Постанова
Іменем України
11 лютого 2019 року
м. Київ
справа № 314/1278/17
провадження № 61-26201св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крата В. І. (суддя-доповідач), Антоненко Н. О., Журавель В. І.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідач - приватне акціонерне товариство "Петромихайлівське",
третя особа - Вільнянська районна державна адміністрація Запорізької області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Петромихайлівське" на ухвалу Вільнянського районного суду Запорізької області від 13 червня 2017 року у складі судді: Капітонова Є. М. та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 25 жовтня 2017 року у складі колегії суддів: Кухаря С. В., Крилової О. В., Трофимової Д. А.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2017 року ОСОБА_4 звернувся з позовом до ПАТ "Петромихайлівське", третя особа - Вільнянська районна державна адміністрація Запорізької області про усунення перешкод у користуванні майном шляхом припинення дії, яка порушує право.
Ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 12 квітня 2017 року відкрито провадження у справі.
13 червня 2017 року ПАТ "Петромихайлівське" подало письмове клопотання про зупинення провадження у справі.
Клопотання мотивоване тим, що до Вільнянського районного суду Запорізької області подано адміністративний позов. Предметом розгляду справи №314/1449/17 є позов ПАТ "Петромихайлівське" до виконавчого комітету Вільнянської міської ради Запорізької області, державного реєстратора виконавчого комітету Вільнянської міської ради Запорізької області Воробйової М. О., треті особи: Вільнянська районна державна адміністрація Запорізької області, ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а саме права оренди землі індексний номер 31596146 від 28 вересня 2016 року. Саме на підставі цього рішення індексний номер 31596146 від 28 вересня 2016 року державним реєстратором виконавчого комітету Вільнянської міської ради Запорізької області Воробйовою М. О. 22 вересня 2016 року (запис в спеціальному розділі в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно НОМЕР_2) за ОСОБА_4 було здійснено державну реєстрацію права оренди на землю для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 13,5000 га, кадастровий НОМЕР_1, що виникло на підставі договору оренди землі від 15 червня 2016 року, укладеного між Вільнянською районною державною адміністрацією (орендодавець) та ОСОБА_4 (орендар).
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Вільнянського районного суду Запорізької області від 13 червня 2017 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 25 жовтня 2017 року, відмовлено у задоволенні клопотання ПАТ "Петромихайлівське" про зупинення провадження у справі.
Ухвали судів першої та апеляційної інстанції мотивовані тим, що наявність в суді адміністративної справи щодо оспорювання процедури державної реєстрації такого права не може бути перешкодою щодо розгляду цивільної справи за предметом користування майном, оскільки майнове право користування майном підлягає захисту до моменту припинення такого права або визнання такого права недійсним. Сама реалізація права на захист шляхом звернення з позовом до суду не може бути підставою для продовження (в разі наявності такого) перешкод у володінні та користуванні земельною ділянкою.
Аргументи учасників справи
У листопаді 2017 року ПАТ "Петромихайлівське" подало касаційну скаргу на ухвалу Вільнянського районного суду Запорізької області від 13 червня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 25 жовтня 2017 року, в якій просить скасувати оскаржені ухвалити і передати справу до суду першої інстанції для вирішення питання про зупинення провадження у справі.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди порушили пункт 4 частини першої статті 201 ЦПК України (у редакції, чинній на момент розгляду клопотання про зупинення провадження у справі), оскільки розгляд цієї справи є неможливим до розгляду справи № 314/1449/17.
Короткий зміст ухвали суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 листопада 2017 року відкрито касаційне провадження у справі.
У статті 388 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК (1618-15) України), в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) , який набрав чинності 15 грудня 2017 року, передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
На підставі підпункту 6 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК (1618-15) України справу передано до Касаційного цивільного суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України (1618-15) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Позиція Верховного Суду
Колегія суддів відхиляє аргументи, які викладені у касаційній скарзі, з таких мотивів.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Європейський суд з прав людини зауважив, що розумність тривалості провадження повинна оцінюватись з урахуванням обставин справи та таких критеріїв як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також важливості спору для заявника (FRYDLENDER v. FRANCE, № 30979/96, 43, ЄСПЛ, від 20 червня 2000 року).
У пункті четвертому частини першої статті 201 ЦПК України (у редакції, чинній на момент розгляду клопотання про зупинення провадження у справі) передбачено, що суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, яка розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.
Згідно частини першої статті 157 ЦПК України (у редакції, чинній на момент розгляду клопотання про зупинення провадження у справі) суд розглядає справи протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, а справи про поновлення на роботі, про стягнення аліментів - одного місяця.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 грудня 2018 року у справі № 645/331/17 (провадження № 61-3429зпв18) міститься висновок, що при визначенні наявності підстав за яких провадження у справі підлягає обов'язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, визначена у пункті 4 частини першої цієї статті, застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи. Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з урахуванням обставин справи та таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі.
Встановивши, що наявність в суді адміністративної справи щодо оспорювання процедури державної реєстрації такого права не може бути перешкодою щодо розгляду цивільної справи, суди зробили обґрунтований висновок про відмову в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що оскаржені ухвали постановлено без додержання норм процесуального права. У зв'язку з наведеним, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржені ухвали без змін.
Оскільки оскаржені ухвали залишено без змін, а скаргу без задоволення, то судовий збір за подання касаційної скарги покладається на особу, яка подала касаційну скаргу.
Керуючись статтями 400, 401, 406, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Петромихайлівське" залишити без задоволення.
Ухвалу Вільнянського районного суду Запорізької області від 13 червня 2017 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 25 жовтня 2017 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді: В. І. Крат
Н.О. Антоненко
В.І. Журавель