П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 березня 2019 року
м. Київ
справа № 569/11431/17
провадження № 61-46962св18
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Лесько А. О., Мартєва С. Ю., Пророка В. В. Сімоненко В. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради,
відповідач - ОСОБА_1,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду від 5 червня 2018 року в складі судді Ковальова І. М. та постанову Апеляційного суду Рівненської області від 27 вересня 2018 року в складі колегії суддів: Шимківа С. С., Боймиструка С. В., Хилевича С. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
В липні 2018 року Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої суми щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.
Позовна заява мотивована тим, що 12 листопада 2014 року відповідач звернулася до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради із заявою про призначення щомісячної адресної грошової допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, відповідно до якої вона зареєстрована на АДРЕСА_2 та у володінні будь-кого із членів сім'ї іншого житлового приміщення немає.
Відповідно до заяв від 12 листопада 2014 року, 18 травня 2015 року, 23 листопада 2015 року, 26 січня 2016 року, 24 травня 2016 року щомісячна адресна грошова допомога внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг призначалась на 6 місяців.
29 листопада 2016 року було встановлено, що відповідач з 24 березня 2011 року володіє на праві спільної сумісної власності (47/100) домоволодінням за адресою: АДРЕСА_1.
Згідно з пунктом 6 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 505 (505-2014-п) грошова допомога не призначається у разі, коли будь-хто з членів сім'ї має у володінні житлове приміщення, розташоване в регіонах інших, ніж тимчасово окупована територія України та райони проведення антитерористичної операції.
Надання відповідачем недостовірної інформації призвело до надміру нарахованої суми щомісячної адресної грошової допомоги за періоди з 12 листопада 2014 року по 14 травня 2016 року та з 24 травня 2016 року по 23 листопада 2016 року в розмірі 45194 грн 28 коп., які підлягають поверненню на рахунок Управління.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 5 червня 2018 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Рівненської області від 27 вересня 2018 року, позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради суму надміру виплаченої грошової допомоги в розмірі 45194,28 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що повідомлення відповідачем недостовірної інформації призвело до надміру нарахованої суми щомісячної адресної грошової допомоги, яка в силу вимог чинного законодавства підлягає поверненню. При цьому в заяві від 14 грудня 2016 року, з якою відповідач звернулась до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради, остання зобов'язувалася повернути суми переплати в повному обсязі, однак дані про повернення відповідачем коштів на рахунок позивача відсутні.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У поданій до Верховного Суду касаційній скарзі ОСОБА_1 просить суд скасувати ухвалені в цій справі рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 20 листопада 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 569/11431/17 з Рівненського міського суду Рівненської області,
Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 28 лютого 2019 року справу за позовом Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої суми щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг призначено до розгляду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що той факт, що за нею зареєстрована певна частина домоволодіння на праві спільної сумісної власності, якою вона фактично не володіє та не користується, не позбавляє її права на отримання адресної щомісячної грошової допомоги для покриття витрат на проживання у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 504 (504-2014-п) . Окрім того, отримана нею щомісячна адресна грошова допомога на загальну суму 45 194,28 грн була безпосередньо використана на оплату оренди житлового приміщення, яке вона орендувала для членів своєї сім'ї.
Доводи інших учасників справи
11 грудня 2018 року Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення. У відзиві зазначає, що відповідачка у заяві про призначення щомісячної адресної грошової допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання від 12 листопада 2014 року зазначала що фактично із членами сім'ї проживає за адресою АДРЕСА_1, тобто в будинку, який за рішенням Рівненського міського суду від 28 лютого 2011 року належить їй на праві спільної сумісної власності, а тому посилання відповідачки у цій же заяві на те, що ні в неї, ні у членів її сім'ї не має у володінні житлового приміщення розташованого у регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України та регіони проведення антитерористичної операції не відповідає дійсності.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Під час розгляду справи суди установили, що ОСОБА_1 12 листопада 2014 року звернулася до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради з заявою про призначення щомісячної адресної грошової допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання ( далі - заява про призначення допомоги)
В заяві ОСОБА_1 зазначала, що станом на 12 листопада 2014 року вона зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2, однак у зв'язку з проведенням антитерористичної операції у Донецькій області прибула до міста Рівне для проживання. У заяві зазначала що у володінні будь-кого із членів сім'ї не має житлового приміщення, яке знаходиться в регіонах інших, ніж райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення.
Також ОСОБА_1 зверталася до позивача із заявами про призначення грошової допомоги на покриття витрат на проживання та на оплату житлово-комунальних послуг 18 травня 2015 року, 23 листопада 2015 року, 26 січня 2016 року, та 24 травня 2016 року, в яких зазначала, що у володінні будь-кого із членів її сім'ї немає житлового приміщення, розташованого в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення
Суди також установили, що під час проведення позивачем перевірки достовірності та повноти інформації, наданої відповідачем для призначення державної допомоги було з'ясовано, що за ОСОБА_1 зареєстровано право власності (47/100 частка у праві власності) на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, яку вона зазначала як місце фактичного проживання на час звернення з заявами про допомогу.
14 грудня 2016 року відповідач звернулась до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради з письмовою заявою у якій зазначила, що суму переплати зобов'язується повернути в повному обсязі, у зв'язку з складним матеріальним становищем запевнила, що повертати кошти буде частинами.
Однак надмірну виплачену суму щомісячної адресної допомоги відповідач не повернула.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Перевіривши доводи касаційної скарги, обговоривши питання застосування за встановлених фактичних обставин норм матеріального права та тлумачення цих норм у судовій практиці, Верховний суд у складі колегії суддів Другої судової палати касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Механізм надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (далі - грошова допомога) визначений Порядком надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 505 (505-2014-п) (далі - Порядок № 505).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 505 грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням і виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.
Для отримання грошової допомоги (у тому числі у разі призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк, якщо її виплата раніше не здійснювалася через установи уповноваженого банку) уповноважений представник сім'ї звертається за фактичним місцем проживання (перебування) сім'ї до установи уповноваженого банку для відкриття в установленому порядку поточного рахунка, пред'являє паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу, та подає на адресу уповноваженого органу відповідну заяву про надання грошової допомоги (для призначення грошової допомоги вперше) або заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги (у разі призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк, якщо її виплата раніше не здійснювалася через установи уповноваженого банку). З метою визначення дати, часу та адреси подання заяви уповноважений представник сім'ї звертається у контакт-центр уповноваженого банку (пункт 5 Порядку № 505).
У цьому ж пункті наведений перелік документів та процедура їх оформлення уповноваженим органом.
Відповідно до пункту 10 Порядку № 505 уповноважені органи мають право перевіряти обґрунтованість видачі та достовірність документів, поданих для призначення грошової допомоги, а також здійснювати запити та безоплатно отримувати відомості від підприємств, установ та організацій усіх форм власності, необхідні для призначення грошової допомоги та контролю за правильністю її надання.
Отже, питання щодо призначення особі грошової допомоги, передбаченої Порядком № 505 вирішується уповноваженим органом, який зобов'язаний перевірити надані такою особою документи та на їх підставі прийняти відповідне рішення.
Виплата допомоги обмежена строком до шести місяців, але у випадку прийняття уповноваженим органом рішення на такий строк, останній не звільняється від обов'язку перевіряти та контролювати правомірність здійснення виплат призначеної грошової допомоги.
Відповідно до пункту 6 Порядку № 505 (у редакції чинній на час звернення з первинною заявою про призначення допомоги у листопаді 2014 року) грошова допомога не призначається якщо будь-хто з членів сім'ї має у володінні житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України та райони проведення антитерористичної операції.
У подальшому зазначена норма права неодноразово змінювалась.
Так, постановою Кабінету Міністрів України № 212 від 31 березня 2015 року (212-2015-п) внесено зміни, відповідно до яких грошова допомога не призначається у разі, коли будь-хто з членів сім'ї має у власності житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України та райони проведення антитерористичної операції. Постановою КМУ № 370 від 31 травня 2017 року (370-2017-п) внесено доповнення до цього пункту та зазначено, що грошова допомога не призначається у разі, коли будь-хто із членів сім'ї має у власності житлове приміщення/частину житлового приміщення, що розташоване в інших регіонах, ніж тимчасово окупована територія України, населені пункти, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, крім житлових приміщень, які непридатні для проживання, що підтверджується відповідним актом технічного стану. Постановою КМУ № 453 від 04 липня 2017 (453-2017-п) роу з переліку членів сім'ї виключено сім'ї, до складу яких входять військовослужбовці з числа внутрішньо переміщених осіб, які захищають незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції.
Отже, при розгляді справи за позовами про повернення надмірно сплаченої грошової допомоги виплаченої відповідно до постанови КМУ № 505 від 1 жовтня 2014 року (505-2014-п) судам слід встановлювати в залежності від часу подачі заяви які відомості повинен був повідомити заявник, чи відповідають ці відомості дійсності, чи користується заявник виключеннями визначеними пунктом 6 цієї постанови, чи усвідомлював заявник, що повідомляє неправдиві відомості та чи мав намір їх повідомити тощо.
На час первинного звернення відповідачки із заявами про призначення грошової допомоги майно, наявність якого виключає призначення такої допомоги повинно бути у володінні, а з 31 березня 2015 року у власності відповідачки та членів її сім'ї.
Суди встановили, що відповідачка у заявах про призначення допомоги повідомила неправдиві відомості щодо відсутності у володінні будь кого з членів сім'ї житлового приміщення.
За встановлених судами фактичних обставин справи з урахуванням фактичного місця проживання відповідачки за місцем розташування належної їй власності, суди дійшли до обґрунтованого висновку про повідомлення неї неправдивих відомостей щодо наявності у користуванні житлового приміщення.
Підстави повернення надмірно виплачених грошових коштів визначені пунктом 11 Порядку № 505.
За змістом цього пункту, в редакції на час звернення до суду із цим позовом, уповноважений представник сім'ї, якому призначено грошову допомогу, зобов'язаний повідомляти уповноваженому органу про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги, протягом трьох днів з дня настання таких обставин.
Суми грошової допомоги, виплачені надміру внаслідок подання документів з недостовірними відомостями, повертаються уповноваженим представником сім'ї на вимогу уповноваженого органу.
У разі відмови добровільного повернення надміру перерахованих сум грошової допомоги вони стягуються у судовому порядку.
Цим пунктом визначений обов'язок уповноваженого члена сім'ї повідомляти відповідний орган про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги та обов'язок повернення грошової допомоги внаслідок подання документів з недостовірними відомостями добровільно або у судовому порядку.
При цьому пунктом 12 цього Порядку визначаються підстави припинення з наступного місяця грошової допомоги у разі виявлення уповноваженим органом факту подання недостовірної інформації або неповідомлення про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги.
Отже, за системним аналізом пунктів 6,10-12 Порядку № 505 можна дійти висновку що грошова допомога не призначається а виплата призначеної грошової допомоги повинна бути припинена з наступного місяця, якщо особа при призначені допомоги повідомила недостовірні відомості щодо наявності у неї у користуванні ( в редакції Порядку до 31 березня 2015 року) або у власності (в редакції з 31 березня 2015 року) житлового приміщення придатного для проживання (в редакції з 4 липня 2017 року).
Повернення ж виплаченої грошової допомоги відповідно до пункту 11 цього Порядку здійснюється при неповідомлені особи про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги.
Оскільки суди установили, що ОСОБА_1 на час звернення за грошовою допомогою володіла та користувалась належною їй власністю (47/100 частки у праві власності на домоволодіння) за адресою: АДРЕСА_1, про що зазначала у заяві, і цей населений пункт не розташований на тимчасово непідконтрольній території або у зоні бойових дій, ОСОБА_1 не мала права на отримання допомоги.
Оскільки ОСОБА_1 повідомила недостовірні відомості щодо володіння належним їй на праві власності житловими приміщенням, то судові рішення ухвалені у відповідності до норм матеріального та процесуального права
Доводи касаційної скарги про те, що інші співвласники відмовляються укласти добровільно договір про поділ нерухомого майна, що позбавляє її права користування її часткою в спільному майні, є неприйнятними, та такими, що не свідчать про наявність об'єктивних причин неможливості користування таким майном, незалежних від волі власника, оскільки законодавство не ставить право на отримання грошової допомоги в залежності від права на виділення частки майна в натурі.
Враховуючи наведене та виходячи з установлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення суду апеляційної інстанції без змін.
Згідно із частиною третьою статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).
Оскільки дію рішень було зупинено ухвалою судді Верховного Суду від 20 листопада 2018 року, у зв'язку із закінченням касаційного провадження у цій справі необхідно поновити його дію.
Щодо судових витрат
Частиною тринадцятою статті 141 ЦПК України передбачено якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки рішення суду апеляційної інстанції залишено без змін, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 400, 409- 415 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Рівненського міського суду від 5 червня 2018 року та постанову Апеляційного суду Рівненської області від 27 вересня 2018 року залишити без змін.
Поновити дію рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 5 червня 2018 року та постанови Апеляційного суду Рівненської області від 27 вересня 2018 року.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В. С. Висоцька
Судді А. О. Лесько
С.Ю. Мартєв
В.В. Пророк
В.М. Сімоненко