вимоги могли бути предметом розгляду як за правилами цивільного, так і за правилами господарського судочинства, оскільки статті 15 ЦПК України та 12 ГПК України (1798-12) у редакції, чинній на час звернення позивача до суду, не встановлювали відповідної заборони. Проте поряд з предметним критерієм для визначення юрисдикції має враховуватися також суб`єктний критерій.

25. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, ФОП ОСОБА_5 вказує, що позивач відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є підприємцем, про що внесений запис 15 лютого 2016 року № 2140000000004941. Отже, на час подання 18 липня 2016 року позову до суду позивач мав статус підприємця.

26. За суб`єктним критерієм відповідно до статті 1 ГПК України (у редакції, чинній на час звернення позивача до суду) до юрисдикції господарського суду, зокрема, належав розгляд спорів за зверненням фізичних осіб-підприємців щодо захисту їх прав та інтересів. Вказана стаття обмежувала участь фізичних осіб у господарському судочинстві окремими категоріями спорів, до яких не належали спори щодо законності рішень органу місцевого самоврядування та про визнання недійсними договорів.

27. З огляду на наведене Велика Палата Верховного Суду вважає, що цей спір стосується захисту позивачем його права на здійснення підприємницької діяльності на земельній ділянці, наданій ФОП ОСОБА_5 в оренду на підставі договорів оренди. Тому висновки судів про відсутність юрисдикції щодо розгляду цієї справи у господарського суду є помилковими.Заявлені позовні вимоги слід розглядати за правилами господарського судочинства.

28. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

29. Тому суд касаційної інстанції не може перевірити ті доводи касаційної скарги та відзиву на неї, які стосуються встановлення фактичних обставин справи.

(2) Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

(2.1) Щодо суті касаційної скарги

30. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення суду першої й апеляційної інстанцій та закрити провадження у справі.

31. Відповідно до частини першої статті 414 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково із закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтею 255 цього кодексу.

32. Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України).

33. Згідно з частиною другою статті 414 ЦПК України порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги.

34. Зважаючи на оцінку аргументів учасників справи та висновків судів першої й апеляційної інстанцій, Велика Палата Верховного Суду вважає касаційну скаргу обґрунтованою. Тому рішення Барського районного суду Вінницької області від 5 грудня 2016 року й ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 13 квітня 2017 рокуслід скасувати, а провадження у справі - закрити.

(2.2) Щодо судових витрат

35. Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

36. Якщо інше не передбачено законом, у разі закриття провадження у справі судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина сьома статті 141 ЦПК України).

37. Сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях (пункт 5 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір").

Керуючись пунктом 1 частини першої статті 255, частиною першою статті 400, пунктом 5 частини першої статті 409, частинами першою та другою статті 414, статтями 416, 418, 419 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду

П О С Т А Н О В И Л А :

1. Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 задовольнити.

2. Рішення Барського районного суду Вінницької області від 5 грудня 2016 року й ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 13 квітня 2017 року скасувати.

3. Провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до Барської міської ради та фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 про визнання недійсними рішень міської ради та договорів оренди закрити.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.