розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, подану його представником ОСОБА_5, на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва у складі судді Катющенко В. П. від 23 вересня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва у складі колегії суддів: Музичко С. Г., Кирилюк Г. М., Рейнарт І. М., від 13 грудня 2016 року,

Короткий зміст вимог заяви

У липні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 30 березня 2016 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (далі - ПАТ "Укрсоцбанк", банк) до нього та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 20 березня 2007 року.

Короткий зміст оскаржуваних судових рішень

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 23 вересня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 13 грудня

2016 року, заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто заявнику.

Судові рішення мотивовані тим, що заявник не виконав вимоги ухвали про залишення заяви без руху у строк, встановлений судом, що є наслідком визнання заяви неподаною та її повернення заявнику на підставі

статті 121 ЦПК України 2004 року.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У касаційній скарзі, поданій у лютому 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду заяви, посилаючись на порушення судами норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що він вчасно не виконав вимоги ухвали суду про залишення його заяви без руху, у зв`язку із тим, що для отримання належним чином завіреної копії рішення третейського суду, про надання якого зазначено в ухвалі, потребувало додаткового часу, на що суди уваги не звернули.

Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 лютого 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України (1618-15) у редакції Закону України № 2147-VIII від 3 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Справа передана до Верховного Суду.

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини четвертої статті 389-2 ЦПК України 2004 року заява про скасування рішення третейського суду, подана без додержання вимог, визначених у цій статті, а також у разі несплати суми судового збору повертається особі, яка її подала, чи залишається без руху в порядку, встановленому статтею 121цього Кодексу.

За змістом частини другої статті 121 ЦПК України 2004 року, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 06 липня 2016 року заяву ОСОБА_1 залишено без руху у зв`язку із невідповідністю заяви вимогам статті 389-2 ЦПК України 2004 року, а саме заява не містить відомостей, що підтверджують дату отримання заявником копії рішення третейського суду та до заяви не додано оригінал або належним чином завірена копія оскаржуваного рішення третейського суду, а тому заявнику запропоновано усунути вказані у цій ухвалі недоліки протягом трьох днів з дня отримання заявником ухвали.

Вказану ухвалу про залишення заяви без руху ОСОБА_1 отримав 16 вересня 2016 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового повідомлення (а. с. 10), однак вимоги ухвали у строк, встановлений судом, заявник не усунув, що стало наслідком постановлення судом першої інстанції 23 вересня 2016 року ухвали про визнання заяви неподаної та повернення її заявнику.

Таким чином, установивши, що ОСОБА_1 у триденний строк з дня отримання ухвали про залишення його заяви без руху не усунув вказані у цій ухвалі недоліки, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про застосування наслідків невиконання вимог суду, встановлених частиною другою статті 121 ЦПК України 2004 року.

Доводи касаційної скарги про те, що він вчасно не виконав вимоги ухвали суду про залишення його заяви без руху, у зв`язку із тим, що суд надав йому недостатньо часу для усунення недоліків заяви є необґрунтованими, оскільки судом першої інстанції визначено строк відповідно до вимог частини першої статті 121 ЦПК України 2004 року, за змістом якої такий строк не може перевищувати п`яти днів з дня отримання ухвали. Крім того, такі доводи могли б бути підставою для продовження строку для усунення недоліків на підставі відповідної заяви ОСОБА_1, а не для скасування законних судових рішень.

Однак такої заяви у триденний строк з дня отримання ухвали заявник не подавав, тому суд першої інстанції, встановивши невиконання вимог ухвали про залишення заяви без руху, обґрунтовано повернув її заявникові.

Слід звернути увагу заявника на те, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви (частина п`ята

статті 121 ЦПК України 2004 року).

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1, подану його представником ОСОБА_5, залишити без задоволення, а ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва