ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
3 липня 2009 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
Луспеника Д.Д., Барсукової В.М., Косенка В.Й.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1на рішення апеляційного суду Житомирської області від 16 квітня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1до акціонерного комерційного банку "Національний кредит" в особі філії банку в місті Житомирі про повернення коштів та відшкодування шкоди,
в с т а н о в и л а :
У січні 2009 р. ОСОБА_1. звернувся до суду з указаним позовом, у якому просив стягнути з відповідача 156 820 грн. за договором строкового банківського вкладу, 4 764 грн. 53 коп. процентів за користування грошима та 100 тис. грн. моральної шкоди, посилаючись на те, що банк безпідставно при настанні строку повернення коштів їх йому не видав через призначення тимчасової адміністрації і введення мораторію.
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 3 лютого 2009 року позов задоволено частково. Стягнуто з акціонерного комерційного банку "Національний кредит" в особі філії банку в місті Житомирі на користь ОСОБА_1. 150 тис. грн. депозитних коштів, 13 166 грн. 30 коп. відсотків, 5 тис. грн. моральної шкоди. Розподілено судові витрати.
Рішенням апеляційного суду Житомирської області від 16 квітня 2009 року рішення суду першої інстанції скасовано. У задоволенні позову ОСОБА_1. відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_1. ставиться питання про скасування рішення апеляційного суду із залишенням в силі рішення суду першої інстанції з підстав порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.
Зокрема, при ухваленні рішення апеляційний суд вірно застосував положення ст. ст. 2, 85 Закону України "Про банки і банківську діяльність", оскільки введено тимчасову адміністрацію банку і мораторій на виконання майнових зобов'язань, з 19 грудня 2008 року до 18 червня 2009 року.
Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.
Враховуючи наведене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судові рішення без змін.
Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_1відхилити.
Рішення апеляційного суду Житомирської області від 16 квітня 2009 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
Д.Д. Луспеник
В.М. Барсукова В.Й. Косенко