Постанова
Іменем України
03 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 495/2065/15-ц
провадження № 61-13449св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Антоненко Н. О., Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Крата В. І., КурилоВ. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_3,
представники позивача:ОСОБА_4, ОСОБА_5,
відповідач - ОСОБА_6,
представники відповідача:ОСОБА_7, ОСОБА_8,
третя особа - громадське об'єднання громадян "Івушка",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 04 квітня 2016 року в складі судді Боярського О. О. та ухвалу Апеляційного суду Одеської області
від 24 жовтня 2016 року в складі колегії суддів: Гірняк Л. А., Заїкін А. П.,
Калараш А. А.,
В С Т А Н О В И В:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2015 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_6, третя особа - громадське об'єднання громадян "Івушка" (далі - ГОГ "Івушка"), про стягнення грошових коштів.
Позовна заява мотивована тим, що 01 грудня 2013 року вона передала відповідачу власні кошти у розмірі 5 000,00 доларів США для вирішення питання щодо оформлення документів відведення земельної ділянки для ГОГ "Івушка", про що останнім власноручно було складено розписку. Проте, взятого обов'язку відповідач не виконав, тому у відповідності до вимог частини першої статті 623 ЦК України просила відшкодувати їй збитки.
З урахуванням викладеного, та уточнень позовних вимог, ОСОБА_3 просила суд стягнути з відповідача на її користь грошові кошти у розмірі 133 000,00 грн.
Короткий зміст рішення суду першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області
від 04 квітня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 24 жовтня 2016 року, відмовлено у задоволенні позову.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що відсутні належні та допустимі докази того, що відповідачем не повернуто кошти у розмірі 133 000,00 грн.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У грудні 2016 року ОСОБА_3 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права,просила скасувати рішення судів попередніх інстанцій та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про те, що передані нею відповідачу кошти були коштами ГОГ "Івушка", оскільки при передачі таких коштів вона не діяла як керівник ГОГ "Івушка", а діяла у власних інтересах, а тому ОСОБА_6 були передані власні кошти
ОСОБА_3, а не кошти ГОГ "Івушка". Крім того, вважала, що не є належними та допустими доказами довідки голови правління ГОГ "Івушка" ОСОБА_13
від 15 січня 2015 року № 4 та від 28 травня 2015 року № 67, оскільки вони не є фінансовими документами та не можуть підтверджувати обставини справи щодо надходження готівки до каси ГОГ "Івушка".Також не є належним та допустимим доказом квитанція до прибуткового касового ордеру від 15 січня 2015 року № 23, оскільки вона була одержана з порушенням порядку, встановленого законом. Таким чином, заявник вважала, що судами попередніх інстанцій неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неналежним чином досліджено надані докази у їх сукупності.
Відзив відповідача на касаційну скаргу не подано
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 лютого 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та витребувано цивільну справу із суду першої інстанції.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 червня 2017 року цивільну справу призначено до судового розгляду.
Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України (1618-15) у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
У березні 2018 року справа передана до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судом установлено, що відповідно до довідки про взяття на облік платника податків Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції ГОГ "Івушка" є неприбутковою організацією та взята на облік 18 червня 2002 року № 2183, ідентифікаційний код 26210485, керівник - ОСОБА_3
01 грудня 2013 року ОСОБА_6 взяв у ОСОБА_3 5 000,00 доларів США для виконання робіт з оформлення документів відводу земельної ділянки для
ГОГ "Івушка" про що склав розписку.
15 січня 2015 року дружина відповідача - ОСОБА_7 повернула ГОГ "Івушка" 3 000,00 доларів США з суми яку її чоловік отримав 01 грудня 2013 року, що підтверджено квитанцією до прибуткого ордеру від 15 січня 2015 року № 23.
Згідно із довідкою ГОГ "Івушка" від 28 травня 2015 року № 67 грошові кошти у розмірі 5 000,00 доларів США, отримані від ОСОБА_12, 2 000,00 доларів США витрачені за призначенням, а 3 000,00 доларів США повернуті до каси та повернуті людям. Розписка про отримання ОСОБА_6 указаної суми коштів була дана колишній голові ГОГ "Івушка" ОСОБА_3
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до вимог частини 1 статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Статтями 10, 60 ЦПК України (2004 року) встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Встановлено, що кошти на виконання робіт з відведення земельної ділянки для
ГОГ "Івушка" були передані відповідачу.
Таким чином, вирішуючи спір, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (стаття 212 ЦПК України 2004 року), з урахуванням встановлених обставин і вимог (статей 10, 60 ЦПК України 2004 року), встановивши, що відповідач виконав свої зобов'язання, а саме: 2 000,00 доларів США витратив за призначенням, а
3 000,00 доларів США повернув замовнику, зокрема ГОГ "Івушка" та з урахуванням відсутності претензій у ГОГ "Івушка" до відповідача щодо невиконання зобов'язання, дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для стягнення 133 000,00 грн на користь ОСОБА_3 як неповернутих коштів.
Доводи позивача про те, що грошові кошти, які були передані нею відповідачу були її особистими спростовуються матеріалами справи.
Інші доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржувані судові рішення постановлено без додержання норм матеріального і процесуального права та зводяться до переоцінки доказів у справі, що, відповідно до положень статті 400 ЦПК України, знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду. У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.
Щодо судових витрат
Відповідно до підпункту "в" пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Оскільки у задоволенні касаційної скарги відмовлено, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.
Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області
від 04 квітня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 24 жовтня 2016 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий М. Є. Червинська
Судді: Н. О. Антоненко
В. М. Коротун
В.І. Крат
В.П. Курило