розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 26 травня 2017 року у складі судді Дячук О. О. та ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 06 липня 2017 року у складі колегії суддів: Одинака О. О., Кулянди М. І., Половінкіної Н. Ю.,

У грудні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Управління освіти, сім'ї, молоді та спорту Сторожинецької районної державної адміністрації Чернівецької області про зобов'язання здійснити перерахунок і провести виплату заробітної плати за роботу у вихідні дні за весь час роботи.

Позов мотивовано тим, що він працював у Центрі дитячої та юнацької творчості управління освіти, сім'ї, молоді та спорту Сторожинецької районної державної адміністрації на посаді оператора газових котлів протягом трьох опалювальних сезонів, а саме: з 15 лютого по 15 квітня 2008 року, 01 листопада 2008 року по 15 квітня 2009 року, 15 жовтня 2009 року по 15 квітня 2010 року.

Зазначав, що за роботу у вихідні дні за період з 01 лютого по 15 квітня 2009 року він не доотримав заробітну плату в сумі 1 267 грн 31 коп., за період з 16 лютого по 15 квітня 2010 року - в сумі 1 418 грн 75 коп., чим порушені його права як працівника.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_4 просив зобов'язати відповідача у місячний строк з дня набрання рішенням суду законної сили зробити перерахунок і провести виплату йому заробітної плати за роботу у вихідні дні за весь час роботи на посаді оператора газової котельні в сумі 2 686 грн 06 коп.

Рішенням Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 26 травня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що робота у суботу та неділю вважається вихідним днем лише в тому випадку, коли працівник виконує свої посадові обов'язки з понеділка по п'ятницю при 40-годинному робочому часі. Якщо працівник працює за встановленим графіком роботи і вихідні дні йому встановлено відповідно до складеного графіку, то робота у суботу і неділю у такому випадку не вважається роботою у святкові та неробочі дні.

Ухвалою Апеляційного суду Чернівецької області від 06 липня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення, рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 26 травня 2017 року залишено без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що позивачем не надано доказів про те, що період відпрацьованих ним робочих днів на посаді оператора котельні припадав на вихідні та святкові дні та вони не були оплачені роботодавцем.

У серпні 2017 року ОСОБА_4 подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати ухвалені судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не надали належної оцінки рішенню Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 22 грудня 2011 року, яким встановлено, що позивач працював за тимчасово відсутнього працівника по 56 годин на тиждень, в тому числі в ті дні, які мали бути вихідними. Зазначеним рішенням суду стягнуто з відповідача на користь позивача заробіток за час його роботи на посаді оператора газового котла протягом тижня по 40 годин, а не 56 годин.

Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України (1618-15) у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) , касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

23 травня 2018 року цивільну справу передано до Верховного Суду.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Судами попередніх інстанцій установлено, що ОСОБА_4 працював в газовій котельні Сторожинецького центру дитячої та юнацької творчості Сторожинецької районної ради Чернівецької області на посаді оператора газової котельні згідно з графіком, затвердженим директором Центру дитячої та юнацької творчості управління освіти, сім'ї, молоді та спорту Сторожинецької районної державної адміністрації, за погодженням із головою первинної профспілкової організації, в період опалювальних сезонів: з 15 лютого по 15 квітня 2008 року, з 01 листопада 2008 року по 15 квітня 2009 року, з 15 жовтня 2009 року по 15 квітня 2010 року, що підтверджується довідкою Управління освіти, молоді та спорту Сторожинецької районної державної адміністрації від 18 травня 2017 року № 331 (а. с.105).

Відповідно до висновку Територіальної державної інспекції з питань праці у Чернівецькій області від 09 листопада 2012 року ОСОБА_4 відпрацював один святковий день 08 березня 2008 року (а. с. 52).

Згідно із довідкою Управління освіти сім'ї, молоді та спорту Сторожинецької районної державної адміністрації від 24 травня 2017 року № 348 ОСОБА_4 15 листопада 2012 року нараховано та виплачено кошти в сумі 356 грн 12 коп., в тому числі доплату за роботу у святковий день 08 березня 2008 року - 39 грн 51 коп. (а. с. 110).

Рішенням Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 22 грудня 2011 року стягнуто з відділу освіти Сторожинецької районної державної адміністрації на користь ОСОБА_4 4 199 грн 89 коп. заробітної плати за час його роботи на посаді оператора газового котла в даній установі протягом 2008-2010 років (а. с. 37).

Зазначеним рішенням суду встановлено, що робота позивача на посаді оператора котельні понад норму робочого часу відбувалася у зв'язку із заміщенням тимчасово відсутнього працівника.

У частині третій статті 60 ЦПК України 2004 року передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до частин 1, 2 статті 67 КЗпП України при п'ятиденному робочому тижні працівникам надаються два вихідних дні на тиждень, а при шестиденному робочому тижні - один вихідний день.

Загальним вихідним днем є неділя. Другий вихідний день при п'ятиденному робочому тижні, якщо він не визначений законодавством, визначається графіком роботи підприємства, установи, організації, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації, і, як правило, має надаватися підряд із загальним вихідним днем.

Відповідно до частини 3 статті 71 КЗпП України залучення працівників до роботи у вихідні дні провадиться за письмовим наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу.

Згідно з частиною 2 статті 72 КЗпП України оплата за роботу у вихідний день обчислюється за правилами статті 107 цього Кодексу.

Перелік святкових та неробочих днів визначено в статті 73 КЗпП України.

Відповідно до частини 1 статті 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 107 КЗпП України встановлено порядок оплати роботи у святкові і неробочі дні.

Відповідно до статті 60 ЦПК України 2004 року, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, правильно визначив характер спірних правовідносин і норми права, які підлягали застосуванню до цих правовідносин, дослідив наявні в матеріалах справи докази та дійшов правильного висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими.

Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на законність судового рішення не впливають, фактично стосуються переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

За наслідками розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції приймає постанову відповідно до правил, встановлених статтею 35 та главою 9 розділу III цього Кодексу, з особливостями, зазначеними у статті 416 цього Кодексу (частина перша статті 415 ЦПК України).

Згідно зі статтею 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 26 травня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 06 липня 2017 року залишити без змін.