Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Усика Г. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_4,

відповідач - Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз",

третя особа - ОСОБА_5,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09 жовтня 2017 року у складі головуючого-судді Усатова Д. Д. та постанову Апеляційного суду Київської області від 13 грудня 2017 року у складі суддів: Сушко Л. П., Ігнатченко Н. В., Кашперської Т. Ц.,

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" (далі - ПАТ "Київоблгаз") про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Позовна заява мотивована тим, що він є власником земельних ділянок площею 0,0251 га та 0,0174 га, розташованих по АДРЕСА_2 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що підтверджується державними актами.

Позивач зазначає, що у березні 2015 року він звернувся до Борівської селищної ради із заявою про надання дозволу на будівництво господарської будівлі - сараю та погребу на вказаній земельній ділянці. Проте йому стало відомо, що він не може використовувати належну йому земельну ділянку за цільовим призначенням, оскільки через неї проходить газопровідна труба, яка заважає проводити будівельні роботи.

Позивач вважає, що ПАТ "Київоблгаз" використовує належну позивачу земельну ділянку для своєї господарської діяльності безпідставно, оскільки дозволу на прокладення підземного газопроводу від селищної ради не отримував, як і не вирішував питання встановлення земельного сервітуту.

Посилаючись на викладене, ОСОБА_4, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив: зобов'язати ПАТ "Київоблгаз" усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, шляхом переміщення (демонтажу) за власний рахунок газової труби за територію земельної ділянки, кадастровий номер НОМЕР_2, загальною площею 0,0251 га, яка розташована по АДРЕСА_2 та належить йому на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09 жовтня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що з боку відповідача не встановлено порушень прав або законних інтересів позивача щодо володіння та користування земельною ділянкою. При цьому газопровід, який проходить через земельну ділянку ОСОБА_4, був побудований у відповідності до вимог чинного законодавства та за погодженням відповідних державних органів ще до набуття позивачем прав власності на земельну ділянку.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Київської області від 13 грудня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилено, рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09 жовтня 2017 року залишено без змін.

Залишаючи рішення суду першої інстанції без змін, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, який всебічно та повно з'ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи та заперечення сторін, дослідив надані сторонами докази та ухвалив законне і обґрунтоване рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

У лютому 2018 року ОСОБА_4 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить ухвалені у справі судові рішення скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не звернули уваги на відсутність у матеріалах справи будь-яких документів, які підтверджували б факт надання дозволу на проведення монтажно-будівельних робіт з проведення гілки підземного газопроводу через земельну ділянку позивача відповідно до діючого на той час законодавства. Відмовляючи в задоволенні позову, суди не навели жодної норми закону та/або підзаконного нормативного акта на підставі якого вони дійшли висновку щодо відмови в позові.

Ухвалою Верховного Суду від 16 березня 2018 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та надано строк для надання відзиву.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

У квітні 2018 року ПАТ "Київоблгаз" подало відзив на касаційну скаргу, вказуючи на те, що оскаржувані рішення суду першої та апеляційної інстанцій є законними і обґрунтованими, всі висновки судів відповідають встановленим обставинам справи, а тому підстав для їх скасування немає. При цьому зазначено про те, що ПАТ "Київоблгаз" не порушував прав або законних інтересів позивача щодо володіння, користування та розпорядження належною йому земельною ділянкою, оскільки газопровід було побудовано у 1984 році, тобто ще до набуття позивачем права власності на земельну ділянку. Крім того, позивач заявив про порушення свого права щодо користування земельною ділянкою лише після оформлення права власності та зміни її цільового призначення.

У травні 2018 року ОСОБА_5 також подав відзив на касаційну скаргу, вказуючи на те, що оскаржувані рішення суду першої та апеляційної інстанцій є законними і обґрунтованими, всі висновки судів відповідають встановленим обставинам справи.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін.

Фактичні обставини справи встановлені судами

Суди встановили, що позивачем ОСОБА_4 було приватизовано земельну ділянку площею 0,0251, розташовану по АДРЕСА_2, з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1, виданого 30 вересня 2011 року на підставі рішення Борівської селищної ради 2 сесії 6 скликання від 07 грудня 2010 року.

Звертаючись до суду з указаним позовом, ОСОБА_4 просив усунути перешкоди у користуванні належною йому на праві власності земельною ділянкою, оскільки він не може її використовувати за цільовим призначенням, так як через неї проходить газопровідна труба до будинку АДРЕСА_1, яка заважає проводити будівельні роботи.

Суди також встановили, що прокладення газопроводу до будинку АДРЕСА_1 здійснено у 1984 році на підставі проектної документації, що була розроблена Київським обласним відділом інституту "Укржилремпроект" Фастівською проектною майстернею у 1984 році.

Вказаним проектом передбачено прокладання ділянки газопроводу через земельну ділянку, розташовану по провул. Кузнечному1/1 у смт Борова Фастівського району Київської області, яка на той час перебувала у користуванні позивача та на спірній земельній ділянці був фруктовий сад, що підтверджується технічним паспортом.

28 березня 1984 року був побудований та прийнятий в експлуатацію газопровід низького тиску, що підтверджується актом прийняття газопроводу в експулатацію.

Мотиви з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно із частиною першою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до частини другої статті 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно із частиною першою статті 3 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Суд першої інстанції з висновком якого погодився й апеляційний суд, визначившись належним чином з характером спірних правовідносин, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, встановивши фактичні обставини справи, що мають суттєве значення для її вирішення, дійшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем не доведено, що діями відповідача порушені його права щодо володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою.

Доводи заявника в касаційній скарзі на відсутність у матеріалах справи будь-яких документів, які підтверджували б факт надання дозволу на проведення монтажно-будівельних робіт з проведення гілки підземного газопроводу через його земельну ділянку, відповідно до діючого на той час законодавства, є безпідставними, оскільки на момент виготовлення проектної документації та введення в експлуатацію газопроводу, позивач був користувачем земельної ділянки через яку був прокладений газопровід та не заявляв про порушення своїх прав, а тому зміна цільового призначення земельної ділянки та визнання права власності на неї, не може вплинути або змінити законність дій відповідача на час виготовлення проектної документації, введення в експлуатацію та газифікації села.

Інші доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій та не дають підстав вважати, що судами порушено норми матеріального або процесуального права, та по своїй суті зводяться до переоцінки доказів, що згідно з положеннями статті 400 ЦПК Українипід час розгляду справи в касаційному порядку не допускається.

Отже, висновки судів першої та апеляційної інстанцій відповідають обставинам справи, які встановлені відповідно до вимог процесуального закону, а також узгоджуються з нормами матеріального права, які судами правильно застосовані.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення ("Серявін та інші проти України" (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 09 жовтня 2017 року та постанову Апеляційного суду Київської області від 13 грудня 2017 року залишити без змін.

Судді:	В. О. Кузнєцов
	А. С. Олійник
	Г. І. Усик