Постанова
Іменем України
13 березня 2019 року
м. Київ
справа № 441/1717/14-ц
провадження № 61-18463св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Лесько А. О. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Пророка В.В.,
Штелик С. П.,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Апеляційного суду Львівської області від 24 квітня 2017 року у складі колегії суддів: Крайник Н. П.,
Мельничук О. Я., Савуляка Р. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_7,
відповідачі: Суховільська сільська рада Городоцького району Львівської області, відділ Держгеокадастру у Городоцькому районі Львівської області, ОСОБА_4,
треті особи: Львівська регіональна філія державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру", ОСОБА_8,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
У вересні 2014 року ОСОБА_7 звернулася до суду з позовом до Суховільської сільської ради Городоцького району Львівської області, відділу Держгеокадастру у Городоцькому районі Львівської області, ОСОБА_4, треті особи: Львівська регіональна філія ДП "Центр Державного земельного кадастру", ОСОБА_8, про визнання рішення органу місцевого самоврядування, державних актів на право власності на земельні ділянки та інше недійсними та їх скасування.
Позовна заява мотивована тим, що 06 жовтня 2011 року позивач уклала з ОСОБА_8 договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,1000 га кадастровий номер - НОМЕР_1 в АДРЕСА_1. Вказана земельна ділянка належала ОСОБА_8 на підставі виданого їй і зареєстрованого 04 грудня 2007 року державного акта серії НОМЕР_2. ОСОБА_8 придбала її за договором купівлі-продажу в ОСОБА_9 якій вона належала на праві приватної власності на підставі рішень Суховільської сільської ради від 19 грудня
1994 року № 40, від 06 жовтня 2005 року № 722 та державного акта, виданого
29 грудня 2006 року. Після укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки від 06 жовтня 2011 року ОСОБА_7 уклала з ДП "Львівський науково-дослідний проектний інститут землеустрою" договір на виконання робіт з виготовлення технічної документації по переоформленню державного акта на право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд на території Суховільської сільської ради Городоцького району. 05 червня 2012 року провідним спеціалістом управління Держкомзему у Городоцькому районі Львівської області складено протокол проведення перевірки документації із землеустрою та обмінного файла земельної ділянки кадастровий номер - НОМЕР_1 про повернення технічної документації на доопрацювання на тій підставі, що дані про земельну ділянку не відповідають черговому кадастровому плану та за результатами проведення перевірки Львівською регіональною філією центру державного земельного кадастру технічної документації було відмовлено в реєстрації права власності на земельну ділянку у зв'язку з накладенням на неї іншої земельної ділянки, яка належить на праві власності ОСОБА_4
У зв'язку з викладеним та уточненими позовними вимогами позивач просила визнати недійсними і скасувати рішення Х сесії VІ скликання Суховільської сільської ради від 26 квітня 2012 року № 331, державний акт серія НОМЕР_3, виданий ОСОБА_4 на земельну НОМЕР_5 площею 0,0883 га в селі Суховоля Городоцького району Львівської області, державний акт серія
НОМЕР_4, виданий ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 0,0294 га кадастровий номер - НОМЕР_6 в селі Суховоля Городоцького району Львівської області, скасувати державну реєстрацію державного акта серія НОМЕР_4, виданого ОСОБА_4 і зареєстрованого 14 грудня 2012 року в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за
№ 462098771008355, здійснену управлінням Держкомзему у Городоцькому районі Львівської області та зобов'язати Суховільську сільську раду внести зміни в земельно-облікову і земельно-кадастрову документацію.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВИХ РІШЕНЬ
Рішенням Городоцького районного суду Львівської області від 25 січня 2016 року у задоволені позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_7 не зареєструвала права власності на придбану нею за договором купівлі-продажу земельну ділянку, не зверталась до відділу для внесення змін у реєстраційні документи і станом на 01 січня 2013 року власником вищевказаної земельної ділянки згідно даних державного земельного кадастру є ОСОБА_8 Також позивачем не надано доказів, які б свідчили, що вона з 2011 року вчиняла дії, спрямовані на реєстрацію своїх прав на земельну ділянку в АДРЕСА_1, тому у неї не виникло право на захист порушених прав та інтересів стосовно спірної земельної ділянки
Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 24 квітня 2017 року рішення суду першої інстанції від 25 січня 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову.
Визнано недійсним виданий ОСОБА_4 державний акт серія НОМЕР_4 на право власності на земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_6, площею 0.0294 га, в селі Суховоля Городоцького району Львівської області та скасовано державну реєстрацію в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 462098771008355 державного акта серія НОМЕР_4, здійснену 14 грудня 2012 року управлінням Держкомзему у Городоцькому районі Львівської області.
Зобов'язано Суховільську сільську раду внести зміни в земельно-облікову документацію із землеустрою і привести її у відповідність з державним актом серія НОМЕР_2 на право власності на земельну ділянку кадастровий номер - НОМЕР_1 площею 0,1000 га в АДРЕСА_2 та зареєстрованим
04 грудня 2007 року на ім'я ОСОБА_8 у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди за № 01:07:450:01700 управлінням Держкомзему у Городоцькому районі Львівської області.
Зобов'язано відділ Держгемагентства у Городоцькому районі Львівської області внести зміни в земельно-кадастрову документацію і привести її у відповідність з державним актом серія НОМЕР_2 на право власності на земельну ділянку кадастровий номер - НОМЕР_1 площею 0,1000 га в АДРЕСА_2 та зареєстрованим 04 грудня 2007 року на ім'я ОСОБА_8 у книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди за № 01:07:450:01700 управлінням Держкомзему у Городоцькому районі Львівської області.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що суд першої інстанції дійшов неправильного висновку стосовно того, позивач не зверталась до відділу з вимогами зареєструвати за нею право власності на придбану земельну ділянку та внести відповідні зміни у реєстраційні документи, оскільки вказане право ОСОБА_7 не змогла реалізувати не із своєї вини. При внесенні даних до Державного земельного кадастру (публічної кадастрової карти) щодо земельної ділянки, кадастровий номер - НОМЕР_1, площею
0,1000 га, в АДРЕСА_2, наданою у власність ОСОБА_9. та придбаною в подальшому позивачем і земельної ділянки площею 0,0294 га кадастровий номер - НОМЕР_6, наданої ОСОБА_4 на території Суховільської сільської ради, управлінням Держкомзему в Городоцькому районі Львівської області (правонаступник - відділ Держгеокадастру Городоцькому районі Львівської області) допущені помилки щодо місця розташування та систем координат, в результаті чого має місце накладення цих земельних ділянок. Дана обставина підтверджується і складеним 30 вересня 2015 року товариством з обмеженою відповідальність "Інститут судових експертиз і права" висновком
№ 198/15 судової земельно-технічної експертизи, згідно з яким має місце накладення площею 0,0235 га земельної ділянки ОСОБА_4 загальною площею 0,0294 га на земельну ділянку площею 0,1000 га ОСОБА_8 (придбану ОСОБА_7.), тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
У травні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла касаційна скарга ОСОБА_4, у якій він, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржуване рішення апеляційного суду та направити справу до суду апеляційної інстанції для розгляду іншим складом суду.
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції є незаконним та необгрунтованим з тих підстав, що судом не наведено мотивів визнання державного акта недійсним, не надано йому юридичної оцінки та не наведено норми права, на підставі якої його визнано недійсним. Зазначає, що ОСОБА_7 не навела жодної правової підстави для скасування державного акта на право власності на земельну ділянку виданого йому
14 грудня 2012 року. Крім того, суд залишив поза увагою ту обставину, що він є первісним набувачем права власності на спірну земельну ділянку, а саме право на цю землю виникло у нього ще з 1994 року, тому й державний акт у грудні
2012 року на право власності на цю земельну ділянку він отримав правомірно. Також зазначив, що в Городоцькому районному суді Львівської області знаходиться цивільна справа № 441/454/17 за його позовом до Суховільської сільської ради, ОСОБА_9 ОСОБА_7 про визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування від 06 жовтня 2005 року № 722, на підставі якого ОСОБА_9. Набула право власності на спірну земельну ділянку.
АРГУМЕНТИ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
До Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшли заперечення ОСОБА_7 на касаційну скаргу ОСОБА_4, у яких вказано, що ОСОБА_4 у своїй касаційній скарзі не спростував жодного доказу, жодної обставини, жодного висновку суду апеляційної інстанції, тому касаційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Перевіривши доводи касаційної скарги та дослідивши матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Суди встановили, що 09 грудня 1994 року ухвалою ІІІ сесії ІІ скликання Суховільської сільської ради № 40 "Про хід паювання та приватизації земельних ділянок громадянам" затверджено списки громадян на паювання земельних ділянок з включенням осіб, які на даний час не працюють на території сільської ради, в яких за порядковим номером 26 зазначене прізвище ОСОБА_9. за порядковим номером 7 зазначене прізвище ОСОБА_4
Пунктом 2 даної ухвали вирішено видавати на руки ухвали на приватизацію земельних ділянок тільки на земельні ділянки, виділені під забудову.
29 листопада 1995 року на підставі вищевказаної ухвали ОСОБА_4 видано державний акт серії НОМЕР_7 про право власності на земельну ділянку площею 0,1908 га, в тому числі: - НОМЕР_8 - площею 0,1025 га для будівництва і обслуговування житлового будинку та НОМЕР_9 - площею 0,0883 га для особистого підсобного господарства на території Суховільської сільської ради з такими межами: - А-Б - землі загального користування; Б-В - ділянка ОСОБА_11; В-Г - вулиця; - Г-А - ділянка ОСОБА_12 (а. с. 84 том 1).
06 жовтня 2005 року рішенням ХІХ сесії ІVскликання Суховільської сільської ради № 722 ОСОБА_9. для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд передана у приватну власність земельна ділянка кадастровий номер - НОМЕР_1 площею 0,1000 га в АДРЕСА_2, а
29 грудня 2006 року зареєстровано державний акт про право власності цю земельну ділянку з такими межами: А-Б - землі ОСОБА_13; Б-В - загального користування - вулиця; В-Г - землі запасу сільської ради; Г-А - землі запасу сільської ради (а. с. 9, 98 том 1).
03 березня 2007 року на підставі договору купівлі - продажу земельної ділянки, посвідченого Богаченко І. О., приватним нотаріусом Городоцького районного нотаріального округу Львівської області та зареєстрованого за № 332,
ОСОБА_9. продала належну їй на праві власності земельну ділянку
ОСОБА_8 (а. с. 174 том 1).
04 грудня 2007 року управлінням земельних ресурсів у Городоцькому районі Львівської області зареєстровано державний акт - серія НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_8 на право власності на земельну ділянку кадастровий номер - НОМЕР_1 площею 0,1000 га в АДРЕСА_1 (а. с. 10 том 1).
06 жовтня 2011 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Онищак Н. М. як реєстратором сформовано Витяг № 33248381з Державного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, згідно з яким за вказаними параметрами запиту в Державному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна інформація відсутня.
06 жовтня 2011 року між ОСОБА_8 та ОСОБА_7 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки кадастровий номер - НОМЕР_1 площею 0,1000 га в АДРЕСА_1, посвідчений Онищак Н. М., приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу, який зареєстрований в реєстрі за
№ 1234 (а. с. 13 том 1).
У тексті договору зазначено, що згідно з довідкою від 04 жовтня 2011 року за
№ 2005 в управлінні Держкомзему Городоцького району Львівської області прав інших осіб та обмеження на користування згаданою земельною ділянкою станом на дату вчинення договору купівлі-продажу не зареєстровано. Також, в тексті договору зазначено, що у відповідності до Витягу з Поземельної книги про земельну ділянку № ЗВ-003570026402011, сформованого 30 вересня 2011 року управлінням Держкомзему у Городоцькому районі Львівської області, відомості про оренду, суборенду, земельний сервітут, емфітевзис, суперфіцій, обмеження у використанні земельної ділянки відсутні.
18 жовтня 2011 року між ОСОБА_7 та ДП "Львівський науково-дослідний проектний інститут землеустрою" було укладено договір № 850 на виконання робіт з виготовлення технічної документації по переоформленню державного акта на право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд на території Суховільської сільської ради Городоцького району.
03 лютого 2012 року спеціалістом ДП "Львівський науково-дослідний проектний інститут землеустрою" за участю сільського голови та землевпорядника Суховільської сільської ради, позивача складено акт відновлення меж земельної ділянки згідно з яким зміни меж не виявлено. Довжини сторін землекористування і суміжні землекористувачі відповідають вказаним у державному акті на землю. Межові знаки, які були при виготовленні до державного акта, є в наявності. Заяв та претензій зацікавлених сторін не має. акт підписаний всіма особами і засвідчений печаткою Суховільської сільської ради.
26 квітня 2012 року Суховільською сільською радою прийнято рішення
№ 331 "Про затвердження проекту землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку гр. ОСОБА_4.", згідно з яким затверджено проект землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку та переведено землі категорії сільськогосподарського призначення в категорію земель житлової та громадської забудови (а. с. 89 том 1).
05 червня 2012 року провідним спеціалістом управління Держкомзему у Городоцькому районі Львівської обл. складено протокол проведення перевірки документації із землеустрою та обмінного файла земельної ділянки кадастровий номер - НОМЕР_1 про повернення технічної документації на доопрацювання на тій підставі, що дані про земельну ділянку не відповідають черговому кадастровому плану.
14 грудня 2012 року управлінням Держкомзему у Городоцькому районі Львівської області зареєстровано державний акт на право власності на земельну ділянку (серія НОМЕР_10), виданий ОСОБА_4 на підставі рішення 3-ї сесії від 09 грудня 1994 року та 10 сесії 6 скликання від 26 квітня 2012 року
№ 331 Суховільської сільської ради на земельну ділянку площею 0,0580 га в селі Суховоля для будівництва та обслуговування житлового будинку та державний акт на право власності на земельну ділянку, серія НОМЕР_4, виданий
ОСОБА_4 на підставі рішення 3-ї сесії від 09 грудня 1994 року та 10 сесії
6 скликання від 26 квітня 2012 року № 331 Суховільської сільської ради на земельну ділянку площею 0,0294 га в с. Суховоля для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер - НОМЕР_6
(а. с. 85-86 том 1).
29 серпня 2014 року листом № 01-13/3331 відділ Держземагентства у Городоцькому районі Львівської області на адвокатський запит повідомив, що ОСОБА_7 з 06 жовтня 2011 року до 01 січня 2013 року не зверталась до управління Держкомзему у Городоцькому районі Львівської області для внесення відповідних змін у реєстраційні документи, а згідно даних державного земельного кадастру власником земельної ділянки кадастровий номер - НОМЕР_1 площею 0,1000 га в АДРЕСА_1 залишається ОСОБА_8
(а. с. 14 том 1).
04 вересня 2014 року листом № 290 сільський голова с. Суховоля на адвокатський запит повідомив, що згідно даних по господарського обліку сільської ради за період 2011-2014 років по АДРЕСА_1 зареєстровано землеволодіння на прізвище ОСОБА_8 Винос меж земельної ділянки в натуру і розбивка осей будівель проводилась при виділенні земельної ділянки першому власнику представником архітектури і на підставі існуючих меж ліцензованою організацією проводились заміри для виготовлення державного акту на право власності на дану земельну ділянку.
15 вересня 2014 року ОСОБА_7 на свою письмову заяву отримала лист
№ 776 за підписом директора ДП "Львівський науково-дослідний проектний інститут землеустрою" про те, що у зв'язку з накладкою на земельну ділянку ОСОБА_7 іншої земельної ділянки, не з вини інституту технічна документація не була передана в управління Держкомзему Городоцького району та додано копії з технічної документації і результати проведення перевірки
(а. с. 20 том 1).
30 вересня 2015 року ТОВ "Інститут судових експертиз та права" надано висновок експерта № 198/15 судової земельно-технічної експертизи згідно з яким, має місце накладення площею 0,0235 га земельної ділянки ОСОБА_8 (придбану ОСОБА_7.) площею 0,1000 га на земельну ділянку ОСОБА_4 площею 0,0294 га (а. с. 13-21, 43 том 2).
Частина перша статті 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого права в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Положення цієї статті ґрунтуються на нормах Конституції України (254к/96-ВР) , які закріплюють обов'язок держави забезпечувати захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання (стаття 13), захист прав і свобод людини і громадянина судом (частина перша статті 55).
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.
Таким чином суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку стосовно того, що ОСОБА_7 мала право звернутися до суду з позовом про захист її права власності на земельну ділянку.
Разом з тим, задовольняючи частково її позовні вимоги суд апеляційної інстанції належним чином не з'ясував всіх обставин справи, не визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, з огляду на таке.
Статтею 14 Конституції України передбачено, що право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Відповідно до частин першої, другої статті 78 ЗК України (тут і далі у редакції від 09 грудня 2012 року) право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України (254к/96-ВР) (254к/96-ВР), цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.
Поняття земельної ділянки як об'єкта права власності визначено у частині першій статті 79 ЗК України як частини земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
Нормами частини першої статті 81 ЗК України визначено способи набуття права власності на земельні ділянки, а саме: придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; прийняття спадщини; виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).
Відповідно до частини першої статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку та право постійного користування нею виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.
Згідно із частиною першою статті 126 ЗК України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.
Стаття 152 ЗК України визначає такі шляхи захисту прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.
Відповідно до статті 155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
При цьому вимога про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку є похідною й залежить від законності рішення органу, на підставі якого його видано. Разом з тим таке рішення за своєю правовою природою є правочином, що випливає з частини третьої статті 203 ЦК України, відповідно до якої односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи державний акт серії НОМЕР_4 виданий ОСОБА_4 14 грудня 2012 року, в порушення вказаних норм законодавства не з'ясував та не вирішив питання стосовно законності рішень 3 сесії Суховільської сільської ради від 09 грудня 1994 року та 10 сесії 6 скликання Суховільської сільської ради від 26 квітня 2012 року № 331, що були підставою для видачі оспорюваного державного акта.
Також суд апеляційної інстанції не врахував того, що ОСОБА_4 отримав державний акт серії НОМЕР_7 на спірну земельну ділянку ще 29 листопада 1995 року, а в грудні 2012 року він за рішенням Суховільської сілької ради Городоцького району Львівської області лише змінив її цільове призначення і замість одного державного акта отримав два нових державних акта серії НОМЕР_11 на земельну ділянку площею 0,0580 га та серії НОМЕР_4 на земельну ділянку площею 0,0294 га, тобто на ту ж саму земельну ділянку, якою він користувався ще з 1994 року.
Також суд апеляційної інстанції, скасовуючи державний акт серії НОМЕР_4 площею 0,0294 га не з'ясував, чи змінилися межі земельної ділянки, яка належала на праві власності ОСОБА_4 з 1995 року при зміні її цільового призначення у 2012 році.
Таким чином, коли фактичні обставини для правильного вирішення справи апеляційним судом не встановлені, судове рішення апеляційного суду не може вважатись законним і обґрунтованим та підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
Відповідно до пункту 1 частини третьої та четвертої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду першої інстанції.
Оскільки оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції не відповідає вимогам статті 263 ЦПК України 2004 року та ухвалене з порушенням норм процесуального права, відповідно до пункту 1 частини третьої та четвертої статті 411 ЦПК України таке підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 400, 409, 411, 415, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.
Рішення Апеляційного суду Львівської області від 24 квітня 2017 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді В. С. Висоцька А. О. Лесько С. Ю. Мартєв В. В. Пророк С. П. Штелик