розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 на ухвалу апеляційного суду Вінницької області у складі колегії суддів: Міхасішина І. В., Войтка Ю. Б., Стадника І. М. від 03 січня 2018 року,

1.Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, про виділ в натурі Ѕ частини житлового будинку.

Позовна заява мотивована тим, що він з відповідачем у добровільному порядку не можуть дійти згоди щодо поділу в натурі будинку АДРЕСА_1, загальною площею 79,0 кв. м, який належить їм на праві спільної часткової власності. Просить поділити в натурі вказаний будинок з господарськими спорудами, виділивши кожному із них відокремлені частини, що відповідають розміру Ѕ частини кожної із сторін у спільному майні.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Шаргородського районного суду Вінницької області від 11 грудня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Поділено в натурі житловий будинок АДРЕСА_1, відповідно до варіанту № 3 висновку судової оціночно-будівельної та будівельно-технічної експертизи від 17 серпня 2017 року № 2471/17-21.

Судове рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що вирішення спору у такий спосіб найбільш враховуватиме інтереси сторін та не позбавляє кожного можливості належно користуватися своєю частиною будинку.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 03 січня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 на рішення Шаргородського районного суду Вінницької області від 11 грудня 2017 року повернуто без розгляду.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що скарга подана безпосередньо до суду апеляційної інстанції, однак, виходячи зі змісту підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХІІІ "Перехідні положення" ЦПК України (1618-15) , її слід було подавати за правилами, що діяли до набрання чинності редакції ЦПК України (1618-15) від 15 грудня 2017 року, тобто через суд першої інстанції, оскільки не створено і не функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У лютому 2018 року ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 подали до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просять скасувати зазначену ухвалу апеляційного суду та направити справу до апеляційного суду для продовження розгляду.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 02 березня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 152/355/17 з Шаргородського районного суду Вінницької області. У задоволенні клопотання заявників про зупинення виконання рішення Шаргородського районного суду Вінницької області від 11 грудня 2017 року відмовлено.

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 27 березня 2019 року вказану справу призначено до судового розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що подаючи апеляційну скаргу,

заявники керувалися положенням статті 355 ЦПК України, тому, повернувши апеляційну скаргу, апеляційний суд позбавив їх права на захист.

Відзив позивача на касаційну скаргу не надходив.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Суд установив, що 02 січня 2018 року до апеляційного суду Вінницької області надійшла апеляційна скарга ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 на рішення Шаргородського районного суду Вінницької області від 11 грудня 2017 року.

2.Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з підпунктом 15.5 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України (1618-15) до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Повертаючи без розгляду апеляційну скаргу особам, що її подали, суд апеляційної інстанції послався на підпункт 15.5 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України (1618-15) та вважав, що апеляційну скаргу, в даному випадку, слід подавати виключно через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення, у тому порядку, який встановлений Законом.

Проте з таким висновком суду апеляційної інстанції погодитися не можна.

Відсутність на даний час Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи жодним чином не створює перешкоди учасникам провадження та апеляційному суду в поданні та прийнятті апеляційних скарг у паперовій формі безпосередньо до апеляційних судів.

Відповідно до статті 129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права та застосовує засади судочинства, серед яких забезпечення права на апеляційний перегляд справи, розумні строки розгляду справи судом. Також згідно з частинами 2, 3 статті 2 ЦПК України, суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема: верховенство права, пропорційність, забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

Застосування принципу пропорційності при здійсненні судочинства вимагає такого тлумачення підпункту 15.5 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України (1618-15) , що б гарантувало особі право на безпосереднє звернення із апеляційною скаргою до апеляційного суду, яке визначене статтею 355 ЦПК України, оскільки держава не вправі обмежувати права особи без певної мети для захисту якогось суспільного інтересу.

Тому висновок апеляційного суду заснований на помилковому тлумаченні підпункту 15.5 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України (1618-15) . Таким чином, при поверненні апеляційної скарги без розгляду, суд апеляційної інстанції виявив надмірний формалізм та непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції щодо застосування вказаної норми права, викладеному у постанові Верховного Суду у складі Обєднаної Палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2018 року у справі № 514/134/17, провадження № 61-12112сво18.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржена ухвала постановлена без додержання норм процесуального права. Судові процедури повинні бути справедливими, ніхто безпідставно не може бути позбавлений права на апеляційне оскарження рішення суду, оскільки це буде порушенням права на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до частини третьої та четвертої статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

У випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає обґрунтованими та достатніми доводи касаційної скарги для скасування ухвали апеляційного суду, з передачею справи до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Керуючись статтями 400, 406, 409, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 задовольнити.

Ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 03 січня 2018 року скасувати, справу передати до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.