розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі колегії суддів: Макарова М. О., Деркач Н. М., Петешенкової М. Ю. від 20 жовтня 2017 року,

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2016 року публічне акціонерне товариство "ДТЕК Дніпрообленерго" (далі - ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго", товариство) звернулося до суду із позовом до ОСОБА_4 про відшкодування збитків.

Позовну заяву мотивовано тим, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1. При проведенні планових перевірок представниками товариства були виявлені порушення відповідачем Правил користування електричною енергією для населення, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 (1357-99-п) (далі - ПКЕЕН), а саме самовільне підключення до електромережі повз прилад обліку прихованим способом з порушенням схеми обліку, про що складено відповідний акт. Такими неправомірними діями відповідача позивачу було завдано збитків на суму 22 999,59 грн, яку товариство просило стягнути з ОСОБА_4

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська у складі судді Руденко В. В. від 20 лютого 2017 року у задоволенні позовних вимог ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що представниками товариства під час проведення попередніх робіт з електропостачання помешкання відповідача, виявлення, фіксації порушення ПКЕЕН споживачем та проведення нарахування за актом, були допущені порушення вимог діючих нормативних актів, а тому підстав для стягнення збитків немає.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 жовтня

2017 року апеляційну скаргу ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" задоволено. Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 20 лютого 2017 року скасовано і ухвалено нове рішення про задоволення позовних вимог ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго".

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" 22 999,59 грн у рахунок завданих збитків. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що у зв'язку з порушенням відповідачем ПКЕЕН, а саме самовільним підключенням до електромережі повз прилад обліку прихованим способом з порушенням схеми обліку, позивачу завдано збитків, про що було складено відповідний акт відповідно до вимог Інструкції, а тому наявні підстави для їх стягнення з відповідача.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи

У касаційній скарзі, поданій у листопаді 2017 рокудо Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ОСОБА_4 просить скасувати рішення апеляційного суду із залишенням в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що споживання ним електроенергії з порушенням схеми обліку відбувалось не з його вини, а з вини самого позивача.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.

Відповідно до пункту 4 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України (1618-15) у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Справа передана до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

ОСОБА_4 є власником квартири АДРЕСА_2 у

м. Дніпропетровську, електропостачання якої здійснює відповідач на підставі укладеного між сторонами договору від 11 листопада 2013 року.

15 березня 2016 року під час проведення технічної перевірки схеми електропостачання представниками товариства були виявлені порушення відповідачем пункту 48 ПКЕЕН, а саме самовільне підключення до електромережі повз прилад обліку прихованим способом з порушенням схеми обліку, про що складено відповідний акт, який підписано трьома представниками позивача та який містить відмітку про відмову від підпису у ньому відповідача.

На підставі вказаного акта, енергопостачальник розрахував розмір завданих збитків згідно з формулою 2.7 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04 травня 2006 року № 562 (z0782-06) (далі - Методика), сума яких склала 22 999,59 грн.

Позиція Верховного Суду

Касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За змістом статті 27 Закону України "Про електроенергетику"правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Таким правопорушенням, зокрема, є крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку.

Згідно з пунктами 42, 48 ПКЕЕН споживач електричної енергії зобов'язаний дотримуватись вимог нормативно-технічних документів та договору. Споживач несе відповідальність згідно із законодавством за розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку.

Відповідно до пункту 53 ПКЕЕН у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Один примірник акта вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Споживач має право внести до акта свої зауваження.

Акт про порушення цих Правил розглядається комісією з розгляду актів, що утворюється енергопостачальником і складається не менш як з трьох уповноважених представників енергопостачальника.

Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів. Енергопостачальник повідомляє споживача не пізніше ніж за 20 календарних днів до дня засідання комісії про його час і дату. Рішення комісії з розгляду актів оформляється протоколом, копія якого видається споживачу. У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються: відомості щодо обсягу та вартості не облікованої електричної енергії; розрахунок проведених нарахувань з посиланням на відповідні пункти цих Правил та затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04 травня 2006 року № 562 (z0782-06) Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією. Якщо між споживачем і енергопостачальником не досягнуто згоди щодо користування електричною енергією, її оплати, збереження приладів обліку тощо, спірні питання вирішуються в установленому законодавством порядку.

Методика застосовується на підставі акта про порушення, складеного з урахуванням вимог ПКЕЕН, та в разі виявлення такого порушення ПКЕЕН як самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника або іншого споживача (власника мереж) з порушенням схеми обліку.

Вартість не облікованої електричної енергії розраховується на підставі акта про порушення, який складається відповідно до передбаченої ПКЕЕНпроцедури.

Розрахунок вартості не облікованої електричної енергії здійснюється: за добовою величиною розрахункового споживання електричної енергії; за тарифами (цінами) для населення, що діяли в період, за який розраховується розмір вартості не облікованої електричної енергії; за кількістю днів (у разі самовільного підключення споживачем електроустановок, струмоприймачів або проводів до електричних мереж енергопостачальника - із дня набуття споживачем права власності на електроустановку чи права користування електроустановкою або із дня здійснення останньої технічної перевірки електричної мережі, до якої було здійснене самовільне підключення, але не більше сумарної кількості днів за дванадцять календарних місяців, що передували дню виявлення порушення, та до усунення порушення).

Відповідно до положень статті 57 ЦПК України, 2004 року, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Відповідно до статті 60 ЦПК України 2004 року, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог суд апеляційної інстанції, враховуючи вказані норми матеріального права, встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог у зв'язку із необлікованим використанням відповідачем електричної енергії, постачальником якої є ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго", про що свідчить складений працівниками енергопостачальника акт про порушення ПКЕЕН від 15 березня 2016 року № 013793, який був підписаний представниками енергопостачальника та від підпису в якому відмовився відповідач. В результаті протиправних дій позивачу завдано шкоди у розмірі 22 999,59 грн. Правильність розрахунку нарахованих збитків відповідачем не спростовано.

Доводи касаційної скарги відповідача про відсутність його вини у завданні таких збитків спростовуються матеріалами справи, з яких вбачається, що при огляді приміщення відповідача було виявлено самовільне підключення електричної проводки та розеток електромережі поза приладу обліку електричної енергії приховано (під стелею), яке виявлено після демонтажу будівельної конструкції за допомогою сигналізатора прихованої електропроводки та індикатора напруги, що підтверджується актом та не заперечувалося відповідачем.Таким чином, для виявлення самовільно підключеного проводу до електромережі представники відповідача використовували спеціальні технічні засоби та провели частковий демонтаж будівельних конструкцій, які виявити підключення візуально не можливо, а тому суд касаційної інстанції погоджується із висновком апеляційного суду про те, що споживачем було здійснено самовільне підключення поза приладу обліку електроенергії прихованим способом, у зв'язку із чим наявні підстави для стягнення з нього збитків за порушення ПКЕЕН.

Таким чином, доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржене судове рішення постановлено без додержання норм матеріального і процесуального права та зводяться до переоцінки доказів у справі, що відповідно до положень статті 400 ЦПК України, знаходиться поза межами повноважень Верховного Суду.

Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції. Судом правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, зроблено обґрунтований висновок про задоволення позовних вимог на підставі належним чином оцінених доказів, наданих сторонами (стаття 212 ЦПК України2004 року).

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Оскільки ухвалою суду касаційної інстанції від 03 грудня 2018 року було зупинено виконання рішення суду апеляційної інстанції до закінчення касаційного провадження у справі, а колегія суддів дійшла висновку про те, що відсутні підстави для його скасування, тому виконання рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 жовтня 2017 року підлягає поновленню.