Постанова

Іменем України

28 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 755/32243/14-ц

провадження № 61-12996св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О., Дундар І. О. (суддя-доповідач), Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ІНВЕНТ",

відповідач - ОСОБА_1,

треті особи - реєстраційна служба Головного управління юстиції у м. Києві, Дніпровський районний відділ ГУ ДМС України у м. Києві, Дніпровський районний відділ ГУ ДМС України у м. Києві, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Авдієнко Віталій Вікторович,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ІНВЕНТ" на постанову Київського апеляційного суду від 20 травня 2019 року у складі колегії суддів: Чобіток А. О., Немировської О. В., Ящук Т. І.,

ВСТАНОВИВ:

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2014 року публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та кредит" (далі - ПАТ "Банк "Фінанси та кредит") подало позов про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Позов мотивований тим, що 23 липня 2007 року між ТОВ "Банк "Фінанси та Кредит", правонаступником якого на час подання позову було Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" (далі - ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит"), та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № "3"_471-07/07-МФ-И. Згідно з умовами кредитного договору, банк надав позичальнику кредит у сумі 100 000,00 грн зі строком остаточного повернення кредитних ресурсів до 22 липня 2012 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 18,5 % річних. 26 червня 2008 року між ТОВ "Банк "Фінанси та Кредит" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №"3"_499-06/08-МФ. Згідно з умовами цього кредитного договору, банк надав позичальнику кредит у сумі 32 000 доларів США зі строком остаточного повернення кредитних ресурсів до 22 червня 2013 року, сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 17 % відсотків річних. У забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором №"3"_499-06/08-МФ між банком та ОСОБА_1 26 червня 2008 року укладено іпотечний договір, посвідчений того ж дня приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чумак Ю. П. за реєстровим № 3412. У забезпечення виконання кредитного договору № "3"_471-07/07-МФ-И між банком та ОСОБА_1 укладено іпотечний договір від 23 липня 2007 року, посвідчений того дня приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Авдієнко В. В. за реєстровим № 2241. Відповідно до умов кредитного договору від 23 липня 2007 року та іпотечного договору від 26 червня 2008 року, предметом іпотеки за вищевказаними договорами є: квартира АДРЕСА_1 .

Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 12 липня 2011 року з позичальника стягнуто на користь ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" заборгованість за кредитними договорами № "3"_471-07/07-МФ-И та № "3"_499-06/08-МФ в сумі 615 049,61 грн. Зазначене судове рішення набрало законної сили. Рішення суду про стягнення заборгованості виконано не було, заборгованість за кредитним договором не погашена. Сума заборгованості за кредитним договором № "3"_471-07/07-МФ-И від 23 липня 2007 року станом на 22 жовтня 2014 року складає 740 697,50 грн, з яких: сума простроченої заборгованості за кредитом - 80 135,49 грн; сума строкової заборгованості за відсотками - 893,57 грн; сума простроченої заборгованості за відсотками - 84 179,02 грн; пеня, нарахована на суму простроченого тіла кредиту, відсоткам, комісії - 575 489,42 грн.

Позивач просив у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед АТ "Банк "Фінанси та Кредит" за кредитним договором № "3"_471-07/07-МФ-И від 23 липня 2007 року в сумі 740 697,50 грн, звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру під номером АДРЕСА_1, загальна площа якої 33,40 кв. м., жила площа квартири 16,10 кв.м, складається з однієї жилої кімнати загальною площею 32,4 кв.м і житловою площею 19,8 кв.м, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 шляхом визнання права власності на зазначене майно за ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" за ціною, визначеною на підставі оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності на момент проведення державної реєстрації права власності на зазначене майно, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна; виселити з вказаної квартири під номером АДРЕСА_1 осіб, які там зареєстровані та проживають, а саме: ОСОБА_1 ; покласти на відповідача обов`язок відшкодувати позивачу сплачений при зверненні до суду судовий збір в сумі 243,60 грн.

Короткий зміст судових рішень

Справа неодноразово розглядалась судами.

Рішенням Дніпровського районного суду від 05 листопада 2015 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 10 лютого 2016 року, у задоволенні позову ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" до ОСОБА_1, треті особи: реєстраційна служба Головного управління юстиції у м. Києві, Дніпровський районний відділ ГУ ДМС України в м. Києві, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Авдієнко В. В., про звернення стягнення на предмет іпотеки, відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08 листопада 2017 року касаційну скаргу ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" задоволено частково.

Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 05 листопада 2015 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 10 лютого 2016 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала суду касаційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, дійшовши висновку, що розмір кредитної заборгованості не є співмірним з вартістю іпотечного майна, не навів належних та допустимих доказів на підтвердження вказаних обставин.Суд повинен встановити у грошовому вираженні початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації, визначену за процедурою, передбаченою

частиною шостою статті 38 Закону України "Про іпотеку".Суди не сприяли всебічному та повному дослідженню доказів, не роз`яснили права сторін на подання заяви про призначення експертизи для визначення вартості предметів іпотеки та виконання вимог статті 39 Закону України "Про іпотеку". Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, не встановив дійсного розміру заборгованості та всіх його складових, не дослідив обґрунтованості, правильності розрахунку, наявності доказів, що його підтверджують.Суди не перевірили, чи укладено між сторонами договір про задоволення вимог іпотекодержателя, не перевірили умов кредитного договору, зокрема, чи передбачають його умови задоволення вимог банку шляхом визнання за останнім права власності на іпотечне майно у разі порушення умов кредитного договору.

При розгляді справи в суді першої інстанції, 08 жовтня 2018 року представник позивача подав заяву про зміну предмета позову, у якій просив вважати вірною прохальну частину в наступній редакції : "в рахунок часткового погашення кредитної заборгованості ОСОБА_1 перед ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" по кредитному договору №"3"_471-07/07-МФ-И від 23 липня 2007 року в розмірі 740 697,50 грн, з яких: сума простроченої заборгованості за кредитом - 80 135,49 грн; сума строкової заборгованості за відсотками - 893,57 грн; сума простроченої заборгованості за відсотками - 84 179,02 грн; пеня, нарахована на суму простроченого тіла кредиту, відсоткам, комісії - 575 489,42 грн; звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартиру під номером АДРЕСА_1, яка має загальну площу 33,40 кв.м., жила площа квартири 16,10 кв.м., складається з 1 жилої кімнати, має загальну площу: 32,4 к.м. і житлову 19,8 кв.м., що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 - шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, за початковою ціною, визначеною в пункті 3 іпотечного договору від 03 липня 2007 року у розмірі 353 500,00 грн.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 10 жовтня 2018 року в задоволенні заяви про зміну предмету позову відмовлено.

28 листопада 2018 року представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог. Викладені у заяви вимоги аналогічні тим, які містилися в заяві про зміну предмету позову.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 30 листопада 2018 року в задоволенні клопотання про прийняття заяви про уточнення до позовних вимог відмовлено.

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 30 листопада 2018 року в позові ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" до ОСОБА_1, треті особи: реєстраційна служба Головного управління юстиції у м. Києві, Дніпровський районний відділ ГУ ДМС України в м. Києві, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Авдієнко В. В. про звернення стягнення на предмет іпотеки відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову суд виходив з того, що, іпотечний договір, який було укладено між сторонами в рахунок виконання зобов`язань за кредитним договором № "3"_471-07/07-МФ-И від 23 липня 2007 року, не містить відповідного застереження щодо можливості задоволення вимог іпотекодержателя шляхом визнання права власності за останнім на об`єкт нерухомого майна, який виступав предметом іпотеки, при цьому між сторонами також не було укладено відповідного договору про задоволення вимог іпотекодержателя, а сам іпотечний договір містить лише умови щодо права іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки та дострокового звернення стягнення на предмет іпотеки. Крім того, ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 19 серпня 2013 року встановлено, що позивачем було подано виконавчий лист про стягнення з відповідача суми заборгованості до відповідного відділу державної виконавчої служби з пропуском встановленого строку для пред`явлення останнього до виконання, у зв`язку з чим, враховуючи всю процедуру виконавчого провадження, не може свідчити про ухилення відповідача від виконання такого рішення суду про стягнення суми заборгованості.

06 травня 2019 року Київський апеляційний суд задовольнив клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ІНВЕНТ" (далі - ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ІНВЕНТ") та залучив до участі у справі замість ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" - ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ІНВЕНТ".

Короткий зміст оскарженого судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 20 травня 2019 року апеляційну скаргу ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ІНВЕНТ" задоволено частково.

Скасовано ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 10 жовтня 2018 року, ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 30 листопада 2018 року, рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 30 листопада 2018 року та постановлено нове судове рішення.

Позов ТОВ "ФК "ІНВЕНТ" до ОСОБА_1 про звернення стягнення в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №3_471-07/07-МФ-И від 23 липня 2007 року в сумі 740 697,50 грн, на предмет іпотеки - квартиру

АДРЕСА_1, шляхом проведення прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження залишено без задоволення.

Скасовуючи ухвали суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що під час підготовчих дій по даній справі представником позивача було подано заяву, у якій по суті йшла мова про зміну способу звернення стягнення на предмет іпотеки.

Враховуючи, що позивач уточнив свої вимоги, змінивши спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки, апеляційний суд розглянув уточнені позовні вимоги.

Відмовляючи у задоволенні позову апеляційний суд виходив з того, що позовні вимоги пред`явлені після спливу позовної давності, про що було заявлено відповідачем 05 листопада 2015 року та 18 квітня 2018 року.

Суд вказав на безпідставність розміру нарахованої позивачем заборгованості відповідача за кредитним договором №3_471-07/07-МФ-И від 23 липня 2007 року в сумі 740 697,50 грн станом на 22 жовтня 2014 року, яка складається з простроченої заборгованості за кредитом - 80 135,49 грн; сума строкової заборгованості по відсоткам - 893,57 грн; сума простроченої заборгованості за відсотками - 84 179,02 грн; пеня, нарахована на суму простроченого тіла кредиту, відсотків, комісії - 575 489,42 грн, при наявності рішення Деснянського районного суду міста Києва від 12 липня 2011 року про стягнення з відповідача заборгованості за цим же кредитним договором у розмірі 156 684,42 грн., строк якого закінчився 22 липня 2012 року.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У липні 2019 року ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ІНВЕНТ" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного суду від 20 травня 2019 року в частині залишення без задоволення позову, ухвалити у відповідній частині нове рішення, яким позов задовольнити.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга обґрунтована тим, що сторонами у пункті 4.2 та пункті 6.1 кредитного договору було передбачено іншу домовленість, яка, на відміну від загального правила щомісячної виплати процентів тільки у межах погодженого сторонами строку кредитування, встановленого абзацем 2 частини першої статті 1048 ЦК України, допускає нарахування процентів за користування кредитом по день повного погашення заборгованості. Крім того, сторонами було визначено аналогічний строк в пункті 6.1.1 кредитного договору щодо сплати неустойки.

Аналогічна правова позиція щодо строку нарахування процентів була висловлена Верховним Судом в постанові від 13 грудня 2018 року у справі № 913/11/18. Нарахована позивачем заборгованість відповідача за кредитним договором від 23 липня 2007 року в сумі 740 697,50 грн станом на 22 жовтня 2014 року повністю відповідає умовам кредитного договору. У апеляційного суду були відсутні правові підстави для застосування строків позовної давності до спірних правовідносин із підстав того, що позивачем було пред`явлено позов по справі 2-1419/11, яка перебувала у провадженні Деснянського районного суду м. Києва. Пунктом 7.3 кредитного договору передбачено, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Отже постанова апеляційного суду оскаржується лише в частині скасування рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 30 листопада 2018 року та залишення без задоволення позову, тому в іншій частині в касаційному порядку не переглядається.

Позиція інших учасників справи

Інші учасники справи відзив на касаційну скаргу не надали.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 18 липня 2019 року поновлено ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ІНВЕНТ" строк на касаційне провадження, відкрито касаційне провадження у справі № 755/32243/14-ц, витребувано справу з суду першої інстанції.

У серпні 2019 року матеріали цивільної справи № 755/32243/14-ц надійшли до Верховного Суду та передані судді-доповідачу Дундар І. О.

Ухвалою Верховного Суду від 14 лютого 2020 року справу призначено до судового розгляду.

Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) , Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-IX, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню за таких підстав.

Судами встановлено, що 23 липня 2007 року між ТОВ "Банк "Фінанси та Кредит", правонаступником всіх прав та обов`язків якого на час пред`явлення позову було ПАТ "Банк "Фінанси та кредит", та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № "3"_471-07/07-МФ-И (гривня), за умовами якого банк надав позичальнику в тимчасове користування на умовах забезпеченості, зворотності, терміновості, платності кредитні ресурси в сумі 100 000 гривень, з оплатою за відсотковою ставкою 18,5 % відсотків річних.

26 червня 2008 року між ВАТ "Банк "Фінанси та Кредит", правонаступником всіх прав та обов`язків якого на час пред`явлення позову було ПАТ "Банк "Фінанси та кредит", та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № "3"_499-06/08-МФ, за умовами якого банк надав позичальнику в тимчасове користування на умовах забезпеченості, зворотності, терміновості, платності кредитні ресурси в сумі 32 000 доларів США, з оплатою за процентною ставкою 17 % річних.

У рахунок забезпечення виконання умов кредитного договору № "3"_471-07/07-МФ-И від 23 липня 2007 року, 23 липня 2007 року між ТОВ "Банк "Фінанси та Кредит", правонаступником всіх прав та обов`язків якого на час пред`явлення позову було ПАТ "Банк "Фінанси та кредит", та ОСОБА_1 було укладено іпотечний договір, за умовами якого іпотекодавець ОСОБА_1 передає іпотекодержателю ТОВ "Банк "Фінанси та Кредит" в іпотеку нерухоме майно - квартиру номер АДРЕСА_1, що є предметом цього договору, для забезпечення виконання іпотекодавець в повному обсязі щодо повернення кредитних ресурсів, перерахування плати за користування кредитом, комісій, пені, штрафних санкцій, розмір, термін та умови повернення та сплати яких встановлюється кредитним договором № "3"_471-07/07-МФ-И від 23 липня 2007 року та будь-якими додатковими угодами до нього (у т.ч. які збільшують основне зобов`язання).

Судом першої інстанції встановлено, що заочним рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 12 липня 2011 року у справі за позовом ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" заборгованість за договором № "3"_471-07/07-МФ-И від 23 липня 2007 року в розмірі 156 684,42 грн; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" заборгованість за договором № "3"_499-06/08-МФ від 26 червня 2008 року в розмірі 458 365,19 грн; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" 1700 гривень державного мита та 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог в зв`язку з пропуском позовної давності, суд апеляційної

інстанції вказав на безпідставність розміру нарахованої позивачем заборгованості відповідача за кредитним договором № 3_471-07/07-МФ-И від 23 липня 2007 року в сумі 740 697,50 грн станом на 22 жовтня 2014 року.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 7 листопада 2018 року у справі № 372/1036/15-ц (провадження № 14-252цс18) зроблено висновок, що "виходячи з вимог статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропущення, наведених позивачем. Відмова в задоволенні позову у зв`язку з відсутністю порушеного права із зазначенням в якості додаткової підстави для відмови в задоволенні позову спливу позовної давності, не відповідає вимогам закону".

Як свідчить тлумачення статті 526 ЦК України цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Це правило є універсальним і підлягає застосуванню як до виконання договірних, так і недоговірних зобов`язань. Недотримання умов виконання призводить до порушення зобов`язання.

Відповідач зобов`язання не виконав, тому позовні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки є обґрунтованими.

Але 18 квітня 2018 року відповідач ОСОБА_1 подала суду заяву про застосування наслідків спливу позовної давності.

За загальним правилом перебіг загальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Тлумачення частини першої статті 261 ЦК України дозволяє стверджувати, що початок перебігу позовної давності пов`язується з певними обставинами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (стаття 261 ЦК України). Отже, за змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Сплив визначеного договором строку кредитування обумовлює початок перебігу позовної давності.

Таким чином, про порушення свого права позивач дізнався при зверненні до суду з позовом, внаслідок чого ухвалено заочне рішення Деснянського районного суду м. Києва від 12 липня 2011 року.

З даним позовом ТОВ "ФК "ІНВЕНТ" звернувся в грудні 2014 року, тобто з пропуском позовної давності, що є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини четвертої статті 412 ЦПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

Доводи касаційної скарги дають підстав для висновку, що постанова суду апеляційної інстанції в оскарженій частині ухвалена частково без додержання норм матеріального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, постанову суду апеляційної інстанції в оскарженій частині змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови, у іншій оскарженій частині постанову слід залишити без змін.

Керуючись статтями 400, 411( в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року), 409, 416 ЦПК України (1618-15) , Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ІНВЕНТ" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного суду від 20 травня 2019 року в частині скасування рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 30 листопада 2018 року та залишення без задоволення позову товариства з обмеженою

відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ІНВЕНТ" до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді: Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук