Постанова
Іменем України
27 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 676/1227/16-ц
провадження № 61-10895св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Крата В. І.,
суддів: Антоненко Н. О., Журавель В. І. (суддя - доповідач), Коротуна В. М., Курило В. П.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,
відповідач - публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк",
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" на рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 26 вересня 2017 року у складі судді Бондаря О. О. та постанову апеляційного суду Хмельницької області від 26 грудня 2017 року у складі колегії суддів: Спірідонової Т. В., Купельського А. В., Янчук Т. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2016 року ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулися до суду з позовом до публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (далі - ПАТ "Укрсоцбанк") та просили визнати припиненим іпотечний договір від 07 грудня 2006 року, укладений між ними та ПАТ "Укрсоцбанк".
Позовна заява мотивована тим, що 07 грудня 2006 року між акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (далі - АКБ"Укрсоцбанк"), правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" (далі - ПАТ "Укрсоцбанк") та ОСОБА_6 укладено генеральний договір № 966/24 ГД 24, відповідно до умов якого банк зобов'язався надати ОСОБА_6 кредит в розмірі 30 000 доларів США.
З метою забезпечення виконання останньою зобов'язань за генеральним договором, між ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та АКБ "Укрсоцбанк", правонаступником якого є ПАТ "Укрсоцбанк", 07 грудня 2006 року укладено іпотечний договір. ІНФОРМАЦІЯ_1 року позичальник ОСОБА_6 померла, внаслідок чого відбулася заміна боржника у зобов'язанні. Іпотекодавці не надавали згоду забезпечувати виконання зобов'язання спадкоємцями після смерті ОСОБА_6, у зв'язку з чим іпотека є припиненою.
Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанції
Рішенням Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 26 вересня 2017 року, залишеним без змін постановою апеляційного суду Хмельницької області від 26 грудня 2017 року, позов задоволено.
Визнано припиненим іпотечний договір від 07 грудня 2006 року, укладений між акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" та ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, посвідчений приватним нотаріусом Кам'янець-Подільського міського нотаріального округу Саварчук М. М. та зареєстрований в реєстрі за № 7355. Вирішено питання судового збору.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що договір іпотеки від 07 грудня 2006 року вважається припиненим відповідно до статті 523 ЦК України, оскільки відбулася заміна боржника у зобов'язанні, при цьому іпотекодавці ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не надали згоду забезпечувати виконання зобов'язання спадкоємцями після смерті ОСОБА_6
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У серпні 2018 року ПАТ "Укрсоцбанк" подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 26 вересня 2017 року та постанову апеляційного суду Хмельницької області від 26 грудня 2017 року і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову або направити справу на новий розгляд.
Касаційна скарга мотивована тим, що положення частини першої статті 523 ЦК України не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, оскільки у зв'язку зі смертю позичальника заміна боржника у зобов'язанні не відбулася.
Підстави припинення іпотеки визначені у статті 17 Закону України "Про іпотеку", відповідно до її положень смерть боржника за кредитним договором не є підставою для припинення іпотеки.
ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 направили відзив на касаційну скаргу, в якому просили залишити її без задоволення, а оскаржені рішення без змін.
Позиція Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції (частина друга статті 400 ЦПК України).
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Зазначеним вимогам закону оскаржувані судові рішення не відповідають.
Суди встановили, що 07 грудня 2006 року між АКБ "Укрсоцбанк", правонаступником якого є ПАТ "Укрсоцбанк", та ОСОБА_6 укладено генеральний договір № 966/24 ГД 24, відповідно до умов якого банк надав ОСОБА_6 кредит у сумі 30 000 доларів США, а остання зобов'язалася його повернути у строк на умовах, визначених договором та додатковими угодами до нього, та сплатити проценти за користування кредитом.
На забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором між АКБ "Укрсоцбанк", правонаступником якого є ПАТ "Укрсоцбанк", ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 07 грудня 2006 року укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Кам'янець-Подільського міського нотаріального округу Саварчук М. М. та зареєстрований в реєстрі за № 7355.
Згідно з умовами іпотечного договору, іпотекодавці передали в іпотеку іпотекодержателю у якості забезпечення виконання позичальником зобов'язань за генеральним договором № 966/24 ГД 24 квартиру АДРЕСА_1.
ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_6 померла, її спадкоємцями є ОСОБА_3, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, що підтверджується витягами зі Спадкового реєстру.
Іпотекою відповідно до статті 1 Закону України "Про іпотеку" визнається вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Частиною п'ятою статті 3 вказаного Закону встановлено, що іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
Підстави припинення іпотеки визначені в статті 17 зазначеного Закону. Так, іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її; з інших підстав, передбачених цим Законом.
Таким чином Закон України "Про іпотеку" (898-15) не передбачає такої підстави для припинення іпотеки, як смерть боржника за кредитним договором.
Згідно зі статтями 598, 599 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до частини першої статті 608 ЦК України зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.
За змістом статті 1219 ЦК України зобов'язання боржника за кредитним договором не є таким, що нерозривно пов'язано з його особою.
У разі смерті боржника за кредитним договором за наявності спадкоємців відбувається заміна боржника в зобов'язанні, який несе відповідальність у межах вартості майна, одержаного у спадщину, і таким чином воно не припиняється.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 593 ЦК України право застави припиняється у разі припинення зобов'язання, забезпеченого заставою.
Після смерті ОСОБА_6 відбулася заміна боржника у кредитному зобов'язанні на її спадкоємців - ОСОБА_3, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 та воно не припинилося.
Задовольняючи позов про визнання припиненим іпотечного договору суди не врахували, що іпотека не припинилася, оскільки не припинилося основне зобов'язання, та дійшли помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Пунктом 3 частини першої статті 409 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
За таких обставин, враховуючи положення пункту 3 частини третьої статті 409 ЦПК України, частини першої статті 412 ЦПК України, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги ПАТ "Укрсоцбанк", скасування рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 26 вересня 2017 року, ухвали апеляційного суду м Хмельницької області від 26 грудня 2017 року та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Керуючись статтями 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі Другої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" задовольнити.
Рішення Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 26 вересня 2017 року та постанову апеляційного суду Хмельницької області від 26 грудня 2017 року скасувати.
У задоволенні позову ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" про визнання припиненим іпотечного договору відмовити.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття.
Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. І. Крат
Судді Н. О. Антоненко В. І. Журавель
В. М. Коротун
В. П. Курило