розглянув в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна", в інтересах якого діє ОСОБА_3, на ухвалу апеляційного суду Харківської області в складі суддів: Овсяннікової А. І., Бездітко В. М., Коваленко І. П., від 17 лютого 2016 року,

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України (1618-15) (далі - Цивільний процесуальний кодекс України (1618-15) ), у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) , касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" (далі - ТОВ "ОТП Факторинг Україна") звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 19 вересня 2008 року.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 05 березня 2014 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ "ОТП Факторинг Банк" заборгованість за договором в розмірі 2 393 561,40 грн та судовий збір в сумі 3441 грн.

У серпні 2015 року ТОВ "ОТП Факторинг Україна" звернулось до суду з заявою про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання.

В обґрунтування заяви зазначено, що рішенням Московського районного суду м. Харкова від 05 березня 2014 року задоволено позов ТОВ "ОТП Факторинг Україна" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

11 вересня 2014 року представником товариства отримано виконавчий лист.

14 листопада 2014 року оригінал виконавчого листа було направлено на виконання до Московського ВДВС ХМУЮ.

30 липня 2015 року товариством направлено запит до Московського ВДВС ХМУЮ про хід виконання виконавчого провадження.

Згідно відповіді Московського ВДВС ХМУЮ виконавчий документ на виконанні не перебуває та до виконавчої служби не надходив.

Посилаючись на втрату виконавчих листів, позивач просив суд видати дублікат виконавчого листа у справі № 643/21446/13-ц та поновити строк пред'явлення виконавчих листів до виконання в указаній.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 20 жовтня 2015 року відмовлено в задоволенні заяви ТОВ "ОТП Факторинг України" про видачу дубліката виконавчого листа по справі № 643/21446/13-ц про стягнення з ОСОБА_2 Л, Г. заборгованості на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" та про поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання.

Ухвала суду першої інстанції мотивовано тим, що до заяви про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для його пред'явлення надана ксерокопія заяви ПАТ "ОТП Банк" про відкриття виконавчого провадження, на якій міститься ксерокопія фіскального чеку на суму 0,00 грн, з якої не вбачається, який документ підлягає відправленню, що не може бути доказом на підтвердження відправки позивачем виконавчого листа № 643/21446/13-ц для виконання до Московського ВДВС ХМУЮ. У зв'язку із зазначеним, суду не надано доказів, що виконавчий лист звертався до Московського ВДВС ХМУЮ до виконання та був втрачений, що є підставою для відмови у задоволенні заяви ТОВ "ОТП Факторинг України".

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 17 лютого 2016 року Апеляційну скаргу ТОВ "ОТП Факторинг Україна" задоволено частково.

Ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 20 жовтня 2015 року скасовано.

Постановлено нову ухвалу, якою в задоволенні заяви ТОВ "ОТП Факторинг Україна" про видачу дублікату виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання відмовлено з інших підстав.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ТОВ "ОТП Факторинг Україна" 14 листопада 2014 року направило виконавчі листи до відповідного відділу ДВС. Товариство було обізнано про порушення своїх прав з кінця листопада 2014 року, оскільки не отримало відомостей щодо вирішення питання про відкриття виконавчого провадження за надісланим поданням виконавчого листа до виконання. Апеляційний суд зазначив, що товариство до липня 2015 року не цікавилося рухом виконавчих листів, хоча було обізнано про те, що строк пред'явлення виконавчих листів до виконання сплив 24 квітня 2015 року, у зв'язку із чим суд апеляційної інстанції указав на відсутність поважних причин пропуску указаного строку та, відповідно, для видачі дублікатів виконавчих листів.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у березні 2016 рокудо Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ТОВ "ОТП Факторинг Україна", в інтересах якого діє ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати судове рішення апеляційного суду та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції, на думку скаржника, не повно дослідив зібрані у справі докази та дійшов помилкових висновків у справі. Апеляційний суд дійшов хибного висновку про відсутність підстав для поновлення строку на пред'явлення до виконання виконавчого листа. Крім того, вирішуючи питання щодо видачі дублікату виконавчого документу, суд апеляційної інстанції помилково відмовив у його видачі тільки через встановлену відсутність підстав для поновлення строку на пред'явлення виконавчого листа до виконання. Право суду на видачу дублікату виконавчого листа пов'язується із встановленням обставин щодо втрати такого документу і повинно розглядатись незалежно від висновків щодо наявності чи відсутності поважних причин для пред'явлення виконавчого листа до виконання, що, на думку скаржника, залишено без уваги апеляційним судом.

Доводи інших учасників справи

13 березня 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив представника ОСОБА_2 - адвоката Скляр М. І., на касаційну скаргу.

Разом з тим, відповідно до частини першої статті 395 ЦПК України учасники справи мають право подати до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу в письмовій формі протягом строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 березня 2016 року, якою відкрито касаційне провадження у даній справі, установлено строк подання заперечення на касаційну скаргу до 15 квітня 2016 року.

Згідно положень частини третьої статті 395 ЦПК України відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду судових рішень (рішення).

Ураховуючи, що відзив на касаційну скаргу у даній справі надійшов поза межами строку, встановленого судом касаційної інстанції в ухвалі про відкриття касаційного провадження, такий відзив підлягає поверненню особі, яка його подала.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2016 року справу за заявою ТОВ "ОТП Факторинг Україна" про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання у справі за позовом ТОВ "ОТП Факторинг Україна" до ОСОБА_2 про стягнення боргу, за касаційною скаргою ТОВ "ОТП Факторинг Україна", в інтересах якого діє ОСОБА_3, на ухвалу апеляційного суду Харківської області від 17 лютого 2016 року призначено до судового розгляду.

Обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що рішенням Московського районного суду міста Харкова від 05 березня 2014 року з ОСОБА_2 на користь ТОВ "ОТП Факторинг Україна" стягнуто заборгованість за кредитним договором у сумі 2 393 561 грн та 3 441 грн судового збору.

Рішення набрало законної сили 24 квітня 2014 року.

Строк пред'явлення виконавчих листів до виконання згідно вимог закону визначено до 24 квітня 2015 року.

18 вересня 2014 року представником товариства (стягувача) отримано виконавчий лист, виданий судом 01 вересня 2014 року на підставі заяви останнього.

Суд першої інстанції установлено, що до заяви про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для його пред'явлення надана ксерокопія заяви ПАТ "ОТП Банк" про відкриття виконавчого провадження, до якої додано копію фіскального чеку на суму 0,00 грн, з якої не зрозуміло, відправлення якого документу підтверджено такою квитанцією, тому така квитанція не може бути доказом на підтвердження відправки позивачем виконавчого листа № 643/21446/13-ц для виконання до Московського ВДВС ХМУЮ.

Апеляційний суд установив, що 14 листопада 2014 року виконавчий лист, виданий Московським районним судом м. Харкова 01 вересня 2014 року було направлено до Московського відділу ДВС ХМУЮ.

Суд апеляційної інстанції вказав, що копія указаної вище квитанції є доказом того, що виконавчі листи 14 листопада 2014 року направлені до ВДВС.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

За частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Касаційна скарга підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд та застосовані норми права

Відповідно до частини першої, другої, третьої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржене судове рішення не відповідає.

Згідно з частиною першою статті 370 ЦПК України (в редакції, чинній на момент порушення спірного питання заявником) замість втраченого оригіналу виконавчого листа або судового наказу суд, який видав виконавчий лист або судовий наказ, має право за заявою стягувача або поданням державного виконавця видати його дублікат.

Верховний Суд звертає увагу на те, що положення указаної статті також не містять безумовного обов'язку видати дублікат виконавчого документу і передбачена статтею 370 ЦПК України у відповідній редакції можливість видачі такого дублікату (право суду) пов'язується із належним з'ясуванням обставин втрати оригіналу виконавчого листа.

Обов'язок доказування обставин втрати оригіналу виконавчого листа покладається на заявника.

Згідно з частиною першою статті 371 ЦПК України (в редакції, чинній на момент порушення спірного питання заявником) стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Звертаючись до суду зі спірною заявою в частині видачі дублікату виконавчого документу, ТОВ "ОТП Факторинг Україна" вказувало на те, що отриманий представником товариства оригінал спірного виконавчого листа було надіслано до відділу ДВС і такий виконавчий лист втрачено.

Суд апеляційної інстанції указав, що виконавчі листи 14 листопада 2014 року направлені до ВДВС, що підтверджується ксерокопією відповідної квитанції відділення поштового зв'язку.

При цьому, апеляційний суд указав на пропуск стягувачем строку пред'явлення виконавчого листа до виконання та ненадання останнім доказів поважності пропуску такого строку.

Однак, із такими висновками погодитись не можна з огляду на наступне.

На момент виникнення спірних правовідносин строки подання виконавчого документа до виконання регулювались Законом України "Про виконавче провадження" (1404-19) 1999 року у відповідній редакції.

Відповідно до частини першої статті 22 Закону України "Про виконавче провадження" в указаній редакції виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Разом з тим, відповідно до пункту 1 частини першої статті 23Закону України "Про виконавче провадження" в зазначеній редакції строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються пред'явленням виконавчого документа до виконання.

Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується (частина друга статті 23 Закону України "Про виконавче провадження" в зазначеній редакції).

Розглядаючи заяву ТОВ "ОТП Факторинг Україна" про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення виконавчого листа до виконання, суд апеляційної інстанції указав, що 14 листопада 2014 року спірний виконавчий лист було направлено до Московського відділу ДВС ХМУЮ і, при цьому, зазначив, що стягувачем пропущено строк на пред'явлення до виконання указаного документу, який не підлягає поновленню.

Зазначені судом апеляційної інстанції обставини є взаємовиключними та не можуть бути застосовані одночасно, що залишено поза увагою апеляційного суду.

Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України). Аналогічний припис закріплений у частині першій статті 10 ЦПК України.

Елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоб виключити ризик свавілля.

На думку ЄСПЛ, поняття "якість закону" означає, що національне законодавство повинне бути доступним і передбачуваним, тобто визначати достатньо чіткі положення, аби дати людям адекватну вказівку щодо обставин і умов, за яких державні органи мають право вживати заходів, що вплинуть на конвенційні права цих людей (пункт 39 рішення у справі "C.G. та інші проти Болгарії" ("C. G. and Others v. Bulgaria"), заява № 1365/07; пункт 170 рішення у справі "ОлександрВолков проти України", заява № 21722/11.

Аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (наприклад, рішення від 21 січня 1999 року в справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22 лютого 2007 року в справі "Красуля проти Росії", від 5 травня 2011 року в справі "Ільяді проти Росії", від 28 жовтня 2010 року в справі "Трофимчук проти України", від 9 грудня 1994 року в справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 1 липня 2003 року в справі "Суомінен проти Фінляндії", від 7 червня 2008 року в справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") свідчить, що право на мотивоване (обґрунтоване) судове рішення є частиною загального права людини на справедливий і публічний розгляд справи та поширюється як на цивільний, так і на кримінальний процес.

Вимога пункту 1 статті 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов'язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами.

Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

Указаним ознакам оскаржене судове рішення апеляційного суду не відповідає.

Згідно з частинами третьою та четвертою статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом.