Постанова

Іменем України

06 квітня 2020 року

м. Київ

справа № 378/382/18

провадження № 61-2684св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Усика Г. І. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерагроінвест",

відповідач - ОСОБА_1,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерагроінвест" на рішення Ставищенського районного суду Київської області від 12 липня 2018 року у складі судді Гуртовенко Р. В. та постанову Київського апеляційного суду від 07 грудня 2018 року у складі колегії суддів:

Головачова Я. В., Вербової І. М., Шахової О. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерагроінвест" (далі - ТОВ "Інтерагроінвест", товариство) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання договору оренди землі поновленим.

На обгрунтування позовних вимог зазначало, що товариство є сільськогосподарським товаровиробником та спеціалізується на вирощуванні сільськогосподарських культур, та в своїй господарській діяльності використовує орендовані земельні ділянки фізичних осіб (земельні частки-паї). 18 липня

2012 року між ТОВ "Інтерагроінвест" та ОСОБА_1 укладений договір оренди земельної ділянки № 754, відповідно до умов якого в оренду передана земельна ділянка площею 2,4870 га, кадастровий номер 3224284400:02:002:0036, розташована на території Гостромогильської сільської ради Ставищенського району Київської області, строком на 5 років. Зазначений договір був зареєстрований в Управлінні Держкомзему у Ставищенському районі Київської області 15 листопада 2012 року, а тому термін його дії завершився

15 листопада 2017 року. 25 серпня 2017 року відповідач надіслав на адресу товариства заяву про припинення договору у зв`язку з закінченням строку його дії. ТОВ "Інтерагроінвест", як орендар, маючи намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, 15 вересня 2017 року направив лист-повідомлення відповідачу з пропозицією продовжити дію договору на умовах, визначених у додатковій угоді, яку він отримав 26 вересня 2017 року. Товариство не отримало відповіді від ОСОБА_1 щодо пропозиції на поновлення договору, а тому продовжувало використовувати земельну ділянку за її цільовим призначенням, визначеним у договорі оренди земельної ділянки

від 18 липня 2012 року № 754.

Посилаючись на наведене, позивач просив визнати поновленим договір оренди земельної ділянки від 18 липня 2012 року № 754, укладений між ТОВ "Інтерагроінвест" та ОСОБА_1, кадастровий номер земельної ділянки 3224284400:02:002:0036, зареєстрований у Ставищенському районному відділі земельних ресурсів 15 листопада 2012 року № 322420004002974, номер запису про інше речове право в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно

від 14 липня 2017 року № 21454281.

Короткий зміст ухвалених судових рішень судів попередніх інстанцій

Рішенням Ставищенського районного суду Київської області від 12 липня

2018 року в задоволенні позову ТОВ "Інтерагроінвест" відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору. Позивач мав намір продовжити строк дії договору оренди земельної ділянки, а тому надіслав

ОСОБА_1 лист-повідомлення з пропозицією продовжити дію договору на умовах, визначених у направленій додатковій угоді, тоді як ОСОБА_1 25 серпня 2017 року повідомив позивача про припинення договірних відносин та намір самостійно обробляти земельну ділянку. У матеріалах справи відсутні докази укладення відповідачем договору оренди із новим орендарем, а тому права орендаря ТОВ "Інтерагроінвест" не підлягають захисту у спосіб, передбачений статтею 33 Закону України "Про оренду землі", оскільки визнання договору оренди поновленим за відсутності інших орендарів порушує вимоги статті 627 ЦК України щодо свободи договору та примушуванням орендодавця до правовідносин, які він бажає припинити.

Постановою Київського апеляційного суду від 07 грудня 2018 року апеляційну скаргу ТОВ "Інтерагроінвест" залишено без задоволення, рішення Ставищенського районного суду Київської області від 12 липня 2018 року залишено без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та застосував норми матеріального права, рішення суду є законним та обгрунтованим, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги. Доводи апеляційної скарги про те, що оскільки відповідач не направляв позивачеві повідомлення про відмову у поновленні договору оренди землі, і товариство після спливу строку дії договору продовжувало користуватися спірною земельною ділянкою, що є підставою для поновлення дії договору оренди землі, суд вважав непереконливими, оскільки ТОВ "Інтерагроінвест" не дотрималося, встановленого договором оренди землі та статтею 33 Закону України "Про оренду землі" порядку та процедури поновлення договору оренди землі.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

У лютому 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ТОВ "Інтерагроінвест", у якій заявник просив скасувати рішення Ставищенського районного суду Київської області від 12 липня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 07 грудня 2018 року, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Касаційна скарга мотивована посиланням на те, що відповідно до вимог статті 33 Закону України "Про оренду землі" товариство має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк. Посилаючись на висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц (провадження № 14-65цс18) та постанові Верховного Суду України від 23 березня 2016 року у справі

№ 6-146цс16 зазначав, що для застосування положення частини першої статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання переважного права на поновлення договору оренди землі необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися преважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив про наявність заперечень щодо поновлення договору та своє рішення. Суди, ухвалюючи оскаржувані судові рішення, наведеного не урахували, не звернули увагу на відсутність заперечень відповідача щодо пропозиції орендаря про поновлення дії договору оренди землі, а також його звернень щодо повернення земельної ділянки після закінчення терміну дії укладеного договору протягом встановленого статтею 33 Закону України "Про оренду землі" строку, що дало позивачеві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди. Апеляційний суд дійшов помилкового висновку про не дотримання позивачем умов договору та вимог статті 33 Закону України "Про оренду землі" щодо порядку та процедури поновлення договору оренди, відповідач не надав відповіді на пропозицію орендаря про поновлення дії договору у порядку встановленому частинами першою - п`ятою статті 33 Закону України "Про оренду землі", та у порушення частини шостої статті 33 Закону України "Про оренду землі" протягом місяця після закінчення терміну дії договору оренди землі не вимагав повернути йому земельну ділянку, що є "мовчазною згодою" на поновлення договору оренди землі. Також вказував на те, що позивач не був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи судом апеляційної інстанції, що призвело до порушення одного із основоположних принципів цивільного судочинства - змагальності сторін.

Відзив на касаційну скаргу подано не було.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 18 березня 2019 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу з місцевого суду.

Справа надійшла на адресу суду касаційної інстанції та передана 01 квітня

2019 року для розгляду колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України (у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги) під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Установлені судами фактичні обставини справи

Судами попередніх інстанцій установлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки загальною площею 2,4870 га, кадастровий номер 3224284400:02:002:0036, розташованої на території Гостромогильської сільської ради Ставищенського району Київської області.

18 липня 2012 року між ТОВ "Інтерагроінвест" та ОСОБА_1 укладений договір № 754 оренди земельної ділянки, за умовами якого орендодавець надав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до пункту 3 договору, договір укладено на 5 років, після закінчення строку дії якого, орендар має першочергове право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 1 місяць до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Договір набуває чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (пункт 14.6 договору).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права державна реєстрація договору проведена

15 листопада 2012 року в Управлінні Держкомзему у Ставищенському районі Київської області, отже строк його дії - по 15 листопада 2017 року.

25 серпня 2017 року ОСОБА_1 надіслав директору ТОВ "Інтерагроінвест" заяву, в якій повідомив про закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки та про бажання припинити договірні відносини.

15 вересня 2017 року ТОВ "Інтерагроінвест" надіслало на адресу відповідача лист-повідомлення з пропозицією укласти додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 18 липня 2012 року, а також проект додаткової угоди до договору оренди землі.

Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обгрунтування

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга ТОВ "Інтерагроінвест" не підлягає задоволенню з таких підстав.

Частиною четвертою статті 124 Земельного кодексу України (далі - ЗК України (2768-14) ) передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України (2768-14) та Законом України "Про оренду землі" (161-14) .

Правові підстави поновлення договору оренди землі визначаються статтею 33 Закону України "Про оренду землі".

Відповідно до частин першої - п`ятої статті 33 цього Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, установлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Ці положення узгоджуються з положенням частини першої статті 777 ЦК України, якою закріплено переважне право наймача, який належно виконує свої обов`язки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачено певну процедуру здійснення цього права.

Отже, для застосування частини першої статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно з частинами другою - п`ятою цього закону необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Аналогічного правового висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц (провадження

№ 14-65цс18).

Перевіривши наявні у справі докази, та надавши їм належну оцінку, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, обгрунтовано виходив із того, що переважне право ТОВ "Інтерагроінвест" на поновлення договору оренди земельної ділянки не є порушеним, оскільки орендодавець, завчасно, до закінчення строку дії договору оренди землі, повідомив орендаря про відсутність наміру продовжувати договір оренди землі, а тому відсутні підстави для задоволення позову ТОВ "Інтерагроінвест". Незгода орендодавця на поновлення договору оренди землі відповідно до вимог частини п`ятої статті 33 Закону України "Про оренду землі" виключає можливість визнання поновленим договору оренди землі, оскільки переважне право користування земельною ділянкою належить її власнику.

Посилання заявника на те, що апеляційний суд у порушення норм процесуального права належно не повідомив його про дату, час та місце розгляду справи, є безпідставними, оскільки згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, представник ТОВ "Інтерагроінвест" 29 серпня 2018 року отримав копію ухвали Апеляційного суду Київської області про відкриття апеляційного провадження від 27 серпня 2018 року. У зв`язку з припиненням здійснення правосуддя Апеляційним судом міста Києва та початком роботи Київського апеляційного суду, протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського апеляційного суду визначено новий склад колегії судів: Головачов Я. В. (головуючий суддя), Вербова І. М., Шахова О. В. Ухвалою Київського апеляційного суду від 10 жовтня 2018 року прийнято справу до провадження Київського апеляційного суду та призначено справу до судового розгляду в порядку частини першої статті 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи. З огляду на наведене, доводи заявника про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права є безпідставними.

Інші аргументи касаційної скарги є ідентичними доводам, що були викладені заявником у його позовній заяві та апеляційній скарзі, висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують, містять посилання на обставини, що були предметом перевірки судів попередніх інстанцій, яким була надана належна правова оцінка. У силу повноважень, визначених статтею 400 ЦПК України (у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги), суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та здійснювати переоцінку доказів.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України (у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Аналізуючи наведене, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що суд першої та апеляційної інстанцій правильно визначили характер правовідносин, застосували закон, що їх регулює, повно і всебічно дослідили матеріали справи та надали належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам, а тому відсутні підстави для задоволення касаційної скарги.

Керуючись статтями 400, 401, 409, 415, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерагроінвест" залишити без задоволення.

Рішення Ставищенського районного суду Київської області від 12 липня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 07 грудня 2018 року залишити без змін.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Г. І. Усик

І. Ю. Гулейков

О. В. Ступак