розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Просто" на заочне рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 квітня 2017 року у складі судді Позняка В. М. та ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 03 жовтня 2017 року у складі колегії суддів: Ткача З. Є., Міщія О. Я., Шевчук Г. М.,

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) (далі - ЦПК України (1618-15) ) у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Просто" (далі - ТОВ "Авто Просто") про визнання частково недійсними додатків до угоди та акта вибору автомобіля.

Позовна заява мотивована тим, що 15 грудня 2011 року між ним та ТОВ "Авто Просто" укладено угоду та підписано додатки № 1 та 2 до неї, які є невід'ємними частинами угоди, предметом якої є надання учаснику послуги по придбанню автомобіля Chevrolet Cruse вартістю 155 800 грн, через систему придбання у групах "АвтоТак" (далі - Угода).

02 серпня 2012 року між сторонами підписано акт вибору автомобіля марки OPEL ASTRA SEDAN, однак така заміна відбулася з ініціативи відповідача через відсутність в ПАТ "Тернопіль-АВТО" обумовленого автомобіля Chevrolet Cruse та в той же день було підписано додаток № 3 до угоди та визначено остаточну заборгованість ОСОБА_1 в розмірі 277 092,43 грн, враховуючи сплачену ним суму 92 572,41 грн, остаточна сума заборгованості становила 184 520,02 грн.

Позивач зазначає, що пунктом 7.3 статті 7 додатку № 2 до цієї угоди передбачено, що в разі якщо обрана учасником модель коштує дешевше, ніж модель автомобіля, зазначеного в додатку № 1 до угоди учасник повинен сплачувати майбутні повні внески відповідно до поточної ціни автомобіля, вказаного у додатку № 1 до угоди.

Оскільки, вважає такі умови несправедливими, що породжує істотний дисбаланс прав та обов'язків позивача, як споживача, порушує принцип добросовісності, звернувся з вищевказаним позовом до суду.

На підставі вказаного ОСОБА_1 просив визнати недійсним пункт 7.3 статті 7 додатку № 2, додаток № 3 до угоди від 15 грудня 2011 року, укладеної ТОВ "Авто Просто" з ОСОБА_1; визнати недійсним акт вибору автомобіля від 02 серпня 2012 року.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Заочним рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 квітня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано недійсним пункт 7.3 статті 7 додатку № 2 до угоди від 15 грудня 2011 року, укладеної між ТОВ "Авто Просто" та ОСОБА_1, а саме: в частині умови про те, що "в разі якщо обрана учасником модель коштує дешевше, ніж модель автомобіля, зазначеного в додатку № 1 до угоди, учасник може зарахувати різницю між цінами автомобілів для послідовного скасування несплачених повних внесків, які передбачені графіком внесків цього учасника у зворотному порядку, починаючи з останнього повного внеску. У подальшому такий учасник повинен сплачувати майбутні повні внески відповідно до поточної ціни автомобіля, вказаного у додатку № 1 до угоди".

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що умови викладені в пункті 7.3 статті 7 додатку № 2 до угоди від 15 грудня 2011 року, укладеної між ТОВ "Авто Просто" та ОСОБА_1, призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків сторін, наносять шкоду споживачеві та є несправедливими відповідно до статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів", тому наявні достатні правові підстави для визнання недійсної угоди в цій частині.

Крім того, рішенням Апеляційного суду Тернопільської області від 11 жовтня 2016 року у справі за позовом ТОВ "Авто Просто" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення коштів, в задоволенні цього позову відмовлено. Цим судовим рішенням встановлено, що ТОВ "Авто Просто", як надавачем послуг, в умовах договору встановлено жорсткі обов'язки споживача, зокрема, умова договору про оплату внесків у разі придбання дешевшого автомобіля ніж було передбачено умовами договору є несправедливою.

Отже, на підставі встановлених обставин цим судовим рішення, місцевий суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову частково.

Відмовляючи у задоволенні частини позовних вимог про визнання недійсним акту вибору автомобіля, місцевий суд виходив з того, що акт вибору автомобіля підписаний позивачем особисто, вказаний автомобіль він одержав та ним користується на протязі більше чотирьох років, як в момент підписання акту вибору, так і на протязі більше чотирьох років користування вказаним автомобілем.

Відмовляючи у задоволенні частини позовних вимог про визнання додатку № 3 від 27 липня 2012 року до угоди від 15 грудня 2011 року, місцевий суд виходив з того, що акт вибору автомобіля OPEL ASTRA SEDAN позивач підписав тільки 02 серпня 2012 року, тобто вже після укладення додатку до угоди, і тільки після цього у ОСОБА_1 виникло право на зарахування різниці між цінами автомобілів.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 03 жовтня 2017 року заочне рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 квітня 2017 року залишено без змін.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що умова договору про оплату внесків у разі придбання дешевшого автомобіля ніж було передбачено умовами договору є несправедливою, отже висновок місцевого суду про задоволення позову в цій частині є правильним.

Крім того, зазначив, що аналогічний висновок було зроблено Апеляційним судом Тернопільської області в рішенні від 11 жовтня 2016 року у справі за позовом ТОВ "Авто Просто" до ОСОБА_1 та поручителів ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення коштів на підставі угодивід 15 грудня 2011 року.

При цьому заочне рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 квітня 2017 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним додатку № 3 до угоди від 15 грудня 2011 року та акта вибору автомобіля від 02 серпня 2012 року не оскаржувалось в апеляційному порядку и не було предметом перегляду апеляційним судом.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ТОВ "Авто Просто" посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати заочне рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

При цьому в іншій частині, відмови у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним додатку № 3 до угоди від 15 грудня 2011 року та акта вибору автомобіля від 02 серпня 2012 року рішення судів попередніх інстанцій ТОВ "Авто Просто" не оскаржується.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 26 січня 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

15 березня 2018 року цивільну справу передано до Верховного Суду.

Ухвалою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 13 лютого 2019 року вказану справу призначено до розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій свої висновки зробили на підставі встановлених обставин судовим рішенням у іншій справі, при цьому судами залишено поза увагою, що під час застосування положення статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів" до спірних правовідносин для судів є обов'язковим правовий висновок, викладений Верховним Судом України у постанові у справі № 6-40цс13, згідно із яким визначення поняття "несправедливі умови договору" закріплено в частині другій статті 18 цього Закону - умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. При цьому, жодної з перелічених ознак в судовому рішенні, на яке посилались суди попередніх інстанцій як на преюдиціальність фактів, установлених судовим рішенням, не зазначено.

Доводи інших осіб, які брали участь у справі

У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якого діє адвокат Нужда Ф. Т., вказує на те, що спірна угода порушує вимоги статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів", оскільки судами установлено, що погоджені сторонами умови пункту 7.3 статті 7 додатку № 2 до угоди від 15 грудня 2011 року, укладеної між ТОВ "Авто Просто" та ОСОБА_1, містять істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду позивача.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судом першої інстанції встановлено, що 15 грудня 2011 року між ТОВ "Авто Просто" та ОСОБА_5 укладено угоду та підписано додатки № 1 та 2 до неї, які є невід'ємними частинами угоди, предметом якої є надання учаснику послуги з придбання автомобіля Chevrolet Cruse за ціною 150 500 грн через систему придбання у групах "АвтоТак".

Статтею 3 угоди передбачено зобов'язання ТОВ "Авто Просто" щодо організації та створення умов для придбання автомобілів учасниками програми "АвтоТак" здійснення адміністративних процедур, необхідних для сплати та передачі автомобіля учаснику.

Додатком № 1 до угоди передбачено, що розмір вступного внеску становить 3 % + ПДВ - 5 418.00 грн, щомісячний цілий чистий внесок - 0,8333 %, щомісячний внесок в оплату послуг - 0,5 % + ПДВ, щомісячний внесок в оплату страхового платежу - 0,065 %, плата за право на отримання автомобіля - 3 % + ПДВ.

Згідно з додатком № 2 до угоди № 364381, який є невід'ємною її частиною поточна ціна автомобіля це ціна автомобіля, яка встановлюється виробником та/або імпортером та/або дистриб'ютором в останній робочий день кожного місяця та є основою для розрахунку розміру складових повних внесків та інших платежів, передбачених угодою

За умовами пункту 7.3 статті 7 додатку № 2 до угоди, якщо обрана учасником марка та/або модель коштує дешевше, ніж модель автомобіля, зазначена в додатку № 1 до угоди, учасник може зробити вибір із наступного: 1) Зарахувати різницю між цінами автомобілів для послідовного скасування несплачених повних внесків, які передбачені графіком внесків цього учасника, у зворотному порядку, починаючи з останнього повного внеску. В подальшому такий учасник повинен сплачувати майбутні повні внески відповідно до поточної ціни автомобіля, вказаного в додатку № 1 до угоди. Якщо зарахування різниці скасує сплату всіх повних внесків учасника, і залишиться грошове сальдо на користь учасника, ТОВ "Авто Просто" зобов'язується повернути учаснику таке сальдо протягом 30 (тридцяти) банківських днів від дати надання ним банківських реквізитів для перерахування відповідної суми; 2) Зарахувати різницю між цінами автомобілів, розподіливши її на всі наступні несплачені повні внески з метою пропорційного зменшення розміру повних внесків, які залишаються до завершення графіку внесків.

27 липня 2012 року між ОСОБА_5 та ТОВ "Авто Просто" підписано додаток № 3 до угоди як невід'ємну її частину, відповідно до якого звірено і визначено розмір заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ "Авто Просто" - 277 092,43 грн. Враховуючи сплату ним на день підписання цього додатку № 3 до угоди 92572,41 грн, остаточна сума заборгованості становила 184 520, 02 грн.

У зв'язку з відсутністю в автосалоні ТОВ "Авто Просто", розташованого в м. Тернополі на території Публічного акціонерного товариства "Тернопіль-АВТО" визначеного угодою автомобіля Chevrolet Cruse, 02 серпня 2012 року ОСОБА_5, перебуваючи у групі "АвтоТак", скористався правом, передбаченим статтею 7 Додатку № 2 до угоди, звернувся до ТОВ "Авто Просто" із заявою про надання йому іншої марки автомобіля ніж та, що вказана в додатку № 1 до угоди. Зокрема, замість автомобіля Chevrolet Cruse просив надати автомобіль OPEL ASTRA SEDAN. Інших змін до угоди, зокрема і щодо зміни вартості внесків у зв'язку із зміною автомобіля не відбувалося.

18 серпня 2012 року на ім'я ОСОБА_5 зареєстровано автомобіль OPEL ASTRA SEDAN, 2012 року випуску, вартістю 149 850 грн.

ОСОБА_5 зобов'язався оплатити стовідсоткову вартість автомобіля та вартість наданих йому послуг шляхом сплати 120 щомісячних повних внесків (додаток №1 до угоди).

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону судові рішення в оскаржуваній частині вирішення позовних вимог не відповідає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої та другої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Стаття 18 Закону України "Про захист прав споживачів" містить самостійні підстави визнання недійсними умов договорів, що обмежують права споживача.

За змістом частини п'ятої статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів" у разі визнання окремого положення договору несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути визнано недійсним або змінено, а не сам договір.

Частиною шостою статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів" визначено, що у разі коли зміна окремих положень або визнання їх недійсними зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача такі положення підлягають зміні або договір може бути визнаний недійсним у цілому.

Визначення поняття "несправедливі умови договору" закріплено у частині другій статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів". Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживачу.

За вказаної норми умови договору кваліфікуються як несправедливі, якщо вони одночасно, по-перше, порушують принцип добросовісності (пункт 6 частини першої статті 3, частини третьої статті 509 ЦК України); по-друге, призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків сторін; по-третє, завдають шкоди споживачеві.

Несправедливими згідно із частиною третьою статті 18 Закону України "Про захист прав споживачів" є, зокрема, умови договору про: виключення або обмеження прав споживача стосовно продавця (виконавця, виробника) або третьої особи у разі повного або часткового невиконання чи неналежного виконання продавцем (виконавцем, виробником) договірних зобов'язань, включаючи умови про взаємозалік, зобов'язання споживача з оплати та його вимог у разі порушення договору з боку продавця (виконавця, виробника); встановлення жорстких обов'язків споживача, тоді як надання послуги обумовлене лише власним розсудом виконавця; надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв'язку з розірванням або невиконанням ним договору (пункти 2-4); надання продавцю (виконавцю, виробнику) права в односторонньому порядку змінювати умови договору на власний розсуд або на підставах, не зазначених у договорі (пункт 11); визначення ціни товару на момент його поставки споживачеві або надання продавцю (виконавцю, виробнику) можливості збільшувати ціну без надання споживачеві права розірвати договір у разі збільшення ціни порівняно з тією, що була погоджена на момент укладення договору (пункт 13).

Вирішуючи спір по суті, шляхом визнання недійсним пункту 7.3 статті 7 додатку № 2 до угоди від 15 грудня 2011 року, укладеної між ТОВ "Авто Просто" та ОСОБА_1, місцевий суд, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що рішеннями Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 липня 2016 року та Апеляційного суду Тернопільської області від 11 жовтня 2016 року вирішено спір у справі за позовом ТОВ "Авто Просто" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення коштів за угодою від 15 грудня 2011 року.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 липня 2016 року позовні вимоги ТОВ "Авто Просто" до ОСОБА_1 та поручителів ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення коштів на підставі угоди від 15 грудня 2011 року задоволено. Стягнуто солідарно з відповідачів на користь товариства заборгованість за угодою від 15 грудня 2011 року в розмірі 345 356 грн.

Рішенням Апеляційного суду Тернопільської області від 11 жовтня 2016 року рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 липня 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ "Авто Просто" відмовлено.

Суди попередніх інстанцій виходили з того, що вказане рішення апеляційного суду є преюдиційним для розгляду цієї справи, встановлено, що передбачена пунктом 7.3 статті 7 додатку № 2 до угоди умова про те, що "в разі якщо обрана учасником модель коштує дешевше, ніж модель автомобіля, зазначеного в додатку № 1 до угоди, учасник може зарахувати різницю між цінами автомобілів для послідовного скасування несплачених повних внесків, які передбачені графіком внесків цього учасника у зворотному порядку, починаючи з останнього повного внеску. В подальшому такий учасник повинен сплачувати майбутні повні внески відповідно до поточної ціни автомобіля, вказаного у додатку № 1 до угоди", - є несправедливою на підставі статей 11, 18 Закону України "Про захист прав споживачів".

Разом з тим, суди попередніх інстанцій дійшли неправильного висновку про те, що вказана умова, укладеної між сторонами угоди від 15 грудня 2011 року, є несправедливою.

Установлено, що під час укладення угоди від 15 грудня 2011 року позивач отримав примірник договору та додатки до нього, які містять опис послуг ТОВ "Авто Просто". Відповідно до статті 10 угоди підписання цієї угоди та додатків до неї є свідченням факту ознайомлення, розуміння сторонами його умов та згоди сторін з усіма визначеннями, умовами та змістом угоди і додатків до неї.

Позивач наданим йому правом дострокового розірвання оспорюваної угоди не скористався як протягом 7 днів з дня підписання угоди, так і до моменту отримання автомобіля.

Згідно з положеннями статті 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі показань свідків, письмових доказів, речових і електронних доказів, висновків експертів.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Враховуючи наведене, угода від 15 грудня 2011 року, зокрема пункт 7.3 статті 7 додатку № 2 до цієї угоди, відповідає вимогам Закону України "Про захист прав споживачів" (1023-12) , оскільки її було укладено з дотриманням положень цивільного законодавства.

Крім того, постановою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 27 лютого 2019 року (справа № 607/8080/15-ц) рішення Апеляційного суду Тернопільської області від 11 жовтня 2016 року скасовано, рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 липня 2016 року залишено в силі.

Постанова мотивована тим, що апеляційний суд безпідставно вдався до тлумачення та оцінки умов договору, зокрема, щодо оплати внесків у разі придбання дешевшого автомобіля ніж було передбачено умовами договору, та дійшов висновку про їх несправедливість. При цьому, зазначено, що самі по собі посилання ОСОБА_1 на несправедливість умов договору не дають підстав для визнання їх несправедливими при розгляді справи та для висновку про неможливість вирішення пред'явленого ТОВ "Авто Просто" позову, а тому висновок апеляційного суду не ґрунтується на встановлених судом обставинах і нормах матеріального права.

Отже, помилковими є висновки судів першої й апеляційної інстанцій, які задовольнили позов в частині визнання недійсним пункту 7.3 статті 7 додатку № 2 до угоди від 15 грудня 2011 року, укладеної між ТОВ "Авто Просто" та ОСОБА_1, на підставі фактів, установлених судовим рішенням апеляційного суду, що було скасоване постановою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 27 лютого 2019 року.

На підставі здійсненої вище оцінки аргументів учасників справи Верховний Суд, враховуючи вказані норми матеріального права, дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання недійсним пункту 7.3 статті 7 додатку № 2 до угоди від 15 грудня 2011 року.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Відповідно до статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Враховуючи зазначене, Верховний Суд, виходячи з принципу пропорційності, передбаченому статтею 11 ЦПК України, та засад цивільного законодавства, передбачених пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України, скасовує судові рішення судів попередніх інстанцій в частині задоволення позовних вимог та ухвалює в цій частині нове рішення у справі про відмову у задоволенні цих позовних вимог.

Керуючись статтями 400, 409, 412, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Просто" задовольнити.

Заочне рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 квітня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Тернопільської області від 03 жовтня 2017 року в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсним пункту 7.3 статті 7 додатку № 2 до угоди від 15 грудня 2011 року, укладеної між Товариством з обмеженою відповідальністю "Авто Просто" та ОСОБА_1, а саме: в частині умови про те, що "в разі якщо обрана учасником модель коштує дешевше, ніж модель автомобіля, зазначеного в додатку № 1 до угоди, учасник може зарахувати різницю між цінами автомобілів для послідовного скасування несплачених повних внесків, які передбачені графіком внесків цього учасника у зворотному порядку, починаючи з останнього повного внеску. У подальшому такий учасник повинен сплачувати майбутні повні внески відповідно до поточної ціни автомобіля, вказаного у додатку № 1 до угоди" скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Просто" про визнання частково недійсними пункту 7.3 статті 7 додатку № 2 до угоди від 15 грудня 2011 року, укладеної між Товариством з обмеженою відповідальністю "Авто Просто" з ОСОБА_1, а саме: в частині умови про те, що "в разі якщо обрана учасником модель коштує дешевше, ніж модель автомобіля, зазначеного в додатку № 1 до угоди, учасник може зарахувати різницю між цінами автомобілів для послідовного скасування несплачених повних внесків, які передбачені графіком внесків цього учасника у зворотному порядку, починаючи з останнього повного внеску. У подальшому такий учасник повинен сплачувати майбутні повні внески відповідно до поточної ціни автомобіля, вказаного у додатку № 1 до угоди" відмовити.