Постанова

Іменем України

08 квітня 2019 року

м. Київ

справа № 338/1769/15-ц

провадження № 61-26128св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Хопти С. Ф.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач - публічне акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації акціонерного товариства "Дельта Банк",

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору:товариство з обмеженою відповідальністю "Омега-Стар", публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк",

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Апеляційного суду Івано-Франківської області, у складі колегії суддів: Фединяка В. Д., Девляшевського В. А., Василишин Л. В. від 13 березня 2018 року.

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2015 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом до публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк", банк), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: товариство з обмеженою відповідальністю "Омега-Стар" (далі - ТОВ "Омега-Стар"), публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (далі - ПАТ"УкрСиббанк"), про визнання припиненим договору іпотеки та виключення майна з реєстру обтяжень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 17 жовтня 2007 року між АКІБ "УкрСиббанк", правонаступником якого є ПАТ"УкрСиббанк", та ТОВ"Омега-Стар" було укладено кредитний договір, за умовами якого товариство отримало кредит в розмірі 883 тис. грн під 27% річних, строком повернення до 10 жовтня 2014 року.

З метою забезпечення виконання умов зазначеного кредитного договору 18 жовтня 2007 року між ОСОБА_5 та АКІБ "УкрСиббанк"укладено договір іпотеки, який посвідчений приватним нотаріусом Богородчанського районного нотаріального округу Максьом Г.І. та зареєстрований в реєстрі за № 7170. Відповідно до договору іпотеки ОСОБА_5 передав ПАТ "УкрСиббанк" в іпотеку належне йому на праві власності нерухоме майно - тваринницькуферму, загальною площею 1807,2 кв.м, яка розташована по АДРЕСА_2 та 4-х рядний корівник, загальною площею1561,9 кв.м, який розташований по АДРЕСА_1. Стосовно предмету іпотеки приватним нотаріусом Богородчанського районного нотаріального округу МаксьомГ.І. внесеновідомостідо реєстру про заборону відчуження об'єктів нерухомості, що зареєстровані в реєстрі за №7171 від 18 жовтня 2007 року (а.с.6).

08 грудня 2011 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ПАТ "Дельта Банк" укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, відповідно до якого ПАТ "Дельта Банк" набуло права вимоги по кредитному договору №11235553000 від 17 жовтня 2007 року.

Позивач зазначила, що ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Після смерті іпотекодавця позивач неодноразово зверталась як до первісного так і до нового кредиторів із заявами, у яких повідомляла про факт смерті майнового поручителя. Станом на 11 жовтня 2014 року сплинув кінцевий термін виконання зобов'язання з повернення позики за згаданим кредитним договором. За вказаний період часу кредитор не звертався до позивача, як спадкоємця померлого ОСОБА_5, з вимогами щодо повернення заборгованості на підставі договору іпотеки від 18 жовтня 2007 року. Вона зверталась до приватного нотаріуса, як державного реєстратора, із заявою про скасування обтяжень відносно предмету іпотеки, однак листом №193/01-16 від 06 жовтня 2015 року їй було відмовлено у задоволенні заяви про зняття обтяження з іпотечного майна. Вважала, що ПАТ "Дельта Банк" мав право заявити вимоги до спадкодавця, однак не пред'явив їх ані в шестимісячний строк, ані протягом року від моменту настання строку вимоги, який слід відліковувати з часу останнього платежу згідно графіку погашення кредиту, а саме з 10 жовтня 2014 року, а тому банк втратив право заявляти вимоги до неї.ОСОБА_4 просила визнати припиненим договір іпотеки, укладений 18 жовтня 2007 року між ОСОБА_5. та АКІБ "УкрСиббанк" з метою забезпечення виконання кредитного договору №11235553000, укладеного 17 жовтня 2007 року між АКІБ "Укрсиббанк" та ТОВ "Омега-Стар", і виключити з Державного реєстру заборон на відчуження майна накладені обтяження на майно за згаданим іпотечним договором.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 17 лютого 2016 року позов ОСОБА_4 задоволено. Визнано припиненим договір іпотеки від 18 жовтня 2007 року, укладений між ОСОБА_5. (правонаступником якого є ОСОБА_4) та АКІБ "УкрСиббанк", права за яким відступлені ПАТ "Дельта Банк", що був посвідчений приватним нотаріусом Богородчанського районного нотаріального округу Максьом Г.І. та зареєстрований в реєстрі за №7170. Виключено з Державного реєстру заборон на відчуження майна обтяження, зареєстровані за номером №7171 від 18 жовтня 2007 року, щодо нерухомого майна - тваринницької ферми, загальною площею 1807,2 кв.м, що розташована по АДРЕСА_2,та 4-х рядного корівника, загальною площею 1561,9 кв.м, що розташований поАДРЕСА_1.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ПАТ "Дельта Банк" з вимогою до спадкоємця ОСОБА_4 з приводу виконання зобов'язань за кредитним договором №11235553000 від 17 жовтня 2007 року, який був забезпечений іпотекою відповідно до договору іпотеки від 18 жовтня 2007 року, не зверталось ані в шестимісячний строк, визначений частиною другою, ані в річний строк, визначений частиною третьою статті 1281 ЦК України. Вказані обставини позбавляють кредитора права вимоги до спадкоємців, є підставою для припинення іпотеки.

Короткий зміст постанови апеляційного суду

Постановою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 13 березня 2018 року апеляційні скаргипредставника ПАТ "Дельта Банк", представника уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації у АТ "Дельта Банк" задоволено. Рішення Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 17 лютого 2016 року скасовано. У задоволенні позову ОСОБА_4 про визнання припиненим договору іпотеки, укладеного 18 жовтня 2007 року між ОСОБА_5 та АКІБ "УкрСиббанк", а також виключенняобтяження з Державного реєстру заборон на відчуження майна відмовлено.

Суд апеляційної інстанції не погодився із висновками суду першої інстанції і вказав, що положення статті 1281 ЦК України (435-15) до спірних правовідносин не застосовується, підстави для припинення іпотечних зобов'язань відсутні, а тому позовні вимоги ОСОБА_4 до ПАТ "Дельта Банк" про визнання припиненим договору іпотеки та виключення майна з реєстру обтяжень до задоволення не підлягають.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати постанову Апеляційного суду Івано-Франківської області від 13 березня 2018 року і залишити в силі рішення Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 17 лютого 2016 року, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції необґрунтовано поновив ПАТ "Дельта Банк" строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. При розгляді спору по суті суд першої інстанції дійшов правильного висновку на підставі частини четвертої статті 1281 ЦК України про втрату кредитором права вимоги до спадкоємців, оскільки ПАТ "Дельта Банк" у передбачений законом строк не зверталось до спадкоємців з вимогою про виконання зобов'язань за кредитним договором. Апеляційний суд скасував правильне по суті рішення суду першої інстанції, при цьому не врахувавши, що рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 02 березня 2018 року у справі № 909/887/17 відмовлено у задоволенні позову ПАТ "Дельта Банк" до ТОВ "Омега-Стар" про стягнення заборгованості за кредитним договором у зв'язку із застосуванням наслідків закінчення строку позовної давності.

Доводи відзиву на касаційну скаргу

У відзиві на касаційну скаргу ПАТ "Дельта Банк" просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції без змін, посилаючись на правильність застосування апеляційним судом норм ЦК України (435-15) та дотримання положень ЦПК України (1618-15) .

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 29 травня 2018 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

17 жовтня 2007 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ТОВ "Омега-Стар" було укладено кредитний договір № 11235553000, на підставі якого АКІБ "УкрСиббанк" надав позичальнику кредит в сумі 883 тис грн, а позичальник зобов'язався його повернути у строк до 10 жовтня 2014 року (а.с. 8-18).

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 11235553000 від 17 жовтня 2007 року між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_5 18 жовтня 2007 року укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Богородчанського районного нотаріального округу Максьом Г. І. та зареєстрований в реєстрі за № 7170. Відповідно до договору іпотеки ОСОБА_5 передав ПАТ "УкрСиббанк" в іпотеку належне йому на праві власності нерухоме майно - тваринницьку ферму, загальною площею 1807,2 кв. м, яка розташована по АДРЕСА_2, та 4-х рядний корівник, загальною площею 1561,9 кв. м, який розташований по АДРЕСА_1 (а.с. 6-7).

08 грудня 2011 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ПАТ "Дельта Банк" укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами.

У провадженні господарського суду Івано-Франківської області перебувала справа № 909/887/17 за позовом ПАТ"Дельта Банк" до ТОВ"Омега-Стар" про стягнення заборгованості за кредитним договором № 11235553000 від 17 жовтня 2007 року, укладеним між АКІБ "УкрСиббанк" та ТОВ "Омега-Стар", у розмірі 1 665521,21 грн, майновим поручителем за яким був ОСОБА_5 (рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 02 березня 2018 року у задоволенні позову ПАТ"Дельта Банк" до ТОВ"Омега-Стар" відмовлено у зв'язку із застосуванням наслідків спливу позовної давності).

ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.Згідно свідоцтв про право на спадщину від 29 листопада 2012 року, що зареєстровані в реєстрі за № 1849 та 1853, після смерті ОСОБА_5 спадщина була прийнята ОСОБА_4, в тому числі успадковані нежитлові приміщення, які є предметом іпотеки (а.с.19,22).

Рішенням Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 09 липня 2015 року у справі № 338/810/15-ц, яке набрало законної сили, встановлено, що про смерть ОСОБА_5 кредиторовіПАТ "Дельта Банк" стало достеменно відомо в ході розгляду цивільної справи за позовом ПАТ "Дельта Банк" до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором №11322473000 від 26 березня 2008 року, оскільки 20 вересня 2013 року актовий запис про його смерть був долучений Богородчанським районним судом Івано-Франківської області до справи і ухвалою від 14 листопада2013 року провадження у справі було закрито з цих підстав.

ПАТ "Дельта Банк" з вимогою до спадкоємця ОСОБА_4 з приводу виконання зобов'язань за кредитним договором №11235553000 від 17 жовтня 2007 року, який був забезпечений іпотекою відповідно до договору іпотеки від 18 жовтня2007 року, не зверталось.

Позиція Верховного Суду

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК Україникожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

За змістом статті 1281 ЦК України спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців вiд дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно вiд настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав i не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року вiд настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Відповідно до статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

За змістом пункту 1 частини першої статті 593 ЦК України та частини першої статті 17 Закону України "Про іпотеку" право застави (іпотека) припиняється у разі припинення зобов'язання, забезпеченого заставою.

Такої підстави припинення іпотеки, як смерть iпотекодавця, положення статті 17 Закону України "Про іпотеку" не містять.

Відповідно до статті 23 Закону України "Про іпотеку" у разі переходу права власності на предмет іпотеки вiдiпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.

Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статусуiпотекодавця i має всі його права i несе всі його обов'язки за iпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Якщо право власності на предмет іпотеки переходить до спадкоємця фізичної особи -iпотекодавця, такий спадкоємець не несе вiдповiдальності перед iпотекодержателем за виконання основного зобов'язання, але в разі його порушення боржником він відповідає за задоволення вимоги iпотекодержателя в межах вартості предмета іпотеки.

Аналізуючи вищезазначені цивiльно-правовi норми слід дійти висновку про те, що правила статті 1281 ЦК України регулюють порядок пред'явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців щодо виконання зобов'язань спадкодавця перед своїм кредитором, а не порядок звернення стягнення на предмет іпотеки. Строк, в межах якого iпотекодержатель може звернутися з вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки, встановлюється загальними положеннями про позовну давність (глава 19 ЦК України (435-15) ). При цьому сплив строку позовної давності по основному зобов'язанню не є підставою для припинення основного зобов'язання, а отже і іпотеки.

У пункті 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 522/407/15-ц (провадження № 14-53цс18) зазначено, що стаття 17 Закону України "Про іпотеку" визначає підстави для припинення іпотеки, серед яких немає такої як смерть іпотекодавця, оскільки за змістом частини першої статті 1282 ЦК України та частини першої статті 23 Закону України "Про іпотеку" у разі переходу права власності на предмет іпотеки в порядку спадкування іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, який як спадкоємець набуває статус іпотекодавця.

З урахуванням наведеного, визнавши поважнимипричини пропуску ПАТ "Дельта Банк", в якому проводиться процедура ліквідації, строку на апеляційне оскарження, належним чином дослідивши подані сторонами докази та правильно застосувавши норми матеріального права,суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для припинення договору іпотеки від 18 жовтня 2007 року, укладеного між ОСОБА_5, правонаступником якого є ОСОБА_4, та АКІБ "УкрСиббанк", правонаступником якого є ПАТ "Дельта Банк", що був посвідчений приватним нотаріусом Богородчанського районного нотаріального округу Максьом Г.І. та зареєстрований в реєстрі за №7170, а отже і для виключення відомостей про обтяження з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

Доводи касаційної скаргивисновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

З урахуванням наведеного, оскарженапостановаАпеляційного суду Івано-Франківської областіє такою, що ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстави для її скасування відсутні.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржене судове рішення- без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Постанову Апеляційного суду Івано-Франківської областівід 13 березня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Синельников

О. В. Білоконь

С. Ф. Хопта