Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І.М. (суддя-доповідач), Висоцької В.С., Сімоненко В.М.,

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк",

відповідачі: ОСОБА_4, Державна реєстраційна служба України,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 серпня 2018 року в складі судді Петешенкової М. Ю.,

У грудні 2013 року Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4, Державної реєстраційної служби України про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 лютого 2015 року (в складі судді Лиходєдова А. В.) позовну заяву ПАТ "Дельта Банк" залишено без розгляду.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позивач, повідомлений належним чином про розгляд справи, повторно не з'явився в судове засідання та від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, тому наявні правові підстави для застосування норми частини третьої статті 169 ЦПК України, пункту 3 частини першої статті 207 ЦПК України (в редакції, чинній на час розгляду справи судом першої інстанції) та залишення позовної заяви без розгляду.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 серпня 2018 року відмовлено ПАТ "Дельта Банк" у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на ухвалу Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 лютого 2015 року про залишення позову без розгляду.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що скаржник пропустив строк на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, поважних причин для поновлення строку не навів, тому в силу вимог пункту 4 частини першої статті 358 ЦПК України у відкритті апеляційного провадження необхідно відмовити.

У касаційній скарзі, поданій у вересні 2018 року до Верховного Суду, ПАТ "Дельта Банк", посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просило скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції, справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Касаційна скарга мотивована тим, що копію ухвали суду першої інстанції було направлено лише на юридичну адресу позивача та не було направлено представнику банка, який подавав позов, тому він не знав, що позов залишено без розгляду. Маючи належним чином посвідчені повноваження на здійснення представництва в суді, представник стає самостійним учасником цивільного процесу і наділяється процесуальними правами, визначеними законодавством. ПАТ "Дельта Банк" за своєю правовою природою не має можливості самостійно відстоювати свої інтереси в суді.

Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходив.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою і другою статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Встановлено, що ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 лютого 2015 року позовну заяву ПАТ "Дельта Банк" залишено без розгляду, оскільки позивач, повідомлений належним чином про розгляд справи, повторно не з'явився в судове засідання та від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Не погоджуючись з указаною ухвалою місцевого суду, ПАТ "Дельта Банк" 27 червня 2018 року подало апеляційну скаргу, а також порушило питання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 липня 2018 року апеляційну скаргу ПАТ "Дельта Банк" залишено без руху та надано строк, зокрема, для зазначення інших підстав для поновлення строку та надання доказів на підтвердження поважності причин пропуску строків на апеляційне оскарження.

Відповідно до частини другої статті 294 ЦПК України (в редакції, чинній на час отримання скаржником копії ухвали суду першої інстанції) апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Згідно з частиною третьою статті 354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

На виконання вимог ухвали Апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 липня 2018 року ПАТ "Дельта Банк" подало заяву про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції.

В обґрунтування поважності пропуску строку на апеляційне оскарження банк зазначив, що його інтереси представляло Товариство з обмеженою відповідальністю "Колекторська компанія "Вердитк" (далі - ТОВ "КК "Вердитк"), тому ухвалу суду першої інстанції необхідно було направити на адресу представника, яка зазначена у позовній заяві. Оскільки судом не направлено ухвалу на адресу представника, то строк на апеляційне оскарження пропущено з поважних причин.

Відповідно до частини четвертої статті 357 ЦПК України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 358 ЦПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

На спростування доводів заяви про поновлення строку, апеляційний суд вказав, що наведені причини пропуску строку на апеляційне оскарження не є поважними, оскільки ПАТ "Дельта Банк" копію ухвали суду першої інстанції отримало 16 лютого 2015 року, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення, тому зобов'язане було подати апеляційну скаргу у строки, визначені частиною другою статті 294 ЦПК України (в редакції, чинній на час постановлення ухвали місцевого суду).

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі "Олександр Шевченко проти України").

Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду (рішення у справі "Пономарьов проти України").

З матеріалів справи вбачається, що копію оскаржуваної ухвали суду першої інстанції скаржник отримав 16 лютого 2015 року, а до суду з апеляційною скаргою він звернулася лише 27 червня 2018 року.

Та обставина, що представник скаржника ТОВ "КК "Вердитк" не отримало копії ухвали суду першої інстанції не може вважатися поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, оскільки вказану ухвалу відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України (в редакції, чинній на час вчинення цієї процесуальної дії) отримала відповідна службова особа ПАТ "Дельта Банк", яка розписалась у повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення, яке було направлено на адресу місцезнаходження цієї юридичної, що узгоджується з нормою статті 93 ЦК України.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що заявник пропустив визначений процесуальним законом строк на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, а також не подав належних та допустимих доказів на підтвердження поважних причин пропуску цього строку.

Відповідно до сталої практики Європейського суду з прав людини вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" від 26 квітня 2007 року та "Трух проти України" від 14 жовтня 2003 року).

Поновлення процесуального строку зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не є переконливими, може порушити принцип юридичної визначеності.

Колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про те, що ПАТ "Дельта Банк" не навело об'єктивних обставин, які перешкоджали подати апеляційну скаргу на ухвалу Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 лютого 2015 року у визначений законодавством строк.

Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції (частина третя статті 406 ЦПК України).

Згідно статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу апеляційного суду - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.