Постанова
Іменем України
03 квітня 2019 року
м. Київ
справа № 219/10785/15-ц
провадження № 61-16473св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Лесько А. О. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Сімоненко В. М., Штелик С.П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - Обласне комунальне підприємство "Донецьктеплокомуненерго",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" на рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 23 червня 2017 року у складі судді Давидовської Т. В. та рішення Апеляційного суду Донецької області від 14 серпня 2017 року у складі колегії суддів: Соломахи Л. І., Курило В. П., Мальованого Ю. М.,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
У листопаді 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" (далі - ОКП "Донецьктеплокомуненерго") про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати.
Позовна заява мотивована тим, що з 10 серпня 2007 року по 02 жовтня 2014 року він працював на посаді директора відокремленого підрозділу "Виробнича одиниця ОКП "Донецьктеплокомуненерго" "Жданівкатепломережа".
На день звільнення йому не була виплачена заробітна плата за період з 01 травня 2014 року по 02 жовтня 2014 року у розмірі 17 095,78 грн, компенсація за невикористану відпустку у розмірі 8 132,04 грн, заробітна плата за жовтень 2014 року у розмірі 609,76 грн. Зазначена заборгованість була стягнута на його користь рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 11 лютого 2015 року (справа № 219/5690/2014-ц).
Заборгованість по заробітній платі за період з 01 травня 2014 року по 02 жовтня 2014 року у розмірі 17 095,78 грн була йому виплачена 27 квітня 2015 року, заборгованість з компенсації за невикористану відпустку у розмірі 8 132,04 грн та заробітна плата за жовтень 2014 року у розмірі 609,76 грн виплачені 02 червня 2015 року.
Посилаючись на порушення відповідачем встановлених строків виплати заробітної плати, що призвело до її знецінення, просив з урахуванням уточнених позовних вимог стягнути з відповідача на його користь компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків виплати заробітної плати, нарахованої за період з травня по жовтень 2014 року у розмірі 9 411,05 грн.
29 лютого 2016 року позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій, посилаючись на ті ж самі обставини, просив:
стягнути з відповідача на його користь компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків виплати заробітної плати, нарахованої за період з травня по жовтень 2014 року у розмірі 9 400,00 грн;
середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 28 квітня 2015 року по день фактичного розрахунку.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВИХ РІШЕНЬ
Рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 23 червня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено частково.
Стягнуто з ОКП "Донецьктеплокомуненерго" на користь ОСОБА_4 компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати в розмірі 9 400,00 грн.
У задоволенні позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відмовлено.
Стягнуто з ОКП "Донецьктеплокомуненерго" на користь держави судовий збір у сумі 609,00 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що судовим рішенням, яке набрало законної сили, встановлено факт затримки у виплаті заробітної плати, а тому позивач має право на компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" (2050-14) (далі - Закон). Оскільки затримка виплати належних позивачу на день звільнення сум заробітної плати сталася не з вини відповідача, а через настання обставин непереборної сили, тому підстави для стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відсутні.
Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 14 серпня 2017 року рішення рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 23 червня 2017 року в частині стягнення з ОКП "Донецьктеплокомуненерго" на користь ОСОБА_4 компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати в розмірі 9 400,00 грн змінено, доповнено абзацом наступного змісту:
"Зобов'язати ОКП "Донецьктеплокомуненерго" при виплаті ОСОБА_4 компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати в розмірі 9 400,00 грн утримати з цієї суми податок з доходів фізичних осіб та інші обов'язкові платежі".
Рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 23 червня 2017 року в частині стягнення з ОКП "Донецьктеплокомуненерго" на користь держави судового збору у сумі 609,00 грн змінено.
Стягнуто з ОКП "Донецьктеплокомуненерго" на користь держави судовий збір у сумі 487,20 грн.
Рішення апеляційного суду мотивоване тим, судом першої інстанції при вирішенні питання про стягнення з відповідача компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати не враховано, що справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ДОВОДІВ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
У вересні 2017 року ОКП "Донецьктеплокомуненерго" звернулося до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення процесуального права, просило скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позовних вимог про стягнення компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків виплати заробітної плати, та направити справу в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами не враховано, що обов'язок нарахування компенсації втрати частини доходів на стягнуту за рішенням суду заробітну плату виникає після спливу місячного строку невиконання такого рішення, який починається з дня набранням рішення законної сили. Крім того, в довідках, на які посилався апеляційний суд у своєму арифметичному розрахунку, не вказано про утримання або неутримання воєнного збору, який є обов'язковим платежем і повинен був бути утриманим в серпні, вересні та жовтні 2014 року. Таким чином, висновки суду, що заборгованість з заробітної плати, на яку нараховується компенсація позивачу, визначена після утримання усіх необхідних податків та обов'язкових платежів, не відповідають обставинам справи та призвели до ухвалення незаконного рішення.
АРГУМЕНТИ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
У запереченні на касаційну скаргу ОСОБА_4 зазначав, що доводи касаційної скарги про неправильність проведення судами розрахунків сум, які йому підлягали виплаті як компенсація втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати, є безпідставними та не ґрунтуються на матеріалах справи, оскільки такі розрахунки були проведені на підставі довідок, виданих йому головним бухгалтером ОКП "Донецьктеплокомуненерго", які скріплені його печаткою та підписом бухгалтера.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Судами встановлено, що ОСОБА_4 перебував з ОКП "Донецьктеплокомуненерго" в трудових правовідносинах з 10 серпня 2007 року по 02 жовтня 2014 року.
Наказом № 212-к від 02 жовтня 2014 року ОСОБА_4 звільнений з посади директора Відокремленого підрозділу "Виробнича одиниця Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" "Жданівкатепломережа" за власним бажанням на підставі статті 38 КЗпП України.
Рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 11 лютого 2015 року у справі № 219/5690/2014-ц, яке в частині стягнення заборгованості по заробітній платі набрало законної сили, встановлено, що заборгованість відповідача ОКП "Донецьктеплокомуненерго" перед ОСОБА_4 по заробітній платі складає: невиплачена заробітна плата за період з травня 2014 року по жовтень 2014 року - 17 095,98 грн, заробітна плата за жовтень 2014 року - 609,76 грн, компенсація за невикористану відпустку - 8 132,04 грн. Зазначена заборгованість рішенням суду стягнута на користь ОСОБА_4 (а. с. 63-67 т. 1).
Заборгованість по заробітній платі у сумі 17 095,98 грн позивачу виплачена 27 квітня 2015 року; заборгованість по заробітній платі за жовтень 2014 року у сумі 609,76 грн та компенсація за невикористану відпустку у розмірі 8 132,04 грн - 02 червня 2015 року, що підтверджується платіжними дорученнями № 1808 від 27 квітня 2014 року, № 2413, № 2414 від 02 червня 2014 року (а. с. 52-54 т. 1).
Відповідно до частини третьої статті 61 ЦПК України 2004 року обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
У статтях 1- 3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" зазначено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується дохід, до уваги не береться).
Таким чином, апеляційний суд, урахувавши наведені норми матеріального права та преюдиційні обставини, встановлені при розгляді справи № 219/5690/2014-ц, дійшов обґрунтованого висновку, що матеріалами справи доведена затримка виплати ОСОБА_4 заробітної плати за період з травня 2014 року по 02 жовтня 2014 року у сумі 17 095, 78 грн, тобто більш ніж на один календарний місяць, що є підставою для нарахування позивачу компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
Також правильним є висновок апеляційного суду, що обчислення такої компенсації здійснено відповідачем відповідно до вимог вказаного Закону та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159 (159-2001-п) , на підставі довідки від 09 жовтня 2014 року, в якій заборгованість по заробітній платі визначена після утримання податків і інших обов'язкових платежів.
Доводи касаційної скарги, що у довідці від 09 жовтня 2014 року, наданій позивачем, не зазначено про утримання воєнного збору, тому стягнутий розмір компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, є неправильним, не ґрунтуються на матеріалах справи, оскільки така довідка видана самим відповідачем та її правильність ним не спростована.
Твердження касаційної скарги ОКП "Донецьктеплокомуненерго", що обов'язок нарахування компенсації втрати частини доходів на стягнуту за рішенням суду заробітну плату виникає після спливу місячного строку невиконання такого рішення, який починається з дня набрання рішенням законної сили, є аналогічними доводам апеляційної скарги, яким апеляційним судом відповідно до норм статті 212 ЦПК України 2004 року надано оцінку та обґрунтовано відхилено.
Інші доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а стосуютьсяпереоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТОМ РОЗГЛЯДУ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
Отже, вирішуючи спір у частині наявності правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати, судиправильно визначилися з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідили наявні у справі докази і дали їм належну оцінку згідно зі статтями 57- 60, 212 ЦПК України 2004 року, та ухвалили законні й обґрунтовані рішення.
Частиною першою статті 410 ЦПК Українивизначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 400, 402, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" залишити без задоволення.
Рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 23 червня 2017 року у частині задоволення позовних вимог про стягнення на користь позивача компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати в незміненій частині та рішення Апеляційного суду Донецької області від 14 серпня 2017 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді В. С. Висоцька А. О. Лесько С. Ю. Мартєв В. М. Сімоненко С. П. Штелик