У Х В А Л А-
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
8 липня 2009 року
м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого Гнатенка А.В.,
суддів: Григор'євої Л.І., Луспеника Д.Д.,
Косенка В.І., Пшонки М.П.,-
розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом малого приватного науково-виробничого підприємства "Сердолік" (далі - МП НВП "Сердолік") до ОСОБА_1 про стягнення збитків за касаційною скаргою МП НВП "Сердолік" на рішення Ленінського районного суду м. Севастополя від 25 грудня 2008 року та ухвалу апеляційного суду м. Севастополя від 5 березня 2009 року,
встановила:
У листопаді 2007 року МП НВП "Сердолік" звернулося до суду із зазначеним позовом, мотивуючи вимоги тим, що рішенням Ленінського районного суду м. Севастополя від 29 січня 2007 року відповідачів було зобов'язано в тижневий строк з моменту набрання рішенням чинності усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом демонтажу огорожі автостоянки та звільнення земельною ділянки від приміщення літ. "А". У зв'язку з невиконанням відповідачами вказаних вимог МП НВП "Сердолік" було змушено самостійно демонтувати огорожу та знести приміщення літ. "А", через що понесло витрати на виконання рішення суду та сплату земельного податку в сумі 34 052 грн.
Рішенням Ленінського районного суду м. Севастополя від 25 грудня 2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Севастополя від 5 березня 2009 року, позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь МП НВП "Сердолік" збитки в сумі 4 265 грн. і судові витрати в сумі 46 грн. 41 коп.
У поданій до Верховного Суду України касаційній скарзі МП НВП "Сердолік" просить скасувати судові рішення в частині відмови у позові та передати справу в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права й порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Судами встановлено, що рішенням Ленінського районного суду м. Севастополя від 29 січня 2007 року зобов'язано неповнолітнього ОСОБА_2 в особі його законного представника ОСОБА_1 усунути МП НВП "Сердолік" перешкоди в користуванні земельною ділянкою, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом демонтажу огорожі автостоянки та звільнення земельної ділянки від будівель, що знаходяться на ній, а саме виробничо-технічного приміщення літ. "А".
Постановою старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції в м. Севастополі від 19 червня 2007 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання рішення суду за виконавчим листом № 2-198/2008 про зобов'язання неповнолітнього ОСОБА_2 в особі його законного представника ОСОБА_1 усунути перешкоди в користуванні спірною земельною ділянкою шляхом демонтажу огорожі автостоянки та звільнення земельної ділянки від будівель, що знаходяться на ній, а саме виробничо-технічного приміщення літ. "А" (а.с. 35).
З акта державного виконавця від 20 вересня 2007 року вбачається, що у зв'язку з невиконанням боржником рішення суду в добровільному порядку стягувачем - МП НВП "Сердолік" - протягом 20-28 вересня 2007 року здійснено примусове виконання цього рішення за власні кошти за рахунок залучення ним робочої сили й спеціальної техніки (а.с. 36).
Пред'являючи в суді позов про стягнення збитків, МП НВП "Сердолік" зазначало, що ці збитки полягають у понесених ним витратах на виконання замість боржника рішення суду від 29 січня 2007 року, які позивач вимушений був зробити з метою відновлення порушеного права - звільнення земельної ділянки шляхом знесення огорожі й двоповерхового виробничо-технічного приміщення літ. "А", зокрема, на оплату праці робітників МП НВП "Сердолік" в сумі 2 234 грн.; на оплату праці робітників за договорами підряду в сумі 4 400 грн.; на використання техніки, а саме: автомобіля КАМАЗ - у сумі 1 866 грн. 72 коп., крана - у сумі 2 874 грн., компресора - у сумі 680 грн., екскаватора - у сумі 1033 грн. - та на вивезення сміття в сумі 250 грн. (а.с. 77, 88).
Частково задовольняючи позов про відшкодування збитків суди виходили з доведеності МП НВП "Сердолік" факту понесення витрат лише в розмірі 816 грн. - коштів, сплачених ним товариству з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Компані" за послуги компресора та в розмірі 3 449 грн. - коштів, сплачених ПП "Стройпромресурс" за послуги автокрана (а.с. 75, 76, 49, 206, 207).
Однак з висновком суду про недоведеність факту понесення позивачем інших витрат при виконанні рішення суду погодитися не можна, оскільки суд дійшов його з порушенням норм закону.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судові рішення в частині відмови МП НВП "Сердолік" у позові зазначеним вимогам не відповідають.
Згідно зі ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відхиляючи довідку ТОВ "Завод СВКОМ ХХІ" від 7 листопада 2008 року (а.с. 205) про оплату позивачем 2 240 грн. 06 коп. за послуги з перевезення сміття автомобілем КАМАЗ (самоскид) під час демонтажу будівлі по АДРЕСА_1 як недостовірний доказ понесення позивачем цих витрат, суд усупереч зазначеним нормам залишив поза оцінкою надані позивачем інші докази використання автомобіля КАМАЗ під час демонтажу технічного приміщення літ. "А", а саме: акт виконаних робіт від 26 вересня 2007 року № 1, з якого вбачається факт експлуатації автомобіля, та платіжні доручення №№ 1089, 1094, що підтверджують факт оплати таких послуг (а.с. 77, 205). Крім того, суд на порушення вимог ст. 212 ЦПК України не дав оцінки цим доказам в сукупності з іншими доказами, зокрема з довідкою про вартість виконаних робіт за вересень 2007 року, актом приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2007 року, актом про кошторисну вартість об'єкта № 2-1, актом про кошторисну вартість та загально будівельні роботи № 2-1-1, розрахунком загальновиробничих витрат до акта №КБ-2в, якими передбачено використання техніки: автомобілів, екскаватора та іншої техніки та робочої сили з метою демонтажу, відвантаження і вивезення будівельного сміття після демонтажу виробничо-технічного приміщення на АДРЕСА_1, визначена вартість цих робіт та здійснено виплати за їх виконання на підставі договорів підряду та за розрахунково-платіжними відомостями відповідно до ДБН України та інші (а.с. 40-47, 54-56, 80, 133-191).
Оцінюючи надані позивачем докази про використання і оплату послуг автомобіля КАМАЗ, про оплату коштів за договорами підряду та щодо здійснення інших витрат при звільненні земельної ділянки, суд першої інстанції не дотримався встановленого ст. 212 ЦПК України принципу оцінки доказів, відповідно до якого суд на підставі всебічного, повного й об'єктивного розгляду обставин справи аналізує і оцінює докази як кожен окремо, так і в їх сукупності, у взаємозв'язку, в єдності і протиріччі, і ця оцінка повинна спрямовуватися на встановлення достовірності чи відсутності обставин, які обґрунтовують доводи і заперечення сторін.
Крім того, відмовляючи МП НВП "Сердолік" в задоволенні позову в частині стягнення витрат на сплату земельного податку за земельну ділянку площею 0, 2445 га за період з моменту ухвалення рішення суду від 29 січня 2007 року і до його виконання - 28 вересня 2007 року, на якій розміщувалася автостоянка та приміщення літ. "А", суд першої інстанції дійшов висновку про те, що наданими позивачем доказами не стверджується факт сплати земельного податку за спірну земельну ділянку, яка перебувала у користуванні відповідача.
Проте з таким висновком не можна погодитись, оскільки в матеріалах справи міститься копія схематичного плану, яка вказує як на загальну площу земельної ділянки - 2 1261 га, так і на площу земельної ділянки під автостоянкою на АДРЕСА_1, шляхом огородження якої відповідач перешкоджав МП НВП "Сердолік" у здійсненні права користування земельною ділянкою (її площа складає 2 388, 75 кв.м), а також площу земельної ділянки, зайнятої під виробничо-технічним приміщенням літ. "А" - 56, 49 кв.м. Загальна площа зайнятої відповідачем земельної ділянки складає 2445, 24 кв.м, або 0, 2445 га (а.с. 22).
Саме за вказану земельну ділянку МП НВП "Сердолік" сплатив земельний податок за період з січня 2007 до жовтня 2007 року в сумі 16 859 грн. 13 коп. (146 602 грн. 04 коп. : 2, 1261 га х 0, 2445 га), надавши суду на підтвердження доводів розрахунок земельного податку (а.с. 33), додаток № 1 до податкового розрахунку (а.с. 34) та платіжне доручення (а.с. 23-32), яким суд оцінки не дав.
За таких обставин рішення суду і в цій частині не можна визнати законним і обґрунтованим.
Оскільки судові рішення в частині відмови МП НВП "Сердолік" в позові ухвалені з порушенням матеріальних і процесуальних норм права, що призвело до неправильного вирішення справи, а апеляційним судом ці порушення не усунено, вони підлягають скасуванню з направленням справи в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
ухвалила:
Касаційну скаргу малого приватного науково-виробничого підприємства "Сердолік" задовольнити.
Рішення Ленінського районного суду м. Севастополя від 25 грудня 2008 року та ухвалу апеляційного суду м. Севастополя від 5 березня 2009 року в частині відмови малому приватному науково-виробничому підприємству "Сердолік" у стягненні завданих збитків скасувати, передати справу в цій частині на новий розгляд до Ленінського районного суду м. Севастополя.
Судові рішення в частині стягнення 4 265 грн. 46 коп. залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий А.В. Гнатенко Судді: Л.І. Григор'єва В.Й. Косенко Д.Д. Луспеник М.П. Пшонка