розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 25 листопада 2016 року у складі судді Чирського Г. М. та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 06 квітня 2017 року у складі колегії суддів: Воронцової Л. П., Базіль Л. В., Ігнатенко П. Я.,

У червні 2016 року садівниче товариство "Надія Таврійська" звернулося до суду з позовом, у якому просило стягнути з ОСОБА_4 заборгованість зі сплати членських внесків за період із вересня 2013 року до червня 2016 року у розмірі 823,60 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що ОСОБА_4 є членом садівничого товариства "Надія Таврійська" і користується земельною ділянкою НОМЕР_1, загальною площею 0,06 га, проте не сплачує членські внески.

Про наявність та розмір заборгованості відповідачка неодноразово попереджалась, проте у добровільному порядку її не погасила.

Рішенням Новокаховського міського суду Херсонської області від 25 листопада 2016 року позов садівничого товариства "Надія Таврійська" задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь садівничого товариства "Надія Таврійська" заборгованість зі сплати членських внесків за період із вересня 2013 року до червня 2016 року у розмірі 823,60 грн, судовий збір у розмірі 551,20 грн, усього 1 374,80 грн.

Суд першої інстанції виходив із того, що відповідач є членом садівничого товариства "Надія Таврійська" й користується належною йому земельною ділянкою НОМЕР_1 загальною площею 0,06 га, тому відповідно до Статуту товариства зобов'язана сплачувати членські внески.

Ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 06 квітня 2017 року рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 25 листопада 2016 року залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції та залишив рішення суду без змін як таке, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.

У травні 2017 року ОСОБА_4 подала касаційну скаргу до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами обох інстанцій норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення, ухвалити нове рішення про відмову у позові.

Касаційна скарга аргументована тим, що суди неповно дослідили обставини справи, не надали їм належної правової оцінки та дійшли помилкових висновків при вирішенні спору.

Зокрема, суди безпідставно не застосували положення статей 4, 7, 10, 11 Закону України "Про кооперацію" та не врахували, що садівниче товариство "Надія Таврійська" самовільно включило її до свого складу та незаконно зобов'язало сплатити членські внески.

Статтею 388 ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) , який набрав чинності 15 грудня 2017 року, передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України (1618-15) справу № 661/1663/16-ц передано до Касаційного цивільного суду.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України (1618-15) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Діяльність садівничих товариств (кооперативів) регулюється Законом України "Про кооперацію" (1087-15) .

Відповідно до статті 6 Закону України "Про кооперацію" кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об'єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану.

Основними обов'язками члена кооперативу відповідно до статті 12 Закону України "Про кооперацію" є: додержання статуту кооперативу; виконання рішень органів управління кооперативу та органів контролю за діяльністю кооперативу; виконання своїх зобов'язань перед кооперативом; сплата визначених статутом кооперативу внесків.

Суди встановили, що рішенням виконавчого комітету Таврійської міської ради міста Нова Каховка Херсонської області від 30 січня 2003 року № 10 "Про внесення змін та доповнень до рішення виконавчого комітету Таврійської міської ради від 28 жовтня 1999 року № 35" перейменовано огороднє товариство "Надія" на садівниче товариство "Надія Таврійська" і зареєстровано його новий Статут.

Відповідно до пунктів 1.1-1.2 Статуту садівничого товариства "Надія Таврійська" його засновником є члени огороднього товариства "Надія" (зареєстрованого рішенням виконкому від 26 квітня 1996 року №33), згідно з рішенням зборів огородників від 20 серпня 1999 року.

Садівниче товариство "Надія Таврійська", яке згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців зареєстроване 30 січня 2003 року, є правонаступником прав та обов'язків огороднього товариства "Надія".

Відповідно до рішення виконавчого комітету Таврійської міської ради міста Нова Каховка Херсонської області від 30 грудня 2000 року № 124 ОСОБА_4 є членом садово-огороднього товариства "Надія", якій у власність передано земельну ділянку для ведення садівництва розміром 0,06 га.

Відповідно до протоколу загальних зборів садівничого "Надія Таврійська" від 06 квітня 2014 року № 23 затверджено список членів товариства, у якому під № 332 значиться ОСОБА_4

Членська книжка огородника, що видана ОСОБА_4 18 грудня 1998 року, містить печатку садівничого товариства "Надія Таврійська" за підписом голови його правління ОСОБА_5

Пунктом 5.12 Статуту визначено, що член товариства зобов'язаний своєчасно сплачувати встановлені законом податки, членські та цільові внески, а також інші платежі, передбачені законодавством та цим статутом, у розмірах та у строки, визначені законодавством і загальними зборами (на початок поливного сезону повинно бути сплачено 1/4 частина членських внесків з повним погашення членських та цільових внесків до 01 вересня поточного року).

Відповідно до протоколів загальних зборів товариства від 21 квітня 2013 року, 06 квітня 2014 року, 26 квітня 2015 року розмір внесків за 0,06 га земельної ділянки затверджено в сумі 250,00 грн, 262,60 грн та 320,00 грн відповідно.

Згідно з довідкою садівничого товариства "Надія Таврійська" по особовому рахунку 3/243/6 (земельна ділянка НОМЕР_1) за ОСОБА_4 станом на 01 травня 2016 року обліковується заборгованість зі сплати членських внесків в сумі 832,60 грн.

На підставі поданих сторонами доказів, які належним чином оцінені (стаття 212 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи судом першої інстанції), встановивши, що ОСОБА_4 користується земельною ділянкою НОМЕР_1, загальною площею 0,06 га, що розташована у садівничому товаристві "Надія Таврійська", є членом цього товариства відповідно до пункту 16.1 Статуту та зобов'язана сплачувати внески, визначені у пункті 5.12 Статуту, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Аргументи касаційної скарги не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, обґрунтовано викладених у мотивувальній частині судових рішень, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками суду щодо їх оцінки, що згідно з положеннями статті 400 ЦПК України не належить до повноважень суду касаційної інстанції.

Посилання у скарзі на недоведеність факту членства ОСОБА_4 у садівничому товаристві "Надія Таврійська" є безпідставними, оскільки зазначені обставини були предметом перевірки судами попередніх інстанцій та не знайшли свого підтвердження.

Відповідно до пункту 5.7 Статуту позивача член товариства має право добровільно вийти з товариства з одночасним укладенням з ним договору про порядок використання та експлуатації інженерних мереж, доріг, іншого майна загального користування.

Відповідачем не доведено її вихід із товариства, що є її процесуальним обов'язком (статті 10, 60 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи у суді першої інстанції).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржені судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.

За правилами статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшла висновку про залишення без задоволення касаційної скарги та залишення без змін рішення Новокаховського міського суду Херсонської області від 25 листопада 2016 року та ухвали апеляційного суду Херсонської області від 06 квітня 2017 року, оскільки судові рішення є законними та обґрунтованими.

Відповідно до частини третьої статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).