розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2, подану представником - ОСОБА_3, на постанову Апеляційного суду Львівської області від 13 березня 2018 року у складі колегії суддів: Шандри М. М., Левика Я. А., Струс Л. Б.,

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2017 року ОСОБА_2 . звернулось до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, заінтересована особа - приватний нотаріус Червоноградського міського нотаріального округу Головного територіального управління юстиції у Львівській області Павлик П. О. (далі - приватний нотаріус Червоноградського МНО ГТУЮ у Львівській області Павлик П. О.).

Заява мотивована тим, що у січні 2000 року у м. Сокаль Львівської області вона познайомилася із ОСОБА_5, що протягом двох років вона не проживала зі своїм чоловіком, з яким перебувала у зареєстрованому шлюбі.

На час їх знайомства з ОСОБА_5 останній також був розлучений зі своєю дружиною ОСОБА_6, а рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 23 липня 1998 року останню було визнано безвісно відсутньою ще з вересня 1996 року.

Вказувала на те, що після її знайомства з ОСОБА_5 вони почали підтримувати дружні відносини, часто зустрічалися. У березні 2000 року вона переїхала проживати до ОСОБА_5 з с. Горбків Сокальського району Львівської області у м . Червоноград Львівської області у незакінчений будівництвом житловий будинок АДРЕСА_2, який був подарований ОСОБА_5 його батьком ОСОБА_7

Зазначала, що з ОСОБА_5 вони не поспішали реєструвати шлюб в державних органах, оскільки мали негативний досвід реєстрації шлюбу. Крім того, вона офіційно перебувала у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 09 вересня 2010 року.

З березня 2000 року між нею та ОСОБА_5 мали місце фактичні шлюбні відносини та вони вважали себе чоловіком та дружиною. Протягом усього часу у них був спільний сімейний бюджет, вони разом облаштували, а потім вели спільний побут. За спільні кошти купували у будинок меблі, усі необхідні для побуту речі.

Посилалась на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько ОСОБА_5, а ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його мати. Крім того, враховуючи постійні хвороби матері, вона останні два роки свого життя також проживала спільно з ними. Похованням батьків ОСОБА_5 вони також займалися разом.

ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_5 Організацією його поховання, а також оформленням офіційних документів вона займалась сама. Вказувала на те, що після смерті чоловіка відкрилася спадщина, однак, враховуючи те, що шлюб вони так і не встигли зареєструвати в органах реєстрації актів цивільного стану, вона не може оформити спадкові права після смерті чоловіка як дружина, що проживала разом зі спадкодавцем однією сім`єю без реєстрації шлюбу.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_2 просила встановити факт спільного проживання однією сім`єю, як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу її з ОСОБА_5 протягом сімнадцяти років, з березня 2000 року до дня смерті ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 22 травня 2017 року у складі судді Струс Т. В. заяву ОСОБА_2 задоволено частково. Встановлено факт проживання однією сім`єю чоловіка ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3, та жінки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, без шлюбу за період з 09 вересня 2010 року по ІНФОРМАЦІЯ_3.

Рішення районного суду мотивовано тим, що ОСОБА_2 фактично проживала однією сім`єю із ОСОБА_5 з березня 2000 року, однак перебувала у зареєстрованому шлюбі з іншим чоловіком, шлюб з яким розірвано лише 09 вересня 2010 року. У свою чергу ОСОБА_5 розірвав шлюб з ОСОБА_6 ще до 1998 року. Тому суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволенні заяви ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3, та жінки ОСОБА_2 без шлюбу саме з 09 вересня 2010 року по ІНФОРМАЦІЯ_3.

Не погоджуючись з рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 22 травня 2017 року, ОСОБА_4 звернулась до суду з апеляційною скаргою на указане судове рішення.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Львівської області від 13 березня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено. Рішення Сокальського районного суду Львівської області від 22 травня 2017 року скасовано. Заяву ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу чоловіка ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3, та жінки ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, без шлюбу за період з березня 2000 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 залишено без розгляду.

Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу чоловіка та жінки необхідно заявниці для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5, не з`ясував чи заведена спадкова справа після смерті спадкодавця та не встановив коло спадкоємців померлого, тому, ураховуючи те, що справу розглянуто у порядку окремого провадження за наявності спору про право, та відповідно до частини шостої статті 294 ЦПК України заяву ОСОБА_2 залишено без розгляду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У касаційній скарзі, поданій у квітні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_2 в особі представника - ОСОБА_3 ., посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просила скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції є незаконною, необґрунтованою й такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права. Зазначала про те, що усі обставини, встановлені рішенням Сокальського районного суду Львівської області, відповідають дійсності, а тому підстав для його скасування не було. Посилалась на те, що обставини, на які посилалась ОСОБА_4, а саме незалучення всіх заінтересованих осіб до участі у розгляді справі виникли після набрання рішенням суду законної сили, тобто судовий процес було завершено у розумінні цивільно-процесуального законодавства.Також вказувала на те, що встановлення факту спільного проживання її та ОСОБА_5 для ОСОБА_4 не мало юридичною значення, оскільки, остання як зазначає, є спадкоємцем вищої черги, а тому вона має першочергове право на оформлення спадкових прав на все спадкове майно після смерті ОСОБА_5, а не ОСОБА_4

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 25 червня 2018 року було відкрито касаційне провадження у справі за заявою ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та витребувано із Сокальського районного суду Львівської області указану цивільну справу.

У липні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.

Відзив на касаційну скаргу учасники справи до суду не подали

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Встановлено, що ОСОБА_2 звернулась до суду із заявою про встановлення факту проживання із ОСОБА_5, 1960 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3, однією сім`єю, як подружжя, без реєстрації шлюбу з березня 2000 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 року.

ОСОБА_4, яка є двоюрідною сестрою померлого ОСОБА_5 та, відповідно, спадкоємцем третьої черги за правом представлення, у межах шестимісячного строку, передбаченого статтею 1270 ЦК України, звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Також встановлено, що у провадженні Червоноградського міського суду Львівської області знаходиться справа за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_9 про встановлення факту проживання однією сім`єю з ОСОБА_5 та визнання її спадкоємицею майна померлого.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга ОСОБА_2, подана представником - ОСОБА_3, задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" (v0005700-95) роз`яснено, що суди розглядають справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений або знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Згідно із пунктом 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" (v0005700-95) роз`яснено, що у тому разі, коли буде виявлено, що встановлення підвідомчого судові факту пов`язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє в прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні, а якщо це буде виявлено під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Відповідно до частини шостої статті 294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Скасовуючи рішення суду першої інстанцій та залишаючи без розгляду заяву ОСОБА_2, апеляційний суд виходив із того, що встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу чоловіка та жінки необхідно заявниці для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5, у зв`язку із чим суд першої інстанції не з`ясував чи заведена спадкова справа після смерті спадкодавця та не встановив коло спадкоємців померлого. Таким чином, виявивши спір про право, апеляційний суд відповідно до частини шостої статті 294 ЦПК України дійшов вірного висновку про наявність підстав для залишення заяви без розгляду.

Доводи заявника, наведені у касаційній скарзі про те, що незалучення всіх заінтересованих осіб до участі у розгляді справі виникли після набрання рішенням суду законної сили, не спростовує обставину щодо наявності спору про право, що унеможливлює вирішення у порядку окремого провадження заяви про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.

Інші доводи касаційної скарги висновку апеляційного суду не спростовують, на законність судового рішення не впливають.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.