Постанова

Іменем України

08 квітня 2019 року

м. Київ

справа № 2-1118/09

провадження № 61-36561св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,

учасники справи:

заявник - кредитна спілка "Наші люди",

заінтересовані особи: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Апеляційного суду Чернівецької області у складі колегії суддів:

Перепелюк І. Б., Владичана А. І., Яремка В. В., від 18 квітня 2018 року,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції заявника

У вересні 2017 року кредитна спілка "Наші люди" (далі - КС "Наші люди", кредитна спілка) звернулася до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа.

Заява мотивована тим, що рішенням Шевченківського районного суду

м. Чернівці від 23 червня 2009 року задоволено частково позов кредитної спілки до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, розірвано укладений 15 травня 2007 року між спілкою та ОСОБА_4 кредитний договір та стягнуто з ОСОБА_4 на користь позивача заборгованість за кредитом у розмірі 99 187,60 грн. Заявник вказував, що на підставі цього рішення судом видано виконавчий лист, який був втрачений не з його вини, а тому просив видати дублікат цього листа.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 23 січня 2018 року у задоволенні заяви КС "Наші люди" про видачу дубліката виконавчого листа відмовлено.

Ухвала мотивована тим, що заявником не надано жодного доказу пред'явлення виконавчого листа до виконання повторно та не зазначено про поважність причин нездійснення такої процесуальної дії.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Чернівецької області від 18 квітня 2018 року апеляційну скаргу КС "Наші люди" задоволено. Ухвалу Шевченківського районного суду м. Чернівці від 23 січня 2018 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким заяву КС "Наші люди" задоволено.

Видано КС "Наші люди" дублікат виконавчого листа на виконання рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 23 червня 2009 року у справі за позовом КС "Наші люди" до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про розірвання договору і стягнення заборгованості та за зустрічними позовами ОСОБА_6 до КС "Наші люди", ОСОБА_4 про визнання недійсним договору іпотеки; ОСОБА_5 до КС "Наші люди" про припинення строку дії поруки та розірвання договору поруки.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що матеріали справи не містять доказів надсилання державним виконавцем оригіналу виконавчого листа КС "Наші люди" після прийняття ним 30 грудня 2014 року постанови про повернення листа стягувачу, а тому суд вважав за можливе видати дублікат виконавчого листа, втраченого не з вини заявника.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У касаційній скарзі, поданій у червні 2018 року, ОСОБА_4 просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції із залишенням в силі ухвали суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не звернув уваги на те, що кредитна спілка звернулася до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа вже після закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання, а тому суд усупереч пункту 17.4 Перехідних положень ЦПК України (1618-15) задовольнив заяву КС "Наші люди". Крім того, вказував, що видати дублікат виконавчого листа може лише суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, однак апеляційний суд не наділений такими повноваженнями.

У жовні 2018 року від КС "Наші люди" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому спілка посилається на необґрунтованість доводів скарги та законність постановленої судом апеляційної інстанції ухвали.

Рух касаційної скарги в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 17 вересня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 23 червня

2009 року задоволено частково позов кредитної спілки до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, розірвано укладений 15 травня 2007 року між спілкою та ОСОБА_4 кредитний договір та стягнуто з

ОСОБА_4 на користь позивача заборгованість за кредитом у розмірі 99 187,60 грн.

На підставі вказаного рішення, Шевченківським районним судом

м. Чернівці був виданий виконавчий лист.

Відповідно до листа державного виконавця Вижницького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області від 31 травня 2017 року, вказаний вище виконавчий лист на виконанні не перебуває, 30 грудня 2014 року його повернуто стягувачеві на підставі пункту 2 частини першої статті 47 Закону України "Про виконавче провадження" (у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними).

Відповідно до журналу вхідної кореспонденції КС "Наші люди" з грудня

2014 року по червень 2015 року вищезазначений виконавчий документ на адресу кредитної спілки не надходив.

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Так, згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина судового розгляду.

Європейський суд наголосив, що пункт 1 статті 6 вказаної Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін (пункт 43 рішення від 20 липня 2004 року у справі "Шмалько проти України").

У статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до вимог статті 370 ЦПК України (в редакції, чинній на час подання заяви), замість втраченого оригіналу виконавчого листа або судового наказу суд, який видав виконавчий лист або судовий наказ, має право за заявою стягувача або поданням державного виконавця видати його дублікат.

Пунктом 17.4 розділу ХІІІПерехідних положень ЦПК України (1618-15) (в редакції, на час постановлення ухвали судом першої інстанції) передбачено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв'язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист.

Приймаючи постанову, суд апеляційної інстанції, встановивши, що рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 23 червня 2009 рокупро стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_4 на користь КС "Наші люди" невиконано, виданий судом на підставі цього рішення виконавчий лист на виконанні не перебуває, його оригінал втрачено під час пересилання з виконавчої служби до КС "Наші люди" не з вини стягувача, дійшов правильного висновку про видачу дубліката виконавчого листа. При цьому судом апеляційної інстанції враховано те, що відповідно до статті 31 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції, чинній на час вчинення виконавчої дії) належним доказом підтвердження надсилання стягувачу копії постанови про повернення виконавчого листа разом з направленням його оригіналу є виключно рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення стягувачу, матеріали справи якого не містять.

За таких обставин, колегія суддів відхиляє аргумент касаційної скарги про те, що заявник не надав доказів втрати виконавчого листа. Крім того, такий аргумент скарги зводиться до переоцінки доказів у справі, що не відноситься до процесуальних повноважень суду касаційної інстанції.

Посилання заявника в касаційній скарзі на те, що питання про видачу дублікату виконавчого листа вирішує лише суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, не можуть бути підставою для скасування постанови суду апеляційної інстанції, оскільки за змістом пункту 17.4 розділу ХІІІПерехідних положень ЦПК Українивказане (1618-15) стосується видачі дубліката виконавчого листа, а не розгляду заяви стягувача про його видачу.

Доводи касаційної скарги про те, що кредитна спілка звернулася до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа вже після закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання, є помилковими.

Відповідно до статті 21 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на час набрання законної сили судовим рішенням, на підставі якого був виданий виконавчий лист) строк пред'явлення виконавчих документів до виконання становив три роки.

Суди встановили, що виконавчий лист пред'явлено до виконання 07 вересня 2009 року, тобто в межах трирічного строку, встановленого вказаною вище нормою Закону, однак 30 грудня 2014 року повернуто стягувачу, у зв'язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення.

За змістом частини третьої статті 23 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на час повернення виконавчого листа) у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.

Оскільки виконавчий лист було повернуто 30 грудня 2014 року, а із заявою про видачу його дубліката КС "Наші люди" звернулося у вересні 2017 року, тобто в межах трирічного строку, передбаченого статтею 21 у вказаній редакції Закону, суд апеляційної інстанції обґрунтовано задовольнив заяву.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення,

а постанову Апеляційного суду Чернівецької області від 18 квітня 2018 року - без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: О. В. Білоконь

Є. В. Синельников

С.Ф. Хопта