розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Біловодського районного суду Луганської області, у складі судді Соболєва Є. О., від 14 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду Луганської області, у складі колегії суддів: Назарової М. В., Лозко Ю. П., Орлова І. В., від 10 травня 2018 року.

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2017 року ОСОБА_4 звернулася до суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Свердловантрацит" (далі - ТОВ "ДТЕК Свердловантрацит") про стягнення заробітної плати.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що він з 11 лютого 2002 року працював у ТОВ "ДТЕК Свердловантрацит". 20 березня 2017 року був звільнений з роботи на підставі статті 38 КЗпП України за власним бажанням, проте відповідач всупереч вимогам статті 116 КЗпП України не провів із позивачем повного розрахунку в день звільнення.

Із урахуванням зазначеного, позивач просив позов задовольнити, стягнути з ТОВ "ДТЕК Свердловантрацит" на свою користь заборгованість із сплати заробітної плати за березень у розмірі 6 198, 86 грн, компенсацію за 15 невикористаних днів щорічних відпусток у розмірі 4 649, 15 грн, вихідну допомогу у зв'язку із порушенням законодавства про працю у розмірі 27 894, 87 грн, а також на підставі статті 117 КЗпП України компенсацію за затримку розрахунку у розмірі середнього заробітку позивача по день фактичного розрахунку.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Біловодського районного суду Луганської області від 14 листопада 2017 року позов ОСОБА_4 залишено без задоволення за необґрунтованістю.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження наявності заборгованості ТОВ "ДТЕК Свердловантрацит" перед позивачем по заробітній платі за березень 2017 року та недоведеністю матеріалами справи вини ТОВ "ДТЕК Свердловантрацит" у невиплаті заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку та належних при звільненні сум у визначені статтею 116 КЗпП України строки, а тому підстав вважати порушеними трудові права позивача на час розгляду справи немає. Крім того, між сторонами виникли обставини непереборної сили.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Луганської області від 10 травня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення, а рішення Біловодського районного суду Луганської області від 14 листопада 2017 року - без змін. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки у трудових правовідносинах між відповідачем ТОВ "ДТЕК Свердловантрацит" та його працівниками, зокрема позивачем ОСОБА_4, з 13 березня 2017 року виникли та існують обставини непереборної сили, які відповідач не міг передбачити чи відвернути, що завдали збитків як підприємству в цілому, так і його працівникам, які на ньому працювали, в період існування яких відповідач ТОВ "ДТЕК Свердловантрацит" об'єктивно, з причин від нього не залежних, був позбавлений можливості виконати зобов'язання, передбачені умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язки згідно із законодавчими та іншими нормативними актами щодо своїх працівників, у тому числі щодо позивача.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення Біловодського районного суду Луганської області від 14 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду Луганської області від 10 травня 2018 року і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами неправильного встановлено обставини, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження та оцінки. Відкриття кримінального провадження у м. Києві за статтею 206 КК України за заявою відповідача щодо неправомірного втручання у діяльність та привласнення його майна третіми особами у м. Довжанськ не є підтвердженням неможливості здійснення розрахунку із позивачем при звільненні, оскільки, здійснюючи управління та облік фінансово-господарської діяльності за адресою у м. Сєвєродонецьк, відповідач не був позбавлений можливості здійснити нарахування та виплату грошових коштів позивачу. Позивачем заявлялося клопотання, в якому він просив у разі незгоди відповідача із розрахунком позовних вимог зобов'язати його надати відповідні докази щодо обставин справи. Отже, у разі неспростування відповідачем порушення права ОСОБА_4 на оплату праці та у разі ненадання відповідачем інформації, що спростовує вимоги позивача щодо розміру заборгованості перед звільненим працівником, судом може бути визнано обставину нездійснення відповідачем розрахунку з позивачем при звільненні у розмірі, визначеному у розрахунку позовних вимог. Судами було застосовано закон, який не поширюється на спірні правовідносини, не застосовано закон, який підлягав застосуванню та ухвалені рішення, які не відповідають вимогам статей 89, 263 ЦПК України

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 18 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі.

Відзив на касаційну скаргу не подано

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_4 перебував у трудових відносинах з ТОВ "ДТЕК Свердловантрацит", працюючи гірничим робочим підземним відокремленого підрозділу "Шахтоуправління Свердловське".

18 березня 2017 року за заявою посадових осіб ТОВ "ДТЕК Свердловантрацит" Головним управлінням Національної поліції у місті Києві було відкрите кримінальне провадження за фактом захоплення невстановленими особами майнового комплексу ТОВ "ДТЕК Свердловантрацит" за адресою: Луганська область, місто Довжанськ, вулиця Енгельса, 1, за ознаками кримінального правопорушення, встановленого частиною третьою статтею 206 Кримінального кодексу України (протидія законній господарський діяльності за обтяжуючих обставин).

Згідно копії трудової книжки ОСОБА_4 на підставі наказу 04-к від 20 березня 2017 року звільнений за власним бажанням згідно статті 38 КЗпП України (а. с. 7-9).

Наведене підтверджується витягом з наказу № 04-к від 20 березня 2017 року (а. с. 144), згідно якого позивача звільнено з роботи 20 березня 2017 року на підставі статті 38 КЗпП України за власним бажанням.

19 червня 2017 року сертифікатом Торгово-промислової палати України

№ 7631 засвідчено настання пов'язаних із захопленням підприємства та триваючих з 13 березня 2017 року форс-мажорних обставини (обставини непереборної сили) для виконання ТОВ "ДТЕК Свердловантрацит" своїх податкових зобов'язань перед державним бюджетом.

24 липня 2017 року Торгово-промисловою палатою України був наданий науково-правовий висновок № 2369/2/21-10.2 щодо унеможливлення виконання ТОВ "ДТЕК Свердловантрацит" обов'язків, передбачених законодавством України про працю при вивільненні (звільненні) працівників, спричиненого впливом дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), починаючи з 13 березня 2017 року.

Позиція Верховного Суду

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Статтею 617 ЦК Українипередбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

У пункті 1 частини першої статті 263 ЦК Українинаведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила - це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна зовнішня подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов'язання, за умови, що остання не могла її передбачити або передбачила але не могла її відвернути, і ця подія завдала збитків. Такі події зупиняють перебіг позовної давності.

Відповідно до статті 117 КЗпП Українипідставою відповідальності власника за затримку розрахунку при звільненні є склад правопорушення, який включає два юридичних факти: порушення власником строку розрахунку при звільненні та вина власника.

Згідно зі статтею 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні"Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади тощо (частина друга статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні").

У постанові від 28 березня 2018 року у справі № 408/2306/17-ц Верховний Суд, посилаючись на частину другу статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", дійшов висновку, що втрата контролю і доступу ТОВ "ДТЕК Свердловантрацит" до своїх виробничих потужностей та іншого майна, що розташовані за адресою: вул. Енгельса, 1,

м. Довжанськ, Луганська область, у тому числі до трудових книжок працівників, оригіналів наказів, особових справ працівників, посадових інструкцій, табелів обліку робочого часу, примірників звітів, що подавались до контролюючих органів, починаючи з 13 березня 2017 року, коли фактично вийшло з-під контролю управління зазначеними виробничими потужностями і припинилося провадження господарської діяльності, позбавляє ТОВ "ДТЕК Свердловантрацит" об'єктивної можливості виконати зобов'язання перед працівниками згідно зі статтями 47, 83, 115 і 116 КЗпП України.

У відповідності до частин першої, третьої статті 5 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" Україна вживає всіх необхідних заходів щодо гарантування прав і свобод людини і громадянина, передбачених Конституцієюта законами України, міжнародними договорами, усім громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території.

Відповідальність за порушення визначених Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина на тимчасово окупованій території покладається на Російську Федерацію як на державу-окупанта відповідно до норм і принципів міжнародного права.

Відповідно до розпоряджень Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085-р (1085-2014-р) та від 05 травня 2015 року № 428-р (428-2015-р) місто Довжанськ (Свердловськ) Луганської області знаходиться на тимчасово окупованій території України, на якій органи державної влади України тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження.

З березня 2017 року ТОВ "ДТЕК Свердловантрацит" фактично втратило контроль над своїми ресурсами, потужностями та документацією. У відповідності до пункту 12 узагальнених висновків науково-правового висновку № 2369/2/21-10.2, складених Торгово-промисловою палатою України 24 липня 2017 року, дії ТОВ "ДТЕК Свердловантрацит" за надзвичайних обставин, які спрямовані, насамперед, на захист життя і здоров'я його працівників в умовах терористичної загрози з боку незаконних збройних формувань, відсутності контролю та управління майном, не можуть бути регламентовані строками.

Встановивши, що у трудових правовідносинах між відповідачем

ТОВ "ДТЕК Свердловантрацит" та його працівниками, зокрема позивачем ОСОБА_4, з 13 березня 2017 року на тимчасово окупованій території виникли та дотепер існують обставини непереборної сили, у період існування яких відповідач позбавлений можливості виконати зобов'язання перед своїми працівниками, передбачені умовами трудового договору (контракту, угоди тощо), законодавчими та іншими нормативними актами, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, зробив обґрунтований висновок про відсутність під час дії невідворотних обставин підстав для задоволення позову.

Судді	Є. В. Синельников
	О. В. Білоконь
	С. Ф. Хопта