розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області

від 25 травня 2016 року у складі судді Вдовичинського А. В. та постанову Апеляційного суду Хмельницької області від 14 березня 2018 року у складі колегії суддів: Талалай О. І., Корніюк А. П., Ярмолюка О. І.,

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2015 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Подільського державного аграрно-технічного університету про визнання недійсними наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позовна заява мотивована тим, що наказом № 304к від 24 листопада

2015 року її було звільнено з роботи з посади асистента кафедри професійної освіти у зв`язку із закінченням строку дії трудового договору на підставі пункту 2 статті 36 КЗпП України.

Зазначала, що у період з 25 жовтня 1993 року по 24 листопада 2015 року постійно працювала у Кам`янець-Подільському сільськогосподарському інституті, після ліквідації інституту - у Подільській державній аграрно-технічній академії, яка в подальшому була реорганізована у Подільський державний аграрно-технічний університет.

На день звільнення працювала на умовах безстрокового трудового договору, оскільки відповідно до частини другої статті 23 та частини другої статті 39-1 КЗпП України трудові договори, що були переукладені один чи декілька разів, вважаються такими, що укладені на невизначений строк, тому вважала, що підстав для звільнення її з роботи у зв`язку із закінченням строку дії договору не було.

Ураховуючи наведене та уточнені позовні вимоги, ОСОБА_2 просила суд: визнати недійсними накази Подільського державного аграрно-технічного університету від 30 червня 2010 року № 83к і від 01 липня 2010 року № 85к, поновити її на посаді асистента кафедри професійної освіти Подільського державного аграрно-технічного університету, стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 25 листопада 2015 року по день поновлення на роботі.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 25 травня 2016 року у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскільки при звільнення позивача на підставі пункту 2 статті 36 КЗпП України у зв`язку із закінченням строку дії трудового договору, відповідачем було дотримано норми трудового законодавства України, тому підстав для визнання наказів недійсними і поновлення ОСОБА_2 на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу немає.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Хмельницької області від 14 березня

2018 року Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Рішення Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 25 травня 2016 року залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що зайняття посади на визначений термін за строковими трудовими договорами на підставі конкурсного відбору не може вважатися трудовим договором, що укладений на невизначений строк відповідно до пункту 2 статті 36 КЗпП України або статті 39-1 КЗпП України, коли жодна із сторін не поставила питання про його припинення, тому вважав, що звільнення ОСОБА_2 з роботи за закінченням строку дії трудового договору відповідає вимогам діючого законодавства і підстав для визнання наказів недійсними і поновлення її на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу немає.

При цьому, апеляційним судом зазначено, що посилання районного суду на пропуск ОСОБА_2 при оскарженні наказів Подільського державного аграрно-технічного університету від 30 червня 2010 року № 83к і

від 01 липня 2010 року № 85к строку звернення до суду, передбаченого статтею 233 КЗпП України є помилковим, оскільки наявні підстави для відмови у позові за безпідставністю вимог, але зазначене не призвело до неправильного вирішення справи.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у травні 2018 року до Верховного Суду,

ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення судів попередніх інстанцій та передати справу на новий розгляд.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга позивача мотивована тим, що її звільнено без додержання процедури, передбаченої трудовим законодавством.

Вважала, що суди першої та апеляційної інстанції належним чином не дослідили обставини справи, зокрема видання наказів Подільського державного аграрно-технічного університету від 30 червня 2010 року № 83к "Про звільнення ОСОБА_2 " і від 01 липня 2010 року № 85к "По особовому складу", яким її прийнято на посаду асистента кафедри педагогіки, психології і фізичного виховання з 01 липня 2010 року, а також того, чи фактично відбулась процедура її звільнення з роботи.Про те, що вона

30 червня 2010 року була звільнена з роботи її ніхто не повідомляв, трудові відносини з нею не розривав, трудову книжку не видавав і розрахунок не проводив, копію вказаного наказу про звільнення з роботи їй надано не було і з ним вона не була ознайомлена.

Зазначала, що заяву про прийняття на роботу з 01 липня 2010 року вона не писала і з наказом від 01 липня 2010 року про прийняття її на роботу не ознайомлювалася.

Про наявність наказів Подільського державного аграрно-технічного університету від 30 червня 2010 року про її звільнення з посади асистента кафедри педагогіки, психології і фізичного виховання та від 01 липня

2010 року про прийняття її на посаду асистента кафедри педагогіки, психології і фізичного виховання з 01 липня 2010 року дізналася під час розгляду цієї справи після надання представниками відповідача копій наказів з її особової справи.

Тому вважала, що суди попередніх інстанцій належним чином не дослідили вказаних обставин, що позбавило їх можливості ухвалити законні рішення.

Відзив на касаційну скаргу

У червні 2018 року до Верховного Суду Подільський державний аграрно-технічний університет подав відзив на касаційну скаргу, в якому зазначав, що касаційна скарга ОСОБА_2 необґрунтована, а оскаржувані судові рішення прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01 червня 2018 року відкрито касаційне провадження

у вказаній справі і витребувано цивільну справу № 676/7643/15-ц із Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області.

У червні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_2 з 25 жовтня 1993 року працювала у Кам`янець-Подільському сільськогосподарському інституті. Після ліквідації інституту позивач була прийнята на роботу у Подільську державну аграрно-технічну академію, яка у подальшому була реорганізована у Подільський державний аграрно-технічний університет.

Відповідно до наказу Подільського державного аграрно-технічного університету від 01 серпня 2005 року № 68к затверджено рішення вченої ради факультету соціально-гуманітарної освіти та визнано ОСОБА_2 обраною на посаду асистента кафедри педагогіки та психології з 30 червня 2005 року по 30 червня 2010 року.

Згідно з наказом Подільського державного аграрно-технічного університету від 30 червня 2010 року № 83к "По особовому складу" ОСОБА_2 звільнено з посади асистента кафедри педагогіки, психології і фізичного виховання у зв`язку із закінченням строку дії договору на підставі пункту 2 статті 36 КЗпП України.

На підставі наказу Подільського державного аграрно-технічного університету від 01 липня 2010 року № 85к "По особовому складу"

ОСОБА_2 була прийнята на посаду асистента кафедри педагогіки, психології і фізичного виховання з 01 липня 2010 року до проведення конкурсу, підстава заява ОСОБА_2 (а.с. 21).

Наказом Подільського державного аграрно-технічного університету

від 25 листопада 2010 року № 150к "По особовому складу" затверджено рішення вченої ради університету ОСОБА_2 обраною на посаду асистента кафедри педагогіки, психології і фізичного виховання з 24 листопада

2010 року по 24 листопада 2015 року.

Відповідно до наказу від 01 лютого 2011 року № 20к ОСОБА_2 за її заявою переведено з посади асистента кафедри педагогіки, психології і фізичного виховання на посаду асистента кафедри професійної освіти та фізичного виховання по 24 листопада 2015 року.

Наказом Подільського державного аграрно-технічного університету

від 09 грудня 2013 № 210к року ОСОБА_2 переведено з посади 1,0 ставки асистента кафедри професійної освіти та фізичного виховання на посаду

0,5 ставки за цією посадою, а наказом Подільського державного аграрно-технічного університету від 01 вересня 2014 року № 273к її переведено

з посади 0,5 ставки асистента кафедри професійної освіти та фізичного виховання на посаду 0,65 ставки за цією посадою з 01 вересня 2014 року

по 31 серпня 2015 року зі збереженням терміну обрання за конкурсом.

Наказом Подільського державного аграрно-технічного університету

від 15 травня 2015 року № 99к ОСОБА_2 переведено на посаду 0,65 ставки асистента кафедри професійної освіти по 24 листопада 2015 року, наказом Подільського державного аграрно-технічного університету від 31 серпня

2015 року № 212к її переведено з посади 0,65 ставки асистента кафедри професійної освіти на 0,5 ставки за цією посадою з 01 вересня 2015 року до закінчення терміну обрання за конкурсом.

Відповідно до наказу Подільського державного аграрно-технічного університету від 24 листопада 2015 року № 304к "Про звільнення

ОСОБА_2 " ОСОБА_2 24 листопада 2015 року звільнена з посади асистента кафедри професійної освіти у зв`язку із закінченням строку дії договору на підставі пункту 2 статті 36 КЗпП України.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частиною першою статті 402 ЦПК Українивизначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Статтею 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Відповідно до частини другої статті 23 КЗпП України строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Згідно зі статтею 39-1 КЗпП України якщо після закінчення строку трудового договору (пункти 2 і 3 статті 23) трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк.

Трудові договори, що були переукладені один чи декілька разів, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 23, вважаються такими, що укладені на невизначений строк.

Частинами другою та третьою статті 48 Закону України "Про вищу освіту"

у редакції, чинній станом на червень-серпень 2005 року і червень-липень 2010 року, визначено основні посади науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів третього і четвертого рівнів акредитації, у тому числі й посада асистента, та порядок обрання на ці посади за конкурсом.

Судами встановлено, що ОСОБА_2 прийнято на роботу як науково-педагогічного працівника відповідно до Положення про обрання та прийняття на роботу науково-педагогічних, працівників вищих навчальних закладів третього і четвертого рівнів акредитації, затвердженого наказом Міністерством освіти і науки України № 744 від 24 грудня 2002 року (z0600-03) , зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 15 липня 2003 року за № 600/7921 (z0600-03) (далі - Положення), яке було чинним на час обрання позивача на посаду у 2005 і 2010 роках.

На підставі пунктів 2, 3, 8, 9, 10 цього Положення конкурс на заміщення вакантної посади оголошується керівником вищого навчального закладу, про що видається наказ.

Оголошення про проведення конкурсу, терміни й умови його проведення публікуються в засобах масової інформації.

Посада вважається вакантною після звільнення науково-педагогічного працівника на підставах, передбачених законодавством про працю, а також при введенні нової посади до штатного розпису вищого навчального закладу.

Обрання науково-педагогічних працівників проводиться Вченою радою вищого навчального закладу (факультету).

Рішення Вченої ради вищого навчального закладу (факультету) є підставою для укладення трудового договору з обраною особою і видання наказу ректора про прийняття її на роботу.

Відповідно до чинного законодавства при прийнятті на роботу науково-педагогічних працівників може укладатися безстроковий, строковий трудовий договір, у тому числі контракт. Термін строкового трудового договору встановлюється за погодженням сторін. Вносити пропозиції щодо терміну трудового договору має право кожна із сторін.

Положення про прийняття на роботу, обрання на посади та продовження контракту (трудового договору) науково-педагогічних працівників, затверджене ректором Подільського державного аграрно-технічного університету і погоджене профкомом співробітників університету 28 лютого 2008 року містить посилання на те, що конкурс на заміщення посад асистента проводиться відповідно до Положення про обрання та прийняття на роботу науково-педагогічних, працівників вищих навчальних закладів третього і четвертого рівнів акредитації, затвердженого наказом Міністерством освіти і науки України № 744 від 24 грудня 2002 року (z0600-03)

Отже, зайняття посади на визначений термін за строковими трудовими договорами на підставі конкурсного відбору не може вважатися трудовим договором, що укладений на невизначений строк відповідно до пункту 2 статті 36 КЗпП України або статті 39-1 КЗпП України, коли жодна із сторін не поставила питання про його припинення.

Також судами встановлено, що наказом Подільського державного аграрно-технічного університету від 15 травня 2015 року № 99к ОСОБА_2 переведено на посаду 0,65 ставки асистента кафедри професійної освіти

по 24 листопада 2015 року, наказом Подільського державного аграрно-технічного університету від 31 серпня 2015 року № 212к її переведено

з посади 0,65 ставки асистента кафедри професійної освіти на 0,5 ставки за цією посадою з 01 вересня 2015 року до закінчення терміну обрання за конкурсом, тобто по 24 листопада 2015 року, відповідно до наказу Подільського державного аграрно-технічного університету від 24 листопада 2015 року № 304к "Про звільнення ОСОБА_2 " її 24 листопада 2015 року звільнено з посади асистента кафедри професійної освіти у зв`язку із закінченням строку дії договору на підставі пункту 2 статті 36 КЗпП України.

Отже, відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про те, що звільнення позивача з роботи на підставі пункту 2 статті 36 КЗпП України у зв`язку із закінченням строку дії трудового договору проведено відповідно до вимог чинного законодавства України.

Доводи касаційної скарги ОСОБА_2 є аналогічними із доводами її апеляційної скарги, були предметом дослідження у судах попередніх інстанцій із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах законодавства, і з якою погоджується суд касаційної інстанції.

Інші доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні позивачем норм матеріального та процесуального права й зводяться до переоцінки судом доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення суду першої інстанції в незміненій після апеляційного перегляду частині та апеляційного суду без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, на законність та обґрунтованість судових рішень не впливають.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду