треті особи: Андрушівська районна державна адміністрація Житомирської області, Андрушівське районне управління юстиції Житомирської області, відділ Держземагентства в Андрушівському районі Житомирської області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу фермерського господарства "ОСОБА_5" на ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 11 жовтня 2016 року у складі колегії суддів Кочетова Л. Г., Микитюк О. Ю., Гансецької І. А.,

ВСТАНОВИВ :

У жовтні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю "Укр-Ленд" (далі - ТОВ "Укр-Ленд") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4, фермерського господарства "ОСОБА_5" (далі - ФГ "ОСОБА_5"), треті особи: Андрушівська районна державна адміністрація Житомирської області, Андрушівське районне управління юстиції Житомирської області, відділ Держземагентства в Андрушівському районі Житомирської області, про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним.

Позовна заява мотивована тим, що 30 листопада 2010 року між ТОВ "Укр-Ленд" як орендарем та Андрушівською районною державною адміністрацією Житомирської області як орендодавцем було укладено договір оренди земельної НОМЕР_2 строком на 15 років. Починаючи з 2010 року орендована земельна ділянка використовується ним за призначенням, своєчасно та в повному обсязі оплачується орендна плата, але в кінці 2015 року позивачу стало відомо, що відповідачі уклали між собою договір оренди на зазначену земельну ділянку та зареєстрували його в реєстраційній службі Андрушівського районного управління юстиції. Вважає, що діями відповідачів порушено законне право ТОВ "Укр-Ленд" на володіння та користування орендованою ним земельною ділянкою.

Рішенням Андрушівського районного суду Житомирської області від 13 січня 2016 року позов задоволено. Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки площею 13,7853 га за кадастровим номером НОМЕР_1, укладений 19 серпня 2015 року між ОСОБА_4 та ФГ "ОСОБА_5".

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що договір оренди землі від 19 серпня 2015 року є недійсним, оскільки він укладений під час дії договору оренди від 30 листопада 2010 року, що не припинив дію, та без врахування пріоритетного права позивача на його продовження, який належним чином виконував умови договору оренди від 30 листопада 2010 року.

Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 11 жовтня 2016 року прийнято відмову ФГ "ОСОБА_5" від апеляційної скарги на рішення Андрушівського районного суду Житомирської області від 13 січня 2016 року та закрито апеляційне провадження.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що на даний час у вказаного суб'єкта господарської діяльності керівництво та коло учасників не змінилося, господарством не вчинено будь-яких дій, що дають підстави вважати, що воно не підтримує вимоги заяви про відмову від апеляційної скарги, тому на підставі частини четвертої статті 300 ЦПК України 2004 року така підлягає задоволенню.

У липні 2017 року ФГ "ОСОБА_5" звернулося до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального права, просило скасувати ухвалу апеляційного суду та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що після поховання ОСОБА_6 виявилося, що зникли усі установчі документи юридичної особи ФГ "ОСОБА_5" та печатка. У зв'язку з цим син померлого засновника ОСОБА_5 04 серпня 2016 року звернувся до поліції із заявою про викрадення установчих документів та печатки підприємства. 19 серпня 2016 року також було подано оголошення у газету про зникнення установчих документів та печатки ФГ "ОСОБА_5". 16 серпня 2016 року синами померлого ОСОБА_6 - ОСОБА_5 та ОСОБА_5 до апеляційного суду подано клопотання про зупинення провадження у справі у зв'язку із смертю єдиного члена, засновника та керівника ФГ "ОСОБА_5" та залучення правонаступників. Проте, апеляційний суд в порушення пункту 1 частини першої статті 201 ЦПК України 2004 року зазначене питання не вирішив, хоча у зв'язку із смертю ОСОБА_6 ніхто інший не міг здійснювати діяльність фермерського господарства, в тому числі і представляти його інтереси в судах, до моменту оформлення спадщини спадкоємцями ОСОБА_6 та отримання ними свідоцтв про право на спадщину.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України (1618-15) у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (2147а-19) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

15 травня 2018 року справу передано до Верховного Суду.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до частини четвертої статті 300 ЦПК України 2004 року особа, яка подала апеляційну скаргу, має право протягом усього часу розгляду справи відмовитися від неї повністю або частково. Питання про прийняття відмови від апеляційної скарги і закриття у зв'язку з цим апеляційного провадження вирішується апеляційним судом, що розглядає справу, в судовому засіданні. Повторне оскарження цього рішення, ухвали з тих самих підстав не допускається.

Як убачається з матеріалів справи, 16 серпня 2016 року на адресу апеляційного суду надійшла заява про відмову від апеляційної скарги від ФГ "ОСОБА_5", підписана його головою ОСОБА_6 23 липня 2016 року та підпис скріплено печаткою ФГ "ОСОБА_5" (а. с. 51 т. 2).

Також, 16 серпня 2016 року до апеляційного суду від ОСОБА_5 та ОСОБА_5 надійшла заяву про зупинення провадження у справі та залучення правонаступників у зв'язку із смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 року їх батька ОСОБА_6

До заяви додано копію свідоцтва про смерть ОСОБА_6, копія відповіді Житомирського відділу поліції ГУ НП в Житомирській області на звернення ОСОБА_5 з приводу виявлення відсутності установчих документів та печатки ФГ "ОСОБА_5" (а. с. 53-55 т. 2).

Про призначення справи до розгляду в судове засідання на 11 жовтня 2016 року відповідно до рекомендованих повідомлень було повідомлено позивача, представника ФГ "ОСОБА_5" - ОСОБА_7, ОСОБА_4 та третіх осіб (а. с. 65-70 т. 2).

Як убачається з матеріалів справи, у судове засідання ніхто із учасників справи не з'явився.

Відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК України 2004 року суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (частини перша статті 11 ЦПК України).

Ураховуючи наведені норми процесуального права, апеляційний суд відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК України 2004 року мав роз'яснити, передбачені частиною четвертою статті 300 ЦПК України 2004 року, наслідки прийняття відмови від апеляційної скарги.

Разом з цим, заява про відмову від апеляційної скарги розглядалась апеляційним судом за відсутності представника відповідача, а тому наслідки відмови від апеляційної скарги представнику відповідача роз'яснено не було.

Таким чином, судом апеляційної інстанції було порушено порядок, встановлений для вирішення питання про прийняття відмови від апеляційної скарги.

Крім того, встановивши, що єдиним учасником та керівником ФГ "ОСОБА_5" був ОСОБА_6, який ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер, апеляційний суд не розглянув заяву ОСОБА_5 та ОСОБА_5 про зупинення провадження у справі та залучення правонаступників.

Суд апеляційної інстанції зазначені обставини та норми процесуального права не врахував та дійшов передчасного висновку про закриття апеляційного провадження.

За наведених обставин судове рішення апеляційної інстанцій не можна вважати законним і обґрунтованим та підлягає скасуванню, а справа передачі до суду першої інстанції для продовження розгляду (частина шоста статті 411 ЦПК України).