Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І.М. (суддя-доповідач), Висоцької В.С., Сімоненко В. М.,

учасники справи:

позивачі: Асоціація фермерських господарств "Світанок", ОСОБА_4,

відповідачі: ОСОБА_4, Асоціація фермерських господарств "Світанок",

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Асоціації фермерських господарств "Світанок" на рішення Апеляційного суду Херсонської області від 03 жовтня 2017 року у складі колегії суддів: Майданіка В. В., Кутурланової О. В., Орловської Н. В.,

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України (1618-15) у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У березні 2017 року Асоціація фермерських господарств "Світанок" (далі - АФГ "Світанок") звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 про розірвання мирової угоди.

Позовна заява мотивована тим, що між сторонами 17 вересня 2008 року укладено договір оренди землі, в 2015 році орендодавець побажала розірвати вказаний договір, про що звернулася до суду. Ухвалою Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 18 листопада 2015 року у справі за позовом ОСОБА_4 до АФГ "Світанок" про розірвання договору оренди земельної ділянки, затверджено мирову угоду між сторонами і закрито провадження по справі. Підставою для укладення мирової угоди та закриття провадження у справі була заява ОСОБА_5 про бажання самостійно обробляти земельну ділянку.

Позивача вказує, що на теперішній час земельну ділянку відповідача обробляє СТОВ "Надія", з яким укладено договір оренди землі на 20 років. Для АФГ "Світанок" намір власника самостійно обробляти земельну ділянку мав істотне значення, розірвання договору для зміни орендаря не потягло б за собою укладення мирової угоди. Таким чином, ОСОБА_4 суттєво порушила умови мирової угоди, не виконала її в повному обсязі, тож мирова угода підлягає розірванню.

На підставі вищевикладеного АФГ "Світанок" просила розірвати мирову угоду від 18 листопада 2015 року, укладену між ОСОБА_4 та АФГ "Світанок" про припинення договору оренди земельної ділянки від 17 вересня 2008 року шляхом розірвання, який вступив в силу 29 січня 2009 року після його державної реєстрації у Великоолександрівському районному відділі Херсонської регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах".

У квітні 2017 року ОСОБА_4 звернулася до суду із зустрічним позовом до АФГ "Світанок" про зобов'язання повернути земельну ділянку її власнику.

Зустрічна позовна заява мотивована тим, що всупереч умовам мирової угоди, затвердженої ухвалою Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 18 листопада 2015 року, ухиляючись від її виконання, АФГ "Світанок" не бажає добровільно повертати їй земельну ділянку, акт прийому-передачі не підписує, що змушує її звернутися до суду з даною позовною заявою. Вона зі свого боку виконала умови мирової угоди, відшкодувала вартість обробітку земельної ділянки та зареєструвала дострокове припинення договору оренди.

На підставі вищевикладеного ОСОБА_4 просила зобов'язати АФГ "Світанок" повернути земельну ділянку площею 6,77 га, що розташована на території Давидово-Брідської сільської ради Великоолександрівського району Херсонської області, що належить їй на праві власності згідно Державного акту на право приватної власності на землю від 29 грудня 2001 року.

Рішенням Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 15 серпня 2017 року (у складі судді Коваля В. О.) у задоволенні первісних позовних вимог АФГ "Світанок" до ОСОБА_4 про розірвання мирової угоди відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_4 до АФГ "Світанок" про зобов'язання повернути земельну ділянку її власнику задоволено.

Зобов'язано АФГ "Світанок" повернути ОСОБА_4 земельну ділянку площею 6,77 га, що розташована на території Давидово-Брідської сільської ради Великоолександрівського району Херсонської області, що належить їй на праві власності згідно Державного акту на право приватної власності на землю від 29 грудня 2001 року.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні первісних позовних вимог про розірвання мирової угоди, мотивоване тим, що ухвала Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 18 листопада 2015 року про визнання мирової угоди не оскаржувалась та набрала законної сили.

Задовольняючи у повному обсязі позов ОСОБА_4, суд першої інстанції, виходив з того, що АФГ "Світанок", яка втратила право користування спірною земельною ділянкою 23 травня 2016 року, безпідставно, всупереч статті 34 Закону України "Про оренду землі" та умов договору оренди земельної ділянки від 17 вересня 2008 року, продовжує її утримувати, про що свідчить непідписання акту приймання передачі земельної ділянки про її повернення.

Рішенням Апеляційного суду Херсонської області від 03 жовтня 2017 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до АФГ "Світанок" про зобов'язання повернути земельну ділянку її власнику відмовлено.

Рішення суду першої інстанції в частині стягнення з АФГ "Світанок" на користь ОСОБА_4 640 грн судового збору сплаченого нею при поданні позову до суду скасовано.

В іншій частині рішення суду залишено без змін. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що вирішення питання законності ухвали суду про визнання мирової угоди визначено цивільно-процесуальним законодавством шляхом оскарження відповідної ухвали. Отже, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відсутність правових підстав для розірвання мирової угоди та обґрунтовано відмовив в задоволенні первісного позову.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині вирішення зустрічного позову апеляційний суд виходив з того, що права ОСОБА_4, відсутністю акту приймання-передачі земельної ділянки від АФГ "Світанок", жодним чином не порушені. Отже, позивач за зустрічним позовом не довела належними та допустимими доказами порушення її прав, з урахуванням того, що фактично земельна ділянка їй повернута, тому підстави для задоволення зустрічного позову відсутні.

У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, АФГ "Світанок", посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні первісних позовних вимог та ухвали нове рішення в цій частині, яким задовольнити первісні позовні вимоги АФГ "Світанок" до ОСОБА_4 про розірвання мирової угоди в повному обсязі.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд залишив поза увагою, що мирова угода як цивільний договір з боку ОСОБА_4 не була спрямована на виконання договірних відносин по суті, а лише по формі з метою досягнення протиправних цілей, а саме: до спливу строку договору оренди землі, передати свою ділянку іншому орендарю. При цьому позивач за первісним позовом зазначив, що ухвала Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 18 листопада 2015 року про визнання та затвердження мирової угоди не може бути визнана недійсною, тому АФГ "Світанок" звернувся до суду з цим позовом.

Таким чином АФГ "Світанок" в іншій частині, зустрічних позовних вимог ОСОБА_4 до АФГ "Світанок" про зобов'язання повернути земельну ділянку її власнику, рішення Апеляційного суду Херсонської області від 03 жовтня 2017 року не оскаржується.

31 травня 2018 року цивільну справу передано до Верховного Суду.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Апеляційним судом встановлено, що відповідно до державного акта на право приватної власності на землю від 29 грудня 2001 року, виданого Давидово-Брідською сільською радою, ОСОБА_4 передано у приватну власність земельну ділянку площею 7,35 га, цільовим призначенням земельної ділянки є ведення товарного сільськогосподарського виробництва, вказана земля розташована на території Давидово-Брідської сільської ради.

Згідно з договором оренди земельної ділянки від 17 вересня 2008 року, укладеним між АФГ "Світанок" та ОСОБА_4, остання надала, а АФГ "Світанок" прийняв у строкове платне користування на 10 років земельну ділянку площею 6,77 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Давидово-Брідської сільської ради Великоолександрівського району Херсонської області.

Ухвалою Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 18 листопада 2015 року у справі за позовом ОСОБА_4 до АФГ "Світанок" про розірвання договору оренди земельної ділянки визнано та затверджено мирову угоду між сторонами.

Відповідно до умов якої АФГ "Світанок" погоджується розірвати вказаний договір оренди земельної ділянки; повертає власнику ОСОБА_4 вказану земельну ділянку; зобов'язується підписати акт прийому-передачі земельної ділянки; позивач відмовляється від своїх позовних вимог до відповідача про розірвання договору оренди земельної ділянки і має відшкодовувати відповідачу вартість обробітку земельної ділянки; ОСОБА_4 реєструє дострокове припинення договору оренди в державному земельному кадастрі.

Закрито провадження у справі у зв'язку з визнанням мирової угоди.

Згідно з розпискою голови АФГ "Світанок" від 18 листопад 2015 року, на виконання умов мирової угоди ОСОБА_5, який є представником ОСОБА_4, відшкодував АФГ "Світанок" вартість обробітку земельної ділянки в розмірі 3 470 грн.

Установлено, що 23 травня 2016 року на підставі договору оренди землі зареєстровано 02 серпня 2016 року право оренди земельної ділянки щодо строкового платного користування земельною ділянкою, орендар: СТОВ "Надія", орендодавець: ОСОБА_4

Відповідно до акта прийому-передачі межових знаків на зберігання від 20 березня 2017 року ОСОБА_6 (інженер-землевпорядник) та ОСОБА_4 (землекористувач) склали цей акт про те, що межі вказаної земельної ділянки закріплені на місцевості металевими трубами, власник земельної ділянки претензій щодо меж та конфігурації земельної ділянки не має та власниками суміжних земельних ділянок до існуючих меж претензій не виявлено.

Звертаючись до суду із зазначеним позовом, АФГ "Світанок" посилався на статтю 651 ЦК України та вказував на те, що угода укладена під впливом обману, що, на його думку, є підставою для її розірвання. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Статтею 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

На підставі належним чином оцінених доказів, з огляду на викладене, апеляційний суд встановивши, що позивач не посилається у позові на обставини, передбачені частиною другою статті 651 ЦК України, а ту обставину, яку він зазначає як підставу позову (угода укладена під впливом обману) законодавець визначив як передумову для визнання угоди недійсною, а не розірвання договору, дійшов вірного висновку про відсутність правових підстав для розірвання мирової угоди, у зв'язку із цим обґрунтовано відмовив в задоволенні первісного позову.

З урахуванням усіх обставин справи у цій справі конкретній справі, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками апеляційного суду про те, що вирішення питання законності ухвали суду про визнання мирової угоди визначено цивільно-процесуальним законодавством шляхом оскарження відповідної ухвали.

Доводи касаційної скарги АФГ "Світанок" про те, що мирова угода, затверджена ухвалою Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 18 листопада 2015 року, як цивільний договір з боку ОСОБА_4 не була спрямована на виконання договірних відносин по суті, не заслуговують на увагу, оскільки ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 06 вересня 2017 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою АФГ "Світанок" на ухвалу Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 18 листопада 2015 року в справі за позовом ОСОБА_4 до АФГ "Світанок" про розірвання договору оренди землі, з підстав, передбачених частиною третьою статті 297 ЦПК України.

Отже, наведені у касаційній скарзі доводи зводяться до незгоди з висновками суду апеляційної інстанції, в оскаржуваній частині, стосовно встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судами, які їх обґрунтовано спростували.

Враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, не отримали підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції про наявність правових підстав для задоволення позову, та фактично зводяться до переоцінки доказів і встановлених судом обставин, що в силу положень статті 400 ЦПК України, знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції, у зв'язку з чим підстав для задоволення касаційної скарги немає.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення, в частині відмови у задоволенні первісних позовних вимог АФГ "Світанок" до ОСОБА_4 про розірвання мирової угоди, ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновку суду апеляційної інстанції не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Асоціації фермерських господарств "Світанок" залишити без задоволення.

Рішення Апеляційного суду Херсонської області від 03 жовтня 2017 року в частині відмови у задоволенні первісних позовних вимог Асоціації фермерських господарств "Світанок" до ОСОБА_4 про розірвання мирової угоди залишити без змін.