розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на заочне рішення Солом?янського районного суду м. Києва від 22 грудня 2016 року в складі судді Букіної О. М. та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 26 вересня 2017 року в складі колегії суддів: Гаращенка Д. Р., Невідомої Т. О., Борисової О. В.,

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України (1618-15) у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У жовтні 2016 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4, третя особа - ОСОБА_4, про стягнення аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання.

Позовна заява мотивована тим, що з 27 вересня 1997 року до 11 березня 2004 року позивач перебувала у шлюбі з відповідачем, у якому мають дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Дочка проживає разом з нею та є студентом Київського університету права Національної академії наук України за напрямом підготовки "Право", освітнього рівня бакалавр, терміном навчання: з 01 вересня 2016 року до 30 червня 2020 року, тому потребує матеріальної допомоги, яку відповідач має можливість надавати.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_3 просила стягнути з відповідача аліменти на повнолітню дочку в розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, починаючи з дня пред'явлення позову й до досягнення дочкою двадцяти трьох років, за умови продовження навчання.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Заочним рішенням Солом?янського районного суду м. Києва від 22 грудня 2016 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 аліменти на дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка продовжує навчання, у розмірі 1/4 частини від усіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, починаючи з дня подання позову - 12 жовтня 2016 року до закінчення навчання - 30 червня 2020 року.

У решті позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць допущено до негайного виконання.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідач перебуває в працездатному віці, у зв'язку з чим має можливість надавати кошти на утримання власної дочки, яка продовжує навчання.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 26 вересня 2017 року заочне рішення Солом?янського районного суду м. Києва від 22 грудня 2016 року залишено без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги правильність висновків суду не спростовують.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_4,посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить зазначені судові рішення скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У червні 2018 справу передано до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суди не врахували, що відповідно до положень статті 199 СК України обов'язок утримувати повнолітню дочку, яка продовжує навчання, покладається за умови, що особа має можливість сплачувати кошти, в той час як його єдиним джерелом для існування є пенсія з інвалідності у розмірі 1 347,00 грн.

ОСОБА_3 надала заперечення на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу відхилити.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суд установив, що ОСОБА_4 є студентом першого курсу денної форми навчання Київського університету права Національної академії наук України за напрямом підготовки "Право". Термін навчання: з 01 вересня 2016 року до 30 червня 2020 року. Навчання платне, стипендія не виплачується.

ОСОБА_4 знаходиться на утриманні своєї матері ОСОБА_3

Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до частини першої статті 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Звернувшись до суду з позовом, позивач надала копію свідоцтва про народження повнолітньої дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1; довідку з вищого навчального закладу, відповідно до якої дочка продовжує навчання та передбачувана дата закінчення навчання - 30 червня 2020 року.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що відповідач перебуває в працездатному віці, у зв'язку з чим має можливість надавати кошти на утримання дочки, яка продовжує навчання.

При цьому суд не взяв до уваги посилання відповідача про наявність у нього інвалідності третьої групи та довідку з Пенсійного фонду України про те, що він отримує пенсію з інвалідності, як на підставу для відмови у задоволенні позову, виходячи з такого.

Як вбачається з копії довідки про встановлення ОСОБА_4 інвалідності третьої групи, в ній відсутні рекомендації щодо неможливості працювати, тобто його не визнано непрацездатним, а тільки рекомендовані певні обмеження в роботі.

Відповідач знаходиться у працездатному віці, друга група інвалідності була змінена на третю, тобто стан його здоров'я поліпшився, отже, він має можливість надавати кошти на утримання дочки, яка продовжує навчання.

Довідка з Пенсійного фонду України про отримання пенсії з інвалідності сама по собі не є підтвердженням того, у відповідача це єдине джерело доходів.

Також суд вважав безпідставними посилання ОСОБА_4 на те, що його було позбавлено батьківських прав стосовно ОСОБА_4, оскільки особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини (частина друга статті 166 СК України).

У судовому засіданні відповідач пояснив, що він не проти сплачувати аліменти у визначеному судом розмірі, але не може змиритись з тим, що його позбавили батьківських прав стосовно дочки.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвалені у справі судові рішення відповідають статті 263 ЦПК України, при вирішенні справи суди першої та апеляційної інстанцій правильно визначили характер правовідносин між сторонами, застосували закон, що їх регулює, повно і всебічно дослідили матеріали справи та надали належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.

Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на законність судових рішень не впливають та зводяться до переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції згідно зі статтею 400 ЦПК України.

Згідно зі статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Заочне рішення Солом?янського районного суду м. Києва від 22 грудня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 26 вересня 2017 року залишити без змін.