розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант-Агро 4" на рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 11 грудня 2017 року у складі головуючого-судді Курочкіної О. М. та постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 05 квітня 2018 року у складі колегії суддів: Бараннік О. П., Пономарь З. М., Посунся Н. Є.,

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2017 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант-Агро 4" (далі - ТОВ "Гарант-Агро 4"), третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, про припинення дії договору оренди землі і повернення земельної ділянки.

Позовна заява мотивована тим, що 08 червня 2010 року між нею та ТОВ"Гарант-Агро 4" укладено договір оренди, належної їй, відповідно до Державного актана право приватної власності на землю НОМЕР_1, виданого Петропавлівською райдержадміністрацією 27 лютого 2002 року, земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розміром 4.900 га, розташованої на території Троїцької сільської ради з ТОВ"Гарант-Агро 4" строком на 7 років.

За згодою сторін ТОВ"Гарант-Агро 4" зобов'язалось самостійно та своєчасно за власні кошти здійснити державну реєстрацію, укладеного з позивачем договору оренди землі.

Втой же день, за актом прийомки-передачі земельної ділянки № 725 ТОВ"Гарант-Агро 4" прийняло в оренду вищевказану земельну ділянку та почало її використовувати за цільовим призначенням для вирощування сільськогосподарськоїпродукції.

10 червня 2010 року факт державної реєстрації договору оренди землі засвідчений Троїцькою сільською радою, що підтверджується записом в договорі оренди землі від 08червня 2010 року за підписом голови сільської ради та печаткою сільської ради.

З 2010 року ТОВ"Гарант-Агро 4" виплачувало позивачуорендну плату та сплачувало прибутковий податок з отриманого позивачемдоходу у вигляді орендної плати, що підтверджується відомостями з інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб ДФС України про суми виплачених доходів та утримання податків № 499 від 18серпня 2017 року, відповідно до яких товариство від імені позивача ОСОБА_3, самостійно сплатило податок з прибутку отриманого з надання майна в оренду у вигляді орендної плати в розмірі 306,32 грн за результатами господарської діяльності в 2010 році, 2011 році, 2012 році, що підтверджує факт використання відповідачем належної їй земельної ділянки (паю) для вирощування сільськогосподарської товарної продукції починаючи з червня 2010 року, тобто безпосередньо після укладання договору оренди від 08 червня 2010 року.

06грудня 2016 року вона звернулася до директора ТОВ "Гарант-Агро 4" з проханням не обробляти її земельну ділянку після збирання врожаю в 2017 році, однак їй було відмовлено з посиланням на вчинення запису в державному реєстрі лише 12вересня 2012 року, що автоматично продовжувало дію укладеного між нею та товариством договору до 2019 року.

Посилаючисьна вищевказане, просила суд припинити діюдоговору оренди землі і повернути їй земельну ділянку.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 11 грудня 2017 року позов задоволено частково.

Визнано закінченою дію договору оренди землі від 08 червня 2010 року, який був укладений між ОСОБА_3 та ТОВ "Гарант-Агро 4" строком на 7 років.

Зобов'язано ТОВ "Гарант-Агро 4" повернути ОСОБА_3 земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розміром 4.900 гектарів, розташованої на території Троїцької сільської ради Петропавлівського району Дніпропетровської області. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що сторони договору, дійшовши згоди щодо істотних умов договору оренди землі скріплюють його своїми підписами, що і є моментом укладення договору.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 05 квітня 2018 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що суд першої інстанції визначився з характером спірних правовідносин, нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, та дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову частково.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

У травні 2018 року ТОВ"Гарант-Агро 4" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, обґрунтовуючи свою вимогу неправильним застосуванням судами норм матеріального права і порушенням норм процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами не враховано вимоги частини першої статті 210, частини другої статті 792 ЦК України, статей 18, 20 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин), відповідно до яких договір оренди набирає чинності після його державної реєстрації.

Ухвалою Верховного Суду від 22 червня 2018 року відкрито касаційне провадження у даній справі.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 24 січня 2019 року справу призначено до судового розгляду.

Станом на час розгляду справи Верховним Судом відзивів на касаційну скаргу не надходило.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону рішення судів першої та апеляційної інстанцій про часткове задоволення позовних вимог не відповідають.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга ТОВ"Гарант-Агро 4" підлягає задоволенню з таких підстав.

Фактичні обставини справи встановлені судами

Судами встановлено, що ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 4.900 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Троїцької сільської ради, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю IV-ДП №028742.

08 червня 2010 року між орендодавцем ОСОБА_3 та ТОВ "Гарант - Агро 4" в особі директора ОСОБА_4 було укладено договір оренди землі, згідно з умовами якого ОСОБА_3 передала зазначену земельну ділянку в оренду ТОВ "Гарант - Агро 4" строком на 7 років.

Актом прийому-передачі земельної ділянки №725 від 08 червня 2010 року спірна земельна ділянка передана власником орендодавцю.

12 вересня 2012 року зазначений договір зареєстровано в Державному реєстрі земель за № НОМЕР_2.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Задовольняючи частково позов ОСОБА_3 до ТОВ "Гарант-Агро 4" про припинення дії договору оренди землі і повернення земельної ділянки судом першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції зроблено висновки про те, щочастиною 1 статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовам договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди, що і є моментом укладання договору.

З такими висновками судів повністю погодитися не можна, оскільки вони зроблені без належного з'ясування дійсних обставин справи, дослідження та оцінки наданих сторонами доказів, з огляду на таке.

Цивільні права та обов'язки, на досягнення яких спрямоване волевиявлення сторін договору оренди, набуваються після відповідної державної реєстрації. З моменту державної реєстрації набирає чинності (набуває юридичної сили) договір, укладення якого вже відбулося.

Згідно із частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації (частина перша статті 210 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов'язані з орендою землі, є Закон України "Про оренду землі" (161-14) .

За змістом статей 18, 20 цього Закону, в редакції чинній на момент укладення договору, договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Відповідно до пункту 43 договору оренди землі від 08 червня 2010 року, цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

Договір оренди землі від 08 червня 2010 року був зареєстрований 12 вересня 2012 року в Державному реєстрі земель за № НОМЕР_2.

Отже, строк дії договору оренди землі починається після набрання ним чинності, а не з моменту його укладення.

Набрання договором чинності є моментом у часі, коли починають діяти права та обов'язки за договором, тобто коли договір (як підстава виникнення правовідносин та письмова форма, в якій зафіксовані умови договору) породжує правовідносини, на виникнення яких було спрямоване волевиявлення сторін.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судом повно, але допущено неправильне застосування норм матеріального права, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до статті 412 ЦПК України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись статями 400, 402, 409, 412, 415, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант-Агро 4" задовольнити.

Рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 11 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 05 квітня 2018 року скасувати.

У задоволенні позову ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант-Агро 4", третя особа - Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (відділ у Петропавлівському районі), про припинення дії договору оренди землі і повернення земельної ділянки - відмовити.

Головуючий	В. А. Стрільчук
Судді:	С. О. Карпенко
	В. О. Кузнєцов
	А.С. Олійник
	С. О. Погрібний