розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 01 листопада 2017 року у складі судді Гулкевича О. В. та постанову Львівського апеляційного суду від 29 січня 2019 року у складі колегії суддів: Бойко С. М., Копняк С. М., Ніткевича А. В.,

Короткий зміст вимог скарги

У серпні 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт" (далі - ТОВ "ФК "Форінт") звернулося до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження та просило здійснити процесуальне правонаступництво публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (далі - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль") на ТОВ "ФК "Форінт" та замінити стягувача у виконавчому провадженні № 43877342 з примусового виконання виконавчого листа №1323/5992/2012, виданого Стрийським міськрайонним судом Львівської області 05 червня 2014 року, про стягнення із ОСОБА_1 на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" заборгованості за кредитним договором з первісного кредитора ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на ТОВ ФК "Форінт", як його правонаступника.

Заява мотивована тим, що 29серпня 2007 року між відкритим акціонерним товариством"Райффайзен Банк Аваль" (далі - ВАТ "Райффайзен Банк Аваль"), правонаступником якого є ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 010/08-3/3138/в, відповідно до умов якого банк надав ОСОБА_1 кредит в розмірі 395 000 доларів США зі сплатою 12% річнихта кінцевим строком повернення 28 серпня 2017 року.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором 29 серпня 2007 року між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ОСОБА_1 укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу Навальковською М. М. та зареєстрований в реєстрі за № 3705.

Оскільки ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконувала, рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 03 липня 2014 року, зміненим рішенням апеляційного суду Львівської область від 06 травня 2015 року, стягнуто зі ОСОБА_1 на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" заборгованість за кредитом в розмірі 321 096, 41 доларів США, що еквівалентно 2 565 560, 31 грн; заборгованість зі сплати відсотків - 83 012, 49 доларів США, що еквівалентно 663 269,79 грн; пеню в розмірі 49 586, 27 доларів США, що еквівалентно 236 785,40 грн, пеню за несплату відсотків - 74 721,36 грн та судові витрати у розмірі 3 519,02 грн.

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Германчука Р. В. відкрито виконавче провадження №43877342 щодо примусового виконання виконавчого листа № 1323/5992/2012, виданого Стрийським міськрайонним судом Львівської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" зазначеної заборгованості.

24 травня 2017 року між ПАТ "Райфайзен Банк Аваль" та публічним акціонерним товариством "Кристал банк" (далі - ПАТ "Кристал Банк"), а 25 травня 2017 року між ПАТ "Кристал банк" та ТОВ "Фінансова компанія "Форінт" укладені договори про відступлення прав вимоги до боржників як за основними зобов`язаннями, так і за іпотечними договорами, в тому числі за договорами, укладеними зі ОСОБА_1 .

Оскільки відбулася заміна кредитора у зобов`язанні, заявник просив суд замінити стягувача у виконавчому провадженні № 43877342.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанції

Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 01 листопада 2017 року, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного суду від 29 січня 2019 року, заяву ТОВ "ФК "Форінт" задоволено частково.

Замінено стягувача згідно виконавчого листа № 1323/5992/2012, виданого 05 червня 2014 року Стрийським міськрайонним судом Львівської області, про стягнення зі ОСОБА_1 на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" заборгованості за кредитом у розмірі 321 096, 41 доларів США, що еквівалентно 2 565 560, 31 грн, з ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на його правонаступника - ТОВ "ФК "Форінт".

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що ТОВ ФК "Форінт" є правонаступником стягувача ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" у кредитних правовідносинах з боржником ОСОБА_1 на підставі договору факторингу від 24 травня 2017 року, укладеного між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ПАТ "Кристалбанк", та договору факторингу від 25 травня 2017 року, укладеного між ПАТ "Кристалбанк" та ТОВ "ФК "Форінт".

Короткий зміст вимог касаційних скарг

У лютому 2019 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 01 листопада 2017 року і постанову Львівського апеляційного суду від 29 січня 2019 року та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні заяви ТОВ "ФК "Форінт".

Касаційна скарга мотивована тим, що клопотання про заміну сторони виконавчого провадження розглянуто неповноважним складом суду. Судами не перевірено дійсність вимоги ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" за кредитним договором станом на момент укладення договору факторингу 24 травня 2017 року, окрім того, ТОВ "ФК "Форінт" не володіє ні індивідуальною, ні генеральною ліцензією на здійснення валютних операцій.

Судами при вирішенні питання про заміну сторони виконавчого провадження не досліджувалися матеріали цивільної справи № 1323/5992/12, безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання про витребування доказів та не розглянуто клопотання про зупинення провадження у справі.

ТОВ "ФК "Форінт" направило відзив на касаційну скаргу, в якому просило залишити її без задоволення, а оскаржені судові рішення без змін.

Позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду

Частинами першою, другою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Частиною другою статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Суди встановили, що рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 03 липня 2014 року, зміненим рішенням апеляційного суду Львівської області від 06 травня 2015 року, стягнуто зі ОСОБА_1 на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" заборгованість за кредитом у розмірі 321 096, 41 доларів США, що еквівалентно 2 565 560, 31 грн, заборгованість зі сплати відсотків у розмірі 83 012, 49 доларів США, що еквівалентно 663 269, 79 грн, пеню в розмірі 49 586, 27 доларів США, що еквівалентно 236 785, 40 грн, а також пеню за несплату відсотків у розмірі 74 721, 36 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.

На виконання вказаного рішення за заявою стягувача Стрийським міськрайонним судом Львівської області видано виконавчий лист та в подальшому постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Германчука Р. В. відкрито виконавче провадження № 43877342 щодо його примусового виконання.

24 травня 2017 року між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ПАТ "Кристалбанк", а 25 травня 2017 року між ПАТ "Кристалбанк" та ТОВ "ФК "Форінт" укладено договори факторингу, відповідно до умов яких фактор зобов`язався передати (сплатити) клієнту загальну суму фінансування, а клієнт відступити (передати) факторові право вимоги як за основними зобов`язаннями, так і за іпотечними договорами, вказаними в реєстрі кредитних операцій до відступлення, зокрема за кредитним договором № 010/08-3/3138/в від 29 серпня 2007 року, укладеним ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" зі ОСОБА_1.

Відповідно до частини першої статті512 ЦК України (435-15) , кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), правонаступництва.

Згідно частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (стаття 1078 ЦК України).

Виходячи із цих норм, зокрема, пунктів 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У разі такої заміни кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження, і її заміна належним кредитором проводиться за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Встановивши, що відповідно до договорів факторингу від 24 травня 2017 року та 25 травня 2017 року до ТОВ "ФК "Форінт" перейшли права та обов`язки кредитора за кредитним договором № 010/08-3/3138/в, укладеним 29 серпня 2007 року між ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", правонаступником якого є ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", та ОСОБА_1, суди попередніх інстанцій обґрунтовано задовольнили вимоги заявника про заміну сторони виконавчого провадження.

Колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги щодо неподання ТОВ "ФК "Форінт" доказів дійсності договорів факторингу від 24 травня 2017 року та 25 травня 2017 року, оскільки вказані договори недійсними в судовому порядку не визнавалися.

Посилання у скарзі на те, що ТОВ "ФК "Форінт" не має індивідуальної або генеральної ліцензії на здійснення валютних операцій не заслуговують на увагу, оскільки вказане товариство є фінансовою установою, виключним видом діяльності якої є надання фінансових послуг. Відповідно до статті 4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" факторинг є фінансовою послугою.

Доводи касаційної скарги щодо порушення судами норм процесуального права, зокрема нерозгляду клопотання про зупинення провадження у справі, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вказана обставина не є процесуальним порушенням, яке дає підстави для скасування ухвалених рішень відповідно до статті 411 ЦПК України.

Колегія суддів також відхиляє доводи скарги щодо відсутності в матеріалах справи ухвали про відкриття провадження за вказаною заявою, оскільки заява про заміну сторони виконавчого провадження розглядається в межах розглянутої судом справи по суті і додаткове відкриття провадження за такою заявою процесуальний закон не вимагає.

Інші доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника із висновками судів щодо оцінки доказів, що відповідно до положень статті 400 ЦПК України знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Частиною третьою статті 401 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Стрийського міськрайонного суду Львівської області та постанову Львівського апеляційного суду від 29 січня 2019 року без змін.