розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" на рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 26 січня 2017 року в складі судді Олексюк Т. І. та ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 26 квітня 2017 року в складі колегії суддів: Литвинюк І. М., Височанська Н. К., Перепелюк І. Б.,

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України (1618-15) у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2016 року ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_6, Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" (далі - ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія") про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки в результаті дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП).

Позовна заява мотивована тим, що 01 вересня 2016 року відбулася ДТП, внаслідок якої автомобіль Citroen Berlingo, який фактично належить ОСОБА_4, зазнав механічних пошкоджень. Винним у вчиненні ДТП є ОСОБА_6, цивільно-правова відповідальність якого була застрахована у ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія".

Відповідно до висновку експертизи вартість відновлювального ремонту перевищує вартість автомобіля, тому розмір матеріального збитку становить 55 039,58 грн. ОСОБА_4 звертався до страхової компанії заподіювача шкоди із заявою про виплату страхового відшкодування, проте у виплаті страхового відшкодування було відмовлено.

Крім того, внаслідок ДТП водій автомобіля Citroen Berlingo ОСОБА_5 зазнав тілесних ушкоджень, тому вказував, що йому завдано моральної шкоди. ОСОБА_4 вказував, що суми страхового відшкодування (за вирахуванням франшизи) не достатньо для повного відшкодування завданих збитків.

На підставі викладеного ОСОБА_4 та ОСОБА_5 просили: стягнути на користь ОСОБА_4 з ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" 47 430,62 грн, а з ОСОБА_6 5 038,58 грн; стягнути на користь ОСОБА_5 з ОСОБА_6 30 000 грн моральної шкоди.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 26 січня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 5 538,58 грн у відшкодування майнової шкоди та 57,66 грн у відшкодування понесених по справі витрат по сплаті судового збору.

Стягнуто з ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" на користь ОСОБА_4 47 430,62 грн завданих збитків та 493,54 грн у відшкодування понесених по справі витрат по сплаті судового збору.

Позовні вимоги ОСОБА_5 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 3 000 грн у відшкодування моральної шкоди та 551,20 грн у відшкодування понесених по справі витрат по сплаті судового збору.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_6 застрахована на підставі укладеного між ним та ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" полісу, згідно з яким передбачено ліміт відповідальності у зв'язку із заподіянням шкоди майну в розмірі 50 000 грн. Розмір матеріального збитку був визначений експертом в рамках кримінального провадження. Знищений автомобіль Citroen Berlingo після ДТП перебував на території Кіцманського відділу поліції Головного управління національної поліції в Чернівецькій області, тому доводи страховика про позбавлення його можливості визначити розмір збитку є необґрунтованими.

Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 26 квітня 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками місцевого суду, а також зазначив, що ОСОБА_6 02 вересня 2015 року надав cтраховику письмове повідомлення про ДТП, яка сталася 01 вересня 2015 року, проте він у порушення вимог закону протягом десяти днів не направив спеціаліста з проведення оцінки до місцезнаходження пошкодженого майна. З довіреності від 13 січня 2012 року вбачається, що ОСОБА_7 уповноважив ОСОБА_4 представляти його інтереси щодо користування, розпорядження, страхування автомобіля Citroen Berlingo. Для цього йому надано право, у тому числі одержувати страхове відшкодування, з правом подавати позов та одержувати гроші.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у травні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія", посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 травня 2017 року відкрито касаційне провадження і витребувано цивільну справу.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

30 липня 2019 року справу передано до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що страховика не повідомлено про місцезнаходження автомобіля, тому він не мав можливості направити експерта для визначення вартості збитку. Підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування є невиконання потерпілим своїх обов'язків, оскільки це призвело до неможливості страховика встановити факт ДТП, причини та обставини її настання, а також розмір заподіяної шкоди.

Доводи інших учасників справи

Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що 01 вересня 2016 року відбулася ДТП, внаслідок якої автомобіль Citroen Berlingo зазнав механічних пошкоджень.

Автомобіль Citroen Berlingoна час ДТП знаходився у володінні та користуванні позивачів на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 13 січня 2012 року.

Винним у вчиненні ДТП є ОСОБА_6, що підтверджується постановою Кіцманського районного суду Чернівецької області від 26 лютого 2016 року, зміненою постановою апеляційного суду Чернівецької області від 30 березня 2016 року.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_6 на час ДТП була застрахована у ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія", страховий ліміт щодо майна - 50 000 грн, франшиза - 500 грн.

Відповідно до висновку судової автотоварознавчої експертизи від 08 жовтня 2015 року внаслідок пошкодження автомобіля власнику автомобіля Citroen Berlingo спричинений матеріальний збиток у розмірі 55 038,58 грн, відновлювальний ремонт автомобіля є економічно необґрунтований. Розмір збитків був визначений експертом в рамках кримінального провадження.

Постановою слідчого від 09 лютого 2016 року кримінальне провадження по факту ДТП закрито на підставі пункту 2 частини першої статті 284 КПК України.

25 серпня 2016 року ОСОБА_4 до ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" направлено заяву про страхове відшкодування.

Листом від 06 жовтня 2016 року ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" відмовило у виплаті страхового відшкодування.

В указаному листі страховик вказував, що ОСОБА_6 02 вересня 2015 року надав ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" письмове повідомлення про ДТП, яка відбулася 01 вересня 2015 року.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду відповідає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України "Про страхування").

Види обов'язкового страхування в Україні визначені у статті 7 Закону України "Про страхування". До них пункт 9 частини першої вказаної статті відносить страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відносини у цій сфері регламентує, зокрема, Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (1961-15) .

Обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (стаття 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

За загальним правилом, викладеним у пункті 5 частини першої статті 991 ЦК України, страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі, зокрема, створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків.

У випадку невиконання чи неналежного виконання страхувальником вказаного обов'язку страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника.

Уклавши договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов'язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов'язку страхувальника, який завдав шкоди.

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

На підставі викладеного суди дійшли правильного висновку, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_6 застрахована на підставі укладеного між ним та ПрАТ "Українська пожежно-страхова компанія" полісу, згідно з яким передбачено ліміт відповідальності у зв'язку із заподіянням шкоди майну в розмірі 50 000 грн. Розмір матеріального збитку був визначений експертом в рамках кримінального провадження. Зібраними у справі доказами підтверджено факт та обставини ДТП, а також розмір завданих збитків.

Не заслуговують на увагу доводи касаційної скарги, що страховика не повідомлено про місцезнаходження автомобіля, тому він не мав можливості направити експерта для визначення вартості збитку, оскільки його було двічі повідомлено про факт ДТП, а саме страхувальником 02 вересня 2015 року та потерпілою особою листом від 25 серпня 2016 року, тому він мав об'єктивну можливість направити експерта для визначення вартості збитку автомобіля Citroen Berlingo, який після ДТП перебував на території Кіцманського відділу поліції Головного управління національної поліції в Чернівецькій області.

Безпідставними є доводи касаційної скарги, що підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування є невиконання потерпілим своїх обов'язків, оскільки це призвело до неможливості страховика встановити факт ДТП, причини, обставини її настання та розмір заподіяної шкоди, оскільки у даному випадку факт та обставини настання страхового випадку ніким не оспорюється, він зафіксований правоохоронними органами та підтверджено постановою про закриття кримінального провадження і постановою про притягнення ОСОБА_6 до адміністративної відповідальності. При цьому розмір завданої майнової шкоди встановлено висновком судової автотоварознавчої експертизи. Тому сам по собі факт ненаправлення страховиком експерта для визначення вартості збитку не є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування у цій справі, враховуючи встановлені судами обставини.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.