розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження заяву ОСОБА_2про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Управління праці та соціального захисту населення Кальміуського району Маріупольської міської ради до ОСОБА_2 про стягнення зайво виплаченої державної допомоги,

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2015 року Управління праці та соціального захисту населення Кальміуського району Маріупольської міської ради (далі - УСЗН Кальміуського району Маріупольської міської ради) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення зайво виплаченої державної допомоги.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в УСЗН Кальміуського району Маріупольської міської ради, як одержувач щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за адресою фактичного проживання: АДРЕСА_2. Щомісячна адресна допомога внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, була призначена на відповідача та неповнолітню дитину - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі по 1833 грнщомісяця та виплачувалась з 14 липня 2015 року до 31 грудня 2015 року.

При перевірці обґрунтованості виплат з'ясувалося, що відповідачу ОСОБА_2 належить на праві власності квартира за адресою: АДРЕСА_1, на території якого органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі.

Позивач посилається на те, що відповідно до розділу 2 пункту 4 розпорядження Кабінету Міністрів України від 1275-р "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція" Волноваський район, м. Волноваха, визначено як населений пункт, де здійснювалася антитерористична операція. Разом з тим, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085-р (1085-2014-р) були затверджені переліки населених пунктів, на території яких органи державної влади не виконують свої зобов'язання та населених пунктів розташованих на лінії зіткнення, в яких м. Волноваха Волноваського району Донецької області не зазначено.

Оскільки порядок надання щомісячної адресної допомоги виключає можливість отримання цієї допомоги особами, які мають житло в населеному пункті, на території якого держава виконує свої зобов'язання, УСЗН Кальміуського району Маріупольської міської ради звернулось з вищевказаним позовом до суду.

На підставі викладеного УСЗН Кальміуського району Маріупольської міської ради просило стягнути з ОСОБА_2 зайво виплачену щомісячну адресну допомогу особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних, послуг в розмірі 10 729,32 грн.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 24 листопада 2016 року (у складі судді Харитонової Г. Л.) у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що грошова допомога не призначається у разі, коли будь-хто з членів сім'ї має у власності житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, про що зазначено в пункті 6 Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 року № 505 (505-2014-п) (далі - Порядок № 505), у редакції, що діяла до 03 червня 2017 року. Враховуючи, що м. Волноваха Волноваського району Донецької області відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1275-р (1275-2015-р) , яким затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, було включено до відповідного переліку, суд дійшов висновку, що немає підстав для задоволення позовних вимог УСЗН Кальміуського району Маріупольської міської ради.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 03 січня 2017 рокурішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь УСЗН Кальміуського району Маріупольської міської ради зайво виплачену щомісячну адресну допомогу особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, в розмірі 10 729,32 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 05 травня 2015 року № 428-р (428-2015-р) затверджений перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, в яких місто Волноваха Донецької області не зазначено. Отже, на період з 14 липня 2015 року до 31 грудня 2015 року, коли відповідачу виплачувалася щомісячна адресна допомога, м. Волноваха Донецької області, де розташована квартира, що належить відповідачу на праві власності, не входило до переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, і на території цього міста органи державної влади України здійснювали свої повноваження.

Короткий зміст судового рішення суду касаційної інстанції

Постановою Верховного Суду від 05 вересня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.

Рішення Апеляційного суду Донецької області від 03 січня 2017 року скасовано, рішення Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 24 листопада 2016 року залишено в силі.

Короткий зміст вимог заяви про ухвалення додаткового рішення

В листопаді 2018 року ОСОБА_2 звернулася до Верховного Суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, у якій просила вирішити питання щодо розподілу судового збору за подання касаційної скарги.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи особи, яка подала заяву про ухвалення додаткового рішення

В обґрунтування заяви ОСОБА_2 вказувала, що при задоволенні її касаційної скарги, суд касаційної інстанції не вирішив питання щодо розподілу судових витрат за розгляд справи в суді касаційної інстанції, у зв'язку з чим просила ухвалити додаткове рішення з цього питання.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Висновки за результатами розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення

Щодо суті заяви про ухвалення додаткового рішення

Заява про ухвалення додаткового рішення підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (частина восьма статті 141 ЦПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 за подання до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційної скарги на рішення суду апеляційної інстанції у цій справі сплатила судовий збір в розмірі 1740 грн, що підтверджується квитанцією від 23 січня 2017 року № 355.

Постановою Верховного Суду від 05 вересня 2018 року касаційну скаргу касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Апеляційного суду Донецької області від 03 січня 2017 року скасовано, рішення Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 24 листопада 2016 року залишено в силі.

Враховуючи те, що постановою від 05 вересня 2018 року суд касаційної інстанції не вирішив питання щодо розподілу судових витрат за касаційний розгляд справи, колегія суддів дійшла висновку про задоволення заяви ОСОБА_2 та ухвалення додаткового рішення щодо судових витрат.

Вимоги ОСОБА_2 щодо компенсації витрат пов'язаних зі сплатою судового збору за подання касаційної скарги підлягають задоволенню в розмірі 1740 грн.

Відповідно до частини сьомої статті 141 ЦПК України, якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 19 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" в редакції, чинній на час звернення з касаційною скаргою, передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема органи виконавчої влади Автономної Республіки Крим, структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчі органи міських рад, на які покладено завдання щодо вирішення питань соціального захисту населення.

Враховуючи вказане Управління праці та соціального захисту населення Кальміуського району Маріупольської міської ради звільнене від сплати судового збору, тому витрати ОСОБА_2, пов'язані зі сплатою судового збору за розгляд справи в суді касаційної інстанції, підлягають компенсації за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись статтями 141, 270, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_2про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Управління праці та соціального захисту населення Кальміуського району Маріупольської міської ради до ОСОБА_2 про стягнення зайво виплаченої державної допомоги задовольнити.