розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу міського голови Лубенської міської ради Полтавської області ОСОБА_5 та Лубенської міської ради Полтавської області на рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 30 березня 2018 року у складі судді Іващенка Ю. А. та постанову Апеляційного суду Полтавської області від 02 серпня 2018 року у складі колегії суддів: Бондаревської С. М., Дряниці Ю. В., Пилипчук Л. І.,

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Лубенської міської ради Полтавської області про визнання незаконними та скасування рішень, розпорядження.

Позовна заява мотивована тим, що 16 квітня 2010 року розпорядженням міського голови № 132р та відповідно до пункту 6.3 статуту він був призначений директором комунального підприємства "Лубни-водоканал" Лубенської міської ради Полтавської області (далі - КП "Лубни-водоканал"). Це підприємство засноване на комунальній власності територіальної громади м. Лубнів і підпорядковане Виконавчому комітету Лубенської міської ради Полтавської області. Відповідно до способу утворення підприємство є унітарним. Засновником (власником) підприємства є територіальна громада м. Лубниів в особі Лубенської міської ради Полтавської області.

Підприємство є юридичною особою, користується правом господарського відання щодо закріпленого за ним майна, має право від свого імені укладати договори, набувати майнові і немайнові права та нести обов'язки, бути позивачем та відповідачем у судах, займатися діяльністю, яка відповідає напрямкам, передбаченим статутом.

01 січня 2015 року між КП "Лубни-водоканал" та обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства "Лубнитеплоенерго" (далі - ОКВПТГ "Лубнитеплоенерго") укладено договір № 489 про надання послуг з водопостачання та водовідведення.

Через невиконання умов договору ОКВПТГ "Лубнитеплоенерго" заборгувало КП "Лубни-водоканал" 278 725,54 грн та за умовами договору до ОКВПТГ "Лубнитеплоенерго" були застосовані штрафні (фінансові) санкції.

08 листопада 2016 року КП "Лубни-водоканал" звернулось до господарського суду Полтавської області. 16 лютого 2017 року, порушуючи вимоги статуту підприємства та ряд норм матеріального права, засновник - Лубенська міська рада ухвалила рішення рекомендаційного характеру, яким рекомендувала КП "Лубни-водоканал" укласти з ОКВПТГ "Лубнитеплоенерго" мирову угоду у господарській справі, зменшивши суму позовних вимог на розмір штрафних (фінансових) санкцій, чим фактично втрутилась у господарську діяльність підприємства.

13 квітня 2017 року Лубенська міська рада прийняла рішення про виконання вищеказаного рішення від 16 лютого 2017 року в частині зменшення суми позовних вимог до ОКВПТГ "Лубнитеплоенерго" в розмірі штрафних (фінансових) санкцій та рекомендувала міському голові притягти його, як керівника КП "Лубни-водоканал" до дисциплінарної відповідальності.

Вважав, що таким чином Лубенська міська рада грубо втрутилася в господарську та оперативну діяльність підприємства.

12 травня 2017 року розпорядженням міського голови № 157р відповідно до статей 147- 149 КЗпП України та згідно з статтею 42, частиною восьмою статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" ОСОБА_4 оголошено догану.

Позивач посилався на те, що вказане розпорядження винесено з порушенням норм матеріального, зокрема трудового права, оскільки прийнято з порушенням регламенту Лубенської міської ради, крім того Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" (280/97-ВР) не передбачено право сільських, селищних, міських рад на втручання у господарську та оперативну діяльність підприємств, установ та організацій. Закон, на який посилається відповідач у оскаржуваних рішеннях, наділяє ради зовсім іншими повноваженнями. Навпаки, в пункті 7.11 статуту підприємства, який затверджений, в тому числі і Лубенською міською радою Полтавської області, яка є засновником (власником) підприємства, зазначено, що власник (засновник) не втручається в оперативну діяльність керівника підприємства.

Не погодившись з рішеннями Лубенської міської ради Полтавської області від 16 лютого 2017 року та 13 квітня 2017 року, КП "Лубни-водоканал" оскаржило їх в адміністративному порядку. Рішенням Лубенської міської ради від 18 травня 2017 року рекомендовано міському голові достроково розірвати контракт з ним - ОСОБА_4, як з керівником КП "Лубни-водоканал". Вказане рішення позивач вважав незаконним та таким, що грубо порушує його право на працю.

У серпні 2017 року ОСОБА_4 уточнив позовні вимоги та просив визнати незаконними та скасувати розпорядження міського голови Виконавчого комітету Лубенської міської ради Полтавської області від 12 травня 2017 року № 157р, рішення дев'ятнадцятої сесії сьомого скликання Лубенської міської ради від 18 травня 2017 року "Про повторне невиконання рішення Лубенської міської ради" та 13 квітня 2017 року "Про виконання рішень міської ради від 16 лютого 2017 року в частині зменшення суми позовних вимог до ОКВПТГ "Лубнитеплоенерго" на розмір штрафних (фінансових) санкцій КП "Лубни-водоканал". Судові витрати покласти на відповідача.

У жовтні 2017 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до територіальної громади в особі Лубенської міської ради Полтавської області, Лубенського міського голови ОСОБА_5 та КП "Лубни-водоканал" про скасування розпорядження та наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Позовна заява мотивована тим, що 21 вересня 2017 року розпорядженням Лубенського міського голови № 315 його було звільнено з посади директора КП "Лубни-водоканал" з 25 вересня 2017 року з формулюванням "за систематичне невиконання без поважних причин посадових обов'язків, пункт 3 частини першої статті 40 КЗпП України" та припинено з ним дію контракту. Вважав звільнення незаконним, оскільки ним не вчинялось систематичного невиконання посадових обов'язків, а пред'явлені звинувачення у корупційних діях в цей час розглядаються Апеляційним судом Полтавської області і відповідного рішення, що набрало законної сили, на цей час немає.

Просив суд визнати протиправним та скасувати розпорядження Лубенського міського голови від 21 вересня 2017 року № 315р "Про звільнення ОСОБА_4 з посади директора КП "Лубни-водоканал", визнати протиправним та скасувати наказ в. о. директора КП "Лубни-водоканал" від 22 вересня 2017 року № 163-К "Про звільнення з роботи ОСОБА_4.", поновити його на посаді директора КП "Лубни-водоканал" та стягнути з КП "Лубни-водоканал" на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 25 вересня 2017 року в сумі 150 000,00 грн, допустивши негайне виконання рішення суду в частині поновлення його на роботі на посаді директора КП "Лубни-водоканал".

Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 13 грудня 2017 року вищевказані позови ОСОБА_4 об'єднані в одне провадження у справі № 539/2707/17.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 30 березня 2018 року позов задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано розпорядження міського голови ОСОБА_5 від 12 травня 2017 року № 157р "Про оголошення догани директору КП "Лубни-водоканал" ОСОБА_4.".

Визнано протиправним та скасовано розпорядження міського голови ОСОБА_5 від 21 вересня 2017 року № 315р "Про звільнення ОСОБА_4 з посади директора КП "Лубни-водоканал".

Визнано протиправним та скасовано наказ в. о. директора КП "Лубни-водоканал" від 22 вересня 2017 року № 163-К "Про звільнення з роботи ОСОБА_4.".

Поновлено ОСОБА_4 на посаді директора КП "Лубни-водоканал".

Стягнуто з КП "Лубни-водоканал" на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 26 вересня 2017 року до 29 березня 2018 року в сумі 184 090,40 грн.

У задоволенні позову до ОСОБА_5 та в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Лубенської міської ради Полтавської області на користь держави 1 280,00 грн судового збору.

Стягнуто з КП "Лубни-водоканал" на користь держави 3 120,90 грн судового збору.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач повідомляв, що листом від 02 березня 2017 року № 01-04/224 ним було подано звіт про виконання рішення Лубенської міської ради від 16 лютого 2017 року "Про розгляд звернення ОКВПТГ "Лубнитеплоенерго" та про направлення до Господарського суду Полтавської області звернення про зменшення розміру штрафних санкцій у справі № 917/1783/16. Повторно звіт було подано листом від 31 березня 2017 року № 01-04/362, однак при притягненні ОСОБА_4 до дисциплінарної відповідальності відомості про виконання рішення ради належним чином не були перевірені та враховані. При звільненні позивача з роботи на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України пояснення у нього не відбиралися. Окрім того, в розпорядженні про звільнення не вказано, в чому саме полягало систематичне невиконання без поважних причин посадових обов'язків та чим ці обов'язки передбачені. Відповідач обмежився лише загальним посиланням на систематичне невиконання без поважних причин позивачем посадових обов'язків при застосуванні такого крайнього заходу, як звільнення, та не врахував положення пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України, згідно з якими при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за які вчинено проступок. Відповідач не надав належних доказів, які б свідчили про вину в діях позивача та вказували на невиконання ним своїх функціональних обов'язків, систематичність невиконання яких підтверджено не було.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Полтавської області від 02 серпня 2018 року змінено рішення суду першої інстанції в частині стягнення з КП "Лубни-водоканал" на користь ОСОБА_4 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 26 вересня 2017 року до 29 березня 2018 року, зменшено стягнуту на користь ОСОБА_4 суму з 184 090,40 грн до 102 289,20 грн; а також в частині стягнення з КП "Лубни-водоканал" на користь держави судового збору, зменшено розмір стягнутого на користь держави судового збору з 3 120,90 грн до 2 302,89 грн.

В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що визначаючи розмір відшкодування середнього заробітку позивача, суд першої інстанції виходив з наданих відповідачем розрахунків, при цьому залишив поза увагою той факт, що при обрахунку середньоденної заробітної плати відповідачем помилково було включено крім заробітної плати за останні два місяці, також виплачена позивачу компенсація за відпустку та лікарняні, що не відповідає Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (100-95-п) .

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі міський голова Лубенської міської ради Полтавської області ОСОБА_5 та Лубенська міська рада Полтавської області просять, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у позові.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що позивач зобов'язаний був підготувати проект рішення та додати до нього звіт про виконання рішення ради та в подальшому виступити на сесії міської ради, а не направляти звичайного листа. Судами не досліджено протокол робочої групи від 04 квітня 2017 року. ОСОБА_4 не вжив заходів, передбачених частиною першою статті 8 Закону України "Про запобігання корупції". Висновки судів про те, що відповідач не відбирав пояснення у позивача спростовуються матеріалами справи: поясненнями позивача та актом службового розслідування. Систему порушень позивачем трудової дисципліни склали розпорядження міського голови від 12 травня 2017 року № 157р та виявлені в результаті службового розслідування порушення Закону України "Про запобігання корупції" (1700-18) . Лубенська міська рада не є належним відповідачем.

У жовтні 2018 року до суду надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому ОСОБА_4 просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суд установив, що розпорядженням міського голови від 16 квітня 2010 року № 132р позивача було призначено директором КП "Лубни-водоканал" згідно з поданою заявою з 16 квітня 2010 року.

Цього ж дня ОСОБА_4 був виданий наказ № 1, відповідно до якого на підставі вищевказаного розпорядження міського голови він приступив до виконання обов'язків директора КП "Лубни-водоканал" з правом першого підпису за контрактом з посадовим окладом згідно із штатним розписом (т. 1 а. с. 11-12).

За умовами пунктів 7, 8 укладеного з ОСОБА_4 контракту від 16 квітня 2010 року № 3 директор здійснює нагляд за поточним керівництвом підприємством, організовує його виробничо-господарську, соціально-побутову та іншу діяльність, забезпечує виконання завдань підприємства, передбачених чинним законодавством, статутом підприємства та цим контрактом. Директор виконує функції, які покладені на нього законодавчими та іншими нормативними актами, правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства та посадовою інструкцією. Строк дії контракту з 16 квітня 2010 року до 16 квітня 2020 року.

Згідно з підпунктом а) пункту 22 вищевказаного контракту він може бути розірваний з ініціативи наймача до закінчення терміну його дії у разі систематичного невиконання директором без поважних причин обов'язків, покладених на нього контрактом (т. 1 а. с. 22-23 справа № 539/2797/17).

Згідно із статутом КП "Лубни-водоканал" Лубенської міської ради це підприємство засноване на комунальній власності територіальної громади м. Лубнів і підпорядковане Виконавчому комітету Лубенської міської ради Полтавської області. Відповідно до способу утворення підприємство є унітарним.

Засновником (власником) підприємства є територіальна громада м. Лубнів в особі Лубенської міської ради Полтавської області. Підприємство підконтрольне Лубенській міській раді Полтавської області, підпорядковане та підзвітне Виконавчому комітету Лубенської міської ради Полтавської області.

Згідно з пунктом 2.1 статуту КП "Лубни-водоканал" метою діяльності підприємства є надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення населенню, підприємствам, установам та організаціям і отримання прибутку.

Відповідно до пункту 6.1 вищевказаного статуту управління підприємством здійснюється на основі поєднання прав засновника (власника) щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу. Засновник (власник) здійснює своє право щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства.

Положеннями пунктів 6.3, 6.4 статуту визначено, що для керівництва господарською діяльністю підприємства розпорядженням міського голови призначається директор підприємства на підставі укладення контракту, в якому визначаються строк найму, права та обов'язки і відповідальність директора, умови його матеріального забезпечення, умови звільнення його з посади, інші умови найму за погодженням сторін. Директор без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених статутом. Директора підприємства може бути звільнено з посади достроково на підставах, передбачених договором (контрактом) та відповідно до закону.

Відповідно до пункту 7.11 зазначеного статуту власник (засновник) не втручається в оперативну діяльність керівника підприємства (т. 1 а. с. 93-99).

Згідно з пунктами 2.6, 4.1 посадової інструкції № 1 директора КП "Лубни-водоканал" директор організовує виробничо-господарську діяльність підприємства на основі застосування методів обґрунтованого планування нормативних матеріалів, фінансових і трудових витрат, а також максимальної мобілізації резервів виробництва шляхом досягнення високих техніко-економічних показників. Директор несе відповідальність за організацію ефективної виробничо-господарської діяльності підприємства.

Рішенням шістнадцятої сесії сьомого скликання Лубенської міської ради Полтавської області від 16 лютого 2017 року "Про розгляд звернення ОКВПТГ "Лубнитеплоенерго" рекомендовано КП "Лубни-водоканал" укласти з ОКВПТГ "Лубнитеплоенерго" мирову угоду у справі № 917/1783/16 за позовом КП "Лубни-водоканал" до ОКВПТГ "Лубнитеплоенерго" про стягнення заборгованості за послуги з водопостачання та водовідведення, зменшивши суму позовних вимог на розмір штрафних (фінансових) санкцій (т. 1 а. с. 29, 30).

При цьому встановлено, що передумовою зазначеного рішення стало звернення КП "Лубни-водоканал", директором якого був на той час позивач, до господарського суду з позовом до ОКВПТГ "Лубнитеплоенерго" про стягнення заборгованості за послуги з водопостачання та водовідведення, при цьому до ціни позову було включено і штрафні санкції за несвоєчасну оплату відповідно до чинного законодавства (т. 1 а. с. 156-160).

Рішенням сімнадцятої сесії сьомого скликання Лубенської міської ради Полтавської області 16 березня 2017 року вирішено внести зміни до плану роботи Лубенської міської ради сьомого скликання на 2017 рік, яким фактично зобов'язано директора КП "Лубни-водоканал" ОСОБА_4 надати звіт про виконання рішення Лубенської міської ради від 16 лютого 2017 року в частині зменшення суми позовних вимог до ОКВПТГ "Лубни-теплоенерго" в розмірі штрафних (фінансових) санкцій (т. 1 а. с. 173).

Рішенням вісімнадцятої сесії сьомого скликання Лубенської міської ради Полтавської області від 13 квітня 2017 року було встановлено, що КП "Лубни-водоканал" не виконало рішення Лубенської міської ради від 16 лютого 2017 року "Про розгляд звернення ОКВПТГ "Лубнитеплоенерго" в частині зменшення суми позовних вимог до ОКВПТГ "Лубнитеплоенерго" в розмірі штрафних (фінансових) санкцій. Також не виконано рішення міської ради від 16 березня 2017 року в частині надання директором цього підприємства ОСОБА_4 звіту про виконання рішення Лубенської міської ради від 16 лютого 2017 року "Про розгляд звернення ОКВПТГ "Лубнитеплоенерго".

За наведених підстав вищевказаним рішенням визнано дії директора КП "Лубни-водоканал" Лубенської міської ради ОСОБА_4 в частині невиконання рішення міської ради від 16 березня 2017 року - неналежним виконанням посадових обов'язків керівника комунального підприємства та рекомендовано міському голові ОСОБА_5 притягти ОСОБА_4 до дисциплінарної відповідальності (т. 1 а. с. 147).

Згідно з вказаним рішенням міської ради розпорядженням міського голови від 12 травня 2017 року № 157р позивачу, як директору КП "Лубни-водоканал" оголошено догану (т. 1 а. с. 148).

Рішенням дев'ятнадцятої сесії сьомого скликання Лубенської міської ради Полтавської області від 18 травня 2017 року на підставі інформації голови тимчасової контрольної депутатської комісії "З перевірки ефективності фінансово-господарської діяльності комунальних підприємств" про повторне невиконання керівником КП "Лубни-водоканал" ОСОБА_4 рішення Лубенської міської ради від 16 лютого 2017 року рекомендовано міському голові ОСОБА_5 достроково розірвати контракт з керівником КП "Лубни-водоканал" ОСОБА_4 за невиконання рішень Лубенської міської ради (т. 1, а. с. 149).

21 вересня 2017 року міським головою ОСОБА_5 видано розпорядження № 315р "Про звільнення ОСОБА_4 з посади директора КП "Лубни-водоканал", відповідно до якого позивача було звільнено з посади директора КП "Лубни-водоканал" з 25 вересня 2017 року за систематичне невиконання без поважних причин посадових обов'язків, пункт 3 частини першої статті 40 КЗпП України та з цього ж дня припинено дію контракту від 16 квітня 2010 року № 3 укладеного з ОСОБА_4 (т. 1 а. с. 151).

На підставі вищевказаного розпорядження міського голови, 22 вересня 2017 року в. о. директора КП "Лубни-водоканал" ОСОБА_6 був виданий відповідний наказ № 163-К "Про звільнення з роботи ОСОБА_4." (т. 1 а. с. 152).

Підставою винесення розпорядження Лубенського міського голови Лубенської міської ради Полтавської області від 12 травня 2017 року № 157р "Про оголошення догани директору КП "Лубни-водоканал" ОСОБА_4." стало рішення міської ради від 13 квітня 2017 року "Про невиконання рішення міської ради від 16 березня 2017 року в частині ненадання директором даного підприємства ОСОБА_4 звіту про виконання рішення Лубенської міської ради від 16 лютого 2017 року "Про розгляд звернення ОКВПТГ "Лубнитеплоенерго".

Рішення Лубенської міської ради від 16 лютого 2017 року "Про розгляд звернення ОКВПТГ "Лубнитеплоенерго" в частині зменшення суми позовних вимог до ОКВПТГ "Лубнитеплоенерго" в розмірі штрафних (фінансових) санкцій фактично є втручанням в господарську діяльність підприємства, оскільки цим рішення КП "Лубни-водоканал" як позивача в господарській справі змушено відмовитися від частини позовних вимог, які по суті є прибутком підприємства.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Згідно зі статтею 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Відповідно до статті 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Без отримання письмових пояснень від працівника або складання акта про відмову надати такі пояснення накладати на працівника дисциплінарні стягнення відповідно до статті 149 КЗпП України неправомірно.

Як роз'яснено у пункті 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" (v0009700-92) у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з'ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 статті 40, пунктом 1 частини першої статті 41 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Згідно з пунктом 23 вищевказаної постанови за передбаченими пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП України підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного стягнення за невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Суди попередніх інстанцій правильно застосували норми матеріального права та дійшли обґрунтованого висновку про те, що позивач повідомляв, що листом від 02 березня 2017 року № 01-04/224 ним було подано звіт про виконання рішення Лубенської міської ради від 16 лютого 2017 року "Про розгляд звернення ОКВПТГ "Лубнитеплоенерго" та про направлення до Господарського суду Полтавської області звернення про зменшення розміру штрафних санкцій у справі № 917/1783/16. Повторно звіт було подано листом від 31 березня 2017 року № 01-04/362, однак при притягненні ОСОБА_4 до дисциплінарної відповідальності відомості про виконання рішення ради належним чином не були перевірені та враховані.

При звільненні позивача з роботи на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України пояснення у нього не відбиралися, а в розпорядженні про звільнення не вказано, в чому саме полягало систематичне невиконання без поважних причин посадових обов'язків, та чим ці обов'язки передбачені, а відповідач обмежився лише загальним посиланням на систематичне невиконання без поважних причин позивачем посадових обов'язків при застосуванні такого крайнього заходу, як звільнення, та не врахував, положення пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України, згідно з якими при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за які вчинено проступок.

Відповідач не надав належних доказів, які б свідчили про вину в діях позивача та вказували на невиконання ним своїх функціональних обов'язків, систематичність невиконання яких підтверджено не було.

Доводи касаційної скарги про те, що позивач надавав пояснення з приводу свого звільнення не знайшли свого підтвердження, оскільки в матеріалах справи є пояснення позивача щодо невиконання рішень ради, надання позивачем звіту про виконання рішення та направлення до господарського суду звернення про зменшення розміру штрафних санкцій, а також пояснення щодо наявності конфлікту інтересів. Однак, позивач був звільнений на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України.

Інші доводи касаційної скарги про те, що позивач зобов'язаний був підготувати проект рішення та додати до нього звіт про виконання рішення ради та в подальшому виступити на сесії міської ради, а не направляти звичайний лист, недослідження судами протоколу робочої групи від 04 квітня 2017 року, не вжиття ОСОБА_4 заходів, передбачених частиною першою статті 8 Закону України "Про запобігання корупції", а також зазначення підстави для звільнення позивача не свідчать про неправильне застосування судами норм матеріального права.