Постанова

Іменем України

28 лютого 2019 року

м. Київ

справа № 177/416/16

провадження № 61-30323св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Висоцької В. С. (суддя-доповідач), Сімоненко В. М., Фаловської І. М.

учасники справи:

позивач-відповідач - ОСОБА_4,

представник позивача - ОСОБА_5,

відповідач-позивач - ОСОБА_6,

представник відповідача - ОСОБА_7,

відповідачі: ОСОБА_8, ОСОБА_9,

третя особа - Територіальний сервісний центр 1243 регіонального сервісного центру МВС в Дніпропетровській області,

представник третьої особи - ОСОБА_10,

третя особа - ОСОБА_11,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 12 грудня

2017 року у складі судді Коваль Н. В. та постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 квітня 2018 року у складі колегії суддів: Зубакової В. П., Барильської А. П., Бондар Я. М.,

ВСТАНОВИВ :

У лютому 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом доОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, вимоги якого уточнив під час розгляду справи та просив витребувати у відповідачів належний йому автомобіль FORD ECONOVAN, номерний знак НОМЕР_1, та зобов'язати відповідачів повернути зазначений автомобіль.

Позов мотивовано тим, що позивач є власником автомобіль FORD ECONOVAN, номерний знак НОМЕР_1. У 2014 році за усною домовленістю позивач надав відповідачам вказаний автомобіль для користування з умовою його подальшого викупу останніми. Видав на ім'я відповідачів довіреність на право розпорядження автомобілем. Разом з довіреністю позивач передав відповідачам свідоцтво про державну реєстрацію вищезазначеного автомобіля.

У подальшому до кінця 2015 року відповідачі мали викупити автомобіль та провести його перереєстрацію.

Разом з тим, не сплатили вартість автомобіля, у зв'язку з чим, позивач 14 січня 2016 року скасував видану на їх ім'я довіреність, про що нотаріус в той же день повідомив відповідачів відповідним листом.

Після скасування довіреності відповідачі автомобіль не повернули, у зв'язку з чим, позивач просив витребувати належне йому майно з незаконного володіння останніх на підставі статті 387 ЦК України.

У травні 2016 року ОСОБА_6 подав зустрічний позов до

ОСОБА_4, треті особи: Територіальний сервісний центр 1243 регіонального сервісного центру МВС в Дніпропетровській області, ОСОБА_11, у якому просив визнати за ним право власності на транспортний засіб FORD ECONOVAN, номерний знак НОМЕР_1.

Зустрічний позов мотивовано тим, що у жовтні 2014 року ОСОБА_6 придбав у ОСОБА_11 спірний автомобіль FORD ECONOVAN, сплативши його вартість у розмірі 35000 грн, про що вона склала розписку. Оскільки, фактичним власником автомобіля є ОСОБА_4, а не ОСОБА_11, на її прохання ОСОБА_4, видав довіреність строком дії до 22 жовтня 2034 року, на ім'я ОСОБА_6 та на ім'я його синів, у зв'язку з чим, останні безперешкодно володіли та користувалися автомобілем.

У 2015 році ОСОБА_6 вирішив переоформити спірний автомобіль.

15 листопада 2015 року ОСОБА_6, як покупцю транспортного засобу, Кременчуцькою філією ТОВ "ЯНГОЛ3" видана довідка-рахунок, яка підтверджувала правомірність придбання транспортного засобу. Разом з тим, 18 листопада 2015 року Постановою Кабінету Міністрів України № 941 довідка - рахунок виключена з переліку документів, які підтверджували придбання автомобіля у власність.

У 2016 році ОСОБА_6 дізнався про скасування ОСОБА_12 довіреності, у зв'язку з несплатою обумовленої вартості автомобіля, що не відповідає дійсності.

Позивач за зустрічним позовом вважає себе законним власником автомобіля, який своєчасно не оформив на себе право власності, у зв'язку з чим просив визнати за ним це право на спірне майно в судовому порядку.

Рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 12 грудня 2017 року, залишеним без змін постановою апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 квітня 2018 року, первісний позов ОСОБА_4 задоволено частково.

Витребувано у ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9 на користь ОСОБА_4 належний йому автомобіль FORD ECONOVAN, номерний знак НОМЕР_1.

Стягнуто з ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9 на користь ОСОБА_4 судові витрати в розмірі по 275,60 грн з кожного.

У задоволені іншої частини позовних вимог відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_6 залишено без задоволення.

Знято арешт на автомобіль FORD ECONOVAN, номерний знак НОМЕР_1, який належить ОСОБА_4 та скасовано заборону на його відчуження, накладений ухвалою Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 23 березня 2016 року.

Рішення суду першої інстанції та постанова апеляційного суду мотивовані тим, що після скасування довіреності відпала правова підстава, на якій автомобіль FORD ECONOVAN було передано відповідачам, а тому вони зобов'язані повернути це майно власнику, що є підставою для витребування цього майна та повернення його власнику на підставі статті 16, частини першої статті 368, статті 1212 ЦК України.

Відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимог про визнання права власності на спірний автомобіль, суди попередніх інстанцій виходили з недоведеності та необґрунтованості цих вимог.

У касаційній скарзі, ОСОБА_6, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та порушення норм процесуального права просить скасувати ухвалені у справі рішення та відмовити у задоволенні первісного позову, а вимоги ОСОБА_6, викладені у зустрічному позові задовольнити.

Касаційна скарга мотивована тим, що судом не було враховано, що спірний автомобіль було придбано ОСОБА_6 на підставі довідки-рахунку від 15 листопада 2015 року під час дії довіреності, яка відповідно до пункту 8 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року, є документом, що підтверджує правомірність придбання ним цього автомобіля. При цьому, зазначає, що довідка-рахунок була отримана ним до виключення таких документів із переліку, що підтверджували придбання автомобіля Постановою Кабінету Міністрів України № 941 від 18 листопада 2015 року (941-2015-п) . Лише у зв'язку із скасуванням позивачем довіреності, заявник не зареєстрував автомобіль на власне ім'я.

Інші учасники справи не скористались правом подати до відзив на касаційну скаргу, письмових заперечень щодо її вимог і змісту до суду не направили.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

За правилами статей 317, 319, 658 ЦК України виключно власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном, лише власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, в тому числі реалізує право його продажу.

Продавцем майна за договором купівлі-продажу згідно зі статтею 658 ЦК України має бути лише власник або належним чином уповноважений на укладення такого договору представник.

Установивши, що відповідачі є особами, які заволоділи автомобілем FORD ECONOVAN, номер знак НОМЕР_1 на законних підставах, оскільки останній був переданий їм у розпорядження власником цього майна ОСОБА_12 на підставі довіреності від 22 жовтня 2014 року, разом з тим, після скасування цієї довіреності 14 січня 2016 року, правова підстава, на якій відповідачі користувалися та розпоряджалися автомобілем відпала, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд дішов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для застосування до спірних правовідносин положень статті 1212 ЦК Українита витребування майна, від осіб, які утримують його без відповідної правової підстави.

Суди правильно виходили з того, що належний на праві власності позивачу ОСОБА_4 автомобіль перебуває у відповідачів без належної правової підстави, оскільки довіреність, якою останнім надані повноваження щодо розпорядження спірним автомобілем, скасована позивачем у встановленому законом порядку.

Установивши, що договір купівлі-продажу спірного автомобіля між його власником та ОСОБА_6 не укладався, автомобіль не знятий з обліку в уповноваженому органі МВС та залишається зареєстрованим за ОСОБА_12, суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог зустрічного позову про визнання за ОСОБА_6 права власності на автомобіль на підставі статті 392 ЦК України.

Видача довіреності на володіння, користування та розпорядження транспортним засобом без належного укладення договору купівлі-продажу цього транспортного засобу не вважається укладеним відповідно до закону договором та не є підставою для набуття права власності на транспортний засіб особою, яка цю довіреність отримала.

Доводи касаційної скарги про набуття ОСОБА_6 права власності на автомобіль на підставі довідки-рахунку від 15 листопада 2015 року, виданої Кременчуцькою філією ТОВ "ЯНГОЛ3", є безпідставними та необґрунтованими, оскільки вказана довідка-рахунок не є правочином в розумінні статті 202 ЦК Україниі не породжує будь-яких прав та обов'язків, а є лише підтвердженням вартості транспортного засобу.

Торгівля транспортними засобами, що були в експлуатації, станом на 15 листопада 2015 року здійснювалася відповідно до Порядку здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери (далі - Порядок), який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2009 року № 1200 (1200-2009-п) та набув чинності з 20 листопада 2009 року.

Вказаним Порядком було встановлено процедуру продажу транспортного засобу, що має ідентифікаційний номер, яка передбачає відповідне оформлення договору купівлі-продажу цього транспортного засобу, зняття його з обліку, отримання свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт).

У даному випадку сторонами не вживались дії на виконання вимог вказаного підзаконного акту, спрямовані на оформлення договору купівлі-продажу спірного автомобіля, вказаний транспортний засіб не був знятий з обліку в органах ДАІ та залишається зареєстрованим за ОСОБА_12, при цьому, заява від останнього про зняття з обліку автомобіля не подавалась і його огляд органами ДАІ не здійснювався, тобто договір купівлі-продажу спірного автомобіля між його власником та ОСОБА_6 не укладався.

За фактом неукладення договору у сторін не виникає жодних цивільних прав та обов'язків.

Доводи касаційної скарги щодо оплати вартості спірного автомобіля на користь ОСОБА_11 є необґрунтованими, оскільки під час розгляду справи судами не було встановлено та ОСОБА_6 не доведено, що кошти у розмірі 35 000 грн він передав ОСОБА_11, як представнику та інтересах власника автомобіля FORD ECONOVAN, та саме в рахунок оплати його вартості, на виконання умов договору купівлі-продажу.

Колегія суддів перевірила доводи касаційної скарги на предмет законності судових рішень виключно в межах заявлених в суді першої інстанції вимог та які безпосередньо стосуються правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і дотримання норм процесуального права, у зв'язку із чим, не вдається до аналізу і перевірки інших доводів, які за своїм змістом зводяться до переоцінки доказів та встановлення обставин, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанції - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 12 грудня 2017 року та постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 квітня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді: В. С. Висоцька

В. М. Сімоненко

І. М. Фаловська