Постанова
Іменем України
13 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 686/18725/15-ц
провадження № 61-34902св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Стрільчука В. А.,
суддів: Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач), Олійник А. С., ПогрібногоС. О., УсикаГ.І.,
учасники справи:
заявник (стягувач) - ОСОБА_4,
правонаступник боржника - ОСОБА_5,
представник правонаступника боржника - ОСОБА_6,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_5 в особі представника ОСОБА_6 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06 грудня 2017 року у складі судді Мороз В. О. та постанову Апеляційного суду Хмельницької області від 28 березня 2018 року у складі колегії суддів: Спірідонової Т. В., Грох Л. М., П'єнти І. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст заявлених вимог
У вересні 2015 року ОСОБА_4 звернулася до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_7 про стягнення коштів.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06 грудня 2017 року заяву задоволено частково.
Замінено боржника ОСОБА_7 за рішенням Апеляційного суду Хмельницької області від 17 листопада 2009 року у справі № 686/18725/15-ц, виконавче провадження № 16649507, на його правонаступника - ОСОБА_5 в межах частки та за рахунок вартості одержаного у спадщину майна (1/2 квартири АДРЕСА_1 (ринкова вартість 1/2 зазначеної квартири - 1 389 008,00 грн).
В іншій частині відмовлено.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що ОСОБА_5 є спадкоємицею ОСОБА_7, несе відповідальність за його зобов'язаннями в межах частки в спадковому майні та її вартості, отже її частка в спадковому майні становитиме 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 (ринкова вартість 1/2 цієї квартири - 1 389 008,00 грн.)
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Апеляційного суду Хмельницької області від 28 березня 2018 року ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов правильних висновків про задоволення заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні без порушення норм процесуального права.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
У квітні 2018 року ОСОБА_5 в особі представника ОСОБА_6 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушенням норм процесуального права, та прийняти нову постанову, якою відмовити ОСОБА_4 у задоволенні заяви.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій не правильно визначено коло спадкоємців після смерті ОСОБА_7, зокрема, заявник звертає увагу на те, що єдиним спадкоємцем після смерті її батька була його мати - ОСОБА_9, яка прийняла спадщину у встановленому законом порядку та яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року. Сама ж заявник у спірній квартирі лише була зареєстрована, але на момент смерті батька проживала і працювала у місті Києві, а в подальшому у місті Одеса.
Відомості про рух справи у Верховному Суді
Ухвалою Верховного Суду від 15 червня 2018 року відкрито касаційне провадження у даній справі.
Інші учасники справи не скористались своїм правом на надання відзиву на касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду від 30 січня 2019 року справу призначено до судового розгляду.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частинами першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої та другої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Верховний Суд перевірив правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, за наслідками чого зробив висновки, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Фактичні обставини справи встановлені судами
Рішенням Апеляційного суду Хмельницької області від 17 листопада 2009 року стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_4 1 651 350,30 грн боргу, що еквівалентно 138 050 Євро, та 1708,50 грн судових витрат.
На виконання зазначеного рішення суду Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області 18 грудня 2009 року видано виконавчий лист, відповідно до якого виконавче провадження № 16649507 відкрито 13 січня 2010 року, яке 22 квітня 2014 року було зупинено у зв'язку із смертю боржника, а 08 червня 2016 року поновлено.
08 листопада 2016 року виконавче провадження № 16649507 закінчено на підставі пункту 5 частини першої статті 39, статті 40 Закону України "Про виконавче провадження".
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 27 грудня 2016 року скасовано постанову державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби м. Хмельницького від 08 листопада 2016 року про закінчення виконавчого провадження № 16649507.
ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, після смерті якого відкрилась спадщина у вигляді 1/2 частини квартири АДРЕСА_1, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру прав на нерухоме майно.
13 травня 2014 року з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 до Першої Хмельницької державної нотаріальної контори звернулася його мати ОСОБА_9, що підтверджується копією спадкової справи після смерті ОСОБА_7
12 серпня 2014 року ОСОБА_4 подала до Першої Хмельницької державної нотаріальної контори вимогу (претензію) про наявність перед нею заборгованості у ОСОБА_7
Відповідно до довідки ОСББ "Затишок-2" від 05 травня 2014 року на час смерті ОСОБА_7 з ним за адресою: АДРЕСА_1, були зареєстровані ОСОБА_10, ОСОБА_5 (дочка), ОСОБА_9
З 18 листопада 1989 року ОСОБА_7 перебував з ОСОБА_10 у зареєстрованому шлюбі, який розірвано 18 березня 2010 року.
ОСОБА_5 у зв'язку з реєстрацією шлюбу 07 травня 2016 року змінила прізвище на "ОСОБА_5".
Із копії свідоцтва про народження ОСОБА_5 вбачається, що її батьком є ОСОБА_7, а матір'ю ОСОБА_10
Судами встановлено, що ОСОБА_5 не заявила про відмову від прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_7, а отже успадкувала від нього 1/4 частини спірної квартири.
Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1, виданого 07 листопада 2016 року, ОСОБА_9 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частини першої статті 14 ЦПК України 2004 року судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, ? і за її межами.
Статтею 378 ЦПК України 2004 року визначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Під процесуальним правонаступництвом у виконавчому провадженні слід розуміти заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов'язків від правопопередників до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участь у виконавчому провадженні.
Підставами правонаступництва є смерть громадянина, що був стороною виконавчого провадження, оголошення його померлим, реорганізація юридичної особи, відступлення права вимоги, переведення боргу (глава 47 Цивільного кодексу України (435-15) ).
Частиною п'ятою статті 8 Закону України "Про виконавче провадження", у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Статтями 1216, 1218 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна (стаття 1221 ЦК України).
Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до частини першої статті 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Суд першої інстанції, постановляючи ухвалу про задоволення заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні, з висновками якого погодився й апеляційний суд, дійшов правильного висновку про те, що відповідач як спадкоємець померлого боржника, прийнявши спадщину, у силу статей 1281, 1282 ЦК України зобов'язана у межах вартості спадщини задовольнити вимоги кредитора.
Доводи заявника у касаційній скарзі про те, що вона на момент смерті батька не проживала з ним, були предметом перевірки у судах першої та апеляційної інстанції і таким доводам була надана належна оцінка, яка не знайшла свого підтвердження під час судових розглядів.
Разом з цим посилання у касаційній скарзі заявника на те, що судами не перевірено належним чином коло всіх спадкоємців ОСОБА_9, як такої, що прийняла спадщину після смерті ОСОБА_7, є необґрунтованими. Судами першої та апеляційної інстанції такі обставини також перевірялись та зауважено, що в матеріалах спадкової справи відсутні відомості про подачу заяви про прийняття спадщини іншими особами у встановлений частиною першою статті 1270 ЦК України строк.
Апеляційним судом також були перевірені доводи ОСОБА_5 щодо відмови від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_9 та встановлено, що її заява була нотаріально посвідчена 10 травня 2017 року, проте до Першої Хмельницької державної нотаріальної контори (за місцем відкриття спадщини) була подана 15 травня 2017 року, тобто після закінчення строку, передбаченого законом для подачі заяви про відмову від прийняття спадщини. Отже доводи ОСОБА_5 про те, що вона не прийняла спадщину після смерті бабусі ОСОБА_9 є необґрунтованими.
Також, безпідставним є посилання заявника на те, що при вирішенні питання про заміну сторони порушуються права інших кредиторів чи боржників ОСОБА_7, оскільки рішенням Апеляційного суду Хмельницької області від 17 листопада 2009 року про стягнення заборгованості, інші особи не були учасниками справи та суд не вирішував питання щодо їх прав та обов'язків.
Аргументи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що оскаржені ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції постановлена без додержання норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статями 400, 410, 416 ЦПК України,Верховний Суд у складі колегії суддівПершої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_5 в особі представника ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду Хмельницької області від 28 березня 2018 року залишити без змін.
Поновити дію ухвали Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 06 грудня 2017 року, залишеної без змін постановою Апеляційного суду Хмельницької області від 28 березня 2018 року.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. А. Стрільчук
Судді: В. О. Кузнєцов
А. С. Олійник
С. О. Погрібний
Г. І. Усик