У х в а л а
і м е н е м у к р а ї н и
5 серпня 2009 року
м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого Балюка М.І.,
суддів: Жайворонок Т.Є., Охрімчук Л.І.,
Мазурка В.А., Перепічая В.С.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Вінницької міської ради, виконавчого комітету Вінницької міської ради, міського комунального підприємства "Житлово-експлуатаційна контора № 1" ( далі - МКП "ЖЕК - 1") про усунення перешкод у користуванні приміщенням за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 24 липня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 24 вересня 2008 року,
в с т а н о в и л а :
У лютому 2008 року ОСОБА_1. звернулася до суду з позовом до Вінницької міської ради, виконавчого комітету Вінницької міської ради, МКП "ЖЕК - 1" про усунення перешкод у користуванні приміщенням, посилаючись на те, що їй на праві власності належить квартира АДРЕСА_1, тому вона як співвласниця будинку має право на допоміжні приміщення й приміщення загального користування в цьому будинку. Однак МКП "ЖЕК - 1" незаконно зайняло приміщення на першому поверсі вказаного будинку, яке використовує під майстерню. Позивачка вважає, що дане приміщення належить мешканцям будинку, тому вона вимушена була звернутись до суду з позовом.
Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 24 липня 2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 24 вересня 2008 року, у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_1. ставить питання про скасування судових рішень, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив із того, що в матеріалах інвентаризаційної справи №2430 на будинок АДРЕСА_1 виготовленої в 1981 році, спірне приміщення позначено на плані першого поверху, виготовленого в 1981 році, як єдине приміщення з окремим входом, яке складається з чотирьох приміщень під № ІІІ, ІУ, У, УІ : коридор, майстерня, кладовка та санвузол, тому з моменту зведення будинку спірне приміщення не було приміщенням загального користування, не використовувалось як допоміжне для обслуговування квартир і забезпечення потреб мешканців будинку. Спірне приміщення використовувалось власником будинку Вінницькою міською радою в особі її виконавчого комітету як господарське приміщення - майстерня.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" суть приватизації державного житлового фонду полягає у відчуженні на користь громадян України, тобто у їх власність, як квартир (будинків), кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, так і належних до них господарських споруд і допоміжних приміщень (підвалів, сараїв тощо) цього фонду. Допоміжні приміщення відповідно до ч. 2 ст. 10 указаного Закону стають об'єктами спільної власності співвласників будинку одночасно з приватизацією квартир, що засвідчується свідоцтвом про право власності на квартиру.
У Рішенні Конституційного Суду України № 4 - рп / 2004 (v004p710-04) від 2 березня 2004 року (справа про права співвласників на допоміжні приміщення багатоквартирних будинків) зазначено, що допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т. ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього (п. 1.1).
З матеріалів справи вбачається, щоОСОБА_1. на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 18 липня 2005 року ( а. с. 5).
Згідно з інвентарною справою виготовленою ВООБТІ 19 травня 1981 року, у будинку АДРЕСА_1 згідно з проектом вбудоване приміщення майстерні для обслуговування персоналу будинку, яке обладнане електропостачанням, водопостачанням, каналізацією, опаленням (лист управління житлового господарства Вінницької міської ради № К-2-4048/1-18 від 26 грудня 2007 року (а.с. 9).
Відповідно до листа комунального підприємства "Вінницьке обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" № 13252 від 25 грудня 2003 року будинок АДРЕСА_1 зареєстровано за Вінницькою міською радою на підставі рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради № 594 від 14 листопада 1985 року ( а.с. 43).
Згідно з довідкою № 01-09-2362 від 29 грудня 2003 року наданою начальником управління комунального майна Вінницької міської ради, об'єкт нерухомості АДРЕСА_1 входить до переліку об'єктів комунальної власності територіальної громади міста, який затверджений рішенням міської ради № 107 від 18 жовтня 2002 року ( а.с. 44).
Рішенням Вінницької міської ради № 1845 від 4 квітня 2008 року затверджено перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади міста, в який також увійшло спірне приміщення для виробничих потреб ( а.с. 38).
Відповідно до витягу з рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради № 740 від 12 квітня 2007 року продовжено оренду та надано дозвіл управлінню комунального майна укладати договори оренди терміном на 1 рік на спірне приміщення з МКП "ЖЕК - 1" для виробничих потреб ( а. с. 7).
Отже, висновок судів про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1. ґрунтується на вимогах закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України (1618-15) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або вирішені ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно зі ст. 337 ЦПК України (1618-15) суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Судами першої та апеляційної інстанцій досліджені обставини справи повно, зібраним доказам дана оцінка.
Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.
Судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни або скасування не встановлено.
Керуючись ст. ст. 335- 337, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 24 липня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 24 вересня 2008 року відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 24 липня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 24 вересня 2008 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
М.І. Балюк
Судді:
Т.Є. Жайворонок
В.А.
Мазурок
Л І. Охрімчук
В.С. Перепічай