треті особи: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Орлов Олександр Анатолійович, регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 29 березня 2017 року у складі судді Нижного А. В. та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 вересня 2017 року у складі колегії суддів: Пономарь З. М., Баранніка О. П., Посунся Н. Є.,

ІСТОРІЯ СПРАВИ:

Короткий зміст позовних вимог:

У жовтні 2016 року ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулися до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Мірада Класік"

(далі - ТОВ "Мірада Класік"), відкритого акціонерного товариства Банк "Біг Енергія" (далі - ВАТ Банк "Біг Енергія"), треті особи: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Орлов О. А., регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, в якому просять:

припинити зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю "Сигма" (далі - ТОВ "Сигма"), які виникли за договором про надання кредиту

від 02 квітня 2008 року № 14/12-04-08, укладеного між ТОВ "Сигма" та

ВАТ Банк "Біг Енергія", правонаступником якого є ТОВ "Мірада Класік" згідно договору про відступлення права вимоги від 20 липня 2012 року;

припинити зобов'язання ОСОБА_4, які виникли на підставі іпотечного договору від 03 квітня 2008 року № 15/15-04-08, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу

Орловим О. А. 03 квітня 2008 року за № 40, укладеного між ВАТ Банк "Біг Енергія", правонаступником якого є ТОВ "Мірада Класік" згідно договору про відступлення права вимоги від 20 липня 2012 року), та ОСОБА_5, діючим від імені ОСОБА_4 на підставі довіреності, посвідченої 17 січня 2007 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Орловим О. А. за реєстровим № 40;

виключити запис з Державного реєстру іпотек за реєстраційним № 6945442, внесений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Орловим О. А. 03 квітня 2008 року;

припинити обтяження в Єдиному державному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна (реєстраційний № 6945442, контрольна сума 644065974В) у вигляді заборони на нерухоме майно - будівлі та споруди,

літ. А-2, А1-1, А2-1 головний корпус бази цегла 752,0 кв.м, а, а1-а6 ганки,

а7 тераса, літ. Б-2, Б1-3, В-2, Д-1, Е-1, Ж-1, Є-1 туристичні будинки, літ. в ганок, літ. І-1 ротонда, літ. К-1 котельня турбази 75,8 кв.м., літ. К1 ганок, літ. Л-1 склад для зберігання матеріалів 68,2 кв.м, літ. С-1 будівля очистки стічних вод 31,0 кв.м, літ. С ганок, літ. Т-1 душова 6,2 кв.м, літ. П-1 електрощитова

15,8 кв.м, літ. М-1 насосна із свердловиною 13,9 кв.м, літ. Н-1 сарай, літ. Р бон, літ. Г туристичний будинок (у стані зруйнування), літ. У-1 господарча будівля; літ. Ф-1 будівля котеджу, літ. Ф1-1 веранда; літ. ф, ф1 ганки, літ. Х-1 господарський будинок 11,7 кв.м, літ. Ц альтанка; № 1 башта Рожновського;

№ 4, 12 ворота; № 7 газорозподільний пункт (тимчасовий); № 8, 9 туалет (тимч); № 10, 11, 15, 19, 20 огорожа; № 13 хвіртка; № 14 кран-умивальник; № 18 споруда (тимчас); № 21 бон з навісом (тимчасовий), № 22, 23 споруди (тимчасові); І-ІV мостіння, по АДРЕСА_1, номер РПВН 6495842.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_4 виступила майновим поручителем ТОВ "Сигма" за кредитним договором, укладеним між

ТОВ "Сигма" та ВАТ Банк "Біг Енергія". Водночас у зв'язку з тим, що відповідно до ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 23 червня

2016 року ТОВ "Сигма" ліквідовано, на думку позивача її майнова порука та інші зобов'язання за кредитним договором припинені. Просила позовні вимоги задовольнити.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

Рішенням Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 29 березня 2017 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що сам по собі факт постановлення господарським судом ухвали про ліквідацію юридичної особи-боржника

ТОВ "Сигма" за основним зобов'язанням та його виключення з ЄДРЮО та ФОП не тягнуть за собою припинення зобов'язання ОСОБА_4, як іпотекодавця, адже до цього іпотекодержателем було пред'явлено відповідну вимогу до ОСОБА_4 в позовному провадженні про звернення стягнення на іпотечне майно.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 вересня

2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_5 відхилено.

Рішення Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 29 березня 2017 року залишено без змін.

Відхиляючи апеляційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_5, суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги:

11 жовтня 2017 року ОСОБА_4 через засоби поштового зв'язку подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 29 березня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 21 вересня 2017 року та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального та порушенням норм процесуального права.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами попередніх інстанцій не застосовано норми матеріального права, які підлягають застосування, зокрема: частина п'ята статті 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, стаття 598 ЦК України, стаття 17 Закону України "Про іпотеку" та стаття 593 ЦК України.

Позивачі в позовній заяві посилалися не на ліквідацію боржника, як вказано в оскаржуваних судових рішень, а на факт погашення боржником зобов'язання відповідно до закону, що є підставою для припинення вказаних правочинів.

Доводи інших учасників справи:

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Рух касаційної скарги:

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 листопада 2017 року відкрито провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Ленінського районного суду міста Дніпропетровська.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК (1618-15) України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Статтею 388 ЦПК України встановлено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У травні 2018 року касаційну скаргу разом з матеріалами цивільної справи передано до Верховного Суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ:

Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.

Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Короткий зміст встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин справи:

02 квітня 2008 року між ВАТ "Біг Енергія" та ТОВ "Сигма" в особі директора ОСОБА_5 укладено кредитний договір № 14/12-04-08, за умовами якого товариство отримало кредитні кошти в розмірі 6 500 000,00 грн на строк

до 01 квітня 2011 року.

На забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором

03 квітня 2008 року між ВАТ "Біг Енергія" та ОСОБА_4, від імені якої діяв ОСОБА_5, укладено іпотечний договір ?№ 15/15-04-08.

За умовами вказаного договору, ОСОБА_4 виступила майновим поручителем ТОВ "Сигма" та передала в іпотеку нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1: головний корпус бази (літ. А-2, А1-1, А2-1) площею 752,0 кв.м, ганки (літ. а, а1-а6), тераса

(літ. а7), туристичні будинки (літ. Б-2, Б1-3, В-2, Д-1, Е-1, Ж-1, Є-1), ганок (літ. в), ротонда (літ. І-1), котельня турбази (літ. К-1) площею 75,8 кв.м, ганок-навіс

(літ. к), ганок (літ. к-1), склад для зберігання матеріалів (літ. Л-1) площею

68,2 кв.м, будівля очистки стічних вод (літ. С-1) площею 31,0 кв.м, ганок

(літ. С), душова (літ. Т-1) площею 6,2 кв.м, електрощитова (літ. П-1) площею 15,8 кв.м, насосна із свердловиною (літ. М-1), сарай (літ. Н-1) площею

13,9 кв.м, бон (літ. Р), туристичний будинок у стані зруйнування (літ. Г), господарча будівля (літ. У-1), будівля котеджу (літ. Ф-1), веранда (літ. Ф1-1) ганки (літ. ф, ф1), господарча будівля (літ. Х-1) площею 11,7 кв.м, альтанка (літ. Ц), башта Рожновського № 1, ворота № 4, 12, газорозподільний пункт (тимчасовий) № 7, туалет (тимч) № 8, 9, огорожа № 10, 11, 15, 19, 20, хвіртка

№ 13, кран-умивальник № 14; споруда (тимчас) № 18, бон з навісом (тимчасовий) № 21, споруди (тимчасові) № 22, 23, І-ІV мостіння.

Рішенням Ленінського райсуду міста Дніпропетровська від 08 травня

2012 року позов ВАТ "Біг Енергія" до ОСОБА_4 задоволено частково та у рахунок погашення заборгованості ТОВ "Сигма" за кредитним договором

№ 14/12-04-08 у розмірі 8 237 952,22 грн звернуто стягнення на предмет іпотеки, а саме, будівлі та споруди за адресою: АДРЕСА_1, за іпотечним договором від 03 квітня 2008 року

20 липня 2012 року між ВАТ "Біг Енергія" та ТОВ "Мірада Класік" укладено договір про відступлення права вимоги, на підставі якого до останнього перейшло право вимоги первісного кредитора за кредитним договором

від 02 квітня 2008 року № 14/12-04-08 за усіма зобов'язаннями, що забезпечували виконання вказаного договору.

Ухвалою Ленінського райсуду міста Дніпропетровська від 05 жовтня 2012 року замінено сторону у виконавчому провадженні з примусового виконання рішень цього суду від 09 листопада 2011 року про стягнення з ОСОБА_4 заборгованості за кредитним договором та від 08 травня 2012 року про звернення стягнення на предмет іпотеки - зі стягувача ВАТ "Біг Енергія" на ТОВ "Мірада Класік".

23 січня 2014 року між вказаними сторонами укладено нотаріально посвідчений договір про відступлення права вимоги, на підставі якого до ТОВ "Мірада Класік" перейшло право вимоги щодо предмету іпотеки за адресою: АДРЕСА_1

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23 червня

2016 року ліквідовано юридичну особу - ТОВ "Сигма", у зв'язку з чим 18 липня 2016 року вчинено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Норми права, які регулюють спірні правовідносини:

Відповідно до статті 609 ЦК України зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже, припинення договору, з якого виникає забезпечене іпотекою зобов'язання, зіставляють із підставами для припинення права іпотеки. Однак, при цьому слід ураховувати, що відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Будь-які охоронні зобов'язання, які випливають з основного зобов'язання, не повинні припиняти дію зобов'язань, які забезпечують основне зобов'язання, яке залишилось невиконаним.

За змістом статті 11 Закону України "Про іпотеку" іпотекодавець (майновий поручитель) несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання в межах вартості предмета іпотеки.

Висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду за результатом розгляду касаційної скарги:

Укладаючи договір застави (іпотеки), заставодавець (іпотекодавець) приймає на себе всі ризики, пов'язані з невиконанням зобов'язання боржником (у межах вартості предмета застави (іпотеки)), у тому числі й ті, що виникають унаслідок банкрутства боржника з його подальшим виключенням із ЄДРЮО та ФОП. Оскільки покладення на особу, яка видала забезпечення, цих ризиків відбулося за договором, укладеним заставодавцем (іпотекодавцем) саме з кредитором, то всі прийняті ризики повинні покладатися на особу, яка видала забезпечення, і після припинення існування боржника, отже, ліквідація несення цих ризиків. Інше може бути передбачено договором між кредитором та особою, яка видала забезпечення, тобто, звільнення останньої від таких ризиків повинно бути предметом спеціальної домовленості між нею і кредитором.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий суд, з висновком якого погодився й апеляційний суд, встановив відсутність доказів про виконання кредитних зобов'язань щодо погашення заборгованості ліквідованого боржника та наявність задоволених вимог заставодержателя відносно предмета іпотеки, правильно відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про припинення зобов'язань, що виникли з кредитного та іпотечного договорів та про виключення запису з реєстру обтяжень та припинення обтяження нерухомого майна згідно статей 593, 609 ЦК України.

Щодо доводів касаційної скарги:

Доводи заявника про те, що судами попередніх інстанцій не застосовано норми матеріального права, які підлягають застосування, зокрема: частина п'ята статті 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, стаття 598 ЦК України, стаття 17 Закону України "Про іпотеку" та стаття 593 ЦК України є безпідставними, оскільки на стадії примусового виконання перебуває рішення Ленінського районного суду міста Дніпропетровська від 08 травня 2012 року, яким звернуто стягнення на предмет іпотеки у рахунок погашення заборгованості ТОВ "Сигма" за кредитним договором.

Інші доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій, якими у повному обсязі з'ясовані права та обов'язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені та їм дана належна оцінка, а зводяться до переоцінки доказів, що відповідно до приписів статті 400 ЦПК України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін, оскільки підстави для скасування судових рішень відсутні.